У травні читачі «Мінфіну» залишили 303 зарахованих відгуки у розділі «Відгуки» — це на 18% більше, ніж у квітні, загалом же було 405 відгуків, і серед них — далеко не всі негативні. Найбільше читачі писали про проблеми з обслуговуванням у Приватбанку та monobank (69 та 65 зарахованих відгуків відповідно). Фінустанови залагодили за цей місяць 94 проблеми.
Найактивніше реагував у травні на відгуки Приватбанк, який вирішив 38 із 44 озвучених читачами «Мінфіну» проблем. Другим був monobank, який залагодив 24 із 36 претензій. На третьому місці серед найбільш клієнтоорієнтованих опинився ПУМБ: він вирішив 11 проблем із 17 озвучених його клієнтами на сайті «Мінфіну».
Як змінився Народний рейтинг за місяць
Суттєвих перестановок у Народному рейтингу за травень не відбулося. У першій трійці залишаються:
На перший погляд, особливих змін, порівнюючи з квітневим рейтингом, між лідерами не відбулося, однак, розрив між monobank та А-Банком потроху збільшується другий місяць поспіль. Причому за рахунок незначного зниження балів обох банків.
Через це sportbank, який утримує свої бали майже на одному рівні протягом трьох місяців, зміг скоротити розрив із monobank із 1,9 балів у березні до 1,2 бали у травні.
Водночас, розрив між monobank та А-Банком збільшився за три місяці на 0,2 бали не на користь першого.
Перестановки відбулися у першій п'ятірці рейтингу: Украгазбанк, який минулого разу утримував четверте місце, поступився ним Прокредитбанку і перемістився на п'яте місце.
Серед інших змін: ПУМБ покращив свої позиції, піднявшись відразу на 3 місця — з 16 у квітні на 14 у травні. Минулого разу на цій позиції був Сенс Банк, який цього разу спустився на 15 сходинку рейтингу.
Укрексімбанк втратив одну позицію і в травні перемістився на 16 місце. А ОТП банк та Укрсиббанк цього разу обмінялись місцями: Укрсиб піднявся на 23 місце, а ОТП — опинився на сходинку нижче.
На що скаржились читачі «Мінфіну» у травні
Серед найцікавіших та корисних для наших читачів відгуків ми визначили три найголовніші теми:
-
Спірні трансакції та обмеження їх кількості у банках;
-
Труднощі з придбанням військових облігацій у різних банках;
-
Арешти та блокування рахунків.
Один із відгуків про оскарження трансакцій став переможцем місяця, ми писали про нього детальніше тут.
Іншій стосувався чарджбеку у Райфі. Користувач під ніком DmitrijP розповів, що його посилка з Алі загубилася дорогою й він звернувся до банку з вимогою повернути кошти. Але банк спочатку відмовив у поверненні грошей, а потім із січня до квітня розбирався у ситуацією, зрештою, повідомивши клієнта про відмову. Станом на 17 травня ситуація не була вирішена.
Ще одна проблема, про яку повідомила читачка «Мінфіну» під ніком KsanaR. Вона намагалась переказати гроші з картки одного банку на картку Приватбанку, але стикнулася з проблемою. Сума переказу була невеликою, але здійснити його з карток інших банків читачка не змогла. Банк намагався пояснити це можливим перевищенням лімітів у 200 трансакцій. За твердженням читачки, цей ліміт вона не перевищувала.
Чому приватні клієнти не можуть придбати ОВДП у банках
Читачка «Мінфіну» під ніком avdeeva86 спробувала придбати військові облігації. Але зробити це через Приватбанк виявилося доволі складно. Консультації співробітників банків, на думку читачки, були недостатніми, а сам процес розтягнувся на два тижні. Вона звернулась до ПУМБ із заявкою на купівлю ОВДП, але й тут стикнулась з неналежним рівнем обслуговування та складністю процедури.
Відповіді від Приватбанку ми не дочекались, але отримали відповідь від ПУМБ.
«ПУМБ, як банк-первинний дилер, вже давно пропонує клієнтам продаж військових ОВДП. Основні умови військових ОВДП у ПУМБ: номінальна вартість однієї облігації — 1000 гривень; термін обігу — 1 рік; ставка дохідності — 18,5% річних, немає жодних обмежень щодо суми інвестування.
Купівля військових ОВДП у ПУМБ для клієнтів-фізичних осіб наразі дійсно доступна лише у відділеннях банку. Але ми працюємо над покращенням та розширенням переліку сервісів у додатку ПУМБ Online, тому просимо слідкувати за оновленнями", — відповіли у банку на запит «Мінфіну» пояснити ситуацію.
Банк також нагадав, що є й інші можливості підтримати грошима вітчизняну економіку під час війни. «ПУМБ приймає перекази без комісії на рахунки благодійних фондів для підтримки ЗСУ, ТрО та волонтерів у всіх дистанційних каналах та працюючих відділеннях. Також, банк запустив власний благодійний проєкт „Ми однієї крові“. Мета проєкту — фінансування ініціатив із донорства крові, закупівля кровоспинних засобів для ЗСУ, допомога знекровленій економіці країни та підтримка патріотичного українського арту», — кажуть у банку.
