частина 2 рішення суду по Південкомбанку

Так в судовому засіданні встановлено, що 18.11.2013 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ КБ „Південкомбанк" в особі заступника директора з операційної роботи Київська філія ПАТ „КБ „Південкомбанк" Лисиціної І.В. було укладено договір № 4327Д-21Ф строкового банківського вкладу (депозиту) „Акційний" ( без поповнення, виплатою процентів, щомісячно).
Відповідно до укладеного договору, позивачем було внесено на банківський рахунок відповідача грошові кошти в сумі 460 000, строком до 18 .06.2014 року під 22,5% річних (ас.3-5).
Строк дії даного договору закінчився 18 червня 2014 року.
Відповідно до розділу 3 п.3.1.1. вищезазначеного Договору, „Банк зобов*язується повернути Вкладникові, вклад по закінченню строку його розміщення, а також сплатити нараховані по вкладу проценти".
02 червня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до ПАТ „КБ „Південкомбанк", в якій повідомив Банк про відмову від продовження строку дії договору та вимогою про повернення суми вкладу по договорам разом із відсотками за останній місяць.
Відповідачем в добровільному порядку не було повернуто позивачеві грошові кошти та відсотки, відповідно до укладеного договору, в зв*язку з чим було пред*явлено позов в суд.
Відповідно до ст.1058 ЦК України за договором вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов*язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановленому договором.
Відповідно до ст.22 ч.2 Закону України „Про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.