Чим закінчилася історія з дефолтом у Лівані і які зміни сталися в країні з тієї пори, на своїй сторінці у фейсбук розповів представник України в МВФ Владислав Рашкован.

Приклад для дії

25 лютого впливова на Близькому Сході і в Лівані організація Хезболла заявила, що «Ліван не прийме імперіалістські методи МВФ в управлінні економікою країни».

А ще через 2 тижні прем'єр-міністр країни Хассан Діаб, який сформував уряд тільки в січні, сказав, що країна постала перед складним вибором: оплачувати свої борги перед кредиторами або спрямувати всі кошти для соціальних виплат та надання базових послуг населенню.

У підсумку вибір був зроблений: Мінфін Лівану 9 березня не здійснив платіж за євробондами в $1,2 млрд, таким чином допустивши перший суверенний дефолт в історії цієї близькосхідної країни. Навіть в умовах громадянської війни 1975-1990-х років влада країни завжди платили за боргами.

Пригадую, що в той же день деякі українські молоді політики, які живилися українськими олігархами, що просували в той час ідею відмови від роботи з МВФ і дефолту України, публічно заявили, що «ліванці – молодці», і з них треба брати приклад уряду України, який тільки нещодавно почав роботу.

Які результати

4 місяці потому можна побачити, яку стратегію пропонували Україні. Ситуація в Лівані сьогодні наочніша, ніж десяток підручників про те, чому країни бідні.

Зараз у Лівані найгірша економічна та політична криза з моменту набуття суверенітету в 1943 році. Багато експертів називають ситуацію «соціальною катастрофою». Безробіття зросло: більше 250 тис з 1,6 млн працівників у країні опинилися на вулиці в перший місяць. На сьогодні безробітним є кожен третій працездатний ліванець. Кожен п'ятий магазин в країні закрився.

Курс ліванського фунта був прив'язаний до долара США впродовж останніх 30 років – з 1997 року. Зараз же, з початку року, ліванська валюта девальвувала майже на 85%. Імпорт впав на 40%. Резерви Центробанку тануть на очах, і зараз у країни немає коштів навіть для оплати критичного імпорту. Імпортери кажуть, що Центробанк не продає валюту навіть для купівлі пшениці як мінімум протягом місяця.

Готівкової валюти у вільному офіційному обігу немає взагалі. Розвинувся чорний ринок валюти – різниця між офіційним курсом валюти і чорним ринком — у 6 разів. New York Times написала, що обмін валюти в Бейруті схожий на торгівлю наркотиками – обмін проходить в парках або підворіттях, про зустрічі домовляються онлайн і під вигаданими іменами – люди бояться переслідувань.

У банків немає вільної ліквідності – в результаті через неплатежі заморозилися або обірвалися багато логістичних та виробничих ланцюжків. Це призвело до ще більших «набігів» клієнтів на банки. Як результат, банкам довелося ввести валютні обмеження видачі коштів з рахунків фізосіб — по $100 в одні руки. Інформація про такі обмеження банків миттєво призвела до того, що надходження грошей від ліванців, які працюють за кордоном і відправляють гроші додому, миттєво вичерпалися – ніхто не хотів, щоб гроші зависли в банку. Недоступні на рахунках долари клієнти почали називати «lollars» — ліванські долари.

Читайте також: Де візьмуть 100 мільярдів для бюджету: намалюють або знову позичать

Інфляція в країні починає зрости за спіраллю: якщо в лютому інфляція рік до року була 11,4%, то в березні - 17,5%, квітні — 46,6% і в травні — 56,5%. Варто сказати, що інфляція в травні 2019 року була всього лише 3,6%.

Без світла і освіти

У країні почали відключати електрику, не роблячи винятків навіть для світлофорів. В жаркому кліматі Бейрута не працюють кондиціонери. Були дні, коли в центральному госпіталі, який опікується хворими COVID, світла не було 20 з 24 годин. Зараз стандартно світло вимикається в лікарні на 6 годин на день. Крім того, девальвація значно погіршила ситуацію з поставками медичного обладнання для лікарень, які приймають хворих коронавірусною інфекцією.

