► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
За даними видання, Трамп обговорював такий варіант із найближчими радниками. Якщо Іран не буде швидко відновляти ядерну програму, а рух суден через Ормуз відновиться, президент США може погодитися на фактично безстрокове продовження нинішнього перемир’я.
Це означає помітну зміну американських вимог. Раніше Вашингтон наполягав на домовленості, яка мала гарантувати, що Іран остаточно відмовиться від ядерної програми. Тепер Трамп вважає, що після завданих у червні ударів Ірану буде складно швидко відновити ядерні об'єкти, а американська розвідка зможе виявити такі спроби.
Читайте також: Іран: як «економіка спротиву» перетворилася на токсичний актив для всього світу
Ормуз став головним питанням
Для Трампа дедалі важливішим стає не сама ядерна угода, а відновлення руху через Ормузьку протоку — один із головних маршрутів світової торгівлі нафтою та газом. Саме блокування цієї водної артерії стало одним із головних факторів, які ускладнили завершення війни та створили додатковий тиск на ціни енергоносіїв.
Білий дім заявляє, що американські військові вже виконали всі поставлені перед ними завдання щодо Ірану, а тепер головна мета — забезпечити вільний рух енергоносіїв через протоку. За повного відкриття Ормузу США також можуть зняти морську блокаду іранських портів.
Проблема в тому, що Тегеран поки не готовий погодитися на такі умови. Командувач Корпусу вартових ісламської революції заявив, що протока не буде повністю відкрита, доки США не припинять агресію, не знімуть санкції та морську блокаду, не виведуть усі свої військові сили з регіону і не компенсують Ірану завдані збитки.
Іран також не погоджується на повне відкриття Ормузу навіть у межах переговорів за посередництва Оману. На тлі цих заяв ціни на нафту відреагували зростанням.
Таким чином, для Вашингтона ядерна проблема, схоже, поступово відходить на другий план. Тепер головним показником того, чи можна завершувати війну, стає рух танкерів через Ормузьку протоку.
Нагадаємо
Як вже повідомляв Мінфін, країни Перської затоки прискорюють будівництво нових нафтопроводів, які дозволять експортувати сировину в обхід Ормузької протоки.
Найбільші експортери вже мають частину необхідної інфраструктури. Саудівська Аравія використовує трубопровід East-West, який з'єднує нафтові родовища із портом Янбу на Червоному морі. Об'єднані Арабські Емірати транспортують дедалі більше нафти до порту Фуджейра на узбережжі Оманської затоки.