reformator
Богдан Перчук
Зарегистрирован:
4 мая 2015

Последний раз был на сайте:
4 октября 2018 в 13:28
Просмотров профиля:
Сегодня: 1
Всего: 2345
Подписчики (2):
Stich626
Stich626
Найкращий
Anko
Anko

Богдан Перчук - блог

RSS блога
Пол:
мужской
Место работы:
экономист
E-mail:
bpy@ukr.net
Блог
Комментарии
Валютный форум
Отзывы
Горячая линия

Чи потрібно підвищувати ціну на газ?

18 сентября 2018, 11:53   + 0 голосов Написать комментарий

Протягом останніх років, напередодні опалювального сезону, в СМІ України починає підніматися тема тарифів на газ. І знову в суспільстві вирують обурені настрої, що газ дорогий, що в Україні є своє блакитне паливо (вітчизняного видобутку) і його треба продавати населенню. З іншого боку, переважно урядовці та прихильники реформ, аргументують необхідність підняття тарифів необхідністю приведення цін до ринкового рівня. Який ринок вони мають на увазі? Та в загалі чи правильно вважати ринком, де один чи декілька продавців і багато мільйонів покупців? Або, якщо мається на увазі загальноєвропейський ринок, то як вітчизняні покупці, з набагато меншим ніж в країнах зони Євро рівнем доходу можуть конкурувати за такий дефіцитний товар? Також, цікавим є те, що «Нафтогаз» та його дочірні структури, зазначають, що продаючи газ населенню та іншим споживачам по ціні меншій за ринкову, як виконавці спеціальних обов`язків, вони зазнають збитків. Як вони їх рахують, чи дійсно без підняття тарифів, наша газова промисловість не зможе повноцінно розвиватися?

Відповідно до законодавства, «Нафтогаз» та його дочірні структури, регулярно оприлюднюють фінансову звітність. Проаналізувавши звітність та співставивши основні фінансові показники найбільшої газовидобувної компанії України АТ «Укргазвидобування» за останні три роки можна отримати відповіді на деякі з вищенаведених питань.

Через зростання відпускної ціни газу майже в 14 разів протягом останніх трьох років, у підприємства cпостерігається стрімке зростання динаміки фінансових показників, на відміну від низького темпу зростання видобутку газу. Виручка збільшилася більш як втричі (до 75,09 млрд.грн. з 21,87 млрд у 2015 році). Чистий прибуток, за відповідний період, зріс майже в 200 разів (до 37 млрд.грн.). При цьому, собівартість видобутого газу збільшилася лише вдвічі (до 33 млрд.грн.). Якщо зазначену суму розділити на обсяг видобутку за 2017 рік (15,25 млрд куб.м), то визначена таким чином собівартість реалізованого природного газу складатиме 2,17 грн. за 1 куб.м. Ціна продажу «Нафтогазу» -4,849 за 1куб.м (без ПДВ).

Значна частина чистого прибутку «Укргазвидобування» виявляється переважно «замороженою» у дебіторській заборгованості (станом на 01.01.2018р.-37,3 млрд.грн.), яка утворилася через несвоєчасність розрахунків кінцевих споживачів з «Нафтогазом», який в свою чергу заборгував своїм «дочкам», в тому числі і «Укргазвидобуванню». Все це відбувається переважно через зростання ціни газу. Виходить, що прибуток є але використати на модернізацію та підвищення видобутку його неможливо, бо реальні кошти не надходять. Або якщо і надходять то вилучаються в першу чергу у формі податків та дивідендів. Адже державі потрібно мати джерело покриття видатків на субсидії.

Всім відомо по якій ціні газ надходить кінцевому споживачу. Крім того, у складі собівартості майже 70% займають податки на видобуток корисних копалин (в податковому кодексі це називається роялті але суті не змінює). Тобто, якщо населення платить за 1 куб.м. приблизно 7грн, а підприємства майже по 12 грн., то постає питання про штучне завищення собівартості природного газу. Так, звісно, що частину цінової різниці «зЇдають» видатки на оплату послуг посередників, утримання газорозподільних систем, тощо. Крім того, в системі «Нафтогазу» не тільки газ вітчизняного видобутку. Там на виході створюється «коктейль» з додаванням імпортного газу за більшою ціною. Виходить замісь того, щоб нарощувати долю вітчизняного видобутку, зменшуючи цим ціну змішаного газу, легше газ імпортувати. При цьому жаліючись на «збитковість» при продажі за ціною, нижче «ринкової».

Де «Укргазвидобування» взяти кошти на нарощування видобутку? Варіанти два:

Фінансувати програми з видобутку випусками боргових зобов`язань, тим більше, що низька частка зобов’язань в пасивах дозволяє –це в подальшому призведе до додаткових фінансових витрат, які позначаться на собівартості видобутого газу.

Зменшити ціни на газ до оптимального рівня — це можливо покращить ситуацію з розрахунками, пришвидшить надходження реальних коштів на рахунки підприємства, використання яких піде на нарощування видобутку.

