2,4 тыс. человек попали в Реестр коррупционеров в 2023 году по данным НАПК. Это почти втрое меньше по сравнению с 2021 годом. Об этом говорится в данных Опендатабот.
13 апреля 2024, 11:43
Читати українською
Реестр коррупционеров: где больше и за что попадают
► Читайте «Минфин» в Instagram: главные новости об инвестициях и финансах
Сколько в реестре коррупционеров
2420 человек попали в Реестр коррупционеров в прошлом году. Это на 65% меньше, чем в довоенный 2021 год. Тогда список пополнился почти на 7 тысяч записей.
Где больше всего коррупционеров
В течение последних трех лет лидером по вынесенным приговорам стала Львовская область. Количество записей с начала великой войны тоже снизилось: если в 2021 году их было 537, то в прошлом только 192.
За что попадают в реестр
В 2021 году в основном люди попадали в Реестр коррупционеров из-за нарушений, связанных с декларациями — 75,9% приговоров. Уже в 2023 году доля подобных дел сократилась до 1,6%. Это связано с тем, что с начала большой войны НАПК не проверяли декларации должностных лиц, а сама подача деклараций не была обязательной.
Поэтому в 2022—2023 годах больше людей попало в реестр из-за предложения или обещания неправомерной выгоды за действия или бездействие во власти — 38,2% и 53,1% случаев соответственно.
Источник:
Минфин
Комментарии - 5
Перші найгучніші дзвіночки про зе-корупцію в керівництві Міноборони залунали, коли в українському виданні «Дзеркало тижня» вийшла стаття про завищенні закупівельні ціни на продукти харчування для військових Збройних сил України. Зокрема, йшлося про те, що Міністерство начебто закуповує для солдатів курячі яйця по 17 гривень за штуку.
Тоді чинний міністр Олексій Резніков спростовував ці закиди, але вже невдовзі його заступники та очільники профільного департаменту, відповідальні за цей напрям, подали у відставку. Невдовзі їх заарештували і оголосили підозру про зловживання.
У заявах на підпис була, зокрема, і заява В’ячеслава Шаповалова. Його викрили на розтраті майже 1 млрд гривень.
На початку великої війни з Росією Міноборони придбало в іноземного постачальника бронежилети та шоломи для ЗСУ. Протягом весни та літа 2022 року постачальник передавав товар належної якості. Однак наступні партії, які надходили восени та взимку 2022 року, не проходили балістичні випробування. З’ясувалося, що вони не відповідають українським вимогам до якості.
Крім того, наприкінці 2022 року у Мережу потрапили документи, за якими чиновники Міноборони уклали угоду на 13,16 млрд грн на закупівлю харчів для ЗСУ у двічі-тричі дорожче, ніж у магазинах Києва.
Тоді у відставку подав і директор департаменту закупівель Богдан Хмельницький. 1 лютого СБУ вручила їм обом підозри. Як виявилося, розслідування НАБУ щодо цього почалося ще до публікації матеріалів у ЗМІ.
Йому призначили на час слідства з можливістю вийти на свободу під заставу в розмірі 402 мільйони 600 тисяч гривень.
У жовтні відбувся черговий суд у справі Шаповалова, але його й надалі не випустили з-під варти, але зменшили розмір застави до 50 мільйонів гривень.
Загалом це найпопулярніша схема нині, якою користуються топкорупціонери — чекати зменшення застави до рівня, який «по кишені», аби потім вийти і компенсувати «витрати» награбованим.
Зокрема, 51% українців вбачають загрозу у корупції в органах державної влади, тоді як 46% — у воєнній агресії росії.
Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» у лютому 2024 року.
Також 11% опитаних вважають, що загрозу для розвитку держави становить економічна криза та її наслідки, такі як інфляція, підвищення цін та погіршення рівня життя. На четвертій позиції у списку загроз для розвитку країни українці вбачають недостатність кваліфікованих менеджерів в уряді та у державних установах (10%), а на п’ятій — безвідповідальність влади (4%).
Про це свідчить декларація, подана ним у НАЗК, за 2022 рік. Згідно з повідомленням НАЗК, у Бахматова зберігається готівкою 605 тис. доларів і 200 тис. євро. Крім того, на дружину він задекларував ще 100 тисяч готівкових доларів, а на матір — 50 тисяч. Також в декларації зазначено, що наприкінці першого року війни антикорупціонер придбав квартиру у Києві вартістю близько 1,7 млн грн. Окрім того, Максим Бахматов має у власності земельну ділянку у Києві площею 10 соток, будинок площею майже 400 кв. м та два нежитлових приміщення. Всю цю нерухомість Бахматов придбав у 2021 році. Громадська організація «Офіс трансформації» зареєстрована 23.11.2020 року. Метою організації визначено підвищення ефективності державних та комунальних організацій та трансформація системи звітності та відповідальності місцевої влади. Бахматов подавав свою кандидатуру на очільника Департаменту з питань антикорупції КМДА. Проте на співбесіді з’ясувалося, що він був фігурантом принаймні двох кримінальних справ та відобразив у декларації не всі свої доходи. Крім того, Бахматов не зміг відповісти на низку запитань. Зокрема, як на заробітну плату 12 тис. грн він планує заправляти свій Porsche Panamera, на якому приїхав на співбесіду. Нагадаємо, Максим Бахматов разом із таксі Uklon тривалий час збирають гроші з українців на ЗСУ.