У вересні 2013 мій покійний чоловік уклав з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» договір банківського вкладу. Після смерті мого чоловіка, я як дружина покійного звернулася до нотаріуса з метою оформлення спадщини. Враховуючи що вклад було здійснено під час шлюбу, на підставі ст… 368 Цивільного кодексу України та п. 4.21 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 282/20595 від 22 лютого 2012 р., було видано свідоцтво про право власності. В результаті чого я набула право власності на ½ частку вкладу з відповідними відсотками, згідно депозитного договору, укладеного моїм покійним чоловіком. Це свідоцтво я подала до відділення банку, що знаходиться в нашому місті. В жодному чинному нормативно-правовому акті не передбачено підстав для неповернення вкладу його владникові, тобто, враховуючи що банк повинен повернути власність фізичної особи, таке повернення є безумовним. Мною 19 грудня 2014 була особисто надана ЗАЯВА про перерахування належної мені частки вкладу на мою картку для виплат. Станом на 10 січня 2015 року я належну мені на праві власності частину банківського вкладу згідно депозитного договору не отримала. Замість належного виконання взятих банком на себе зобов’язань та вимог чинного законодавства України, я отримала усні відповіді працівників ПАТ КБ «Приватбанк», які позбавлені будь якого юридичного змісту і здорового глузду, про те що потрібно надати свідоцтво про право на спадщину, а не свідоцтво про право власності. При цьому вимагають взяти на себе зобов’язання, за кредитним договором, оформленим на покійного, не враховуючи що згідно статті 1218 Цивільного кодексу України обов’язки спадкодавця переходять разом з правами до спадкоємців ( в даному ж випадку я ВЛАСНИК, А НЕ СПАДКОЄМЕЦЬ).