Чому знову знадобилося рятувати банки
Падіння кількох великих американських банків і вимушене злиття швейцарського UBS з майже збанкрутілим Credit Suisse порядком налякали не тільки клієнтів цих та інших фінустанов, а й регуляторів — ФРС, Національний банк Швейцарії та ЄЦБ.
Адже ще до початку цієї кризи в банках США та Європі на тлі високої інфляції розпочався відтік коштів вкладників. Почасти це пояснювалося стрибком цін на товари першої необхідності, але головною причиною все ж таки була поява більш прибуткових небанківських інструментів для вкладень інвесторів, прив'язаних до зростаючих процентних ставок регуляторів. Федрезерв та ЄЦБ постійно підвищували свої відсоткові ставки. А ось банки не поспішали збільшувати доходність вкладів, залишаючи їх на навколонульових значеннях. Це пришвидшувало втечу вкладників із банків.
Читайте також: Чому знову банкрутують банки і хто насправді за це поплатиться
Банкірів ж хоч і насторожувала така тенденція, вони не приділили їй належної уваги, результатом чого стало банкрутство банків, які ще нещодавно вважалися наднадійними.
Але американські та європейські чиновники не страждають на «коротку» пам'ять і явно не мають наміру допускати чергову світову фінансову кризу. Для гасіння пожежі в Швейцарії в рамках операції з поглинання Credit Suisse місцевий центробанк надав UBS кредитну лінію в розмірі 100 млрд. швейцарських франків, ще до 9 млрд. франків ця фінустанова отримає для покриття можливих збитків від уряду.
Аналогічні програми порятунку вже представив американський Федрезерв, тим паче, що, як повідомив (навряд чи випадково) The Wall Street Journal, проблеми зараз мають майже дві сотні регіональних американських банків і що не всі з них зможуть пережити цей рік.
За останній час баланс ФРС зріс більш, ніж на $400 млрд. Кошти пішли саме банкам: як на покриття зобов'язань збанкрутілих фінустанов, так і тим, кому на тлі паніки, знадобилася додаткова ліквідність.
БАЛАНС ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ У США (USD МЛН.)
Але чи варто говорити про нове масоване незабезпечене накачування грошима, як це було в період пандемії, коли політика «кількісного пом'якшення» американського регулятора призвела до стрімкого зростання балансу Федрезерва? І, відповідно про те, що невирішена проблема інфляції тепер тільки посилиться з усіма наслідками, що випливають. Для пересічних громадян — це, насамперед, подальше знецінення заощаджень, зростання цін на товари та подорожчання кредитів.
Чому не варто лякатися нової роздачі доларів
Розберемо, чому нинішню ситуацію не можна назвати банальним друкуванням грошей. Раніше, за часів політики «кількісного пом'якшення» більшість коштів вливалася в систему через викуп цінних паперів на ринку. Зараз, коли Федрезерв згорнув цю програму, «назад» йому вдалося поки що продати ЦБ (читай — відкачати з ринку) лише на суму близько $600 млрд. Тобто, процес згортання балансу ФРС йшов поступово і без особливого тиску на ринок.
У нинішній ситуації кошти, що надаються банкам, за великим рахунком, всі поворотні. Причому у короткостроковій перспективі.
Розглянемо докладніше. З вищевказаних вливань зараз у систему:
близько $110 млрд — короткострокові кредити банкам під заставу. Причому йдеться про термін до 1 року в основному під потреби конкретних платоспроможних працюючих банків. Як правило, банки намагаються закрити такі кредити максимально швидко, щоб не бути в умовно «чорному списку» регулятора і не відлякувати клієнтів.
$53 млрд — нова програма ФРС, яка тимчасово надає банкам кошти. З поверненням наданих у її межах коштів Федрезерв підстрахується з допомогою додаткового дуже жорсткого контролю над своїми підопічними. І, у разі потреби, вживатиме жорстких заходів, аж до запровадження «контролерів» у керівництво банків та вилучення активів для погашення заборгованості.
Нагадаю, що це не Україна, де всі пам'ятають незворотні рефінанси Нацбанку. У США із цим суворо. У разі махінацій чи неповернення таких коштів Федрезерву менеджмент банків ризикує потрапити за ґрати на дуже тривалий термін. Тому ці кошти буде повернуто керівництвом банків насамперед.
