Минфин - Курсы валют Украины

Установить
marcher145

marcher145

0 подписчиков2 подписок

Был на сайте 13 июня 2024 в 19:25

На Минфине с 14 июля 2015

Заблокировать

marcher145 - блог

Записи

11

6 марта 2024, 20:15

Середня заробітна плата. Підсумки 2023.

Усі суми перераховані у $ січня 2010 року. На кінець грудня 2023 інфляція долара до січня 2010 склала 42.16%(29.66%) , тобто 100$(грудень.2023) = 70.34$(січень.2010) Середній курс $ для країн виходячи зі ситуації вираховувався не з даних центральних банків, бо вони почали дуже сильно маніпулювати цифрами, особливо мф, а з реальної ситуації. Для мф і ЗФО мф «білорусь» розрахунок коефіцієнтів з експортно/імпортної статистики, для мф коефіцієнт знаходиться в проміжку = 1.6 – 1.7, для ЗФО мф «білорусь» = 1.2 – 1.25. Україна. Номінальна зміна середньої ЗП в 2023 до 2022 склав +2582₴/+17.4% в ₴. В 2023 курс склав 38.19 ₴ за $, а в 2022 средній курс був 36.22 ₴ за $, зміна — гривня знецінилася на -5.4%. У місячному вираженні зміни в порівняні з 2022 , значення варіюються від -34.2%(січень) до +31.8%(вересень). З 2021 від -26.2%(березень) до -14.1%(червень) . Графік 1. Середня зарплата в Україні 2021, 2022, 2023 Таблиця 1. Щомісячне порівняння середньої зарплати в Україні 2021, 2022, 2023 Місяць січ. лют. бер. квіт. трав. чер. лип. сер. вер. жов. лис. груд. 2023 268 274 294 303 313 358 337 327 339 333 340 395 2022 -34.2% -31.4% -4.2% 2.2% 11.3% 17.1% 16.9% 28.0% 31.8% 20.0% 21.6% 20.6% 2021 -25.7% -25.8% -26.2% -22.7% -20.2% -14.1% -19.0% -20.7% -19.0% -19.7% -18.8% -20.1% Таблиця 2. Поквартальне та загальне порівняння середньої зарплати в Україні 2021, 2022, 2023 Рік 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Річне значення 2023 278$ 324$ 334$ 356$ 323$ 2022 371$ -93$/-25.1% 294$ +30$/+10.2% 267$ +67$/+25.1% 295$ +61$/+20.7% 307$ +16$/+5.2% 2021 376$ -98$/-26.1% 400$ -76$/-19.0% 416$ -82$/-19.7% 443$ -87$/-19.6% 409$ -86$/-21.0% ЗФО мф «білорусь». Номінальна зміна середньої ЗП в 2023 до 2022 склав +270Br/+16.6% в Br. В 2023 средній курс склав 3.72 Br за $, а в 2022 курс був 3.21 Br за $, зміна — біл.рубль знецінився на -26.4%. У місячному вираженні зміни в порівняні з 2022 , значення варіюються від -25.1%(лютий) до +4.9%(травень). З 2014 від -37.6%(вересень) до -23.4%(грудень) . Графік 2. Середня зарплата в ЗФО мф «білорусь» 2014, 2022, 2023 Таблиця 3. Щомісячне порівняння середньої зарплати в ЗФО мф «білорусь» 2014, 2022, 2023 Місяць січ. лют. бер. квіт. трав. чер. лип. сер. вер. жов. лис. груд. 2023 350 339 355 344 361 367 365 356 341 350 374 425 2022 -20.4% -25.1% 3.8% -2.4% 4.9% 3.2% 3.2% -1.2% -5.2% -3.8% 0.0% 1.8% 2014 -31.9% -33.7% -33.9% -36.0% -34.2% -33.8% -35.7% -35.8% -37.6% -35.4% -28.2% -23.4% Таблица 4. Поквартальне та загальне порівняння середньої зарплати в ЗФО мф «білорусь» 2014, 2022, 2023 Рік 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Річне значення 2023 348$ 357$ 354$ 383$ 361$ 2022 411$ -63$/-15.3% 351$ -6$/-1.7% 358$ -4$/-1.1% 385$ -2$/-0.5% 376$ -15$/-4.0% 2014 521$ -173$/-33.2% 547$ -190$/-34.7% 556$ -202$/-36.3% 539$ -156$/-28.9% 541$ -180$/-33.3% московія. Номінальне зміна середньої ЗП в 2023 до 2022 склав +9504₽/+14.8% в ₽. В 2023 средній курс склав 141.26 ₽ за $, а 2022 курс був 115.56 ₽ за $, зміна — рубль знецінився на -22.2%. У місячному вираженні зміни в порівняні з 2022 , значення варіюються від -40.0%(січень) до 20.5%(березень). З 2013 від -60.8%(квітень/серпень) до -48.5%(грудень) . Графік 3. Середня зарплата в московії 2013, 2022, 2023 Таблица 5. Щомісячне порівняння середньої зарплати в московії 2013, 2022, 2023 Місяць січ. лют. бер. квіт. трав. чер. лип. сер. вер. жов. лис. груд. 2023 338 336 361 348 373 383 337 321 331 354 392 574 2022 -40.0% -37.6% 20.5% -2.5% -0.3% -13.8% -17.7% -15.7% -16.3% -9.3% 2.3% 14.3% 2013 -59.5% -59.3% -58.3% -60.8% -57.7% -56.8% -60.4% -60.8% -60.1% -59.0% -54.3% -48.5% Таблица 6. Поквартальне та загальне порівняння середньої зарплати в московії 2013, 2022, 2023 Рік 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Річне значення 2023 345$ 368$ 330$ 440$ 371$ 2022 467$ -122$/-26.1% 392$ -24$/-6.1% 395$ -65$/-16.5% 425$ +15$/+3.5% 420$ -49$/-11.7% 2013 842$ -497$/-59.0% 886$ -518$/-58.5% 834$ -504$/-60.4% 945$ -505$/-53.4% 877$ -506$/-57.7% Підсумки. Лідером по розміру середньої ЗП в 2023, стала московія з результатом 371$, найменша середня ЗП в Україні — 323$. Лідером зростання середньої ЗП у 2023 , як номінально, так і відсотково стала Україна з результатом +16$/+5.2% , найгірші результати у московії -49$/-11.7% . Таблиця 7. Зміна середньої зарплатні на відрізках часу 5 і 10 років Період Україна ЗФО мф «білорусь» московія 2023 323$ 361$ 371$ 2018-2023 / 5 років 281$ +42$/+15.0% 405$ -44$/-10.9% 601$ -230$/-38.3% 2013-2023 / 10 років 372$ -49$/-13.2% 535$ -174$/-32.5% 879$ -508$/-57.8% Графік 4. Середня зарплата в Україні, московії та ЗФО мф «білорусь» за роками Таблиця 8. Середня зарплата в Україні, московії та ЗФО мф «білорусь» за роками ___ Україна ЗФО мф «білорусь» московія Рік Сред.ЗП Змін. ЗП Сред.ЗП Змін. ЗП Сред.ЗП Змін. ЗП 2009 239 ___ 362 ___ 599 ___ 2010 280 17% 411 14% 691 15% 2011 318 14% 398 -3% 774 12% 2012 353 11% 421 6% 813 5% 2013 372 5% 535 27% 879 8% 2014 267 -28% 541 1% 782 -11% 2015 175 -34% 383 -29% 511 -35% 2016 182 4% 328 -14% 497 -3% 2017 235 29% 372 13% 592 19% 2018 281 19.5% 405 8.8% 601 1.5% 2019 345 22.8% 439 8.4% 619 2.7% 2020 358 3.8% 428 -2.5% 591 -4.5% 2021 409 14.2% 449 4.9% 609 3.0% 2022 307 -24.9% 376 -16.3% 420 -31.0% 2023 323 5.2% 361 -4.0% 371 -11.7%

Нет голосов

Комментировать

8 января 2024, 16:18

Мінімальна заробітна плата. Підсумки 2023.

Усі суми перераховані у $ січня 2010 року. На кінець грудня 2023 інфляція долара до січня 2010 склала 42.16%(29.66%) , тобто 100$(грудень.2023) = 70.34$(січень.2010) Середній курс $ для країн виходячи зі ситуації вираховувався не з даних центральних банків, бо вони почали дуже сильно маніпулювати цифрами, особливо мф, а з реальної ситуації. Для мф і ЗФО мф «білорусь» розрахунок коефіцієнтів з експортно/імпортної статистики, для мф коефіцієнт знаходиться в проміжку = 1.6 – 1.7, для ЗФО мф «білорусь» = 1.2 – 1.25. Україна. Номінальна зміна мінімальної ЗП в 2023 до 2022 склав +150₴/+2.3% в ₴. В 2023 курс склав 38.19 ₴ за $, а в 2022 средній курс був 36.22 ₴ за $, зміна — гривня знецінилася на -5.4%. У місячному вираженні зміни в порівняні з 2022 , значення варіюються від -33.2%(січень) до +8.9%(вересень). З 2021 від -32.3%(грудень) до -27.2%(квітень/червень/липень) . Графік 1. Мінімальна зарплата в Україні 2021, 2022, 2023 Таблиця 1. Щомісячне порівняння мінімальна зарплата в Україні 2021, 2022, 2023 Місяць січ. лют. бер. квіт. трав. чер. лип. сер. вер. жов. лис. груд. 2023 119 120 123 126 126 127 127 125 123 123 125 125 2022 -33.2% -29.9% -14.1% -15.3% -7.7% -4.6% 1.1% 6.2% 8.9% 2.8% 4.2% 3.4% 2021 -32.0% -31.8% -29.9% -27.2% -27.6% -27.2% -27.2% -29.3% -30.3% -30.7% -29.1% -32.3% Таблиця 2. Поквартальне та загальне порівняння мінімальної зарплати в Україні 2021, 2022, 2023 Рік 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Річне значення 2023 121$ 127$ 125$ 124$ 124$ 2022 164$ -43$/-26.2% 140$ -13$/-9.3% 119$ +6$/+5.0% 120$ +4$/+3.3% 136$ -12$/-8.8% 2021 176$ -55$/-31.3% 174$ -47$/-27.0% 176$ -51$/-29.0% 179$ -55$/-30.7% 176$ -52$/-29.5% ЗФО мф «білорусь». Номінальна зміна мінімальної ЗП в 2023 до 2022 склав +76.24Br/+16.0% в Br. В 2023 средній курс склав 3.72 Br за $, а в 2022 курс був 3.21 Br за $, зміна — біл.рубль знецінився на -13.8%. У місячному вираженні зміни в порівняні з 2022 , значення варіюються від -15.9%(лютий) до +5.9%(березень). З 2014 від -36.8%(жовтень) до -28.2%(січень) . Графік 2. Мінімальна зарплата в білорусії 2014, 2022, 2023 Таблиця 3. Щомісячне порівняння мінімальна зарплата в білорусі 2014, 2022, 2023 Місяць січ. лют. бер. квіт. трав. чер. лип. сер. вер. жов. лис. груд. 2023 115 111 109 106 108 106 105 101 97 98 105 105 2022 -15.3% -15.9% 5.9% -1.8% 2.2% 0.3% 0.8% -3.7% -8.1% -8.4% -4.4% -0.5% 2014 -28.2% -29.4% -29.5% -30.3% -32.0% -32.4% -32.3% -34.4% -35.8% -36.8% -32.7% -29.4% Таблиця 4. Поквартальне та загальне порівняння мінімальної зарплати в білорусі 2014, 2022, 2023 Рік 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Річне значення 2023 112$ 106$ 101$ 103$ 105$ 2022 124$ -12$/-9.7% 106$ +0$/+0% 105$ -4$/-3.8% 107$ -4$/-3.7% 110$ -5$/-4.5% 2014 157$ -45$/-28.7% 155$ -49$/-31.6% 153$ -52$/-34.0% 153$ -50$/-32.7% 155$ -50$/-32.2% московія. Номінальна зміна мінімальної ЗП в 2023 до 2022 склав +1542₽/+10.5% в ₽. В 2023 средній курс склав 141.26 ₽ за $, а 2022 курс був 115.56 ₽ за $, зміна — рубль знецінився на -22.2%. У місячному вираженні зміни в порівняні з 2022 , значення варіюються від -38.2%(січень) до 31.9%(березень). З 2013 від -48.6%(квітень) до -38.9%(грудень) . Графік 3. Мінімальна зарплата в московії 2013, 2022, 2023 Таблиця 5. Щомісячне порівняння мінімальна зарплата в московії 2013, 2022, 2023 Місяць січ. лют. бер. квіт. трав. чер. лип. сер. вер. жов. лис. груд. 2023 87 84 82 79 83 81 77 75 76 78 87 90 2022 -38.2% -35.7% 31.9% -0.3% 0.0% -20.4% -23.8% -22.7% -22.4% -18.5% -6.5% 3.5% 2013 -46.6% -48.1% -47.7% -48.6% -46.3% -45.4% -47.7% -48.3% -48.4% -47.8% -41.1% -38.9% Таблиця 6. Поквартальне та загальне порівняння мінімальної зарплати в московії 2013, 2022, 2023 Рік 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Річне значення 2023 84$ 81$ 76$ 85$ 82$ 2022 111$ -27$/-24.3% 88$ -7$/-8.0% 98$ -22$/-22.4% 92$ -45$/-32.9% 97$ -15$/-15.5% 2013 160$ -76$/-47.5% 153$ -72$/-47.1% 146$ -70$/-47.9% 148$ -63$/-42.6% 152$ -70$/-46.1% Підсумки. Лідером по розміру мінімалки в 2023, стала Україна з результатом 124$, найменша мінімалка у московії — 82$. Лідером «зростання» мінімалки у 2023 , як номінально, так і відсотково стала білорусь з результатом -5$/-4.5% , найгірші результати у московії -15$/-15.5% . Таблиця 7. Зміна мінімальної зарплатні на відрізках часу 5 і 10 років Період Україна ЗФО мф «білорусь» московія 2023 124$ 105$ 82$ 2018-2023 / 5 років 118$ +6$/+5.1% 129$ -24$/-18.6% 146$ -64$/-43.8% 2013-2023 / 10 років 131$ -7$/-5.3% 149$ -44$/-29.5% 152$ -70$/-46.1% Графік 4. Мінімальна зарплата в Україні, московії та ЗФО мф «білорусь» за роками Таблиця 8. Мінімальна зарплата в Україні, московії та ЗФО мф «білорусь» за роками ___ Україна ЗФО мф «білорусь» московія Рік Мін.ЗП Змін. ЗП Мін.ЗП Змін. ЗП Мін.ЗП Змін. ЗП 2009 80 ___ 83 ___ 137 ___ 2010 111 39% 86 4% 141 3% 2011 116 5% 132 53% 147 4% 2012 128 10% 120 -9% 140 -5% 2013 131 2% 149 24% 152 9% 2014 94 -28% 155 4% 134 -12% 2015 53 -44% 122 -21% 90 -33% 2016 51 -4% 106 -13% 92 2% 2017 106 108% 121 14% 116 26% 2018 118 11% 129 7% 146 26% 2019 137 16.1% 133 3.1% 147 0.68% 2020 149 8.7% 129 -2.7% 141 -4.3% 2021 176 18.1% 127 -1.6% 138 -2.1% 2022 136 -22.7% 110 -13.4% 97 -29.7% 2023 124 -8.8% 105 -4.5% 82 -15.5%

