Найгірший банк, обманює клієнтів.

Нав*язали на роботі зарплатну карту ощадбанку, оформленням займалась бухгалтерія. Карта без пей-пасу, змінити карту на іншу можна лише в тому відділенні, де її відкривали. Навіть платної послуги такої нема, щоб відкрити будь-де. А вияснити, дету карту відкривали — не таке вже й просте завдання, тому що відповідь співробітника завжди одна — звертайтесь туди, де відкривали. Піди туди, не знаю куди.

А закрити рахунок в цьому банку — той ще квест. Прийшла у відділення, дівчина-адміністратор (єдина нормальна людина в тому відділенні) пояснила, що для закриття рахунку потрібно спочатку зняти з карти гроші, а потім звернутись до співробітника банку для закриття. Так як сума значна, одразу звертаюсь в касу. Там сидить хамувата жінка, просить назвати точну суму зняття. Я точної суми не знаю, прошу її перевірити баланс карти і видати усі власні кошти, щоб можна було закрити рахунок. Закатує очі, відправляє мене до банкомату, який на той момент не працював. З енної спроби вона таки виводить мені баланс з написом «Власні кошти — ікс гривень», щоб я подивилась і назвала їй точну суму. Всю суму я так і не змогла отримати, тому що це  *** мені заявило, щось типу «на решту розрахуєтесь в магазині, а рахунок ви сьогодні все одно не закриєте, треба йти в те відділення, де відкривали, а потім ще чекати 90 днів». Чому всі нормальні банки можуть обслуговувати клієнта в тому відділенні, де йому зручно, а з ощадом я повинна їхати на інший кінець Києва і тратити пів дня часу? А, ще при цьому касир паралельно спілкується з колегою і розповідає, як їй набридли ці клієнти за день. І нікого з них не бентежить, що я як клієнт теж це все чую.
Так на цьому історія не звершилась. Через кілька днів мені приходить повідомлення про нарахування відсотків по заборгованості. Виявляється, банк обдурює клієнтів, коли пише «Власні кошти», бо то насправді не власні, а доступні, тобто власні + кредитний ліміт.
При поповненні карти кредитний ліміт автоматично не гаситься, доводиться телефонувати в контакт-центр, де співробітник монотонно читає завчений скрипт. Таке враження, що спілкуєшся не з живою людиною, а з роботом. Добре хоч, що робот все ж зміг погасити цей кредитний ліміт з відсотками.
Я на 20 гривень не збіднію, але таке відношення банку до своїх клієнтів не викликає ніякого бажання мати з ним справу. Краще вже під матрацом кошти тримати, ніж довіряти їх таким хамам і обманщикам.