Англосаксонський Левіафан. Частина 1

Втім, людське мистецтво йде ще далі, імітуючи розумний

і чудовий твір природи – людину. Бо мистецтвом створений

той великий Левіафан, який називається Державою і який є

лише штучною людиною, хоч і більшою за розмірами і сильнішою,

ніж природна людина, для охорони та захисту якої він був створений.

Томас Гоббс «Левіафан».

Інформація, накопичена за останні 12 років, дозволяє написати повноцінну дипломну роботу із зазначеної теми. Але враховуючи формат блогу та те, що ми вже не студенти, вирішив максимально коротко зафіксувати факти/події та надати свої оцінки з питання, яке, на мою думку, має важливе значення для розуміння процесів у світовому масштабі. Стаття буде складатись з двох частин через великий обсяг матеріалу і потребу «відшліфувати» деякі деталі. В тексті офіційну назву держави, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, вживаю в скороченому вигляді «Британія», а представників країни називаю британцями та англосаксами.

Англосакси – це термін, що описує германські племена (англи, сакси та юти), які завоювали Британські острови в V– VI століттях після занепаду Римської імперії. Ці племена поступово змішалися з місцевим кельтським населенням і створили основу англійської культури, мови та суспільства. Термін використовується в сучасному контексті для позначення англомовних народів європейського походження, особливо в США та Канаді.

В XIX столітті набув поширення вислів, що влучно описував місце та роль цієї країни: «Над Британською імперією ніколи не заходить сонце». Держава, в якій відбулися перша та друга промислові революції. Першими з’явились мануфактура, фабрика, паровий двигун, залізниця та телеграф, як наслідок утворився найбагатший у світі клас буржуазії. Імперія будувалась на принципах колоніалізму, вільного руху капіталу, військовій силі та майстерній дипломатії, де під виглядом посланців миру сформувалась могутня розвідка, яка з часом була трансформована в окремий підрозділ – МІ-6.

До 1940 р. Британія контролювала Близький Схід, сучасні території Індії, Пакистану, Бангладеш, Гонконг, Сінгапур, частково території Індокитаю, на додачу до Канади, Австралії, Нової Зеландії. Британський фунт мав статус світової резервної валюти із золотим забезпеченням. Англійська мова та система права були рідними майже для половини світу. Чому ж тоді сучасні аналітики вважають, що така могутня сила після Другої світової війни поступово здала позиції та отримала статус звичайної країни в наш час? Тому що цю думку хтось свідомо та успішно інтегрував у інформаційний простір. На жаль, ця дезінформація має колосальний вплив на експертні висновки.

Із загальнодоступних джерел відомо, що в XV— XVIII століттях в епоху Великих географічних відкриттів Британська імперія, маючи сильний торговий та військовий флот, вела експансію в різних куточках нашої планети. США – це колишня британська колонія, заснована на узбережжі Атлантичного океану. І хоч у XVIII столітті народ США домігся незалежності у війні з британцями, «невидимі мережі» поєднують їх до сьогоднішнього дня. Протягом ста наступних років після проголошення суверенітету, американці вели завойовницькі війни на континенті, які нічим не відрізнялись від колоніальних війн Британської імперії. Культура, мова, система права (частково), а також імперський підхід у зовнішній політиці – цілком відповідають світогляду братів англосаксів.

Якщо подивитись на теперішню карту світу, військово-політична еліта Британії контролює більшість торгово-морських комунікацій: Гібралтар (Середземне море), о. Дієго Гарсія (Індійський океан), Оман (Перська затока), Фолклендські острови (Південь Атлантики), Кіпр (вхід до Суецького каналу), Сінгапур (Малаккська протока), Ла-Манш (Європа). Хоч Сінгапур, починаючи із 60-х років ХХ століття, є незалежною країною, однак Британія зберігає стратегічний вплив (технології, фінанси) та військову присутність через оборонний союз.

Знову ж таки, англійські страхові компанії мають левову частку покриття в морській торгівлі, а британські офшорні зони плюс Кіпр тримають на рахунках трильйони капіталу з усього світу. Відповідно до даних фінансового експерта, який провів поглиблений аналіз інформації з терміналу Bloomberg, Британія спільно з Канадою та Австралією (без британських офшорів) інвестувала в США близько $3 трлн (інформація станом на 2025 рік, не враховуючи приватних облігацій). Наведені дані були перевірені мною за допомогою інструментів AI та фактично підтверджені. Канада та Австралія на сьогодні є Королівствами Співдружності з британським монархом на чолі держави. Фактично ці країни є продовженням інтересів Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії та створюють сприятливі умови для їх домінування у світі.

Британія спільно із США використовує ряд військових баз: о. Дієго Гарсія, бази в Йорданії, ФРН – і це окрім самої території Британії. До складу розвідувального альянсу «П’ять очей» входять: США, Британія, Австралія, Канада та Нова Зеландія. Спільні операції з АНБ США проводить Британський центр урядового зв’язку (аналог АНБ).

Станом на сьогодні Британія – це постійний член Радбезу ООН та одна з 9 країн, які мають ядерну зброю. Хтось може заперечити: у них незначний військовий флот та сухопутні війська. Але чи правильним буде вважати, що лише чисельна військова компонента забезпечить глобальний контроль в світовому масштабі? Моя однозначна відповідь – ні. В XXI столітті за ігровим столом грають зовсім інші карти (сили). На цьому я сконцентрую увагу вже у другій частині статті.

Підсумовуючи, скажу наступне. У відносинах з США після Другої світової війни, британські еліти свідомо взяли на себе роль формування концептуальності та управління фінансами, залишивши США «військові м’язи» і контроль над ресурсами (плюс долар — це основна резервна валюта світу). Впровадження нових технологій та обмін науково-технічною інформацією вони ведуть спільно. «Велика двійка» заклала основи трансатлантичної солідарності країн Заходу і є головним бенефіціаром сучасної світової фінансової системи. «Левіафан» своїми щупальцями (мережами) проник глибоко в усі сфери життя на планеті, однак це бачать не всі…