Провідний університет країни The American University of Beirut, заснований ще в 1866 році і входить до топ-200 університетів світу, оголосив про можливе закриття через фінансові проблеми. Знову ж таки університет пережив громадянську війну 80-х.

В умовах зростаючої інфляції і при відсутності грошей в Лівані розвивається бартер: з'явилися дошки оголошень, де люди обмінюють, наприклад, нові ваги на пачку памперсів і пляшку олії. В іншому фейсбук-оголошенні пропонувалося обміняти зелене платтячко 6-річної доньки на цукор і молоко.

Читайте також: Світ чекає низка суверенних дефолтів — аналітик J. P. Morgan

Зовнішні ринки для Лівану закриті – суверенні борги торгуються у п'ять разів дешевше від номіналу, що показує скептицизм з боку інвесторів у тому, що країні вдасться вийти з кризи. Це дешевше, ніж на піку падіння боргів Аргентини або Еквадору. Кредитно-дефолтні свопи для Лівану дорожчі, ніж для Венесуели. Переказів з-за кордону немає. Втрати економіки цього року оцінюються в $70 млрд.

Центральний банк зазнав значних збитків і фактично є банкрутом. Для його капіталізації було прийнято рішення створити спеціальну компанію з управління активами державних підприємств, прибуток від якої піде на капіталізацію центробанку.

Продовольча криза

За опитуваннями World Food Programme більше 50% населення боїться, що наступного місяця їм нічого буде їсти. Для забезпечення країни критичним продовольством необхідно $5 млн на день. Таких грошей немає в уряду. Супермаркети ввели обмеження на відпуск продуктів харчування.

У травні 100 неурядових ліванських організацій об'єдналися для збору продуктів і допомоги найбіднішим 50 тис сім'ям, але вони зізнаються, що не зможуть забезпечити харчуванням 2 млн осіб, які, за оцінками експертів, відчувають складнощі з постійним доступом до харчування. Рік тому така ситуація не могла наснитися цій середземноморській країні навіть у страшному сні.

Читайте також: Скільки і кому видав кредитів МВФ під час пандемії

Як результат, 21 травня прем'єр-міністр визнав, що країна знаходиться на межі продовольчої кризи і попросив допомоги «імперіалістичних» США і ЄС, в чомусь погрожуючи, що голод може призвести до збільшення кількості біженців із країни до Європи.

Чи вдасться вийти з кризи

Прем'єр-міністр визнав, що економіка країни перебуває у вільному падінні, і Бейрут звернувся за допомогою до МВФ, очікуючи кредит у розмірі $10 млрд… на даний момент переговори ще не закінчилися успіхом, що на вихід країни з кризи, викликаної нерозумними політиками, піде мінімум від 3 до 5 років.

На думку міжнародних експертів, криза зробила багатих людей, що володіють активами в іноземній валюті, більш багатими, практично знищила середній клас, зробивши його бідним. Бідні ж люди були фактично поставлені на межу виживання і зараз ледве зводять кінці з кінцями. Вони фактично не можуть знайти кошти для купівлі продуктів харчування та засобів гігієни.

За перші п'ять місяців 2020 р кількість вбивств в країні зросла вдвічі, зростання крадіжок автомобілів – на 50%. Економічна криза викликала масові протести – люди вийшли на вулицю і вимагають відставки уряду. Карантин на деякий час вивів людей з вулиць, але після послаблення медичних обмежень, кількість протестів знову зросла. У ці вихідні протести були наймасштабнішими з великою кількістю вандалізму, зіткнення з поліцією були жорсткими. Багато банків виставили металеві загородження перед відділеннями. У Тріполі були задіяні армійські війська.

Читайте також: Чужі граблі: як Україні не повторити долю Аргентини

Коли вам хтось з українських політиків буде розповідати про те, яка ж ліванська влада молодці, що оголосили дефолт, нічого не відповідайте у відповідь – просто перечитайте цей текст вгорі і погугліть фото Бейрута. І не слухайте таких політиків.