Здравствуйте, Сергей.
Являюсь Вашим постоянным читателем на Простоблоге и можно сказать учился финансовой грамотности на Ваших статьях.
Очень хотелось бы отметить, что по моему мнению, очень важны и полезны для читателей Ваши размышления о финансовых инструментах и увязывание их с духовной составляющей жизни человека.
Решил задать Вам вопрос как человеку хорошо разбирающемуся в лайфовых страховых компаниях.
Я в 2007 году заключил стандартный договор с СК сроком на 30 лет и платежом на 400 Евро/год.
Далее в 2009 году заключил «целевой» договор с СК сроком на 9 лет и платежом на 20 тыс. гривен/год.
И все вроде бы шло по плану, но… жизнь как всегда вносит свои коррективы, я имею ввиду теперешнюю преддефолтную ситуацию на Украине.
В связи с этим вопрос: как по Вашему, стоит ли дергаться и расторгать договора (один или оба)
или же все оставить как есть, с учетом того, что два договора взаимно скомпенсируют курсовые колебания, даже если в Украине объявят дефолт и курс нацвалюты рухнет?
Например, можно расторгнуть гривневый договор, а накопленную гривну перевести в Доллар, либо же расторгнуть Евровый договор дабы не платить высокую цену за покупку дорогого Евро (т.к. платежи в предыдущих годах составляли чуть более 4 тыс грн., а сейчас более 9 тыс грн.). Или же правильной является обратная точка зрения, что если расторгнуть договора то просто зафиксируются убытки (главным образом из-за выкупной суммы), а в случае продолжения действия договоров возможен лучший вариант развития ситуации.
Заранее спасибо!
С Уважением.
- Константин Пигулин
- 25 мая 2015, 20:14
- Константин
Ответ эксперта
- uainvestor
- 29 мая 2015, 22:55
Простоблог не публікував мої статті з циклу «Енергетична теорія достатку», тому прочитайте їх на сайті: pensioneriya.blogspot.com/2015/03/blog-post_15.html
Запустивши грошові потоки страхових внесків, ви побудували чималий енергетичний привід. На його основі, вже майже без вашої участі, створилися численні енергетичні контури, що несуть вам багато позитиву. Припинивши потоки, ви зруйнуєте все ними напрацьоване. На мій погляд, робити того не можна.
Уявімо (навіть маленьку) річку. Навколо свого русла вона створює величезну екосистему, яка продукує життя. Що станеться з цією системою, коли потік води раптово перерветься? Життя і добра в ній явно стане менше. Щось подібне може статися і в вашому житті, коли ви розірвете страхові договори.
Інша справа – регулювання потоку. Коли не вистачає води (грошей), можна пошукати інші джерела, зменшити витрати, підправити русло, застосувати інші засоби управління.
Але головне навіть не це, головне – ваша первинна мета. Якщо це був захист родини від вашої смерті чи непрацездатності, то до чого тут фіксація збитків? Потреба в захисті відпала? Якщо це була накопичувальна програма, то чому ви не використали НПФ, де нема жорсткої залежності від розмірів і строків внесків? Чому ви вибрали програму на 9 років, на яку не розповсюджуються податкові пільги?
Розкажіть, що ви думали і з чого виходили, укладаючи страхові угоди, якими були ваші цілі і плани. Тоді ми зможемо вибрати кращі засоби реагування на ситуацію, що склалася.
Первичная цель по стандартному договору страхования жизни… да Вы правы, защита семьи на случай смерти. По второму договору с накопительной целью тут уж согласен (стало видно с высоты пройденного пути) дал промаху, но НПФ тогда казались непрозрачными и вообще не было доверия к ним. Договор на 9 лет, так как надо было выйти на определенную сумму. Да конечно, уж лучше бы воспользовался депозитным инструментом банков напрямую, где проценты по определению на 2-3 выше чем в СКЖ, но тут, как вы когда-то уже отмечали, необходимо на протяжении запланированного времени быть дисциплинированным и последовательным в перекладывании депозитов, иначе первоначальной цели не достигнешь и свернешь на другую.