Нет голосов

Комментировать

2 марта 2023, 20:10

Середня заробітна плата. Підсумки 2022.

Усі суми перераховані у $ січня 2010 року. На кінець грудня 2022 інфляція долара до січня 2010 склала 37.98%(27.53%) , тобто 100$(грудень.2022) = 72.47$(січень.2010) Середній курс $ для країн виходячи зі ситуації вираховувався не з даних центральних банків, бо вони почали дуже сильно маніпулювати цифрами, особливо РФ, а з реальної ситуації. Для РФ і ЗФО РФ «Білорусь» розрахунок коефіцієнтів з експортно/імпортної статистики, для РФ коефіцієнт знаходиться в проміжку = 1.9 – 1.95, для ЗФО РФ «Білорусь» = 1.3 – 1.35. Україна. Номінальна зміна середньої ЗП в 2022 до 2021 склав +842₴/+6.0% в ₴. В 2022 курс склав 36.22 ₴ за $, а в 2021 средній курс був 27.28 ₴ за $, зміна — гривня знецінилася на -32.7%. У місячному вираженні зміни в порівняні з 2021 , значення варіюються від +12.9%(січень) до -38.5%(вересень). Графік 1. Середня зарплата в Україні 2021, 2022 Таблиця 1. Щомісячне порівняння середньої зарплати в Україні 2021, 2022 Місяць січ. лют. бер. квіт. трав. чер. лип. сер. вер. жов. лис. груд. 2022 407 399 307 296 281 306 288 255 257 278 280 328 2021 12.9% 8.1% -23.0% -24.4% -28.3% -26.6% -30.7% -38.1% -38.5% -33.0% -33.2% -33.8% Таблиця 2. Поквартальне та загальне порівняння середньої зарплати в Україні 2021, 2022 Рік 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Річне значення 2022 371$ 294$ 267$ 295$ 307$ 2021 376$ -5$/-1.3% 400$ -106$/-26.5% 416$ -149$/-35.8% 443$ -148$/-33.4% 409$ -102$/-24.9% ЗФО РФ «Білорусь». Номінальна зміна середньої ЗП в 2022 до 2021 склав +197Br/+13.8% в Br. В 2022 средній курс склав 3.21 Br за $, а в 2021 курс був 2.54 Br за $, зміна — біл.рубль знецінився на -26.4%. У місячному вираженні зміни в порівняні з 2021 , значення варіюються від +6.6%(січень) до -23.4%(травень). З 2014 від -11.5%(лютий) до -37.7%(липень) . Графік 2. Середня зарплата в Білорусії 2014, 2021, 2022 Таблиця 3. Щомісячне порівняння середньої зарплати в Білорусі 2014, 2021, 2022 Місяць січ. лют. бер. квіт. трав. чер. лип. сер. вер. жов. лис. груд. 2022 439 453 342 352 344 356 354 361 360 364 374 417 2021 6.6% 12.5% -20.7% -18.6% -23.4% -21.2% -22.7% -21.4% -19.5% -22.4% -19.2% -18.4% 2014 -14.5% -11.5% -36.4% -34.4% -37.3% -35.8% -37.7% -35.0% -34.1% -32.8% -28.2% -24.8% Таблица 4. Поквартальне та загальне порівняння середньої зарплати в Білорусі 2014, 2021, 2022 Рік 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Річне значення 2022 411$ 351$ 358$ 385$ 376$ 2021 415$ -4$/-0.9% 444$ -93$/-20.9% 455$ -97$/-21.3% 481$ -96$/-20.0% 449$ -73$/-16.3% 2014 521$ -110$/-21.1% 547$ -196$/-35.8% 556$ -198$/-35.6% 539$ -154$/-28.6% 541$ -165$/-30.5% РФ. Номінальне зміна середньої ЗП в 2022 до 2021 склав +7591₽/+13.4% в ₽. В 2022 средній курс склав 115.56 ₽ за $, а 2021 курс був 73.66 ₽ за $, зміна — рубль знецінився на -56.9%. У місячному вираженні зміни в порівняні з 2021 , значення варіюються від 2.4%(січень) до -50.4%(березень). З 2013 від -32.5%(січень) до -65.4%(березень) . Графік 3. Середня зарплата в РФ 2013, 2021, 2022 Таблица 5. Щомісячне порівняння середньої зарплати в РФ 2013, 2020, 2021 Місяць січ. лют. бер. квіт. трав. чер. лип. сер. вер. жов. лис. груд. 2022 563 538 299 357 374 445 410 380 395 391 383 502 2021 2.4% -4.7% -50.4% -40.5% -38.4% -30.9% -30.4% -32.2% -32.9% -34.4% -35.6% -38.5% 2013 -32.5% -34.9% -65.4% -59.8% -57.6% -49.9% -51.9% -53.5% -52.4% -54.7% -55.4% -54.9% Таблица 6. Поквартальне та загальне порівняння середньої зарплати в РФ 2013, 2020, 2021 Рік 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Річне значення 2022 467$ 392$ 395$ 425$ 420$ 2021 572$ -105$/-18.4% 617$ -225$/-36.6% 580$ -185$/-31.9% 669$ -244$/-36.5% 609$ -189$/-31.0% 2013 842$ -375$/-44.5% 886$ -494$/-55.8% 834$ -439$/-52.6% 945$ -520$/-55.0% 877$ -457$/-52.1% Підсумки. Лідером по розміру середньої ЗП в 2022, стала РФ з результатом 429$, найменша середня ЗП в Україні — 307$. Лідером «зростання» середньої ЗП у 2022 , як номінально, так і відсотково стала Білорусь з результатом -73$/-16.3% , найгірші результати у РФ -189$/-31.0% . Таблиця 7. Зміна середньої зарплатні на відрізках часу 5 і 10 років Період Україна ЗФО РФ «Білорусь» РФ 2022 307$ 376$ 420$ 2017-2022 / 5 років 235$ +72$/+30.6% 372$ +4$/+1.0% 592$ -172$/-29.1% 2012-2022 / 10 років 353$ -46$/-13.0% 421$ -45$/-10.7% 813$ -393$/-48.3% Графік 4. Середня зарплата в Україні, РФ та РБ за роками Таблиця 8. Середня зарплата в Україні, РФ та ЗФО РФ «Білорусія» за роками ___ Україна РБ РФ Рік Сред.ЗП Змін. ЗП Сред.ЗП Змін. ЗП Сред.ЗП Змін. ЗП 2009 239 ___ 362 ___ 599 ___ 2010 280 17% 411 14% 691 15% 2011 318 14% 398 -3% 774 12% 2012 353 11% 421 6% 813 5% 2013 372 5% 535 27% 879 8% 2014 267 -28% 541 1% 782 -11% 2015 175 -34% 383 -29% 511 -35% 2016 182 4% 328 -14% 497 -3% 2017 235 29% 372 13% 592 19% 2018 281 19.5% 405 8.8% 601 1.5% 2019 345 22.8% 439 8.4% 619 2.7% 2020 358 3.8% 428 -2.5% 591 -4.5% 2021 409 14.2% 449 4.9% 609 3.0% 2022 307 -24.9% 376 -16.3% 420 -31.0%

+15

Комментировать

1 января 2023, 15:51

Мінімальна заробітна плата. Підсумки 2022.

