► Читайте сторінку «Мінфіна» у Facebook: головні фінансові новини
Основна причина — стійкі інфляційні ризики. Блокування Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок нафти, спровокувало енергетичний шок. Навіть при зниженні котирувань сировини ціновий тиск встиг «просякнути» виробничі ланцюги. Як результат, центробанки світу, навчені гірким досвідом післяпандемійної інфляції, займають «яструбину» позицію.
Читайте також: Економіка США дивує: рецесію скасовано, а ФРС знову може підняти ставки
Траєкторія монетарної політики змінилася драматично. Якщо на початку року ринки очікували на активний цикл зниження ставок, то зараз прогнози переглянуті в бік їхнього підвищення. Федеральна резервна система США (ФРС), ймовірно, обмежиться мінімальним зниженням, тоді як Європейський центральний банк (ЄЦБ) може бути змушений утримувати ставки на пікових рівнях значно довше, ніж планувалося спочатку.
Для бізнесу та споживачів це означає затяжний період дорогого кредитування та іпотеки.
Читайте також: ЄЦБ вперше з 2023 року підвищив ставки
Другим, не менш важливим фактором структурних змін став бум штучного інтелекту. Аналітики Deutsche Bank порівнюють вплив нейромереж з масштабною інтеграцією Китаю у світову економіку на початку 2000-х років.
Це явище створює подвійний ефект: з одного боку, воно обіцяє різкий стрибок продуктивності праці, з іншого — загрожує ринку праці структурними зрушеннями. Якщо економіка не встигне адаптуватися і перерозподілити ресурси, вигоди від впровадження технологій можуть бути нівельовані падінням зайнятості та скороченням бази оподаткування.
Читайте також: Неприємна правда про ШІ: чому за економію на людях компанії переплачують тисячі
Світова економіка демонструє неабияку стійкість до шоків, проте її запас міцності постійно випробовується. Поєднання непередбачуваної геополітики, нових торгових тарифів та технологічної трансформації формує нову реальність.
Ера дешевих кредитів відійшла в минуле, поступившись місцем періоду високої волатильності та підвищених вимог до ефективності капіталу. Тепер навіть короткострокові коливання на ринках можуть мати довгострокові макроекономічні наслідки, змушуючи регуляторів діяти з граничною обережністю.