Сейчас же вопрос о выходе из программы возник из-за возможности объявления дефолта целой страны, и страх по поводу устойчивости СКЖ, вдруг рухнет, из-за банка (банков) в котором размещены средства, и тогда никакие свои цели не достигнешь. Хотя, наверно, я мало знаю как ведут себя СКЖ при таких ситуации.
Якщо метою є захист сім’ї від втрати годувальника, то реалізується вона за допомогою простого ризикового страхування без накопичувальної частини. Такі програми дешеві і гнучкі, розмір страхової суми і, відповідно, внесків, можна міняти кожного року. Так, коли рік минув без пригод, внески пропадають і це б’є по психології страхувальника. Тому він буває радий оманюватись накопичувальною програмою, де внески нібито інвестуються. Того, що інвестується лише частина внесків, а інше так само пропадає, він не бачить і не знає. Та що там страхувальник, цього не знають навіть рядові страхові агенти.
Можна зрозуміти позичальника, що брав кредит у доларах – там була нижчою кредитна ставка. Навпаки, зрозуміти вибір страхувальником валютної програми, зрозуміти важко. Хіба що він отримує валютні доходи.
Що означає вийти на певну суму не за 10, а за 9 років, я теж не розумію. Для чого втрачати 15% податкової пільги? Спланувати низку страхових програм так, щоб одна підтримувала іншу, на мій погляд, можна було більш ефективно.
За дефолт України я б не переживав; СКЖ в будь-якому випадку викрутиться і на страхувальниках це не позначиться. Якщо нема змоги платити страхові внески, треба звертатись у компанію і робити реструктуризацію. Варіанти у неї є і не один. Краще вибрати серед них той, де внески не припиняються повністю, що грошовий потік не переривався. Непогано було б також конвертувати євро в гривню. Розмовляти з СКЖ набагато легше, ніж з банком-кредитором, вона теж зацікавлена в постійних грошових потоках. Але перед цим, я все-таки визначився б зі своїми нинішніми цілями і планами, з урахуванням минулих помилок. Я міг би провести подібну роботу з вами індивідуально, але то вже окрема історія.
Да уж, век живи — век учись! Кое о чем не задумывался. Спасибо что проконсультировали, показали более широкий и взвешенный взгляд на инструменты инвестирования. Казалось бы основные моменты знал, но все как всегда кроется в деталях и нюансах. Спасибо большое, что успокоили за жизнестойкость СКЖ, что нацелили на необходимость продолжать подпитывать созданный поток энергии. Успехов Вам и всем читателям. Спасибо.
Дякую і вам. Хто питає про те, щого не знає — мудра людина, а хто не питає — сам собі ворог.
На жаль, я отримую не так багато питань. Виходить, що всі або все знають, або переймаються іншими питаннями. Час покаже, чи були вони праві.
Запустивши грошові потоки страхових внесків, ви побудували чималий енергетичний привід. На його основі, вже майже без вашої участі, створилися численні енергетичні контури, що несуть вам багато позитиву. Припинивши потоки, ви зруйнуєте все ними напрацьоване. На мій погляд, робити того не можна.
Уявімо (навіть маленьку) річку. Навколо свого русла вона створює величезну екосистему, яка продукує життя. Що станеться з цією системою, коли потік води раптово перерветься? Життя і добра в ній явно стане менше. Щось подібне може статися і в вашому житті, коли ви розірвете страхові договори.
Інша справа – регулювання потоку. Коли не вистачає води (грошей), можна пошукати інші джерела, зменшити витрати, підправити русло, застосувати інші засоби управління.
Але головне навіть не це, головне – ваша первинна мета. Якщо це був захист родини від вашої смерті чи непрацездатності, то до чого тут фіксація збитків? Потреба в захисті відпала? Якщо це була накопичувальна програма, то чому ви не використали НПФ, де нема жорсткої залежності від розмірів і строків внесків? Чому ви вибрали програму на 9 років, на яку не розповсюджуються податкові пільги?
