Зміни до сплати земельного податку власниками нерухомості

22 липня 2014 р. Народний депутат А. Лабунська внесла на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо окремих питань сплати земельного податку) розташованих на земельних ділянках, право власності чи постійного користування якими не оформлено)» (зареєстрований за №4338а). Дана ініціатива була зумовлена відсутністю прямої норми щодо оподаткування суб’єктів, що оформили право власності на будівлю чи споруду, однак не оформлюють відповідне право на земельну ділянку, а отже ця прогалина призводить до нехтування обов’язком сплати земельного податку й до недоотримання коштів місцевими бюджетами.

Проектом пропонується привести у відповідність норми податкового кодексу України, щодо оподаткування власників будівель та споруд (їх частин), які користуються земельними ділянками під такими об’єктами нерухомості, однак не сплачують земельний податок в силу відсутності відомостей про них у державному земельному кадастрі.

Так, згідно даного законопроекту: «земельний податок — обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), постійних землекористувачів, а також з власників будівель, споруд (їх частин) розташованих на земельних ділянках, право власності чи постійного користування якими не оформлено». При цьому підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру та дані державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Нагадую, що відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу, від сплати земельного податку звільняються наступні категорії фізичних осіб:

— інваліди першої і другої групи;

— фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

— пенсіонери (за віком);

— ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

— фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

— для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш як 2 гектари;

— для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш як 0,25 гектара, в селищах — не більш як 0,15 гектара, в містах — не більш як 0,10 гектара;

— для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,10 гектара;

— для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 гектара;

— для ведення садівництва — не більш як 0,12 гектара.