Усі суми перераховані у $ січня 2010 року. На кінець грудня 2022 інфляція долара до січня 2010 склала 37.98%(27.53%) , тобто 100$(грудень.2022) = 72.47$(січень.2010) Середній курс $ для країн виходячи зі ситуації вираховувався не з даних центральних банків, бо вони почали дуже сильно маніпулювати цифрами, особливо РФ, а з реальної ситуації. Для РФ і ЗФО РФ «Білорусь» розрахунок коефіцієнтів з експортно/імпортної статистики, для РФ коефіцієнт знаходиться в проміжку = 1.9 – 1.95, для ЗФО РФ «Білорусь» = 1.3 – 1.35. Україна. Номінальна зміна мінімальної ЗП в 2022 до 2021 склав +509₴/+8.4% в ₴. В 2022 курс був 36.22 ₴ за $, а в 2021 средній курс склав 27.28 ₴ за $, зміна — гривня знецінилася на -32.7%. У місячному вираженні зміни в порівняні з 2021 , значення варіюються від +1.7%(січень) до -36.0%(вересень). Графік 1. Мінімальна зарплата в Україні 2021, 2022 Таблиця 1. Щомісячне порівняння мінімальна зарплата в Україні 2021, 2022 Місяць січ. лют. бер. квіт. трав. чер. лип. сер. вер. жов. лис. груд. 2022 178 171 143 149 137 134 125 118 113 120 120 121 2021 1.7% -2.7% -18.4% -14.0% -21.5% -23.6% -27.9% -33.4% -36.0% -32.6% -32.0% -34.5% Таблиця 2. Поквартальне та загальне порівняння мінімальної зарплати в Україні 2021, 2022 Рік 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Річне значення 2022 164$ 140$ 119$ 120$ 136$ 2021 176$ -12$/-6.8% 174$ -34$/-19.5% 176$ -57$/-32.4% 179$ -59$/-33.0% 176$ -40$/-22.7% ЗФО РФ «Білорусь». Номінальне зміна мінімальної ЗП в 2022 до 2021 склав +71.74Br/+17.7% в Br. В 2022 средній курс був 3.21 Br за $, а в 2021 курс склав 2.54 Br за $, зміна — біл.рубль знецінився на -26.4%. У місячному вираженні зміни в порівняні з 2021 , значення варіюються від +6.3%(січень) до -19.3%(вересень). З 2014 від -15.2%(січень) до -33.5%(березень) . Графік 2. Мінімальна зарплата в Білорусії 2014, 2021, 2022 Таблиця 3. Щомісячне порівняння мінімальна зарплата в Білорусі 2014, 2021, 2022 Місяць січ. лют. бер. квіт. трав. чер. лип. сер. вер. жов. лис. груд. 2022 136 132 102 108 105 105 104 105 106 107 110 105 2021 6.3% 5.0% -17.8% -12.7% -16.9% -16.5% -16.5% -16.8% -19.3% -18.9% -16.4% -17.5% 2014 -15.2% -16.1% -33.5% -29.0% -33.4% -32.6% -32.8% -31.9% -30.1% -31.0% -29.7% -29.1% Таблиця 4. Поквартальне та загальне порівняння мінімальної зарплати в Білорусі 2014, 2021, 2022 Рік 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Річне значення 2022 124$ 106$ 105$ 107$ 110$ 2021 126$ -2$/-1.6% 125$ -19$/-15.2% 127$ -22$/-17.3% 130$ -23$/-17.7% 127$ -17$/-13.4% 2014 157$ -33$/-21.0% 155$ -49$/-31.6% 153$ 48$/-31.4% 153$ -46$/-30.0% 155$ -45$/-29.0% РФ. Номінальне зміна мінімальної ЗП в 2022 до 2021 склав +1908₽/+15.0% в ₽. В 2022 средній курс був 115.56 ₽ за $, а 2021 курс склав 73.66 ₽ за $, зміна — рубль знецінився на -56.9%. У місячному вираженні зміни в порівняні з 2021 , значення варіюються від -1.2%(січень) до -55.5%(березень). З 2013 від -13.5%(січень) до -60.3%(березень) . Графік 3. Мінімальна зарплата в Білорусії 2013, 2021, 2022 Таблиця 5. Щомісячне порівняння мінімальна зарплата в РФ 2013, 2020, 2021 Місяць січ. лют. бер. квіт. трав. чер. лип. сер. вер. жов. лис. груд. 2022 140 130 62 80 83 102 101 97 98 96 93 87 2021 -1.2% -7.6% -55.5% -41.3% -39.9% -27.1% -26.3% -29.2% -29.2% -31.5% -32.1% -35.2% 2013 -13.5% -19.3% -60.3% -48.4% -46.3% -31.4% -31.4% -33.1% -33.5% -36.0% -37.0% -40.9% Таблиця 6. Поквартальне та загальне порівняння мінімальної зарплати в РФ 2013, 2020, 2021 Рік 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Річне значення 2022 111$ 88$ 98$ 92$ 97$ 2021 141$ -30$/-21.2% 138$ -50$/-36.2% 137$ -39$/-28.5% 137$ -45$/-32.9% 138$ -41$/-29.7% 2013 160$ -49$/-30.6% 153$ -65$/-42.5% 146$ -48$/-32.9% 148$ -56$/-37.8% 152$ -55$/-36.2% Підсумки. Лідером по розміру мінімалки в 2022, стала Україна з результатом 136$, найменша мінімалка у РФ — 97$. Лідером «зростання» мінімалки у 2022 , як номінально, так і відсотково стала Білорусь з результатом -17$/-13.4% , найгірші результати у РФ -41$/-29.7% . Таблиця 7. Зміна мінімальної зарплатні на відрізках часу 5 і 10 років Період Україна ЗФО РФ «Білорусь» РФ 2022 136$ 110$ 97$ 2017-2022 / 5 років 106$ +30$/+28.0% 121$ -11$/-8.7% 116$ -19$/-16.1% 2012-2022 / 10 років 128$ +8$/+6.0% 120$ -10$/-7.9% 140$ -43$/-30.5% Графік 4. Мінімальна зарплата в Україні, РФ та РБ за роками Таблиця 8. Мінімальна зарплата в Україні, РФ та ЗФО РФ «Білорусія» за роками ___ Україна Білорусь РФ Рік Мін.ЗП Змін. ЗП Мін.ЗП Змін. ЗП Мин.ЗП Змін. ЗП 2009 80 ___ 83 ___ 137 ___ 2010 111 39% 86 4% 141 3% 2011 116 5% 132 53% 147 4% 2012 128 10% 120 -9% 140 -5% 2013 131 2% 149 24% 152 9% 2014 94 -28% 155 4% 134 -12% 2015 53 -44% 122 -21% 90 -33% 2016 51 -4% 106 -13% 92 2% 2017 106 108% 121 14% 116 26% 2018 118 11% 129 7% 146 26% 2019 137 16.1% 133 3.1% 147 0.68% 2020 149 8.7% 129 -2.7% 141 -4.3% 2021 176 18.1% 127 -1.6% 138 -2.1% 2022 136 -22.7% 110 -13.4% 97 -29.7%

6 мая 2022, 21:03

Зупинений ‘кібергеддон’: що  Україна може розказати про майбутні кібер-війни.

Рафал Рогозінський Директор SecDev Group і старший науковий співробітник Канадського центру з інновацій міжнародного управління. Був старшим консультантом в IISS. Зупинений ‘кібергеддон’: що Україна може розказати про майбутні кібер-війни. Кібер-захист України протистояв російському втручанню і втримав ситуацію, що може бути причиною того, що Москва зазнала оперативних невдач вторгнення. Кібер-операції можуть стати вирішальними для припинення війни, пише Рафал Рогозінський. Протягом багатьох років експерти стверджували, що наступна війна буде вестися у кіберпросторі. «Кібер-Перл-Харбор» знищить урядові системи, пошкодить критичну інфраструктуру та занурить війська та суспільство у темряву. Такого не відбулося в Україні, де на армію і мирних жителів падають не байти, а снаряди, спричиняючи спустошення та горе. Російсько-українська війна дуже залежить від технологій. Сучасна війна швидка і смертельна. Турецькі безпілотники Bayraktar в руках українських військових завдали значної шкоди наступаючим російським колонам і припасам. Аналогічно, ракети класу «земля-повітря» і «земля-земля», а також артилерійські обстріли з радіолокаційним наведенням могли призвести до втрат понад 11 000 російських військових за перші два тижні конфлікту. Сторони конфлікту ведуть інформаційну війну, в якій обидві сторони поширюють сотні повідомлень і десятки тисяч відео – багато з яких є свідомими спробами поширення дезінформації. Українські інформаційні війська швидко схопилися за патріотичні теми, зокрема історію непокори країни як козацького народу, стимулюючи внутрішню та міжнародну підтримку. Промова президента Володимира Зеленського «ми – Спарта», який сидить у своєму кабінеті і проголошує «ми тут», щоб захищати Київ, і широко розповсюджена відповідь українських солдат «иди *** » на російський військовий корабель, який вимагав капітуляції прикордонників, стали потужними мемами в перші дні війни. До початку конфлікту, за винятком двох випадків руйнівної атаки націлених на українські міністерства, довгоочікуваний кібер-наступ, який би пошкодив мережі командування ЗСУ та контроль за системами електро- та водопостачання в містах, не відбувся. Кібер-готовність До конфлікту Україна була однією з найкраще підготовлених країн світу з точки зору кібер-захисту. За останні чотири роки Україна пережила дві атаки на критично важливу інфраструктуру, а також хвилю руйнівного шкідливого програмного забезпечення, зокрема NotPetya, які заблокували рахунки тисяч українських компанії… Кібер-захист України підкріплювався іноземною допомогою, яка варіювалася від консультацій до інвестицій, зміцнення української галузі кібер-безпеки та підвищення національної стійкості до кібератак. Також активізувався приватний сектор. Технологічні компанії, такі як Meta, TikTok, Twitter і YouTube, зібралися, щоб запобігти монетизації дезінформації, особливо підтримуваними Росією медіа. Microsoft надала свої величезні ресурси кібер-безпеки для швидкої оцінки та усунення шкоди, завданої шкідливим програмним забезпеченням. Навіть лояльність сумнозвісних російських кібер-злочинних угруповань, схоже, розділена. Хакери з обох сторін погрожували ескалацією конфлікту. Україна відкрито закликала створити волонтерську «ІТ-армію», щоб спричинити хаос у кібер-інфраструктурі Росії. Хакерський колектив Anonymous оголосив кібервійну проти Росії, погрожуючи зруйнувати всю її банківську інфраструктуру. З російської сторони хакери, які працюють під брендом «Killnet», погрожують кожному, хто атакує або намагається вимкнути російські ІТ-системи, і нібито вимкнули веб-сайт Anonymous. Кібервійна — це особливий вид пекла. Вторгнення в Україну знизило поріг кібератак, і вони, ймовірно, завдадуть значної шкоди. Сюди входить побічна шкода, яка виникне, оскільки шкідливий код швидко поширюється по всьому світу та вражає системи далеко від України. Гарна новина полягає в тому, що загалом уряди та бізнес були краще підготовлені, ніж після війни в Україні 2014 року. Покращення захисту та стійкості частково було зумовлено збільшенням частоти атак програм-вимагачів і, як наслідок, зростанням інвестицій у кібербезпеку з боку більшості корпорацій та урядів. Але справжня кібервійна в Україні, ймовірно, далека від гіперболічних розмов реальних і потенційних хакерів в Internet Relay Chat (IRC), Reddit і 4chan. Справжня історія, ймовірно, буде написана через багато років, як Сполучені Штати та їхні союзники по НАТО змогли «попередньо розкрити» плани війни і чітко повідомити про брехню та справжні наміри Володимира Путіна щодо України за тижні, якщо не місяці, до того, як пролунали перші вибухи. Війна тіней Хоча на даному етапі важко визначити причини значних провалів військових операцій Росії в Україні, але її помилки в кіберпросторі є принаймні допоміжним фактором. Звіти вказують на відсутність координації та комунікації між російськими підрозділами, матеріально-технічні труднощі та відсутність зв’язку з штабами. Росія ще не встановила повну перевагу в повітрі над Україною, а її хвалені засоби радіоелектронної боротьби досі не порушили українські комунікації. Також кібер-засоби не були ефективними для нейтралізації українського Інтернету чи виведення українських телекомунікацій та систем мобільного зв’язку в автономний режим. Поспіх Росії та відсутність планування могли сприяти причинами цих оперативних невдач. Але доведена здатність російських військових діяти на військових-театрах, таких як Сирія, свідчить про те, що це не єдині фактори. За деякими даними, західні розвідувальні служби місяцями, якщо не роками, проникали в комунікації російського Генерального штабу Збройних Сил, вищого політичного керівництва країни в рамках російського уряду та військової спільноти. Це не повинно бути несподіванкою. Російський уряд і підприємства використовують ті ж мобільні телефони та комп’ютери, що й інші країни та підприємства по всьому світу. За деякими винятками, зв’язок передається через ці канали через Інтернет, а не через високо захищені військові системи з низькою пропускною здатністю. На більш глибокому рівні, цілком імовірно, що суворо засекречені та розрізнені кібер-проблеми, що загрожують планам вторгнення, можуть ще більше посилити російські командно-адміністративні та матеріально-технічні проблеми. Військові кібер-можливості, ймовірно, будуть вирішальними у важкі дні попереду. Взлом ядерних сил Протягом декількох днів після відправки своїх військ в Україну, президент Путін перевів ядерні сили Росії на посилене чергування. Отже, Пентагону і НАТО необхідно визначити статус ядерних командно-контрольних систем Росії і визначити психічний стан відповідальних за їх експлуатацію офіцерів. Існує декілька варіантів, які можуть запобігти ядерному конфлікту. Кіберзасоби можуть бути одними з них. Контроль над ядерною зброєю є найбільш всеосяжним з будь-якої зброї в сучасних арсеналах. І з поважної причини. Ядерні боєголовки Росії та США максимально захищенні від несанкціонованого доступу, тобто навіть якщо така зброя захоплена, її не можна легко використовувати без прямого доступу до неї висококваліфікованих спеціалістів. Системи автентифікації спираються на паралельні механізми захисту. Але, оскільки військові активно впроваджують цифрові технології, проблеми зросли, що стосується вразливості ядерних сил до кібератак. До них відносяться перспектива складних кібератак проти систем ядерного командування і зв'язку (NC3), а також ракетно-космічні і наземні датчики, від яких залежать системи NC3 для виявлення запуску ядерної зброї, для відстеження активів доставки (таких як субмарини) і забезпечення позитивного підтвердження детонації. Також занепокоєння викликають системи підтримки Myriad, включаючи транспортери, літаки, пускові установки наземного базування та морські системи, вони всі до певної міри вразливі до потенційних кібертехнологій. Дискусія про те, як зламати NC3 системи залишається, в царині теорії. Але уроки можуть бути зроблені зі Stuxnet, операція американо-ізраїльської кібервійськ, яка мала на меті відключити ядерну програму Ірану в Натанзі. Stuxnet був здатний бездротово стрибати через повітряний простір до високо захищених внутрішніх систем, що використовуються для роботи центрифуг для збагачення урану. Але Stuxnet був 12 років тому, і було б наївно думати, що дані технології не рухалися далі. З огляду на те, що ядерна доктрина Росії 2010 року каже, що атака на її ядерні сили є підставою для реакції, кібероперації можуть бути виключно ризикованою, але ймовірною в разі катастрофічної ескалації. Гібридна кібервійна Хоча очікувана кібервійна в Україні ще не матеріалізувалася, це не означає, що все тихо на кіберфронті. Надзвичайні санкції, накладені на Росію, мають значні наслідки для програмного забезпечення, мереж і пристроїв. Такі компанії, як Oracle і SAP, які широко використовуються російськими банками, телекомунікаційними операторами і державними установами, призупинили свою діяльність в Росії, підвищивши перспективу відкликання ліцензій і таким чином, зробивши більшість баз даних непрацездатними. Результатом цього є те, що військові та економіка Росії може бути відрізана від цифрових інструментів, необхідних для будівництва, або використання зброї та матеріальних засобів для досягнення своїх цілей в Україні. Фактично вся російська економіка може бути відкинута від інформаційно-технологічної епохи. В останні дні інформаційна війна в Росії була більш явною і міцною, а обсяг проурядової дезінформації зростає. Російська влада вживае надзвичайних кроків для подальшого мовчання опозиції, погрожуючи будь-кому, хто критикує російську армію 15-річним тюремним ув'язненням. Уряд наказав російським веб-сайтам видалити скрипти, які роблять їх вразливими до кібератак, і перейти на вітчизняні сервери доменних імен. Цифрова оборона починає приймати форму, і це може сигналізувати про зміщення в бік більш небезпечної фази кібервійни. Але 'кібер-ґеддон', який ми очікували побачити у першому великому зіткненні передових індустріальних держав у XXI столітті, не той, який ми отримали. Це може змінитися дуже швидко. Кіберпростір ще може стати полем бою у протистоянні Росії з НАТО і вирішальним чинником у російсько-українській війні. І, якщо нам пощастить, це також може перешкодити конфлікту перерости в безпрецедентну глобальну катастрофу.

