► Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Їх підготовлено для приведення українських правил у відповідність до стандартів ЄС та вимог Європейської платіжної ради, необхідних для подання заявки на приєднання до SEPA.
Що загрожуватиме роботодавцям
Законопроєкт № 15501 передбачає адміністративну відповідальність для посадовців підприємств, установ та організацій, які намагаються тиснути на працівника через його повідомлення про можливе порушення.
Покарання пропонують застосовувати, зокрема, за примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності або інші негативні заходи впливу через таке повідомлення.
Окремо передбачається відповідальність за незаконне розголошення або використання інформації про викривача чи про особу, дії або бездіяльність якої стали предметом повідомлення.
Крім того, незаконне звільнення працівника через повідомлення про порушення хочуть зробити кримінальним правопорушенням. Тобто захист викривача поширюватиметься не лише на адміністративні відносини всередині компанії.
Баланс між захистом і відповідальністю
Другий законопроєкт, № 15503, стосується цивільно-правового захисту людей і компаній, яких можуть безпідставно звинуватити у фінансових порушеннях.
Документ пропонує захистити немайнові права юридичних осіб у випадках завідомо неправдивих повідомлень або публічного поширення недостовірної інформації. Йдеться також про хибні повідомлення щодо можливих порушень з боку уповноважених посадових чи службових осіб компанії.
Законопроєкт передбачає кілька механізмів:
- право на відповідь для осіб, чиї немайнові права порушили через публічне поширення інформації;
- захист юридичних осіб від завідомо неправдивих повідомлень;
- звільнення фізособи від відшкодування майнової та моральної шкоди, якщо вона неумисно поширила недостовірну інформацію про можливе порушення;
- можливість притягнення до відповідальності за незаконне розголошення даних про викривача.
Нагадаємо
Як раніше писав «Мінфін», приєднання до SEPA передбачає не лише спрощення та здешевлення переказів у євро, а й наближення українських правил фінансового моніторингу до європейських стандартів. У квітні 2026 року профільний комітет Верховної Ради вже підтримав доопрацьований урядовий законопроєкт № 14327 щодо створення правової основи для вступу України до SEPA.
Для українців результатом цього процесу мають стати зручніші транскордонні платежі в євро, а для банків і бізнесу — більш уніфіковані правила роботи з європейськими фінансовими установами. Водночас посилення фінмоніторингу означає більше вимог до прозорості операцій та джерел коштів.
Читати також: Єврокомісія посилює вимоги для приєднання України до SEPA