Налоговики проверяют предпринимателей о соблюдении закона о применении Регистраторов расчетных операций. В первую очередь обращают внимание на выручку торговцев и количество наемных работников. Об этом заявил глава Комитета Верховной Рады по вопросам финансов, налоговой и таможенной политики Данило Гетманцев в Telegram.
14 марта 2024, 12:06
Читати українською
Гетманцев рассказал, кого налоговики проверяют в первую очередь по применению кассовых аппаратов
► Читайте страницу «Минфина» в фейсбуке: главные финансовые новости
«Плательщикам налогов-торговцам будет интересно узнать, а к кому именно налоговики едут в первую очередь, когда определяют, кого проверять по соблюдению закона о применении РРО. Даю инсайд», — отметил он.
По его словам, критерии определения потенциально рисковых плательщиков в частности таковы, но не исключительно:
Незначительные выручки предприятия
Сумма выручки за месяц не превышает 20 тыс. грн. для обеспечения минимальных затрат на содержание одного объекта розничной торговли; не менее 40 тыс. грн в месяц в крупных городах (учитывая, что размер аренды, размер заработной платы
Нулевые выручки
Субъекты хозяйствования, зарегистрировавшие РРО/ПРРО, но в то же время декларирующие нулевые выручки, а также, например, по большинству операций, проведенных через РРО/ПРРО, была произведена оплата в безналичной форме (свыше 90%).
Имеют риски в оформлении наемных работников
Количество зарегистрированных РРО должно соответствовать количеству официально оформленных наемных работников или необходимому количеству работников для обеспечения выполнения технологического процесса на отдельном объекте.
Напомним
Налоговая служба начала проводить проверки корректной работы кассовых аппаратов с 1 августа 2023 года, а с 1 октября за нарушения в этой сфере предпринимателей начали штрафовать.
Источник:
Минфин
Комментарии - 8
Невід'ємною частиною споживацької поведінки співвітчизників залишається громадянська позиція. Як і минулого року, абсолютна більшість споживачів (70%) продовжує бойкотувати виробників товарів/продавців, які не залишили ринок країни-агресора, а донати стали майже такими ж популярними, як продукти харчування.
За даними дослідження, 92% українців донатять на допомогу ЗСУ або постраждалим внаслідок воєнних дій, що на 2 в. п. більше, ніж у 2022 році. 33% опитаних роблять це систематично, що на 13 в. п. більше, ніж минулого року. Більш ніж удвічі зросла кількість співвітчизників, які донатять регулярно, перебуваючи за кордоном — із 17% до 38%.
Українці, які занурилися у жорстку економію, найбільше серед жителів низки інших країн витрачають на продукти харчування та обов’язкові платежі. Цей показник сягає 66%, що понад удвічі більше, ніж середній світовий показник. Україна — єдина серед досліджуваних країн, де витрати на цю категорію перевищують 50%.
Про це йдеться в дослідженні «Споживацькі настрої українців у другий рік повномасштабного вторгнення» від «Делойт». Цього року було проведено порівняння споживацьких настроїв українців у Німеччині, Польщі, США, Канаді, ПАР та із середнім світовим показником.
Згідно з дослідженням, українці значно менше витрачають на товари та послуги, які не є необхідними для базового існування.
Найбільш помітна різниця у розподілі бюджету на такі категорії:
дозвілля (включно з ресторанами/кафе), відпочинок і туризм: українці витрачають 2% свого бюджету на цю категорію, у той час як жителі Німеччини — 17%, Польщі - 15%, США — 19%, Канади — 15%, ПАР — 17%.
електроніка, побутова техніка та товари домашнього вжитку: українці витрачають 2% бюджету на цю категорію, жителі Німеччини — 10%, Польщі - 12%, США — 12%, Канади — 10%, ПАР — 14%.
«У таких категоріях, як одяг та взуття, охорона здоров’я, транспортні витрати та цифрові послуги, немає відчутної різниці між українцями та жителями порівнюваних країн», — йдеться у повідомлені.