► Читайте сторінку «Мінфіну» у Фейсбуці: головні фінансові новини
Хто і де вважається резидентом
Українська ДПС дотримується правила: якщо ФОП зберігає реєстрацію в Україні, подає декларації та сплачує тут податки, то він є податковим резидентом України.
Але є нюанс: доходи, які надходять на польський рахунок і не перераховуються на підприємницький рахунок в Україні, податкова трактує не як підприємницькі, а як «інші доходи фізичної особи». Наслідок — ПДФО 18% плюс військовий збір 5% без права на жодні витрати.
Польща своєю чергою орієнтується на два критерії:
- центр життєвих інтересів знаходиться у Польщі: сім'я, житло, основні економічні зв'язки;
- перебування в країні понад 183 дні протягом податкового року.
Якщо виконується хоча б одна умова, то особу визнають польським резидентом. Але навіть якщо ні — польська податкова може розглядати фізичну роботу з польської квартири чи коворкінгу як постійне представництво на її території. А це вже автоматично означає оподаткування доходу в Польщі.
Як уникнути подвійного оподаткування
Між Україною та Польщею діє Конвенція про уникнення подвійного оподаткування. Вона дозволяє зарахувати польський прибутковий податок у зменшення українського ПДФО (але не військового збору, який є обов'язковим).
Для цього потрібно:
- отримати в Польщі довідку про сплачений податок;
- мати підтвердження бази оподаткування та суми;
- за потреби — забезпечити переклад документів.
Додатково варто отримати в ДПС довідку про податкове резидентство України. Польща офіційно підтвердила, що приймає електронну довідку з українського кабінету без паперового оригіналу. Це не гарантує автоматичного визнання вас нерезидентом Польщі, але є важливим аргументом у разі спору.
Якщо резидентство все ж «задвоїлося» — передбачена процедура взаємного узгодження між компетентними органами обох країн.
Читайте також: Україна та Німеччина підписали нову Угоду про уникнення подвійного оподаткування
CRS і валютний нагляд: приховати вже не вийде
З 2024−2025 років Україна стала повноцінним учасником CRS — міжнародного стандарту автоматичного обміну фінансовою інформацією. Польща також є учасником системи. Це означає: дані про рахунки українських резидентів у польських банках автоматично надходять до ДПС.
Якщо ФОП отримує доходи на польські рахунки і не декларує їх в Україні, ДПС може:
- отримати від Польщі інформацію про обороти в рамках CRS;
- перекваліфікувати суми як «інші доходи фізособи»;
- донарахувати ПДФО 18% + військовий збір 5% + пеню.
Паралельно діють правила НБУ: валютну виручку від нерезидента за ЗЕД-операціями обов'язково потрібно зарахувати на підприємницький рахунок в Україні протягом 180 днів із дати підписання акта чи інвойсу. Порушення строків загрожує пенею.
Що варто зробити
Оптимальна модель залежить від конкретної ситуації кожного підприємця, але загальна логіка така:
- Чітко визначити єдине податкове резидентство: українське або польське.
- Або зареєструвати польський ФОП (JDG) і поступово перейти на польську систему.
- Або мінімізувати фізичне перебування в Польщі, якщо хочете залишитися виключно українським підприємцем.
Головний висновок, який треба зрозуміти: CRS і валютний нагляд фактично виключають можливість тримати значні підприємницькі надходження на польських рахунках поза увагою української податкової.
Наразі питання не в тім «чи дізнаються?», а «коли і як відреагують?».
Читайте також: ФОПів хочуть перевести на польську модель після війни: що може змінитися