► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Звернення, яке підтримали понад 500 підписантів, надіслали голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку та профільним парламентським комітетам.
Чому правозахисники виступають проти
Автори звернення підкреслюють, що підтримують жорсткіше покарання за сексуальну експлуатацію дітей, однак вважають неприйнятним поєднання цієї норми з декриміналізацією комерційного порноринку.
На їхню думку, законопроєкт не містить достатніх механізмів контролю. Зокрема, у ньому не прописані правила перевірки віку учасників, не визначено державний орган, який контролював би ринок, а також відсутні запобіжники проти примусу чи експлуатації людей.
Детально ми розповідали про цю ініциативу у статті «За надсилання інтимних фото без згоди тепер каратимуть».
Правозахисники також заявляють, що окремі положення документа можуть суперечити міжнародним зобов'язанням України, зокрема вимогам законодавства Європейського Союзу щодо боротьби з торгівлею людьми. На їхню думку, навіть добровільна згода людини на участь у створенні такого контенту не завжди виключає економічний тиск, шантаж або інші форми примусу.
Окремо у зверненні звертають увагу на ризики, пов'язані з війною. Активісти вважають, що за відсутності чітких правил легальний ринок може бути використаний для поширення матеріалів, пов'язаних із сексуальним насильством над військовополоненими або цивільними на тимчасово окупованих територіях.
Саме тому організації пропонують розділити законодавчі зміни. Посилення відповідальності за злочини проти дітей вони закликають оформити окремим законопроєктом, а питання декриміналізації виробництва контенту для дорослих — винести на ширше громадське та експертне обговорення із залученням фахівців у сфері права, безпеки та євроінтеграції.
Нагадаємо, 14 липня Верховна Рада підтримала законопроєкт № 15294 у першому читанні. Один із його авторів, народний депутат Ярослав Железняк, раніше заявляв, що чинна редакція статті 301 Кримінального кодексу дозволяє безпідставно переслідувати контент-мейкерів, тоді як великі міжнародні платформи, зокрема OnlyFans, офіційно працюють і сплачують податки в Україні.
Читайте також:Історія OnlyFans: як випадково створити надуспішну бізнес-модель