Нет голосов

Комментировать

4 апреля 2022, 13:40

IISS Russia’s invasion of Ukraine: one month on

Russia’s invasion of Ukraine: one month on Вторгнення Росії в Україну: місяць війни. Росія вторглася в Україну 24 лютого 2022 року, і війна триває. У новому епізоді Sounds Strategic до ведучої Меї Ноувенс приєднаються доктор Найджел Гулд-Девіс, Вільям Альберк та Франц-Штефан Гаді, щоб подивитися на конфлікт через військову, економічну та політичну призму. Мея та її гості розглядають деякі з найактуальніших питань міжнародної спільноти, діляться своїми спостереженнями щодо минулих і майбутніх викликів та пропонують свої погляди на деякі безпрецедентні події. Військові дії та результативність російських збройних сил Війна з дезінформацією Невдале державо будування Росії в Європі Санкції та їх очікуваний вплив Багатонаціональна відповідь на кризу НАТО, ЄС та міні-союзи в середині Альянсу Ведуча: Мея Ноувенс, старший науковий співробітник з оборонної політики Китаю, та модернізації військових сил | Twitter: @MeiaNouwens Гості: д-р Найджел Голд-Девіс, редактор стратегічних досліджень та старший науковий співробітник по Росії та Євразії | Twitter: @Nigelgd1 Вільям Альберк, директор зі стратегії, технологій та контролю над озброєннями | Twitter: @walberque Франц-Штефан Гаді, науковий співробітник кіберпростору та майбутніх конфліктів | Twitter: @HoansSolo Мея Ноувенс : Привіт та ласкаво просимо на новий подкаст Sounds Strategic […], сьогоднішній випуск присвячений вторгненню Російської Федерації в Україну, яке почалося 24 лютого 2022 року, і продовжується по сей день, спробуймо подивитися на конфлікт через військову, економічну та політичну призму. Наскільки успішно виступили Збройні Сили Росії та України. Що ми повинні враховувати, та на яку інформацію спиратися, розглядаючи розвиток військового конфлікту. Яких невдач зазнала Росія та її наступні оперативні цілі. Ми обговоримо політичні прорахунки Путіна, невдачі російського впливу в Європі, а також те, як санкції та їх майбутній вплив сприйнятий в Москві. І, нарешті, ми розглянемо багатонаціональну відповідь на кризу, включаючи реакцію НАТО та ЄС на конфлікт, наскільки єдиною була відповідь, а також те, як конфлікт в Україні викликав деякі дивовижні міні-союзи серед країн НАТО. Що означає цей конфлікт для НАТО, як він вплине на майбутню стратегічну концепцію, яка буде прийнята на саміті в Мадриді пізніше цього року. Щоб обговорити ці важливі теми. Сьогодні до мене приєднався доктор Найджел Голд Девіс, редактор стратегічного дослідження та старший науковий співробітник по Росії та Євразії. Вільям Альберіх, директор зі стратегії, технологій та контролю над озброєннями, і друг Стівен Гедді, науковий співробітник кіберпростору та майбутніх конфліктів. Ласкаво просимо на шоу, Найджел, Вільям та друзі. Друзі, давайте спочатку почнемо з військового аспекту конфліктів. Чи можете ви трохи розповісти нам про те, на що ви звернули свою увагу щодо російських збройних сил під час їхнього вторгнення в Україну, можливо, їхні сильні сторони, але, що ще важливіше, їх слабкі сторони. Франц-Штефан Гаді: Перш за все, я вважаю, що важливо зрозуміти, що ми значною мірою живемо в українському наративі цього конфлікту. Тому ми схильні підкреслювати слабкі сторони Росії більше, ніж України. І я думаю, що це важливо розуміти. Оскільки, коли ми говоримо про поточні військові операції, є аспекти інформаційної війни, які ми повинні мати на увазі. Але навіть беручи до уваги цей факт, я вважаю, що в цілому результативність російських збройних сил була досить поганою на тактичному та стратегічному рівні. Я думаю, що деякі військові аналітики[російські], можливо, винесли хибні уроки з війни 2008 року[Російсько-Грузинська війна]. Ці помилки, занадто важкі, і коли справа доходить до дій можливого покращення тактичної ефективності ЗС РФ загалом, вони[дії] були досить невмілими в загальновійськовому маневрі, що є ключем до будь-якої форми військової ефективності в сучасному бойовому просторі. І я думаю, що в цілому, продуктивність військових РФ була дещо меншою, ніж ми очікували перед конфліктом. Сказавши це, я думаю, що важливо розуміти, що, ми фактично порівнюємо яблука та апельсини. Що я маю на увазі? Я думаю, що російські ЗС не готувалися до такого типу конфлікту, вони не очікували високої інтенсивності війни з Україною, з рішучою позицією ВСУ, політичного керівництва і народу загалом. Вони розраховували на швидкий наступ в Україні, швидкий поштовх уздовж кількох осей нападу, який не зустріне великого опору. Деякі війська РФ дізналися про перетин кордону лише за кілька годин до початку, що вони справді нападуть або вторгнуться в Україну. І я думаю, що це дійсно свідчить про те, що російські збройні сили грали в квача. Те, що ми знаємо з тактичної ситуації наразі, так це те, що більшість цих зіткнень, які ми бачили, у багатьох відношеннях були насправді незначними. Тож це була боротьба на рівні роти/взводу, де росіяни не могли застосувати кращу вогневу міць. Ми бачимо, як їхні сумнозвісні відомі батальйонні тактичні групи поводяться не так, як ми думали. Я думаю, що тут можна зробити висновок, що в ЗС РФ є не стільки бойові формування, скільки формування організаційного призначення[натяк про армію для парадів]. Також була просто дуже погана координація всіх родів військ. Ми завжди знали, що російські ВПС мають певні недоліки, наприклад, у сфері придушення протиповітряної оборони противника та знищення протиповітряної оборони противника, але було дуже дивно, наскільки погано в цілому ВПС Росії показали себе, особливо коли йдеться про деградацію українських систем протиповітряної оборони. Тому я вважаю, що загалом ми не повинні винести хибні уроки з цього конфлікту, в цьому є велика небезпека. Просто тому, що ми маємо справу з російською армією, яка насправді не була підготовлена для подібного роду операції, яка пішла туди без будь-якої підготовки. І я думаю, що РФ, боролося б із НАТО інакше. Мея Ноувенс : Отже, ви сказали, що ми живемо в українському наративі або, принаймні, виходимо з українського наративу, коли йдеться про цю інформаційну війну. Щодо Збройних Сил України – це те, що ми чуємо і бачимо, тотожно дійсності, і як загалом ми оцінюємо їхню роботу? Франц-Штефан Гаді: Це справді цікаве питання. Я не думаю, що не маю тут задовільну відповідь. Ми не так багато знаємо про нинішній рівень виснаження Збройних Сил України та інші параметри армії. Це цілком очевидно з ряду причин[секретності ведення бойових дій]. По-перше, ми не зовсім знаємо, скільки втрат зазнали ЗСУ. Ми не знаємо, скільки боєприпасів у них залишилося? Ми не знаємо, наскільки ефективно систем озброєння із Заходу потрапляють до військ і на лінії фронту. І я думаю, що є принаймні часткові докази того, що ми маємо тенденцію, переоцінювати тактичні результати, тому що те, що ми бачили протягом останніх кількох днів, російські сили перегруповуються, відступають, виявляють і займають більш вигідні тактичні позиції, вони виходять з певних територій. І ЗМІ на заході, принаймні, святкують ці великі «великі» українські перемоги, принаймні деякі ЗМІ. І я вважаю, що тут ми маємо бути дуже обережними, щоб переконатися, що ми не переоцінюємо те, на що здатні українські сили. Я думаю, у довгостроковій перспективі ми дійсно наближаємося до певної форми традиційної війни. І тут дуже важливо ефективно використовувати свої ресурси. Якби українські збройні сили переборщили з контрнаступом, я думаю, що вони могли б не мати резерву для відновлення. І тоді, звичайно, наступне питання полягає в тому, що буде відбуватися протягом наступних кількох тижнів. І знову ж таки, є певні докази того, що початок переговорів це не кінець війни, а скоріше, можливо, оперативна пауза, коли російська сторона намагається перегрупуватися та отримати підкріплення на всіх трьох своїх фронтах на півночі, на сході і півдні, а потім просто використовувати додаткове підкріплення у наступні тижні, щоб принаймні спробувати досягти останньої «великої» наступальної перемоги перед продовженням переговорів. Але ми ще не помічаємо, правда? Ми насправді не знаємо, на якій стадії ми знаходимося. Але я думаю, що фаза війни де ми знаходимося, гарно виражена словами Вінстона Черчилля після битви при Ель-Аламейні в 1942 році — «Це не кінець. Це навіть не початок кінця. Но це, можливо, кінець початку». Мея Ноувенс : Отже, якими будуть оперативні пріоритети Росії? Франц-Штефан Гаді: Я думаю, що вони чітко повідомили про це з першого дня. І я думаю, що два основних оперативних пріоритети були в взяті столиці, я був надто скептично налаштований щодо того, що вони дійсно здатні її захопити. Відразу після початку вторгнення, я думаю, завжди йшлося про те, щоб оточити місто, а потім дійсно бомбити його, щоб підкорити, та отримати політичні поступки від керівництва України. Як вже ми знаемо перший удар з обезголовлення[політичного і військового керівництва] провалився. Друга річ, згідно з російською військовою доктриною глибоких операцій, пробити ряди ЗСУ, обіти їх, взяти в операційну облогу, і знищити, перш ніж вони[ЗСУ] зможуть організовано відступити. Це те, що ми бачимо зараз. Я думаю, що це два основних пріоритети, «битва за Маріуполь» і оточення Харкова з півдня, і це є частиною великої операції, по знищенню сил ВСУ на Донбасі. Але знову ж таки, тут ми не зовсім знаємо, що насправді в відбуваються в цьому цейсі. Або який насправді статус українських сил на сході. Перед початком війни ми підрахували, що на лінії зіткнення було від восьми до дев’яти бригад. Ми не знаємо, скільки бригад залишилося, і який їх статус. А також, наскільки росіяни готові йти у наступ. Мея Ноувенс: Перейдемо до Найджела. Найджел, президент Байден заявив у своєму нещодавньому зверненні, що президент Путін помилився, коли почав своє вторгнення в Україну, і що перед обличчям несподіваної єдності Заходу Путін ізолював Росію від світу. Чи був крок Путіна стратегічною помилкою з його боку? І якщо так, то чим, на вашу думку, це можна пояснити? д-р Найджел Голд-Девіс: Я думаю, без сумніву, це найбільша і найсерйозніша стратегічна помилка, яку коли-небудь зробив Путін. І це мало несподівані і небажані для нього наслідки на всіх фронтах. Росія зіткнулася з набагато більш рішучою та ефективною військовою машиною України, а також політичною єдністю та опором[народу], ніж він уявляв. На міжнародному рівні він стикається з безпрецедентно сильною та єдиною відповіддю Заходу. Це вже третій раз після Другої світової