 

Прогнозування ВВП на основі данних про споживання електроенергії

23 июля 2018, 20:09   + 15 голосов Написать комментарий

Одним із методів підрахунку ВВП, виробленого країною зі складною економічною системою являється визначення цього показника на основі спожитої електричної енергії. Даний метод також застосовують для оцінки рівня «тіньової економіки». Адже вироблену та спожиту електроенергію виміряти відносно простіше. Якщо країна, протягом року, в порівнянні з минулим періодом, спожила однакову кількість електроенергії чи навіть більше а її ВВП при цьому зменшився, то це дає підстави вважати, що частина економічних суб`єктів перейшла в «тінь». Звісно, що це дуже поверхневе припущення, існують й інші можливі причини таких тенденцій (поява більш енергоємнісних виробництв, зростання споживання населенням, чи військовими, т. ін.). Тому для визначення розмірів тіньової економіки додатково застосовують інші методи (співставлення роздрібних продажів з витратами домогосподарств, монетарний метод, тощо). В даній статті я спробував більш докладно дослідити саме «електричний метод», та розібратися в його перевагах та недоліках щодо його застосування до економіки України.

Як видно з графіку динаміки річного ВВП (ПКС) та виробленої електроенергії, до початку 2000-них років, спостерігалось падіння як ВВП так і обсягів виробленої енергії. При цьому падіння ВВП відбувалося більшими темпами. Починаючи з 2000-го року, динаміка зростання ВВП випереджала темпи зростання виробленої електроенергії. Це тривало до 2008 року. Тобто, залежність нелінійна. Це насамперед пов`язано зі змінами в структурі валової доданої вартості:

Так, частка ВВП вироблена в промисловості зменшилась з 30% в 2001 році до 22% в 2016 році (на початку 90-х вана становила 50 відсотків). Тобто, кількість енергоємної продукції у ВВП зменшувалась. Значну частку економіки зайняла сфера послуг. Протягом зазначеного періоду частка споживання промисловими підприємствами становила в середньому 50% виробленої електроенергії.

З вище наведеного випливає: якщо побудувати лінійну модель (регресію) на основі залежності ВВП від виробленої електроенергії, то її адекватність на середньостроковому інтервалі стає недостатньою:

Про це свідчить значне розсіювання точок довкола прямої. Наприклад, обсягу виробництва електроенергії 180 млрд квт*год, як видно з графіка залежності, відповідають 235 і 300 млрд. долл. ВВП., які спостерігалися при виробництві електроенергії в обсязі, приблизно даному. Тоді як прогноз отриманої математичної моделі (представлена на графіку) дорівнює 310. Точність (R^2) -63%.

Якщо побудувати модель на основі залежності ВВП, виробленого промисловими підприємствами-найбільшими споживачами електроенергії то її результати стають більш точними (R^2=97%):

Іншими словами: зростання споживання електроенергії на 1квт*год забезпечує зростання ВВП, виробленого промисловими підприємствами, в середньому на 2,93 долл. (ПКС). За даними Міненерговугілля, протягом першого півріччя підприємствами промисловості було спожито на 1,095 млрд кВт*год більше електроенергії в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. На основі отриманої моделі можна з прогнозувати збільшення ВВП виробленого промисловими підприємствами на 3,208 млрд. дол. (2,93*1,095) за перше півріччя цього року.

 

КМУ: В 2017 году в Украине будет меньше больных и безработных?

9 января 2017, 10:11   + 0 голосов Написать комментарий

Такие первые мысли возникли у меня, когда я читал сообщение от 28.12.2016г. на сайте Кабинета Министров Украины про изменения в постановлении №675, принятом еще в 2014 году. В документе утверждены новые пропорции распределения единого социального взноса (ЕСВ). В частности, правительство уменьшило долю ЕСВ, направляемую в фонд на случай безработицы, с 7,1767 до 6,3596%; на страхование в связи с временной потерей трудоспособности и от несчастного случая на производстве — с 14,2657 до 11,1204%. На самом деле, таким образом Кабмин пытается частично решить проблему дефицита Пенсионного фонда Украины (доля ЕСВ в его пользу была увеличена с 78,5576 до 82,52%).

На мой взгляд, ситуация с попыткой накормить пенсионеров таким образом напоминает проблему короткого одеяла. Логика правительства, исходящая из того что если минимальная зарплата вырастет до 3200грн., то автоматически вырастут поступления от ЕСВ в социальные фонды, в результате все фонды кроме ПФУ могут оказаться в профиците, свидетельствует о том, что не учтены следующие риски:

В результате повышения минимальной зарплаты и как следствия, роста издержек на фонд оплаты труда, большая часть среднего и малого бизнеса будет увольнять работников или переводить их на неполный рабочий день. Это может вызвать рост безработицы и как следствие, нагрузки на соответствующий социальный фонд.

Со страхованием в связи с временной потерей трудоспособности и от несчастного случая на производстве проблема роста выплат может обнаружится примерно через полгода (период расчета средней зарплаты для назначения соответствующей помощи). Частично это нивелируется тем, что больничные полагаются работающим, которых, в результате роста «минималки» может поубавится.

Вместо того, чтобы направить возможно лишнее количество средств на финансирование мер, связанных с профилактикой страховых случаев (обучение новым профессиям, повышение квалификации, профилактика болезней, санаторное лечение и т. п.), соцфонды их просто отдадут ПФУ на проедание. Да, пенсии выплачивать тоже надо но решение одной проблемы за счет возникновения других, ни к чему хорошему не приведет.