Економічний прогноз: висока інфляція та непевне зростання ВВП
Українська влада розраховує на відновлення економічної активності. Але для цього мають бути виконані дві важливі умови: робота зернового коридору та відсутність подальшої ескалації у війні.
Через невизначеність за цими параментрами прогноз ВВП на 2023 рік зроблено в широкому діапазоні — від -3% до +1% при річній інфляції 20%. Аналогічні прогнози дає і сам Фонд.
За підсумками минулого року зростання споживчих цін склало 26,6% і на початку цього року інфляція сповільнилася до 24,9% у річному обчисленні.
Платіжний баланс: надходження валюти до країни скоротяться
Очікується скорочення валютних надходжень в Україну, що погіршить стан поточного рахунку платіжного балансу: з профіцитного показника 2022 року в $8,6 млрд. до дефіциту на $6,5 млрд. за підсумками 2023-го.
Керівництво країни не говорить про зменшення зовнішнього кредитування та грантової допомоги з боку міжнародних партнерів. Такий прогноз зроблено з урахуванням скорочення вітчизняного експорту (через низький урожай, втрати виробничих потужностей у металургії та видобувній галузі) та збереження поставок критичного імпорту (насамперед, палива та обладнання).
Згідно з базовим сценарієм, за підсумками 2023 року розмір валових золотовалютних резервів Нацбанку становитиме $29,6 млрд — еквівалент 4 місяців імпорту (за мінімальної вимоги 3 місяці). Це менше поточного рівня $32 млрд. Як зміниться розмір ЗВР за негативного військового сценарію, не вказується.
Валюта: гнучкий курс та пом'якшення валютного контролю
Національний банк пообіцяв повернутися до політики гнучкого курсу гривні, але чіткого терміну не назвав — «як тільки дозволить ситуація», йдеться у Меморандумі. При цьому регулятор заявив про готовність пом'якшити валютний контроль та повернутися до режиму інфляційного таргетування. НБУ зобов'язався підготувати відповідну стратегію до кінця 2023 року.
Коментуючи поточну ситуацію, влада декларує наступне: обсяг чистого продажу валюти Національним банком з 24 лютого 2022 року до кінця лютого 2023-го становив $28,3 млрд.
Ці продажі та інші заходи, як зазначається у документі, дозволили покращити ситуацію на валютному ринку та стабілізувати гривню. Різниця між офіційним та готівковим курсом гривні до долара стабілізувалася на рівні 10% узимку і скоротилася до 5% на початок березня.
Внутрішній борговий ринок: розширення кола покупців ОВДП
У Меморандумі виписуються зміни на внутрішньому борговому ринку. Станом на 1 березня 2023 року Міністерство фінансів змогло залучити через розміщення ОВДП 97,3 млрд грн. Щоправда, чисте фінансування держбюджету з цього джерела становило лише $0,8 млрд (29,3 млрд грн). Решта пішла на обслуговування раніше залучених боргів.
Проте чиновники вважають обсяги зібраних через держоблігації коштів добрим результатом. Досягти його вдалося завдяки двом складникам. По-перше, 75% розміщень забезпечили ОВДП із бенчмарку Нацбанку. Вони купувалися банками на формування до 50% обов'язкових резервів. По-друге, уряд поступово підвищував ставки за своїми борговими паперами — з 18% до 19,75% у листопаді-грудні 2022 року.
У НБУ пообіцяли й надалі просувати урядові держоблігації, зокрема й серед нерезидентів. Хоча поки що важко уявити, що може залучити іноземців до наших ОВДП. Справа не тільки у війні і ризиків, що випливають з цього, але в чинній досі забороні Нацбанку на виведення з України коштів від погашення держоблігацій (для захисту золотовалютних резервів НБУ). Закордонні покупці ОВДП можуть відправити додому лише отримані від паперів відсотки, але не кошти від погашення.
Надалі Кабмін планує збільшити обсяги випуску ОВДП на первинному ринку, як мінімум, для покриття поточних виплат за цими паперами. Це дозволить відмовитись від емісійного фінансування бюджету.
Фінансування дефіциту бюджету: «короткі» аванси НБУ замість емісії
Уряд не планує відкритої емісії на 2023 рік і збирається обмежитися торішніми 400 млрд грн (8% ВВП). Хоча одну лазівку в Меморандумі все-таки залишає у разі «несподіваних критичних потреб у фінансуванні чи затримці зовнішніх виплат». Але навіть при цьому почати друкувати гривню в обмеженому обсязі обіцяють не одразу, а лише після використання всього грошового надлишку Кабміну та всіх додаткових боргових ресурсів.
Для покриття тимчасового дефіциту держбюджету Національний банк та Міністерство фінансів до початку серпня 2023 року запровадять механізм короткострокових авансів. Як точно він працюватиме, у Меморандумі не вказується. Але класичне поняття авансів має на увазі виділення коштів НБУ на поворотній основі. По суті, це теж емісія гривні, але з більш оперативною зворотньою виплатою.