війни, коли Росія потрапила до найбільшої інтенсивної фази холодної війни. У своїх ідеологічних принципах Радянський Союз викликав протидію західній коаліції, що призвело до появи прихованої сили Заходу, вперше було наприкінці 1940-х років, заснування НАТО і втроє збільшення американських витрат на оборону. Другий – кінець 1970-х років, коли альянс НАТО прийняв рішення про розгортання ядерної зброї середньої дальності, і тоді було велике військове нарощування Рейгана, це вже третя така подія. По суті немає жодного значного елемента західної громадської думки, який виступає проти цієї відповіді Росії. Набір інструментів, які зараз використовуються на Росії, також надзвичайно серйозний і значний. Ізоляція Росії йде дуже швидко, і до такої міри, якої ми не бачили такого десятиліттями, навіть під час холодної війни. Ми не бачили закриття європейського повітряного простору, наприклад, для на російських авіакомпаній. Але найбільшу увагу привертають, звичайно, масштаби та суворість санкцій. Росія[перед початком війни] наполегливо попрацювала, щоб зменшити ефект санкцій, та зберегти економічну стабільність. І з російської сторони явно було певне самовдоволення по минулим етапом санаційної політики[до 24 лютого 2022 року], що вона може витримати все, що кине на неї Захід. І все ж Захід знайшов відповіді, особливо це стосується заморожування активів центрального банку, які повністю зненацька застали Росію. Знову ж таки, цього не було навіть у часи холодної війни. Щотижня ми чуємо про нові компанії приватного сектора, які виходять з Росії. Отже, ми маємо серйозні зміни в корпоративному ставленні до Росії. Компанії дотримувалися санкцій, навіть ті що, лобіювали проти них. Цього разу у вас є додатковий другий набір санкцій від приватного сектора, який фактично доповнює санкції держави. Тепер питання полягає в тому, наскільки повною може стати ізоляція Росії. Це явно найбільш проблемний напрямок[для РФ]. Чому Росія і особисто Путін зробив це, тому що це його війна, зроблені наївні прорахунки. Не сприйняли Україну, як фундаментальну країну. Не сприйняли основну рису української політики, починаючи з Помаранчевої революції 2004 року. Він[Путін]не бачить Україну як іншу культуру, як іншу країну, він ніколи не робив собі клопоту, щоб зрозуміти це. А по-друге, його недооцінка сил Заходу. І це справжній корінь його політичних невдач в Україні. За іронією долі, його дії протягом певного періоду часу призвели до наслідків, протилежних тому, що він хотів, тобто Україна стала більш чітко відмінною культурою та самобутністю, що все більше усвідомлювала свої фундаментальні відмінності від Росії. А що стосується його прорахунків щодо Заходу, я думаю, серед іншого, він опирався на ідею слабкості Заходу після виведення військ коаліції з Афганістану. Були дуже високопоставлені російські голоси, які дуже чітко і прямо робили порівняння, мовляв, ви в Києві, краще подивіться, що ваші американські друзі покинуть вас так само швидко, як американці покинули Кабул. І знову, що це був дуже суттєвий прорахунок. Третій і останній прорахунок на домашньому фронті. Це най непопулярніша річ, яку Путін робив. Тепер він явно наполегливо працює, щоб зміцнити підтримку. І, на жаль, я мушу сказати, зараз є свідчення, про збільшення підтримки війни, але требі брати до уваги, що це відбуваються на тлі знищеного та репресованого громадянського суспільства. Тим не менш, у набагато більшій кількості, ніж хтось очікував, сміливі люди беруть своє майбутнє у свої руки і протестують проти цієї війни. Інші, найкращі фахівці та найзаможніші залишають Росію. Перш за все, завжди, у цих ситуаціях, слідкуйте за тим, що роблять еліти. Навколо Путіна є багато людей, які глибоко незадоволені цим доленосним підкиданням кісток. І перш за все, ця їхня думка, це що Путін має розуміти та враховувати. Мея Ноувенс: Деякі з цих санкцій ставлять за ціль тиск на еліту та олігархів навколо Путіна? Ви думаєте, ця стратегія спрацює? д-р Найджел Голд-Девіс: Я вважаю, що санкції мають тенденцію робити багато речей, руйнують потенціал, змінюють і формують наміри, навіть якщо вони не пом’якшують погляди чи думки росіян, навіть якщо вони не змусять Росію зменшити цілі в Україні. Тим не менш, санкції з часом зашкодять спроможності Росії зберегти свою владу в Україні. І в інших секторах вони матимуть ерозивний ефект. Російський ВВП впаде на 10-15% в цьому році. А це менше зброї та менше палива, що створить реальне навантаження на російську ресурсну базу, обмеження на експорт напівпровідників до Росії, дуже широка міжнародна коаліція, включаючи кілька азіатських країн, що з часом зруйнується технічні можливості Росії у військових та промислових секторах. Але крім того, якщо говорити про наміри, так, це також частина мети, щоб спробувати вплинути та переконати еліти в тому, що курс Президента, який Росії поставив Путін, заводить країну в глухий кут. Справа не тільки в олігархах, так, вони в значній мірі налякані та стримані. Хоча з цікавістю відзначаю, роль, яку наразі відігравав Роман Абрамович у мирних переговорах між Україною та Росією. Отже, якщо розглядати роль санкцій у цьому відношенні, то можна поставити запитання в будь-якій системі відліку, навіть у найбільш репресивній, автократичній та персоналістській. Як довго лідер може тримати такий курс, курс який загрожує суттєвим інтересам усього або більшої частини еліти. Мея Ноувенс: Вільяме, Найджел щойно згадав про прорахунки Росії щодо розуміння фундаменту України. Цікаво, як російське державне управління впливало на те, як європейські країни відреагували на вторгнення? Вільям Альберк: Так, я думаю, що Росія вклала значні кошти в спроби розділити ЄС, НАТО. І це принесло лише незначні дивіденди і насправді призвело до величезних несподіванок. Я б сказали, що спроби корумпувати уряди, таких країн як, Кіпр чи Австрія, зовсім не окупилися так, як вони очікували. Австрія зберегла одностайне голосування в ЄС з точки зору санкцій, незважаючи на великі інвестиції в свій енергетичний сектор і наявність досить великої кількості російських агентів на їхній території. Кіпр, який дійсно сподівався залишити «відкриті варіанти», такі як порт Лімасол. Але все ж таки оголосив, що не буде приймати російські кораблі. А це важлива проміжна зупинка для Росії в її морських шляхах від Балтійського до Чорного моря. Ми також бачимо величезні невдачі зі Швецією та Фінляндією аж до смішного. Відбулося вторгнення у повітряний простір Фінляндії, коли кілька тижнів тому на острові Готланд зустрілися представники шведської та фінської делегації, що ще більше посилило аргумент у Фінляндії щодо вступу до НАТО. І ми бачили дуже інтенсивну дипломатію, здається, що Фінляндія, ймовірно, прийняла тверде рішення[по вступу в НАТО], Швеція намагається відкласти питання до травня. І я не думаю, що ми могли це передбачити. Тому я вважаю, що багато політичних ігор, які вони вважали, що вони зіграють на розділення країн ЄС та НАТО, не окупилися майже ніяк. Мея Ноувенс: Найджеле, повертаючись коротко до санкцій, цікаво, як це сприймають у Москві? Як Путін може поставитися до цих санкцій? Чи його це хвилює, і як він тлумачить очікуваний результат цих санкцій Заходом? д-р Найджел Голд-Девіс: Спочатку на питання про те, чи турбують Путіна санкції, вони точно змушують його турбуватися, якщо ваша економіка впаде на 10-15%, і по першим даним, на ще більший відсоток наступного року, ви повинні піклуватися. Це має величезні наслідки для добробуту ваших громадян, а Путіна чекають вибори в 2024 році, які звісно не будуть ні вільними, ні чесними. Але вибори, навіть в таких системах, завжди є моментом величезного стресу для системи. Ми вже бачили такі приклади як Росії, так і інших країнах. Так, і за цифрами, які самі по собі є значними, треба дивитися на те, які наслідки ми, ймовірно, побачимо в найближчі місяці. Вичерпання запасних частин, наприклад, при заміні та модернізації обладнення у великих галузях російської обробної промисловості. Росія сильно залежна від цілого ряду засобів виробництва, імпорту, техніки, не кажучи вже про майже все її програмне забезпечення за останні два десятиліття. І якщо потік речей, необхідних для підтримки цього, просто зупиниться, тоді Росія дуже швидко зіткнеться з проблемами. Вже існуе контроль цін, звіти про регіональний дефіцит, а пройшло ледве п’ять тижнів, буде набагато гірше, і Путіну доведеться піклуватися цим, хоче він того чи ні. Тепер, що стосується кінцевих цілей Заходу, як санкції вплинули на ситуацію. І основне питання: за яких обставин ці санкції будуть скасовані? І це дискусія, яку Захід, як мені здається, ще не обговорив. І це правильно, що не відбуваються таких дебатів. Зараз зарано навіть обговорювати це. Я думаю, що якби Захід почав активно викладати умови, в яких можна було б зняти санкції, це дало б неправильний сигнал Путіну до того, що Захід хоче домовитися. Це було б «запрошення» на підірв західної позиції та єдності. Є цікаві речі, які відбулися під час, цілком історичного візиту Байдена до Європи. В рамках якого зрозуміло, що майбутнє Путіна в якомусь сенсі пов’язане з майбутнім санкцій. І це дуже важлива думка, повернувшись до тих двох прецедентів, про які я говорив раніше 1940 і 1970 рік. Що змінило обидві ці ситуації, що призвело в обох випадках до покращення відносин [СРСР] з Західним світом, в обох випадках це була зміна лідера Смерть Сталіна в березні 1953 року, і початок послаблення напруженості як всередині країни, так і за її межами. Так було і в 1985 році. З приходом до влади Горбачова. Тож, за історичною аналогією, мені здається, що ми навряд чи побачимо якісь суттєві покращення в російських-західних відносинах, поки Путін так чи інакше не піде зі сцени. Це не заклик до зміни режиму. Це просто спостереження за станом справ на основі історичного прецеденту. Мея Ноувенс: Отже, Вільяме, ми багато говорили про економічні санкції. Але, звісно, треба також говорити про відповідь НАТО і військову допомогу Україні. Ми бачимо певну стратегічну зміну всередині Альянсу та те, як він[НАТО] розташував свої сили на північному і східному флангу. Наскільки значущим є ці зрушення для НАТО? І наскільки тривалим буде цей вплив? Вільям Альберк: Що ж, це величезний зрушення, яке відбулося в НАТО, якщо ми почнемо з самого початку, спроби посилити Балтію після захоплення Росією естонської прикордонної служби у вересні 2015 року відразу після того, як президент Обама виголосив важливу промову о п’ятій статті в Таллінні. Поставив НАТО