Святослав Кононский

3 января 2020, 11:12

Спостерігаючи все, що відбувається наразі у фінансовому секторі, на згадку приходить повчальна історія про фермера, який щороку роздає кращі качани для засіву всім своїм сусідам. — Навіщо ж роздавати найкращі зерна сусідам, якщо вони постійно, поряд з вами, беруть участь у всіх конкурсах і є конкурентами? – спитав його журналіст. — Вітер переносить пилок з моїх полів на поля сусідів, і навпаки. Якщо у сусідів будуть сорти гірше, ніж у мене, то незабаром і мої посіви стануть погіршуватися. А як вже кожен з нас буде доглядати за своїми посівами — це інше питання, — посміхнувся фермер. Світова фінансова криза 2008 року, яку багато хто вважає і досі актуальною, відіграла своєрідну роль «вітру», суттєво вплинувши на розвиток фінансових інституцій по всьому світу. Так, деякі інституції змінилися, деякі збанкротували, а деякі і взагалі почали процес еволюції в якусь нову форму. Таким чином, на сьогоднішній день, в Україні по-суті виник, та, активно розвивається цілий небанківський фінансовий ринок, який до 2008 року існував виключно у формі «зародку». Закриття банківских установ, скорочення мереж та фінансових програм банківськими установами, спровокувало появу альтернативи у вигляді мікрофінансових організацій, фінтехкомпаній та проектів, нових фінансових продуктів та послуг, тощо. Так, починаючи з 2009 року в Україні кожен рік скорочується кількість банківських установ, з 184 (станом на 01.01.2009) до 76 (станом на 01.10.2019) ( https://index.minfin.com.ua/banks/stat/count/ ). При цьому кількість фінансових установ навпаки динамічно зростає, і з 259 фінансових компаній (станом на 31.03.2012) їх кількість склала 975 установ (станом на 30.09.2019). Таким чином, на сьогоднішній день, саме небанківський фінансовий ринок демонструє найактивнішу динаміку росту. Даний розвиток є дуже стрімким і в деяких продуктових сферах, як зокрема, в онлайн кредитуванні, досягає показників у 144,3 % (у порівнянні до аналогічного періоду 2018 року ( https://minfin.com.ua/2019/11/25/39832041/) ). Варто при цьому звернути увагу, що всі мікрофінансові компанії не працюють на ринку одноосібно. Всі фінансові установи, що працюють в секторі онлайн кредитування (fintech-компанії) в структурі свого продукту використовують велику кількість банківських сервісів, зокрема: банківські платіжні картки, поточні рахунки юридичних осіб, еквайринг, тощо. Проте, нещодавне опитування українських фінтехкомпаній і банків, яке провели проект USAID «Трансформація фінансового сектору» та компанія EY показало, що лише 46,3% фінансових установ надають щонайменше одну послугу чи продукт банку, а 60,8% респондентів з фінансових установ взагалі часто спостерігають небажання традиційної банківської системи впроваджувати нові технології, що розроблені фінтехкомпаніями. При цьому, 55,3% (B2B) та 56,7% (B2C) послуг та рішень фінтехкомпаній мають пряме відношення до карткових платежів. Наступні — понад 40 % інші види платежів. Таким чином, фіксується певне видозмінення екосистеми надання фінансових послуг в Україні та можлива поява нового ланцюгу взаємодії – Банківська установа > Небанківська фінансова установа > Клієнт. Даний ланцюг дозволяє кожному з суб’єктів таких відносин здійснювати швидкі темпи розвитку, в результаті яких створюються як нові види послуг, так і існуючі, отримують нове життя. Так, поява онлайн кредитів зробила кредитування реально доступним 24/7 не виходячи з дому — клієнт навіть не здогадується, що для надання цієї послуги працює не тільки небанківська фінансова установа, а ще й міжнародна платіжна система та банк, тощо. При цьому, спираючись на дані опитування, варто звернути увагу, що можливою точкою співпраці між банківськими установами та фінансовими компаніями може стати саме віддалена ідентифікація клієнта, та всі повязані з цим можливі фінансові та супровідні послуги, які вже зараз використовується в процессах небанківських фінансових установ. Але, на даний момент за інформацією опитування українських фінтехкомпаній і банків, між банками та фінтехкомпаніями низький рівень співпраці, що може уже в найближчий час стати новим чинником зростання як для небанківских фінансових компаній, так і для банківських установ. Такий можливий розвиток вже оцінений належним чином, та проявляється в процессі спліту, що зараз відбувається, а саме, в створенні мегарегулятора в особі Національного Банку України, який з липня 2020 року почне регулювати не тільки банківські установи, а й весь небанківський кредитно-фінансовий ринок України.