На які терміни і яку суму Нацбанк зможе виділяти у такій формі, чи нараховуватиме відсотки за користування грошима і в якому режимі уряд згодом поверне такий аванс, стане зрозуміло пізніше.
Водночас українська влада зобов'язалася обмежити непрямі форми емісійного фінансування Нацбанку:
- Цільове надання ліквідності банкам чи державним підприємствам для купівлі держоблігацій на первинному ринку.
- Пряме фінансування позабюджетних програм.
- Частина прибутку регулятора не використовуватиметься на конкретні бюджетні потреби у 2024 році.
Банківська система: банки перевірять та випишуть рецепт оздоровлення
До кінця 2023 року Національний банк проведе детальну діагностику банків (що займають 90% активів системи). Вона включатиме оцінку активів і аналіз їх життєздатності. Експерти МВФ отримають звіти та зможуть оцінити результати.
План дій щодо роботи з проблемними кредитами (NPL) має бути прийнятий до липня 2024 року.
НБУ спільно з Фондом гарантування вкладів фізосіб також узгодять із МВФ план на випадок форс-мажорів у банківській системі для реагування в майбутньому. Рада фінансової стабільності має її прийняти до липня 2023 року.
Крім цього, буде опрацьовано механізм фінансового оздоровлення банків, у тому числі за рахунок їхньої фінансової підтримки.
Держборг: нові кредити та реструктуризації
Цього року від міжнародних партнерів Україна має отримати $37,5 млрд. Перші 12 місяців кредитної програми МВФ (квітень 2023 — березень 2024) будуть повністю профінансовані за рахунок багатосторонніх зобов'язань на загальну суму $30,2 млрд. При цьому ключові партнери запевнили, що продовжать фінансувати нашу країну і надалі.
Зворотним боком медалі стане активне нарощування боргів. За оцінками експертів, вже цього року держборг досягне 90% ВВП. Тому на перший план виходить проблема ефективного керування боргами. Допомагатимуть у її вирішенні зовнішні радники, щоправда, склад цієї групи не уточнюється.
Процес врегулювання боргового навантаження, згідно з Меморандумом, має пройти у два етапи:
- Офіційний двосторонній борг: кредитори Паризького клубу взяли на себе зобов'язання ще на 3 роки продовжити чинні зараз домовленості щодо припинення обслуговування боргу Україною. Перед останнім переглядом майбутньої програми МВФ вирішуватиметься також питання про те, що робити з уже накопиченими боргами.
- Зовнішній комерційний борг. У серпні 2022 року Україна домовилася з власниками єврооблігацій щодо 24-місячного відстрочення. Аналогічні відстрочки були узгоджені і за низкою негарантованих комерційних боргів. На початку 2024 року українська влада зобов'язується відновити переговори з комерційними кредиторами щодо подальшого обслуговування. Чи проводитимуться нові реструктуризації, не уточнюється.
Фіскальна політика: жодних пільг та послаблень
Цього року дірка у бюджеті стане ще більшою. Уряд підрахував, що дефіцит держбюджету зросте на 424 млрд грн (порівняно з первісним варіантом закону про держбюджет на цей рік).
Оскільки обсяги податків, що збираються, і далі скорочуватимуться, насамперед, — податку на прибуток, що цілком логічно. Близько половини українських компаній після початку війни скоротили продаж мінімум на третину. У тому числі 19% підприємств заявили про більш ніж 50% падіння. Такими є результати опитування стійкості бізнесу, проведеного Американською торговою палатою спільно з McKinsey & Company Україна напередодні річниці війни.
А от зниження надходжень від податку на доходи фізосіб не планується: менше сплачуватиметься працівниками комерційного сектору та держкомпаній, але більше буде надходити за рахунок зростання фонду оплати праці військовослужбовців.
Українська влада зобов'язалася не вводити податкових та адміністративних пільг, які можуть вилитися у скорочення надходжень до держбюджету-2023. Надалі будь-яке збільшення витрат проводитиметься лише після погодження з МВФ та після визначення джерел фінансування.
Але головне, що з 2 липня уряд пообіцяв скасувати всі чинні пільги, які були введені після початку війни. Відповідний законопроект вже перебуває в парламенті та передбачає, зокрема:
- скасування можливості для ФОПів ІІІ групи та юросіб сплачувати єдиний податок за ставкою 2% від суми доходу;
- скасування можливості для спрощенців І та ІІ групи не сплачувати єдиний податок;
- поновлення документальних перевірок;
- повернення штрафів порушення податкового законодавства;
- повернення штрафів порушення порядку використання РРО.
Не продовжуватиметься також податкова пільга для імпорту енергетичного обладнання, термін якої закінчиться 1 травня 2023 року.
