Ввод временной администрации в банк

Метою введення тимчасової адміністрації є захист інтересів кредиторів та вкладників, забезпечення схоронності капіталу та активів, стабілізація діяльності, поліпшення фінансового стану банку.
Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121 (далі – Закон) тимчасова адміністрація — це процедура, що застосовується Національним банком України при здійсненні банківського нагляду за обставин, передбачених цим Законом.
Національний банк України (далі – НБУ) зобов'язаний призначити тимчасову адміністрацію у разі істотної загрози платоспроможності банку.
НБУ має право призначити тимчасову адміністрацію банку у разі:
1) систематичних порушень банком законних вимог НБУ;
2) зменшення розміру регулятивного капіталу банку на 30 відсотків протягом останніх 6 місяців при одночасному порушенні хоча б одного економічного нормативу;
3) якщо банк протягом 15 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов'язань;
4) арешту або набрання законної сили обвинувальним вироком щодо злочинних діянь керівників банку;
5) вчинення банком дій щодо приховування рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів;
6) необгрунтованої відмови банку у наданні документів чи інформації, передбачених цим Законом, уповноваженим представникам НБУ;
7) наявності публічного конфлікту у керівництві банку;
8) наявності клопотання банку про призначення тимчасової адміністрації.
Тимчасова адміністрація приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття рішення про її призначення.