Член Ради НБУ Віталій Шапран розповів «Коментарям» про те, які ризики можуть мати серйозний вплив на українську економіку, а також як цьому протистояти. «Мінфін» вибрав головні тези.

У Нацбанку України стверджують, що існує ряд загроз для сприятливого економічного клімату країни:

  • судові рішення і тиск на НБУ
  • припинення транзиту російського газу через українську територію
  • ескалація військового конфлікту і нові торгові обмеження із боку РФ
  • посилення торгових воєн і підвищення турбулентності на світових фінансових ринках

Україна не зовсім готова до світової кризи

Поки не підписана угода з МВФ, Україна не надто готова до турбулентності на світових фінансових ринках. Зараз це не відчувається, оскільки ми купаємося в грошах нерезидентів, які прийшли на ринок ОВДП. А також тому, що кон'юнктура сировинних ринків була для нас в 2019 році непоганою.

Читайте також: Нова програма МВФ: Україна отримає 5,5 млрд доларів

Однак нам не вдалося досягти суттєвого прогресу з обсягами золотовалютних резервів (ЗВР): вони ледь перевищують 3 місяці імпорту. Після підписання угоди з МВФ ця проблема буде менш актуальною, але для більшої впевненості, мабуть, не тільки я, але і нинішні інвестори–нерезиденти в ОВДП воліли б, щоб валові і чисті ЗВР НБУ були більші за розміром, ніж зараз.

Справа Приватбанку

Погоджуся і з тим, що суди по Приватбанку – «ерогенна зона» нашої фінансової системи, хоча б тому, що до цього питання чутливі наші закордонні кредитори. Я б волів, щоб сторони перестали судитися, а сіли за стіл переговорів і підписали мирову угоду.

Більш того, я думаю, що так воно і буде. Сторони рано чи пізно повинні усвідомити перспективи цього багатогранного спору і перестати витрачати шалені суми на юристів та PR-акції, а підбити фінансові підсумки спору і закрити його раз і назавжди. Думаю, що чекати такого розвитку подій залишилося зовсім недовго, але це зовсім не означає, що НБУ і Мінфін при такому сценарії здадуть свої позиції.

Читайте також: Кращий тиждень для України

Транзит газу: бути чи не бути

Щодо нових торгових обмежень із боку РФ, я б не поспішав із висновками. Частка Росії у нашому експорті вже невелика і основний шок ми вже випробували. За 9 місяців 2019 року частка нашого експорту в РФ скоротилася до 6,7% у загальному обсязі, тому можливі обмеження імпорту російської сировини в Україну нас не мають лякати.

Як показує практика, ми навіть змогли знайти дешевші пропозиції у ЄС щодо такого специфічного товару як газ. Що стосується припинення або зменшення транзиту газу через територію України, то так – я припускаю, що цей чинник може негативно вплинути на наш торговий баланс послуг, який традиційно мав позитивне сальдо і частково компенсував торговий дефіцит товарів.

Ризики, що непідвладні ні українському уряду, ні Нацбанку

Ось про що забули мої колеги в НБУ, так це про погодно-кліматичні ризики.

Ми все більше стаємо залежними від стану справ в агропромисловому комплексі — як економіка в цілому, так і безпосередньо експорт. Поки наш експорт виграє від зростання такої залежності: ціни на зернові рухаються не синхронно — через це наш агроекспорт можна вважати диверсифікованим.

Читайте також: Нацбанк знизив облікову ставку. Що це означає

Однак у випадку неврожаю ми моментально відчуємо ефект, і не тільки на валютному ринку. Думаю, що це один із найсерйозніших ризиків для нашої економіки і фінансової стабільності, над яким не мають влади ні НБУ, ні уряд. Єдиний метод протистояння такого ризику – підтримання значних запасів. Я маю на увазі не тільки ЗВР, але і, наприклад, запаси держрезерву.