Отделение Прокредит Банка: Киев, пр. Правды, 47 (ТЦ Ретровиль, вход 2) (Зона самообслуживания 7/7)

Доброго вечора, ми з України!

Почну з того, що до війни я обожнював цей банк. Він був ідеальний для мого бізнесу та для мого відчуття цього світу. Не буду описувати переваги банку до війни, але достатньо буде відмітити, що у чисельних опитуваннях я ставив банку оцінки 9 або 10 з 10, рекомендував його всім, кому можливо, закрив всі рахунки своїх підприємств в інших банках, а відкрив тільки у Прокредит.

Більше того, як почалась війна, в нашого бізнесу була певна фінансова подушка безпеки. З сумарного об‘єму кредитування, що надав банк у біля 50 (!!!) мільйонів гривень у 2021, ми закрили рік майже в 0, а з початком 2022 використовували біля 13 млн гривень з цього об‘єму. Ніколи в нас не було ніякого прострочення, чи «канікул», чи інших розбіжностей з банком. Все завжди і всюди було вчасно і акуратно як на папері, так і фізично в житті.

Коли почалась війна, я почув від свого банку лише позитивні сигнали. Наприклад, десь з Грузії надійшла інформація, що банк припинив відкривати рахунки росіянам. Тим часом, ми переорієнтували напрям бізнесу, увійшли в контакт з фондами допомоги армії, воєнними шпиталями. На складі в нас була велика кількість медичного обладнання. Його ми роздали на потреби шпиталів, перинатальних центрів, лікарень, без грошей, на умовах «гроші після війни за собівартістю». Ми заключили багато нових контрактів виключно на потреби сьогоденності — операційні столи, набори для хірургів, обігрів пацієнтів, портативні УЗД апарати, тощо. З передоплатою від Держави та фондів було і є складно. Знаючи, що наш банк тримається міцно і має патріотичну позицію, як мені на той момент здалося, я всім казав, що «не хвилюйтесь, ми впораємось власними силами, заплатите як привеземо».

І дійсно, з підтвердженням мети перерахування коштів, банк без проблем пропустив перший проект на суму біля 20 тис Євро. Видав кредитні кошти. І замість регламенту в 3 три дні все зробив миттєво, як у довоєнний час за один день. Більше того, я отримав від банка листа, чи потрібне ще кредитування, та у яких об'ємах. Витратив біля 6 годин, та детально описав у листі на 4 — А4 розміром, куди і на що потрібно кредитування, строки повернення кредитів, тощо — а це все виключно військові і медичні потреби.

Ситуація почала значно погіршуватись у останні два тижні. Варто зазначити, що я і моя родина з першого дня займаємось волонтерством в Києві. Мої діти зі мною, їм 7 та 2 роки. З 45 моїх співробітників 39 виїхало за межі Києва з родинами, з них 13 виїхало за кордон, одна співробітниця, на превеликий жаль, померла. Співробітники банку зателефонували мені близько 23 березня з питанням, чи можу я сплатити відсотки за користуванням кредитами, і відсотки за особистим овердрафтом за два місяці. Звісно, я повідомив про ситуацію, що хотілось би, звісно, відтермінування, поки ми не налагодимо роботу нормально, розповів про обставини. Але отримав контраргументи — що банку треба виплачувати ЗП своїм співробітникам, % за депозитами та інші речі, і взагалі, якщо я не виплачу — отримання нових кредитів за моїм договором під питанням.

Ну якщо питання поставлене таким чином — ми погодились повністю закрити військовий період по відсоткам. Через пару днів, мої бухгалтера повідомили мені, що є затримка у видачі кредитів на інвойси по вакуумним затягувачам ран для військових та на хірургічні набори на загальну суму близько 70 тис доларів. Нібито, банк змінив політику та не видає кредити, потрібні додаткові підтвердження та обгрунтування. Так як надходжень на наші рахунки за Березень (!!!) майже немає, кредит за паперами закінчується наприкінці квітня, та його треба повернути та перепідписати, Державний бюджет на нулі. Іншими словами — продовжувати видавати мені кредити дуже ризиковано. В той самий день я витратив ще 6 годин і написав банку листа щодо плану дій, графіку повернення коштів, тощо.

Результат цих дій — після тижневої затримки у процесуванні (а Ви маєте знати ціну часу сьогодні і кількість жертв в яких він вимірюється), сьогодні 04.04.2022 я отримав відповідь, що подальшого фінансування наразі не планується. Кредити передбачаються тільки «для аграріїв, бо в них посівна», тобто для військових, у яких зараз «жнива» допомога не потрібна та не горить.

Варто зазначити, що ми забезпечили кредити заставним майном у повному обсязі. 40 + мільонів гривень. На щастя, заставне майно внаслідок військових дій, пошкоджено не було. Кредитами банк його покрити не бажає, розпорядитись ним іншим чином ми не можемо, атже воно в заставі. Таким чином, ми перебуваємо в «фінансових заручниках» у банку, який полюбляє гроші набагато більше, ніж країну в якій він вирішив робити бізнес. Банк вимагає повного виконання зобов‘язань — зокрема вчасного і в повному обсязі погашенню відсотків по кредитам, але в односторонньому порядку припиняє та порушує свої зобов‘язання.

як німецький міністр фінансів Лінднер давав Україні кілька годин на прохання прийняти міри проти агресора, та казав що доведеться вже домовлятись з новою окупаційною владою, так німецький банк Прокредит своїми діями, на мій досвід — не вірить в Україну, не бачить місця та можливості, де його допомога потрібна, не бажає взагалі допомагати, через ризик втрати коштів. Банк вважає сам факт, що він не припинив роботу — вже благословенням, хоча це взагалі не має обговорюватись, так як працюють всі банки, що і до війни, жоден не закрився.

Більше того, я звернувся до своїх співробітників, ми назбирали необхідні кошти власними силами. У всіх відкриті рахунки в Прокредит банку, ми все зробили відкрито і прозоро. Джерела походження, як на ладоні — дивіденди, договори фін допомоги з датою до війни, тощо, але банк і тут відмітився, атже, мені, щоб з власного рахунку профінансувати власну фірму внутрішньобанківським переказом потрібно банку надати підтверджуючі папери…

Таким чином, резюмуючи, наразі банк є безпорадним. Для мого бізнесу він марний, та навпаки чинить перепони, зайвою бюрократією. Банк вимагає у клієнтів, щоб все було, як до війни, але не готовий не те що жертви, не готовий на будь-який ризик. Якщо взяти визначення патріотизму, то можна чітко сказати, що Прокредит — не патріотичний банк. Це прагматичний німецький банк який, при нагоді скаже Вам: «це всього лиш бізнес, без образ». Наразі, ми екстрено шукаємо інший банк для співпраці, атже від результату нашої роботи залежить в тому числі перемога країни, ми не маємо права просто чекати.