Блокування та фінмоніторинг
Найбільше у травні читачі скаржились на блокування та арешт рахунків.
Варіанти того, чому банки це робили, були різними.
Читачка під ніком LadyMariupol розповіла, що банк вимагав ідентифікації клієнта, проблема триває вже рік й досі не вирішена. Спочатку банк заблокував їй доступ до PUMB Digital, пізніше — персональний рахунок та карту. Читачка пояснює, що вона літня людина, вимушена переселенка з Маріуполя, наразі перебуває на лікуванні за кордоном і не має можливості постійно відвідувати відділення, як того від неї вимагає банк.
«Рахунки залишаються заблокованими і мій менеджер покладає на мене вину у тому, що львівські відділення з ним не зв'язалися, і потрібно було проходити інший вид ідентифікації. На даний момент я виїхала на лікування за кордон і зможу приїхати до Львова лише за декілька місяців. Коштів для існування практично не залишилося, грошима зараз допомагає син. Написала заяву до банку з вимогою закрити рахунки та перерахувати залишки на мій рахунок в іншому банку, але вже місяць немає відповіді за цією заявою», — пише LadyMariupol.
«У будь-якому разі, блокування пенсійних карток заборонене, необхідно звернутися до банку із проханням надати інформацію про блокування, або у разі відкриття виконавчого провадження — до виконавця.
У випадку безпідставного блокування рахунку банком особа має право подати скаргу до НБУ та направити письмовий лист до банку з проханням переказу коштів на рахунок іншого банку", — радить керуючий партнер юридичної компанії «Муренко, Курявий і Партнери» Микита Муренко.
Інші скарги стосувались процесу фінмоніторингу, як у випадку, який описав читач Qevgeniy86, про блокування рахунків в тому ж ПУМБ. Рахунок був заблокований ще в лютому, але ситуація станом на травень так і не вирішена.
«Відкрив я рахунок в Пумбі користувався декілька місяців, потім без ніякого попередження фін моніторінг заблокував мені карти, всі документи я надав які маю, але почалися різні запитання незрозумілого змісту, договора куплі продажу чи у Вас є. Я надав але толку ніякого не було, 10 разів я дзвонив на тех підтримку але видповіді так і не дочекався, на картці були також кошти, які теж не повертають, ці кошти я збирав на автомобіль нашим воїнам на ЗСУ, в підтвердження тому у мене є відповідна відзнака (медаль) за допомогу ЗСУ», — скаржився читач.
На запит «Мінфіну» банк відповів наступне:
«Банк зобов’язаний здійснювати належну перевірку клієнтів та моніторинг їх фінансових операцій на предмет відповідності до наявної у банку інформації. Також банк зобов’язаний перевіряти діяльність клієнтів, включно з інформацію про джерела коштів, пов’язаних із фінансовими операціями.
Банком було проведено розслідування, яке виявило, що надані клієнтом документи не підтверджують його фінансовий стан та не відповідають вимогам регулятора. Відповідно, згідно з вимогами законодавства, банк був змушений відмовити клієнту у продовженні ділових відносин".
Юристи кажуть, що з подібними проблемами стикається чимало їх клієнтів.
«Ми часто зустрічаємося з некомпетентністю працівників відділу фінмоніторингу банків, які неправильно трактують класи доходів у деклараціях фізосіб або ж неправильно аналізують норми цивільного права.
Як юристу, мені часто доводиться тлумачити працівникам таких відділів норми права, щоб допомогти клієнтам пройти фінмоніторинг. Особлива проблема, коли звертаються волонтери з проблемою блокування рахунків, і ми вимушені кожному пояснювати, що особа, яка здійснює волонтерську діяльність, має реєструватися в реєстрі волонтерів або реєструвати благодійну організацію. Попри воєнний стан на території нашої держави, закони не припинили діяти, а отже, є обов’язок їх дотримуватися для всіх", — каже Микита Муренко.
За його словами, історія, яку описав читач Qevgeniy86, — ймовірно, один із таких випадків.
«Він збирав кошти на особисту картку, це могли бути сотні дрібних транзакцій, і банк зобовʼязаний перевірити, чи не провадить така особа підприємницьку діяльність, використовуючи приватні картки. Закон вимагає у банку зʼясувати джерело походження коштів (це можуть бути договори, декларації та інші офіційні документи). Проте, на жаль, відзнака (медаль) за допомогу ЗСУ не є документом чи обставиною, яка підтверджує джерело походження коштів», — пояснює юрист.
Втім, щодо фінмоніторингу, були й вдалі приклади. Сага з блокуванням рахунків в А-Банку читачки Ольга Мак, яка тягнулася з листопада 2022 року, нарешті добігла кінця — рахунки розблокували.
