актив

СТРУКТУРИ БРАТІВ КЛЮЄВИХ ПЕРЕСТАЮТЬ ПОВЕРТАТИ БОРГИ УКРЕКСІМБАНКУ?13.08.2014, 09:09

Наприкінці липня Господарський суд міста Київ ухвалив рішення про стягнення з «Актив-банку» на користь «Укрексімбанку» майже 360,4 тис євро та 46,3 тис дол. Це було обумовлено тим, що, на думку суду, «Актив-банк» неправомірно відмовився від виконання зобов’язань як гаранта по кредиту «Укрексімбанку» для ВАТ «Завод напівпровідників», коли позичальник неповністю виконав свої боргові зобов’язання, не сплативши належно відсотки (кредитна лінія відкривалася в 2009 році на 8 млн євро та 1,027 млн дол., кінцевий термін погашення – навесні 2017 року).

Водночас ця справа примітна не стільки сумами, які в ній безпосередньо фігурують, скільки тим, що це може бути лише вершина загального кредитного «айсберга» з на порядок більшими проблемними заборгованостями. А також тим, хто за усім цим сиром-бором може стояти.

Як відомо, «Завод напівпровідників» пов`язаний з братами Клюєвими. Як зрештою і «Актив-банк» (який, до речі, почувається зараз не найкращим чином). Точніше, мабуть, коректніше говорити, що банк був пов`язаний – у 2013 році фінустанова нібито перейшла під «крило» нечужого для братів Данила Волинця. Як вважається, саме за підтримки Клюєвих він у 2006 році увійшов до наглядової ради «Ощадбанку», а згодом очолив її. Правда, в 2014 році з’явилася інформація, що новим власником «Актив-банку» став російський бізнесмен Володимир Антонов. Не виключено, що нове керівництво фінустанови могло спробувати дистанціюватися від рішень, які ухвалював у банку ще клюєвський топ-менеджмент.

Проте важливо навіть не це, а те, що, ймовірно, фінансовий стан «Заводу напівпровідників» міг погіршитися – або, наприклад, через анонсоване новим урядом скорочення підтримки «сонячного» бізнесу Клюєвих через «зелений тариф», або через окупацію Криму Росією, де розташована значна частина їх сонячних електростанцій (сировину для яких і виробляє «Завод напівпровідників»). Уже не кажучи, що з відходом Клюєвих з політичної авансцени (принаймні, на поточному етапі) мотивація їх компаній бути сумлінними позичальниками могла сама по собі зменшитися. У будь-якому разі це тривожний сигнал для «Укрексімбанку», який видав чимало кредитів, принаймні, для «Заводу напівпровідників».

Нагадаємо, навесні в Генпрокуратурі повідомили, що розслідують кримінальне провадження проти екс-глави АП А. Клюєва, який, як стверджувалося, у 2009 році, будучи нардепом, сприяв в отриманні «Заводом напівпровідників» від «Укрексімбанку» кредиту на 150 млн євро (гроші призначалися для фінансування проектів з виробництва сонячних батарей). «При цьому одержаний кредит було забезпечено заставою належних підприємству майнових прав за угодами купівлі-продажу обладнання, яке було неліквідним. Таким чином існували високі ризики неповернення кредиту державному банку», — зазначили у відомстві.

Також в ГПУ констатували, що протягом вересня-жовтня 2010 р., Держагентство з інвестицій та розвитку за особистого сприяння Клюєва (на той час першого віце-прем`єра) ухвалило висновок про можливість фінансування «Заводу напівпровідників», який запропонував інвестиційний проект «Створення вертикально – інтегрованої компанії з виробництва фотогальванічної продукції». Відповідні гроші – 200 млн грн – нібито були використані не за призначенням, а для сплати «Укрексімбанку» нарахованих процентів за одержаним кредитом.

При тому-всьому потенціал проблемної заборгованості ім. клюєвих в «Укрексімбанку» може бути значно більшим. За деякими даними, їх заборгованість перед держбанком перевищує 450 млн євро. Також не виключено, що під ударом може опинитися й «Ощадбанк», в якому в свій час кредитувалося інше «крило» бізнесу Клюєвих – «Укрпідшипник»…

Це значить, що ми можемо бути свідками лише початку судово-кредитних саг. Головне, щоб їх жертвами тим чи іншим чином не стали, скажімо, вкладники держбанків або платники податків, яким тим чи іншим чином, можливо, доведеться зі свого загальнодержавного «гаманця» – держбюджету – розплачуватися за сумнівні дії екс-високопосадовців ( у т.ч. посадових осіб держбанків).