Лана

7 февраля 2015, 13:18

Останнім часом практика продажу проблемної заборгованості стає досить поширеною. Робота з повернення проблемних кредитів не є прямою функцією банків. Вона з'явилася як результат повального кредитування населення до 2008 року, коли банки роздавали кредити наліво і направо, і фінансової кризи, коли позичальники тотально припинили повертати борги. Кожен банк вирішує проблему по-своєму. Одні банки залучають юристів, створюють спеціальний підрозділ по роботі з проблемною заборгованістю, інші – концентруються на виконанні банківських функцій, а від решти намагаються позбутися шляхом передачі права вимоги за кредитними договорами факторинговим компаніям або продажу проблемної заборгованості колекторським фірмам. Різниця між колекторами і факторами полягає в тому, що колекторські фірми спеціалізуються на роботі з проблемною заборгованістю, а факторингові компанії працюють в основному з поточними або майбутніми правами. Таким чином, якщо остаточний термін погашення кредиту не закінчений, Ви справно вносите регулярні платежі, але в якийсь із моментів, Вам повідомляють, що Ви нічого банку не винні, то швидше за все право вимоги за Вашим кредитним договором банк передав факторинговій компанії. Стаття 1077 Цивільного кодексу України Поняття договору факторингу 1.За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. 2.Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Стаття 1079 Цивільного кодексу України Сторони у договорі факторингу 1.Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. 2.Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. 3.Фактором може бути банк або фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Якщо ж Ви не погасили кредит у визначений строк або маєте прострочені платежі, з великою ймовірністю, банк передасть Ваш борг колекторам. Згідно з частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди на те боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Найчастіше це саме інше договором не встановлюється. Звідси випливає, що банк має повне право, не погоджуючи дії з боржником, передати свої права за кредитним договором іншій особі (поступитися правом вимоги). Стаття 516 Цивільного кодексу України Порядок заміни кредитора у зобов'язанні 1.Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. 2.Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Варто зазначити, що боржник має право не виконувати своїх зобов'язань перед новим кредитором до того часу, поки йому не доведуть, що права за договором насправді перейшли до нового кредитора (частина 2 статті 517 Цивільного кодексу України) . Таким чином, своєчасне повідомлення боржника про перехід права вимоги — турбота банку. У повідомленні робиться посилання на договір відступлення права вимоги (інші підстави). Боржник має право ознайомитися з цим договором і краще не відмовлятися від такої можливості, тому що саме в цьому договорі фіксується сума, яка відступається. Найчастіше, колектори вимагають з боржників більше, ніж мають на те право. Знаючи, яку суму боргу переуступив банк, Ви можете убезпечити себе від непомірних апетитів нового «господаря становища». Отже, якщо боржник не знає про заміну сторони, то він має право погашати борг початковому кредитору — тому, кого він знає. Але якщо він отримав повідомлення про заміну сторони, то зобов'язаний повертати борг вже новому кредитору. Стаття 517 Цивільного кодексу України Докази прав нового кредитора у зобов'язанні 1.Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. 2.Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Оскільки саме на боржника покладається ризик виконання зобов'язання неналежному кредитору, частина 2 статті 517 Цивільного кодексу України надає йому право не виконувати свій обов'язок новому кредитору до надання йому доказів наявності у нового кредитора відповідних прав. Коментована стаття не містить переліку доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Перелік доказів залежить від того, на якій підставі здійснювалася заміна кредитора. Наприклад, це може бути договір відступлення права вимоги та відповідний акт приймання-передачі прав, якщо заміна кредитора здійснюється на підставі договору. Порядок надання боржнику доказів переходу прав до нового кредитора узгоджується сторонами (боржником та новим кредитором). Якихось чітких вимог до такого порядку законодавством не встановлено, тому певні вимоги до оформлення доказування можуть бути висунуті боржником (наприклад, вимога надати нотаріально засвідчені копії підтверджувальних документів або показати оригінали таких документів та надати копії, засвідчені підписом та печаткою нового кредитора). Що можна зробити позичальникові у разі заміни кредитора? домовитися з новим кредитором про нові терміни і варіанти погашення кредиту (адже для нового кредитора Ви новий клієнт без негативної кредитної історії); зменшити суму боргу в обмін на швидке погашення (у більшості випадків поступки можливі); отримати більш гнучкі умови погашення кредиту (є гроші — сплачуєте, немає – отримуєте відстрочку). ВИСНОВОК : виходячи з вищезазначених положень чинного законодавства України, банк має повне право продати борг (відступити право вимоги) третій особі. У даному випадку немає приводу ні для особливої радості, ні для відчаю. Якщо необхідно виграти час, то можна оскаржувати дану процедуру у судовому порядку. Однак борг сам по собі, як і вагітність, не розсмокчеться, і повертати його так чи інакше доведеться.