Арешти рахунків за виконавчими впровадженнями
Ще одна група скарг, яка актуалізувалася у травні, — блокування та арешти рахунків через виконавчі провадження. Донедавна діяла заборона списувати з рахунків борги до 100 тис. грн. Однак, зараз це правило скасоване. «Мінфін» повідомляв про це на початку травня, а згодом ми в деталях розповіли про те, на що очікувати клієнтам банків.
Отже, в травні почали з'являтися перші відгуки щодо арештів рахунків за виконавчими впровадженнями. Були випадки, коли на рахунки накладались арешти за старими виконавчими провадженнями. У випадку, який описує читач 20ev, він залишився без можливості користуватись грошима, оскільки банк заморозив рахунок на підставі двох виконавчих проваджень, термін виконання яких вже сплив. Найнеприємніше, що такі арешти в одному випадку призвели до відключення токенізації карток, через що читач mlp711141 залишився без доступу до Дії, тому що не може авторизуватись в неї через BankID.
Юристи говорять, що навіть сплата заборгованості іноді не вирішує проблеми блокування рахунку.
«Виконавець при відкритті виконавчого провадження встановив наявність у боржника рахунків та направив до банків постанови про накладення арешту на кошти. Потім почало діяти розпорядження Кабінету Міністрів № 198-р і в цей час банки не опрацьовували такі постанови, та не блокували рахунки.
Далі виконавець або ж встановив наявність коштів на одному рахунку та списав кошти, або ж боржник сплатив заборгованість добровільно. З початку травня 2023 року (набуття чинності Закону 3048 ІХ) банки почали активно опрацьовувати постанови про арешт коштів, які їм були направлені раніше, та активно блокувати рахунки фізосіб. Тому і виникають такі ситуації, коли заборгованість вже сплачено, а банк тільки зараз блокує рахунок", — розповідає керуючий партнер юридичної компанії «Максим Боярчуков та Партнери».
Зняття арешту з майна та коштів, нагадує юрист, здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду. Підстави для скасування арешту вказані в законі «Про виконавче провадження» (див ст. 59). За цими підставами виконавець має винести постанову про скасування арешту, та в день її винесення направити до банку.
«І банк вже після отримання цієї постанови знімає блокування рахунку. Якщо арешт було накладено на рахунки, що знаходяться у різних банках, виконавець направляє таку постанову до кожного банку.
Тому наявність чи відсутність інформації в реєстрі не буде для банку підставою для зняття блокування, такою підставою може бути виключно постанова виконавця", — деталізує Максим Боярчуков.
В умовах війни, скарги наших читачів на арешти за виконавчими провадженнями мали й свої нюанси. Наприклад, коли виконавець знаходиться на тимчасово окупованій території, і зв'язку з ним немає, як у випадку, який описує читач «Мінфіну» Андрій Бу, а тим часом — рахунок заблокований, оскільки виконавець не знімає арешт.
«На превеликий жаль, такі ситуації, коли виконавці перебувають на окупованих територіях, або виїхали з України, і боржники, навіть сплативши заборгованість, не можуть користуватися рахунками, оскільки у виконавців відсутня можливість винести постанову про скасування арешту, не є поодинокими», — погоджується Максим Боярчуков.
Із початком повномасштабного вторгнення Мін'юст тимчасово припинив доступ державним і приватним виконавцям до автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП). Це ключова онлайн-система для роботи з примусовим виконанням рішень в Україні, у якій здійснюється весь документообіг, накладення та зняття обтяжень, відкриття та закриття виконавчих проваджень.
У квітні 2022 року Мін'юст почав цей доступ відновлювати, і до кінця травня минулого року органи державної виконавчої служби його отримали. Але для приватних виконавців цей процес розпочався лише з червня, а для певної частини виконавців з окупованих областей та областей, де ведуться бойові дії, питання зміни ними виконавчого округу та відновлення доступу до системи залишалося неврегульованим до травня 2023 року.
«У травні 2023 набув чинності Закон 3048 ІХ, який передбачає під час дії воєнного стану в Україні можливість передачі виконавчих проваджень між приватними виконавцями, механізм зупинення діяльності приватного виконавця, який тимчасово відсутній понад 10 днів, і вирішення питання про його заміщення. Даний закон частково покращує становище як боржників, так і стягувачів. Якщо виконавець вирішує зупинити діяльність, він може передати свої відкриті провадження іншому виконавцю, і той, зі свого боку, продовжує здійснювати виконання.
Проте, наразі питання щодо виконавчих проваджень, які були відкриті до війни та наразі перебувають на окупованій території, залишається відкритим. Механізму, який дозволить боржникам сплатити кошти, отримати постанову про скасування арешту, а стягувачам отримати свої кошти за такими провадженнями, наразі не існує. Тому залишається сподіватися лише на те, що законодавець та Мін'юст все ж таки, найближчим часом врегулюють це питання", — каже Максим Боярчуков.