Зниження бюджетних ризиків: держінвестиції — під наглядом кредиторів
Щоб знизити бюджетні ризики, уряд пообіцяв посилити контроль над наданням держгарантій (зокрема для пріоритетних секторів економіки). Це означає, що компаніям буде важче залучати кредити. Крім того, влада зобов'язалася не викорисовувати прибуток Національного банку на цільові витрати у 2024 році — він піде до загального фонду держбюджету. Наприклад, 2021 року НБУ заробив 31,6 млрд грн.
Спеціальні рахунки в Нацбанку під збір коштів для підтримки обороноздатності України, на які люди та бізнес перераховують свої пожертвування, перейдуть під контроль Міністерству фінансів. Кошти спрямують до спеціального фонду держбюджету, як йдеться у Меморандумі, для підвищення прозорості їх використання.
Крім того, всі інвестиційні витрати країни, як, наприклад, дорожнє будівництво, реалізація інших інфраструктурних проектів контролюватимуть західні партнери. Цю норму внесено з прицілом на післявоєнне відновлення нашої країни.
Уряд зі свого боку пообіцяв зосередитися на широких реформах, які дозволять закріпити макроекономічну стабільність, підтримати відновлення та зростання економіки.
Протидія корупції: посилення контролю над чиновниками та політиками
Боротьба з корупцією — одна з головних умов співпраці з МВФ. Україна пообіцяла запустити роботу антикорупційних відомств та ефективну систему контролю чиновників та політиків.
Зокрема, до кінця 2023 року кредитори хочуть бачити удосконалений відбір керівника та ключових посадових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та механізм підзвітності її керівництва.
До кінця липня 2023 року має бути ухвалений закон, який поновлює обов'язкове подання майнових декларацій для державних діячів та їх перевірку Нацагентством з питань запобігання корупції (НАЗК). У свою чергу, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та САП отримають повний доступ до таких декларацій для розслідувань фактів корупції. Декларування буде повністю відновлено після скасування воєнного стану.
До жовтня 2023 року має бути прийнятий новий «антивідмивний» закон, де будуть прописані жорсткіші правила перевірки політично значущих осіб відповідно до стандартів FATF. Також з'являться нові правила, які дозволять ефективніше виявляти наявність конфліктів інтересів та прозоро проводити держзакупівлі.
Українська влада зобов'язалася завершити призначення на вакантні посади фахівців до Вищої ради правосуддя. До липня 2023 року Україні доведеться визначитись із правилами формування Дорадчої групи експертів для перевірки кандидатів до Конституційного суду.
До кінця 2023 року має бути створено новий суд для розгляду адміністративних справ проти держорганів (Нацбанку, НАБУ, НАЗК тощо) замість розформованого Окружного адміністративного суду Києва.
Корпоративне регулювання у держсекторі
Буде запроваджено порядок проведення щорічного бізнес-планування та оцінки ефективності для всіх державних банків. Першу оцінку такої ефективності слід провести в кожному з банків у 2024 році на основі результатів цього року. Не пізніше серпня 2024 року Мінфіну необхідно оприлюднити підсумки та заходи реагування на виявлені проблеми.
До жовтня 2023 року має бути ухвалено закон про корпоративне управління держпідприємствами (№ 5593-д). Документ проголосований у першому читанні ще влітку 2021 року і досі припадає пилом у парламенті. Він зокрема дає уряду право затверджувати зарплати керівників держпідприємств, але передає наглядовим радам право призначати та звільняти голів правління.
Вже влітку цього року влада має розпочати реформу, яка усуває проблеми управління в нафтогазовому секторі. Під час створення компанії «Магістральні газопроводи України» (МДУ) передбачалося, що вона стане оператором ГТС. Але в процесі анбандлінгу (розділу) НАК Нафтогаз створив для цього окрему компанію — Оператор ГТС, якій і були передані функції Укртрансгазу з управління газотранспортною системою країни і вже далі ця компанія була передана у власність МДУ.
Ще у жовтні 2021 року директор Секретаріату Енергоспівтовариства Янез Копач заявив, що МДУ свою функцію виконала і її можна розформувати. Але українська влада затягнула вирішення цього питання.
Тепер перед Україною стоїть завдання до кінця липня передати акції Оператора ГТС від МДУ безпосередньо Міненерго із відповідною зміною статуту.
Енергетичний сектор: наступної зими будемо з газом
Влада допускає у короткостроковій перспективі підвищення тарифів, забезпечення зовнішнього фінансування та пряму бюджетну підтримку енергетичної галузі.
За оцінкою уряду, для майбутнього опалювального сезону Україні, за базовим сценарієм, доведеться закупити близько 2 млрд кубометрів газу. Ці закупівлі можуть бути профінансовані, зокрема через Європейський банк реконструкції та розвитку чи іншого зовнішнього фінансування.