під сумнів, що він може захистити себе. НАТО провів серію навчань, щоб переконатися, що Сили реагування НАТО відповідають завданню, — задача не була виконана. Сили реагування НАТО не були готові для роботи в таких умовах. Тому були розгорнуті сили, які називаються посиленою передовою присутністю. Це батальйон у Латвії, Литві, Естонії та Польщі, кожен, приблизно 2000 військовослужбовців, з кількома союзниками, які беруть участь у кожному з цих розгортань. в основному США, Великобританія та Франція, так що в Балтії негайно залучаємо три ядерні держави Альянсу. Але питання полягало в тому, що ми робимо для південно-східного флангу. Це називається тимчасовою передовою присутністю, і це будуть кораблі та літаки. Але постало питання входу військових кораблів в Чорне море, адже Конвенція Монтре, яка є документом, який регулює переміщення військово-морських сил у Чорне море, досить обмежує дії НАТО додати до цього питання дуже обережного лідера Туреччини. Сил реагування НАТО в Румунії близько 500 військовослужбовців, НАТО почало перекидати сили на східний фланг. Це суттєва зміна. Дане питання не обговорювалося останні 50 років. Тому я вважаю, що введення сюди військ для НАТО є великим зрушенням. Це створює доволі багато проблем, одна з них логістична. Ми також бачимо багато розмов про додаткові сили в Прибалтиці та Польщі, переходячи від політичного стримування за допомогою політики «кнута та пряника» до межі прямого військового протистояння. Дуже цікаві зрушення на саміті НАТО, ви побачите відмову від ради НАТО-Росія. Ми побачимо, що деякі з розташованих військових сил на Східному флангу переходять від ротаційних до постійних. Це вписується в стратегію Сполучених Штатів, яка була ще під час холодної війни, переміщення сімей військових до Німеччини, щоб надати їм культурний та особистий зв’язок із цією країною. Я думаю, що якщо ми побачимо це в більших масштабах, це буде найсильнішим знаком зрушення в наших думках щодо дій НАТО на східному флангу. Отже, ми бачимо зрушення в питанні інфраструктури, ми бачимо зміщення військ, ми бачимо зміну позицій сили. І я думаю, що це буде відбуватися принаймні в середній, якщо не в довгостроковій перспективі. Мея Ноувенс: Ми також бачили, що деякі члени Альянсу вийшли з однофронтової реакції НАТО і також сформували власні міні-союзні ініціативи, які не завжди бачилися, але були природними партнерами. Чи можете ви трохи розповісти про це? Вільям Альберк: Звичайно. Я маю на увазі, що деякі з них пішли шляхами, які можна було б очікувати, як Франція та Румунія. Вони[французи] мають глибокі франкомовні зв’язки з Румунією. Так що для них це має сенс. І, звісно, ​​Польща, яка намагається очолити країни Балтії та Скандинавії. Є зближення греків і турків із Францією, це абсолютно неймовірно, але треба зауважити, що Туреччина все ще балансує між Росією та Україною. Вони намагаються зберегти російські відносини, хоча вони продовжують продавати Байрактари Україні і досягають вражаючого успіху на полі бою. Зараз у Стамбулі ведуться переговори між двома сторонами. І з цього можливо побачити нові міні-союзи, коли Україна називає держави, які можуть стати гарантом безпеки. Тільки сьогодні я побачив два абсолютно різні списки. І це дуже, дуже цікаві списки. В одному з повідомлень ЗМІ сказано, що Польща, Ізраїль, Туреччина та Канада повинні дати гарантії безпеки. Я не можу повірити, що це правда. Але, зі своїх джерел, я дізнався, що гарантії безпеки наддадуть США, Великобританія, Франція, Туреччина та Німеччина, цей варіант здається більш перспективним. Шведські та фінські дебати щодо вступу до НАТО, за цим неймовірно цікаво спостерігати. Знаючи, що Швеція надала Україні чудову підтримку летальної зброї, включаючи протитанкову зброю. І ми навіть бачили фотографії українських військових, які ходять з ракетами на спині зі шведськими маркуваннями. Так що це дуже цікавий момент в історії Європи. А також ви бачите реакцію НАТО, яка бере участь у різних багатосторонніх форматах. Перший в історії саміт G7 відбувся у штаб-квартирі НАТО. НАТО, ЄС, Швеція та Фінляндія провели дуже тісні консультації. Цей конфлікт, став причиною багатьох процесів, про які і подумати не можливо було два місяці тому. Міні-союзи, переорієнтація багатосторонніх відносин та реконфігурація військових і політичних сил. Мея Ноувенс: Це дійсно цікаво. Найджел, як ви бачите динаміку ескалації, як це впливає на розвиток конфлікту? д-р Найджел Голд-Девіс: Що ж, це питання стоїть з перших днів вторгнення, коли Росія почала стикатися з невдачами в наступі, полягає в тому, чи буде Росія ескалувати і як. Набагато більше зосередження на нанесенні ударів та вбивстві мирних людей, як намагання отримати поступки в переговорному процесі. Але тоді, звичайно, виникає більш масштабне питання ескалації в інші й більш смертоносні форми зброї та зброї масового знищення. Зокрема, Росія зараз не схожа на часи холодної війни. Вона значно слабша, ніж за часів СРСР, у військовому порівняні з НАТО, не йде в ніяке порівняння. І це ситуація, з якою Росія не стикалася раніше, не розуміє наслідками цієї війни дотепер, як швидко вона оголила ілюзії російської великої держави в ряді вимірів, як у військовому, так і в кібернетичному. І, нарешті, на економічному фронті вся його наполеглива праця і захист своєї економіки, вона стикається з дуже і дуже серйозними проблемами. Що це означає? ТЯ задам справжнє запитання, чи можна назвати Росію великою державою[наддержавою], за винятком ядерної зброї. Зараз є повідомлення про те, що Путін і його близькі люди проводять більше часу в своєму ядерному бункері на Уралі, і це те, що ми повинні взяти до уваги і, можливо, хвилюватися, що стосується самої ядерної зброї та її потенційного використання. Я думаю, Вільям може зробити більше спостережень… Мея Ноувенс: Вільяме… Вільям Альберк: Франція зазначила, що Росії доведеться все більше покладатися на свої ядерні засоби стримування, щоб досягти своїх результатів, вони досить часто використовували це в обговорені розгортання протиракетної оборони НАТО. Загрожує завдати ядерні удари по данським кораблям. Вони використовубть цей аргумент і в цій кризі найбільш тривожним можливим способом, що ще більше ізолює Росію до такої міри, а подальші наслідки зараз просто неможливо уявити. Я вважаю, що використання ядерної зброї, навіть у демонстраційному ударі, зараз було б так далеко за межами розуміння. Індії, наприклад, доведеться відмовитися від усіх розмов про допомогу російським банкам, навіть Китаю доведеться сказати, що це занадто. І, знаєте, той факт, що Росія зараз настільки залежить від такої невеликої групи націй, говорить по дуже ізольовану позицію РФ на міжнародній арені. Теж стосується і будь-якої іншої зброї масового ураження, хімічне, бактеріологічне та інше. Мея Ноувенс: Останнє запитання до вас, Вільяме. Переходимо до того, які уроки НАТО має винести з конфлікту. Я маю на увазі, що НАТО перебуває на останніх етапах розробки своєї нової Стратегічної концепції, яка буде діяти протягом наступних 10 років. Що ми повинні взяти в Стратегічну концепцію, з того що ми бачимо в Україні Вільям Альберк: Боже, мені дуже шкода підрозділ планування політики НАТО, яка взялася за стратегічну концепцію, я впевнений, що вона робить все можливе. Але мати такий удар через цей конфлікт, таку глобальну перебудову, якщо навіть Німеччина змінила свою позицію з промовою «Поворотний момент». Це мабуть буде жахливий документ, вся військова стратегія, яка вийшла з цього, була найдовше відкладеною військовою стратегією в історії НАТО, вона була жорстко розкритикована. Щоб залатати діри прийдеться писати окремий документ з оглядом стримування та оборони. Я пам’ятаю стратегічну концепцію 2010 року, де був великий розділ на тему ядерного стримування РФ. І тоді нас питали для чого ядерне стримування РФ? Ми живемо у світі, де знають, що Росія – це майбутній друг і партнер, тоді нас жахливо критикували. З того часу світ не став безпечнішим, ми повинні визнати, що Росія є противником, нашу стратегію взаємодії НАТО – Росія потрібно вже давно викинути у вікно. Це не працює, дай і ніколи не працювало. В рамках ради НАТО – Росія, було досягнуто декілька важливих домовленостей, що Росія змінить свою військову доктрину з наступальної на оборону, що вона виведе свої сили зі Східної Європи[Молдова, Балкани]. Фактично нічого не зроблено. Тому нова стратегічна концепція, повинна визнати, що Росія є супротивником, що ситуація вкрай не керована, що в неї[РФ] доктрина наступальної ядерної війни і вона прагне завдати шкоди Альянсу. Я сподіваюся, що новий документ буде більш довговічним. Я сподіваюся, що він буде більш стратегічним і буде думати про те, як виконати основне завдання НАТО, яке полягає в тому, щоб захистити Альянс, щоб жоден союзник не відчував загрози з боку іноземної сили, будь то Росія чи Китай. Тож ми подивимося, що буде далі, але розмова в Мадриді буде дуже важкою. Мея Ноувенс: З’явилося питання до Найджелу зі Франції. На що в найближчий час потрібно звернути увагу в рамках об'єднаної Європи, на які нові політичні кроки, на які маркери? д-р Найджел Голд-Девіс: Потрібно дивитися, які нові санкції які будуть застосовані до Росії. В Європи дуже широкий арсенал тиску. Хоча деякі з цих кроків будуть більш розбіжними для Альянсу, тож принаймні всім членам буде складніше домовитися, оскільки вони [ нові санкції ] , ймовірно, призведуть до більших витрат[в національних економіках]. Зокрема, щодо Європи доволі важко буде дивимося на будь-який комплексний режим обмеження продажу нафти з Росії. А саме це одна з найбільших прогалин, що залишилися в санкційному паркані, який було встановлено навколо Росії. Становлення ембарго на нафту призвело би до дуже гострих і значних додаткових витрат[РФ]. Тож треба дивитися на дебати, щодо економічної ізоляції РФ. Мея Ноувенс: Дякую за відповідь з Франції. Боюсь, що ми вичерпали час, ми висвітлили багато тем, і ще багато чого залишилося обговорити. Тож дякую вам, Вільяму, Найджелу та Францу-Штефану за те, що прийшли на програму та поділилися своїми думками. Дякую всім слухачам. Сподіваємося, вам сподобався епізод. Будь ласка, оцінюйте цей випуск та підписуйтесь на подкаст, щоб бути в курсі всіх останніх програм. А також для більш глибокого аналізу і розуміння війни, що триває в Україні, та інших ключових проблем міжнародної безпеки та оборони з усього світу. Обов’язково підписуйтесь на наш Twitter та LinkedIn або відвідайте наш веб-сайт. Дякую і до наступного разу.