Розкажіть, що ви думали і з чого виходили, укладаючи страхові угоди, якими були ваші цілі і плани. Тоді ми зможемо вибрати кращі засоби реагування на ситуацію, що склалася.
Первичная цель по стандартному договору страхования жизни… да Вы правы, защита семьи на случай смерти. По второму договору с накопительной целью тут уж согласен (стало видно с высоты пройденного пути) дал промаху, но НПФ тогда казались непрозрачными и вообще не было доверия к ним. Договор на 9 лет, так как надо было выйти на определенную сумму. Да конечно, уж лучше бы воспользовался депозитным инструментом банков напрямую, где проценты по определению на 2-3 выше чем в СКЖ, но тут, как вы когда-то уже отмечали, необходимо на протяжении запланированного времени быть дисциплинированным и последовательным в перекладывании депозитов, иначе первоначальной цели не достигнешь и свернешь на другую.
Сейчас же вопрос о выходе из программы возник из-за возможности объявления дефолта целой страны, и страх по поводу устойчивости СКЖ, вдруг рухнет, из-за банка (банков) в котором размещены средства, и тогда никакие свои цели не достигнешь. Хотя, наверно, я мало знаю как ведут себя СКЖ при таких ситуации.
Якщо метою є захист сім’ї від втрати годувальника, то реалізується вона за допомогою простого ризикового страхування без накопичувальної частини. Такі програми дешеві і гнучкі, розмір страхової суми і, відповідно, внесків, можна міняти кожного року. Так, коли рік минув без пригод, внески пропадають і це б’є по психології страхувальника. Тому він буває радий оманюватись накопичувальною програмою, де внески нібито інвестуються. Того, що інвестується лише частина внесків, а інше так само пропадає, він не бачить і не знає. Та що там страхувальник, цього не знають навіть рядові страхові агенти.
Можна зрозуміти позичальника, що брав кредит у доларах – там була нижчою кредитна ставка. Навпаки, зрозуміти вибір страхувальником валютної програми, зрозуміти важко. Хіба що він отримує валютні доходи.
Що означає вийти на певну суму не за 10, а за 9 років, я теж не розумію. Для чого втрачати 15% податкової пільги? Спланувати низку страхових програм так, щоб одна підтримувала іншу, на мій погляд, можна було більш ефективно.
За дефолт України я б не переживав; СКЖ в будь-якому випадку викрутиться і на страхувальниках це не позначиться. Якщо нема змоги платити страхові внески, треба звертатись у компанію і робити реструктуризацію. Варіанти у неї є і не один. Краще вибрати серед них той, де внески не припиняються повністю, що грошовий потік не переривався. Непогано було б також конвертувати євро в гривню. Розмовляти з СКЖ набагато легше, ніж з банком-кредитором, вона теж зацікавлена в постійних грошових потоках. Але перед цим, я все-таки визначився б зі своїми нинішніми цілями і планами, з урахуванням минулих помилок. Я міг би провести подібну роботу з вами індивідуально, але то вже окрема історія.
Да уж, век живи — век учись! Кое о чем не задумывался. Спасибо что проконсультировали, показали более широкий и взвешенный взгляд на инструменты инвестирования. Казалось бы основные моменты знал, но все как всегда кроется в деталях и нюансах. Спасибо большое, что успокоили за жизнестойкость СКЖ, что нацелили на необходимость продолжать подпитывать созданный поток энергии. Успехов Вам и всем читателям. Спасибо.
Дякую і вам. Хто питає про те, щого не знає — мудра людина, а хто не питає — сам собі ворог.
На жаль, я отримую не так багато питань. Виходить, що всі або все знають, або переймаються іншими питаннями. Час покаже, чи були вони праві.
Следить за новыми комментариями
Чтобы оставить комментарий, нужно
войти или
зарегистрироваться
Комментарии - 2
Сейчас же вопрос о выходе из программы возник из-за возможности объявления дефолта целой страны, и страх по поводу устойчивости СКЖ, вдруг рухнет, из-за банка (банков) в котором размещены средства, и тогда никакие свои цели не достигнешь. Хотя, наверно, я мало знаю как ведут себя СКЖ при таких сит