$180 млрд — інші кредити, які переважно пішли Федеральній корпорації зі страхування депозитів на відшкодування вкладів проблемних банків. Ця сума потенційно істотно впливатиме на ринок, оскільки вкладники отримають їх «живими» грошима і не факт, що на тлі поточних проблем знову вкладатимуть їх у банки. Але тут варто врахувати, що значна частина підприємств і громадян, які отримали відшкодування, ведуть бізнес, мають постійні витрати, на фінансування яких потрібні оборотні кошти. І не як в Україні, часто готівкою, а саме легальні та безготівкові на рахунках у банках. Тому ці ресурси підтримають економіку США та усунуть ризики втрати роботи та доходів для сотень тисяч людей та тисяч компаній.
Читайте також: Депозити в НБУ: чи це можливо і скільки на них можна заробити
$60 млрд — кошти, надані іноземним центральним банкам, в основному на покриття доларових зобов'язань у Європі. Насправді, ця сума буде явно більшою, оскільки банкам у єврозоні необхідно більше доларової ліквідності для покриття своїх зобов'язань, що різко виросли. Але це не стане глобальною загрозою для долара у майбутньому, оскільки ці кошти надаються у вигляді СВОП-ліній. Вони будуть щоденними та координуватимуться між ФРС, Банком Канади, Банком Англії, ЄЦБ та Національним банком Швейцарії. СВОП — це обмін однієї валюти на іншу на окремих умовах за курсом, обсягами та строками таких операцій.
Тобто згодом центробанки мають здійснити зворотний обмін своїх валют на долар і «повернути» доларові кошти Федрезерву. Крім цього, задля підвищення ефективності своп-линий операції проводитимуться не щотижня, а щодня, тобто це інструмент дуже оперативного регулювання.
Такі операції за фактом вже проводяться з 20 березня і триватимуть, як мінімум, до кінця квітня. Механізм застосування саме СВОП є компромісним варіантом покращення ситуації в банківській системі США та Європи, який не несе негативних глобальних наслідків для системи, як це відбувалося в період «кількісного пом'якшення». Ключовим у цьому механізмі є те, що йдеться саме про «поворотні» кошти.
Чому ФРС таки доведеться обирати: спасати банки чи підкинути палива інфляції
Хоча, враховуючи серйозність ситуації (я не виключаю збільшення кількості банківських банкрутств) у банківській системі та загальні економічні наслідки агресивного підвищення ставок регуляторами, швидше за все, вже до літа процес підняття ставок завершиться і в США, і в ЄС.
Тому ефект виходу на ринок доларової ліквідності у вигляді СВОпів ФРС з провідними центробанками буде короткостроковим і не позначиться на показниках інфляції в США та країнах Європи.
Головною проблемою буде $180 млрд за статтею — інші кредити, які в основному пішли Федеральній корпорації зі страхування депозитів на відшкодування вкладів проблемних банків. Але в результаті, за моїми прогнозами за 2−3 роки, за рахунок реалізації активів банків-невдах — ці кошти також будуть поступово повернуті Федрезерву Федеральною корпорацією зі страхування депозитів.
Це в найближчому майбутньому скоротить баланс ФРС, що підстрахує долар на ринку. Головне зараз регуляторам США і Європи на тлі економічної рецесії, що насувається, не перегнути палицю в частині подальшого підвищення відсоткових ставок і не принести в жертву боротьби з інфляцією нові банки.
У ситуації — боротьба з інфляцією вище за мету в 2% або втрата світової банківської системи десятків банків — треба явно обирати порятунок банків. Нагадаю, 2008 року криза призвела до банкрутства як мінімум 25 банків, 2009 року — 140, а загальні втрати від фінансової кризи, за оцінками МВФ, на кінець листопада 2008 року вже перевищували $1,4 трлн. Ця цифра за рахунок ефекту накопичення збитків потім зросла у рази.
Тому треба робити висновки та гасити пожежу вже зараз. Інакше Федрезерв та ЄЦБ матимуть і рецесію, і банкопад, а як наслідок — знову додаткові інфляційні проблеми та економічні втрати ВВП світового масштабу. Схоже, фінансові урядовці США та Євросоюзу це вже зрозуміли. Звичайно, повністю м'якої просідання явно не буде, але регулятори поки що мають шанс пройти цей непростий період з мінімальними втратами.