Нет голосов

Комментировать

28 января 2022, 19:05

Средняя зарплата. Итоги 2021.

Все суммы пересчитаны в $ января 2010 года. На конец декабря 2021 инфляция доллара к январю 2010 составила порядка 29.6%(22.84%) , то есть 100$(декабрь.2021) = 77.16$(январь.2010) Украина. Номинальный рост средней ЗП в 2021 к 2020 составил +2421.25₴/+20.9% в ₴. В 2020 курс был 26.96 ₴ за $, а в 2021 средний курс составил 27.28 ₴ за $, изменение — гривна обесценилась на -1.2%. В месячном выражении изменение в сравнении с 2020 , значения варьируются от -3.1%(январь) до +22.1%(апрель). C 2013 , от +3.9%(январь) до +22.2%(декабрь). График 1. Средняя зарплата в Украине 2013, 2020, 2021 Таблица 1. Ежемесячное сравнение средней зарплаты в Украине 2013, 2020, 2021 Месяц янв. фев. март апр. май июнь июль авг. сен. окт. ноя. дек. 2021 360 369 399 391 391 417 416 412 419 415 418 495 2020 -3.1% 0.3% 10.3% 22.1% 18.4% 15.0% 15.8% 19.4% 17.9% 16.8% 19.4% 18.5% 2013 3.9% 5.3% 8.6% 6.4% 5.8% 8.6% 7.1% 9.6% 13.7% 12.5% 13.7% 22.2% Таблица 2. Поквартальное и общее сравнение средней зарплаты в Украине 2013, 2020, 2021 Год 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Годовое значение 2021 376$ 400$ 416$ 443$ 409$ 2020 367$ +9$/+2.5% 338$ +62$/+18.3% 353$ +63$/+17.8% 374$ +69$/+18.5% 358$ +51$/+14.2% 2013 355$ +21$/+5.9% 374$ +26$/+7.0% 378$ +38$/+10.0% 381$ +62$/+16.3% 372$ +37$/+10.0% ЗФО РФ «Белоруссия». Номинальный рост средней ЗП в 2021 к 2020 составил +181.59Br/+14.5% в Br. В 2020 средний курс составил 2.44 Br за $, а в 2021 курс был 2.54 Br за $, изменение — бел. рубль обесценился на -4.1%. В месячном выражении изменение в сравнении с 2020 , значения варьируются от -6.9%(январь) до +13.7%(октябрь). C 2014 годом, от -21.4%(февраль) до -7.9%(декабрь) . График 2. Средняя зарплата в Белоруссии 2014, 2020, 2021 Таблица 3. Ежемесячное сравнение средней зарплаты в Белоруссии 2014, 2020, 2021 Месяц янв. фев. март апр. май июнь июль авг. сент. окт. ноя. дек. 2021 412 402 432 432 449 451 458 459 447 468 463 511 2020 -6.9% -5.6% 2.2% 7.2% 5.3% 2.8% 2.9% 8.5% 11.5% 13.7% 11.1% 6.6% 2014 -19.8% -21.4% -19.7% -19.4% -18.2% -18.6% -19.5% -17.3% -18.1% -13.5% -11.1% -7.9% Таблица 4. Поквартальное и общее сравнение средней зарплаты в Белоруссии 2014, 2020, 2021 Год 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Годовое значение 2021 415$ 444$ 455$ 481$ 449$ 2020 430$ -15$/-3.5% 423$ +21$/+5.0% 423$ +32$/+7.6% 436$ +45$/+10.3% 428$ +21$/+4.9% 2014 521$ -106$/-20.3% 547$ -103$/-18.8% 526$ -71$/-13.5% 539$ -58$/-10.7% 541$ -92$/-17.0% РФ. Номинальный рост средней ЗП в 2021 к 2020 составил +5486.25₽/+10.8% в ₽. В 2020 средний курс составил 72.12 ₽ за $, а 2021 курс был 73.66 ₽ за $, изменение — рубль обесценился на -2.1%. В месячном выражении изменение в сравнении с 2020 , значения варьируются от -12.9%(январь) до +12.8%(октябрь). C 2013 годом, от -34.1%(январь) до -26.8%(декабрь) . График 3. Средняя зарплата в РФ 2013, 2020, 2021 Таблица 5. Ежемесячное сравнение средней зарплаты в РФ 2013, 2020, 2021 Месяц янв. фев. март апр. май июнь июль авг. сен. окт. ноя. дек. 2021 550 564 604 600 607 643 589 561 590 596 594 816 2020 -12.9% -8.5% 4.1% 8.9% 3.4% 2.1% 0.7% 4.7% 9.4% 12.8% 12.3% 5.3% 2013 -34.1% -31.7% -30.2% -32.4% -31.1% -27.5% -30.9% -31.4% -29.0% -31.0% -30.7% -26.8% Таблица 6. Поквартальное и общее сравнение средней зарплаты в РФ 2013, 2020, 2021 Год 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Годовое значение 2021 572$ 617$ 580$ 669$ 609$ 2020 609$ -37$/-6.1% 589$ +28$/+4.8% 553$ +27$/+4.9% 611$ +58$/+9.5% 591$ +18$/+3.0% 2013 842$ -270$/-32.1% 886$ -269$/-30.4% 834$ -254$/-30.5% 945$ -276$/-29.2% 877$ -268$/-30.5% Итоги. Лидером по размеру средней зарплаты в 2021, стала РФ с результатом 609$, наименьшая средняя зарплата у Украины — 409$. Лидером роста средней зарплаты в 2021 , как номинально, так и процентно стала Украина с ростом +51$/+14.2% , наихудшие результаты у РФ с +18$/+3.0% . Таблица 7. Изменение средней зарплаты на промежутках времени 5 и 10 лет Период Украина Белоруссия РФ 2021 409$ 449$ 609$ 2016-2021 / 5 лет 182$ +227$/+124.7% 328$ +121$/+36.9% 497$ +112$/+22.5% 2011-2021 / 10 лет 318$ +91$/+28.6% 398$ +51$/+12.8% 774$ -165$/-21.3% График 4. Средняя зарплата в Украине, РФ и РБ по годам Таблица 8. Средняя зарплата в Украине, РФ и ЗФО РФ «Белоруссия» по годам ___ Украина Белоруссия РФ Год Сред.ЗП Изм. ЗП Сред.ЗП Изм. ЗП Сред.ЗП Изм. ЗП 2009 239 ___ 362 ___ 599 ___ 2010 280 17% 411 14% 691 15% 2011 318 14% 398 -3% 774 12% 2012 353 11% 421 6% 813 5% 2013 372 5% 535 27% 879 8% 2014 267 -28% 541 1% 782 -11% 2015 175 -34% 383 -29% 511 -35% 2016 182 4% 328 -14% 497 -3% 2017 235 29% 372 13% 592 19% 2018 281 19.5% 405 8.8% 601 1.5% 2019 345 22.8% 439 8.4% 619 2.7% 2020 358 3.8% 428 -2.5% 591 -4.5% 2021 409 14.2% 449 4.9% 609 3.0%

30 декабря 2021, 21:11

Минимальная зарплата. Итоги 2021.

Все суммы пересчитаны в $ января 2010 года. На конец декабря 2021 инфляция доллара к январю 2010 составила порядка 29.6%(22.84%) , то есть 100$(декабрь.2021) = 77.16$(январь.2010) Украина. Номинальный рост минимальной ЗП в 2021 к 2020 составил +1226.34₴/+25.5% в ₴. В 2020 курс был 26.96 ₴ за $, а в 2021 средний курс составил 27.28 ₴ за $, изменение — гривна обесценилась на -1.2%. В месячном выражении изменение в сравнении с 2020 , значения варьируются от +7.1%(январь) до +25.2%(декабрь). График 1. Минимальная зарплата в Украине 2020, 2021 Таблица 1. Ежемесячное сравнение минимальная зарплаты в Украине 2020, 2021 Месяц янв. фев. март апр. май июнь июль авг. сен. окт. ноя. дек. 2021 175 176 176 173 174 175 174 177 176 177 176 184 2020 7.1% 10.1% 18.1% 19.4% 17.4% 18.8% 21.1% 24.3% 19.4% 21.4% 20.3% 25.2% Таблица 2. Поквартальное и общее сравнение минимальной зарплаты в Украине 2020, 2021 Год 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Годовое значение 2021 176$ 174$ 176$ 179$ 176$ 2020 158$ +18$/+11.4% 147$ +27$/+18.3% 145$ +31$/+21.4% 146$ +33$/+22.6% 149$ +27$/+18.1% ЗФО РФ «Белоруссия». Номинальный рост минимальной ЗП в 2021 к 2020 составил +29Br/+7.7% в Br. В 2020 средний курс составил 2.44 Br за $, а в 2021 курс был 2.54 Br за $, изменение — бел. рубль обесценился на -4.1%. В месячном выражении изменение в сравнении с 2020 , значения варьируются от -14.0%(январь) до 10.6%(сентябрь). C 2014 годом, от -20.2%(январь) до -13.4%(сентябрь) . График 2. Минимальная зарплата в Белоруссии 2014, 2020, 2021 Таблица 3. Ежемесячное сравнение минимальная зарплаты в Белоруссии 2014, 2020, 2021 Месяц янв. фев. март апр. май июнь июль авг. сент. окт. ноя. дек. 2021 128 126 125 124 127 126 124 126 131 132 131 128 2020 -14.0% -11.7% -4.2% -2.3% -2.8% -3.9% -3.9% 1.1% 10.6% 10.2% 5.4% 1.0% 2014 -20.2% -20.1% -19.0% -18.7% -19.9% -19.3% -19.5% -18.2% -13.4% -14.9% -15.8% -14.0% Таблица 4. Поквартальное и общее сравнение минимальной зарплаты в Белоруссии 2014, 2020, 2021 Год 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Годовое значение 2021 126$ 125$ 127$ 130$ 127$ 2020 140$ -14$/-10.0% 129$ -4$/-3.1% 124$ +3$/+2.4% 124$ +6$/+4.8% 129$ -2$/-1.6% 2014 157$ -31$/-19.8% 155$ -30$/-19.4% 153$ -26$/-17.3% 153$ -23$/-15.3% 155$ -28$/-18.1% РФ. Номинальный рост минимальной ЗП в 2021 к 2020 составил +662₽/+5.5% в ₽. В 2020 средний курс составил 72.12 ₽ за $, а 2021 курс был 73.66 ₽ за $, изменение — рубль обесценился на -2.1%. В месячном выражении изменение в сравнении с 2020 , значения варьируются от -13.4%(январь) до +7.8%(октябрь). C 2013 годом, от -12.7%(февраль) до -5.6%(август) . График 3. Минимальная зарплата в РФ 2013, 2020, 2021 Таблица 5. Ежемесячное сравнение минимальная зарплаты в РФ 2013, 2020, 2021 Месяц янв. фев. март апр. май июнь июль авг. сен. окт. ноя. дек. 2021 142 141 140 136 138 140 137 137 138 139 137 134 2020 -13.4% -11.0% 1.4% 0.0% -1.5% -4.0% -3.4% 0.6% 4.0% 7.8% 4.9% -1.4% 2013 -12.5% -12.7% -10.9% -12.2% -10.7% -6.0% -6.9% -5.6% -6.1% -6.7% -7.2% -8.9% Таблица 6. Поквартальное и общее сравнение минимальной зарплаты в РФ 2013, 2020, 2021 Год 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Годовое значение 2021 141$ 138$ 137$ 137$ 138$ 2020 153$ -12$/-7.8% 141$ -3$/-2.1% 137$ +0$/+0% 132$ +5$/+3.8% 141$ -3$/-2.1% 2013 160$ -19$/-11.9% 153$ -15$/-9.8% 146$ -9$/-6.1% 148$ -11$/-7.4% 152$ -14$/-9.2% Итоги. Лидером по размеру минималки в 2021, стала Украина с результатом 176$, наименьшая минималка у Белоруссии — 127$. Лидером роста минималки в 2021 , как номинально, так и процентно стала Украина с ростом +27$/+18.1% , наихудшие результаты у РФ -3$/-2.1% . Таблица 7. Изменение минимальной зарплаты на промежутках времени 5 и 10 лет Период Украина Белоруссия РФ 2021 176$ 127$ 138$ 2016-2021 / 5 лет 51$ +125$/+245.4% 106$ +21$/+20.1% 92$ +46$/+50.2% 2011-2021 / 10 лет 116$ +60$/+51.9% 132$ -5$/-3.6% 147$ -9$/-6.0% График 4. Минимальная зарплата в Украине, РФ и РБ по годам Таблица 8. Минимальной зарплаты в Украине, РФ и ЗФО РФ «Белоруссия» по годам ___ Украина Белоруссия РФ Год Мин.ЗП Изм. ЗП Мин.ЗП Изм. ЗП Мин.ЗП Изм. ЗП 2009 80 ___ 83 ___ 137 ___ 2010 111 39% 86 4% 141 3% 2011 116 5% 132 53% 147 4% 2012 128 10% 120 -9% 140 -5% 2013 131 2% 149 24% 152 9% 2014 94 -28% 155 4% 134 -12% 2015 53 -44% 122 -21% 90 -33% 2016 51 -4% 106 -13% 92 2% 2017 106 108% 121 14% 116 26% 2018 118 11% 129 7% 146 26% 2019 137 16.1% 133 3.1% 147 0.68% 2020 149 8.7% 129 -2.7% 141 -4.3% 2021 176 18.1% 127 -1.6% 138 -2.1%

Нет голосов

Комментировать

11 марта 2021, 16:14

Небольшой редизайн сайта

Несколько недель назад, как мне показалось, давно не заходил, для широкоформатных экранов ужалась страница вывода контента... Из-за чего читабельность немного упала... Немного переделал сайт под себя, если кому-то нужно… вот изменения(только для широкоформатных мониторов) + убрал рекламу(не отбирайте хлеб у сайта из-за adblock) — https://drive.google.com/file/d/1WZS50h6h6t5UTDgM9O79NFomKIUiUoPc/view?usp=sharing Для тех кто использует хром(в нем давно убрали возможность править css), можно использовать расширение Stylebot https://chrome.google.com/webstore/detail/stylebot/oiaejidbmkiecgbjeifoejpgmdaleoha для других браузеров аналоги тоже есть...

+15

1

28 января 2021, 20:28

Средняя зарплата. Итоги 2020.

Все суммы пересчитаны в долларах января 2010 года. На конец января 2021 инфляция доллара к январю 2010 составила порядка 17.32% , то есть 100$(январь.2021)= 82.68$(январь.2010) Украина. Номинальный рост средней ЗП в 2020 к 2019 составил +1092.83₴/+10.4% в ₴. В 2019 курс был 25.83 ₴ за $, а в 2020 средний курс составил 26.96 ₴ за $, изменение — гривна обесценилась на -4.4%. В месячном выражении изменение в сравнении с 2019 , значения варьируются от -4.8%(ноябрь) до +31.0%(январь). C 2013 , от -12.9%(апрель) до +7.2%(январь). График 1. Средняя зарплата в Украине 2013, 2019, 2020 Таблица 1. Ежемесячное сравнение средней зарплаты в Украине 2013, 2019, 2020 Месяц янв. фев. март апр. май июнь июль авг. сен. окт. ноя. дек. 2020 372 368 361 321 331 363 360 345 355 356 350 418 2019 31.0% 23.3% 11.2% -1.6% 0.2% 5.8% 0.4% -1.4% -1.9% -1.8% -4.8% -4.4% 2013 7.2% 5.0% -1.5% -12.9% -10.6% -5.5% -7.6% -8.2% -3.5% -3.7% -4.8% 3.1% Таблица 2. Поквартальное и общее сравнение средней зарплаты в Украине 2013, 2019, 2020 Год 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Годовое значение 2020 367$ 338$ 353$ 374$ 358$ 2019 302$ +65$/+21.5% 333$ +5$/+1.5% 357$ -4$/-1.1% 389$ -15$/-3.9% 345$ +13$/+3.8% 2013 355$ +12$/+3.4% 374$ -36$/-9.6% 378$ -25$/-6.6% 381$ -7$/-1.8% 372$ -14$/-3.7% Беларусь. Номинальный рост средней ЗП в 2020 к 2019 составил +162Br/+14.9% в Br. В 2019 средний курс составил 2.10 Br за $, а в 2020 курс был 2.44 Br за $, изменение — бел. рубль обесценился на -16.2%. В месячном выражении изменение в сравнении с 2019 , значения варьируются от -10.3%(сентябрь/октябрь) до +13.5%(январь). C 2014 годом, от -26.5%(сентябрь) до -13.6%(декабрь) . График 2. Средняя зарплата в РБ 2014, 2019, 2020 Таблица 3. Ежемесячное сравнение средней зарплаты в РБ 2014, 2019, 2020 Месяц янв. фев. март апр. май июнь июль авг. сент. окт. ноя. дек. 2020 443 426 422 403 427 439 444 423 401 412 417 479 2019 13.5% 9.0% -0.2% -6.3% -1.7% 0.9% -4.1% -5.6% -10.3% -10.3% -8.4% -3.3% 2014 -13.8% -16.7% -21.5% -24.9% -22.3% -20.8% -21.8% -23.8% -26.5% -23.9% -20.0% -13.6% Таблица 4. Поквартальное и общее сравнение средней зарплаты в РБ 2014, 2019, 2020 Год 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Годовое значение 2020 430$ 423$ 423$ 436$ 428$ 2019 401$ +29$/+7.2% 433$ -10$/-2.3% 453$ -30$/-6.6% 470$ -34$/-7.2% 439$ -11$/-2.5% 2014 521$ -91$/-17.4% 547$ -124$/-22.6% 556$ -133$/-23.9% 539$ -103$/-19.1% 541$ -113$/-20.9% РФ. Номинальный рост средней ЗП в 2020 к 2019 составил +3594.5₽/+7.6% в ₽. В 2019 средний курс составил 64.77 ₽ за $, а 2020 курс был 72.12 ₽ за $, изменение — рубль обесценился на -11.3%. В месячном выражении изменение в сравнении с 2019 , значения варьируются от -13.0%(октябрь/ноябрь) до +17.2%(январь). C 2013 годом, от -38.8%(октябрь) до -24.3%(январь) . График 3. Средняя зарплата в РФ 2013, 2019, 2020 Таблица 5. Ежемесячное сравнение средней зарплаты в РФ 2013, 2019, 2020 Месяц янв. фев. март апр. май июнь июль авг. сен. окт. ноя. дек. 2020 631 617 580 551 588 630 585 536 539 528 529 775 2019 17.2% 10.9% -4.4% -12.8% -6.6% -2.6% -5.1% -6.9% -8.2% -13.0% -13.0% -6.7% 2013 -24.3% -25.3% -32.9% -38.0% -33.4% -29.0% -31.4% -34.5% -35.0% -38.8% -38.2% -30.5% Таблица 6. Поквартальное и общее сравнение средней зарплаты в РФ 2013, 2019, 2020 Год 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Годовое значение 2020 609$ 589$ 553$ 611$ 591$ 2019 567$ +42$/+7.4% 636$ -43$/-7.4% 593$ -40$/-6.7% 682$ -71$/-10.0% 619$ -28$/-4.5% 2013 842$ -233$/-27.7% 886$ -297$/-33.5% 834$ -281$/-33.7% 945$ -334$/-35.3% 876$ -285$/-32.5% Итоги. Лидером по размеру средней зарплаты в 2020, стала РФ с результатом 591$, наименьшая средняя зарплата у Украины — 358$. Лидером роста средней зарплаты в 2020 , как номинально, так и процентно в стала Украина с ростом +13$/+3.8% , наихудшие результаты у РФ с -28$/-4.5% . Таблица 7. Изменение средней зарплаты на промежутках времени 5 и 10 лет Период Украина Беларусь РФ 2020 358$ 428$ 591$ 2015-2020 / 5 лет 175$ +183$/+104.5% 383$ +45$/+11.7% 511$ +80$/+15.7% 2010-2020 / 10 лет 280$ +78$/+27.9% 411$ +17$/+4.2% 691$ -100$/-14.5% График 4. Средняя зарплата в Украине, РФ и РБ по годам Таблица 8. Средняя зарплата в Украине, РФ и РБ по годам ___ Украина Беларусь РФ Год Сред.ЗП Изм. ЗП Сред.ЗП Изм. ЗП Сред.ЗП Изм. ЗП 2009 239 ___ 362 ___ 599 ___ 2010 280 17% 411 14% 691 15% 2011 318 14% 398 -3% 774 12% 2012 353 11% 421 6% 813 5% 2013 372 5% 535 27% 879 8% 2014 267 -28% 541 1% 782 -11% 2015 175 -34% 383 -29% 511 -35% 2016 182 4% 328 -14% 497 -3% 2017 235 29% 372 13% 592 19% 2018 281 19.5% 405 8.8% 601 1.5% 2019 345 22.8% 439 8.4% 619 2.7% 2020 358 3.8% 428 -2.5% 591 -4.5%

+15

2


Главная/

marcher145