Минфин - Курсы валют Украины

Установить
Chelyskin

Chelyskin

0 подписчиков1 подписок

Был на сайте 4 сентября 2020 в 04:14

На Минфине с 10 августа 2016

Заблокировать

Chelyskin - блог

Записи

3

23 октября 2016, 16:58

Зразок позову

(зразок позовної заяви щодо визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» Ірклієнко Ю.П.) До Окружного адміністративного суду м. Києва 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1 ПОЗИВАЧ: Поштова адреса: _______________________________ ІПН:_________________________ засіб зв’язку – тел. ____________ адреса електронної пошти відсутня ВІДПОВІДАЧ: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» Ірклієнко Ю.П. Поштова адреса ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ»: 01001, м. Київ, провулок Рильський, буд.10-12/3 засіб зв’язку: 044-594-98-25 адреса електронної пошти: відсутня Поштова адреса Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17 засіб зв’язку: 0800-30-40-10 (35); 044-333-36-55 адреса електронної пошти: відсутня АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії Між мною та Публічним акціонерним товариством «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ( надалі за текстом – Банк ) був укладений договір ______________________ [ обрати ] (договір банківського рахунку/ договір про надання та використання платіжної картки/інша назва договору (банківського рахунку) (далі – Договір банківського рахунку) №____ від _______ року. [ обрати ] Відповідно до п. 1 Договору банківського рахунку (для договорів банківського рахунку) , Банк по ініціативі Клієнта відкриває Клієнту на його ім’я поточний рахунок №_________________ (надалі за текстом — Поточний рахунок) в гривні для зберігання грошей Клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього Договору та розпоряджень Клієнта, а Клієнт зобов’язується оплачувати послуги Банку. або [ обрати ] Відповідно до основних умов Договору банківського рахунку (для договорів про надання та використання платіжної картки), Банк по ініціативі Клієнта відкриває Клієнту на його ім’я поточний рахунок №_________________ (надалі за текстом — Поточний рахунок) в гривні з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках Договору про карту, в тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням картки. [ обрати ] 19.05.2016 року на мій Поточний рахунок були зараховані грошові кошти від ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» (далі — ТОВ «ІРЦ») на загальну суму____________ гривень , в тому числі: — в сумі — __________грн. з призначенням платежу:______________________, що підтверджується платіжним дорученням №___ від «____»______________року з відміткою Банку «проведено банком» (Додаток №___ до позовної заяви); — в сумі — __________грн. з призначенням платежу:______________________, що підтверджується платіжним дорученням №___ від «____»______________року з відміткою Банку «проведено банком» (Додаток №___ до позовної заяви). Вказане перерахування коштів було здійснено з метою виконання ТОВ «ІРЦ» зобов’язань за договором N ____________ від _______ року (надалі за текстом — Договір позики), укладеним між мною та ТОВ «ІРЦ». В свою чергу, зобов’язання за Договором позики у ТОВ «ІРЦ» виникли в зв’язку з залученням від мене у позику грошових коштів у сумі ____________гривень (___прописом____) (далі – Позика) з сплатою процентів протягом строку дії Договору позики у розмірі __________ (____________) % річних. При цьому, передача коштів у Позику була здійснена «___» _________року шляхом перерахування коштів з мого Поточного рахунку на поточний рахунок ТОВ «ІРЦ» у порядку, передбаченому Договором позики. Крім того, зарахування вказаних переказів на мій Поточний рахунок підтверджується Випискою по особовому рахунку з ____________року по ____________року, наданою ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» (Додаток №___ до позовної заяви). Загальна сума коштів, що знаходиться на Поточному рахунку, складає – ___________, що підтверджується випискою по особовому рахунку з ____________року по ____________року, наданою ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» (Додаток №___ до позовної заяви). Проте, коштами, що були зараховані та знаходяться на моєму Поточному рахунку, я не маю змоги розпоряджатися, враховуючи встановлені обмеження, які полягають в наступному. На підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі — Фонд) 23.05.2016 року було прийнято рішення № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» на один місяць з 23 травня 2016 року по 22 червня 2016 року. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» призначено працівника Фонду Ірклієнка Юрія Петровича (Додаток №___ до позовної заяви). В подальшому, рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 13 червня 2016 р. № 991 продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року включно (Додаток № ___ до позовної заяви) Згодом, відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12 липня 2016 року № 1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з 13 липня 2016 року та делегування повноважень ліквідатора банку Ірклієнку Юрію Петровичу (Додаток № __ до позовної заяви). Враховуючи, що в Банк була введена тимчасова адміністрація, а згодом розпочата процедура ліквідації, порядок повернення коштів, що знаходяться на моєму Поточному рахунку, регулюється нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі за текстом – Закон) та іншими нормативно-правовими актами, що передбачають порядок виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа — підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону). Згідно п. 3 ст. 2 Закону вклад — це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Враховуючи викладене, я є вкладником в розумінні Закону та маю право на отримання відшкодування коштів за рахунок Фонду. В оприлюдненій Фондом на своєму сайті інформації зазначено, що виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам Банку будуть здійснюватися з 18 липня 2016 року через установи банків-агентів Фонду. Втім, звернувшись «___» ________року до банку – агента ________(назва банку) з проханням виплатити гарантовану Фондом суму відшкодування, я отримав/ла інформацію про те, що [ обрати ] маю право на отримання відшкодування лише частини суми, розміщеної на рахунках в Банку на момент введення тимчасової адміністрації/не маю права на отримання відшкодування. Дізнавшись, що в загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відсутні мої дані в повній сумі коштів, що знаходились на Поточному рахунку на час введення тимчасової адміністрації, але в межах гарантованої суми відшкодування, _____________року я звернувся/лася з письмовою заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» Ірклієнта Ю.П., (надалі за текстом – Уповноважена особа Фонду або Відповідач) (Додаток № _ до даної позовної заяви) з проханням [ обрати ] : — повідомити про причини не включення мене до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, та, як наслідок, до Загального реєстру в повній сумі розміщених коштів на рахунку в Банку, але не більше суми відшкодування; та/або -включити мене до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, та Загального реєстру в повній сумі розміщених коштів на рахунку в Банку, але не більше суми відшкодування; та/або — здійснити виплату мені коштів в межах гарантованої суми відшкодування, що зберігалися на рахунку, відкритому на моє ім’я в Банку. [ обрати ] Проте, до сьогоднішнього дня відповіді від Уповноваженої особи Фонду на свій запит, я так і не отримав. або За результати розгляду мого звернення, Уповноважена особа Фонду повідомила, що банківські операції, в тому числі виплати коштів за Поточним рахунком обмежені, на строк до шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку, в зв’язку з проведенням перевірки правочинів (у тому числі договорів), укладених Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на виконання вимог ст.38 Закону. Враховуючи викладене, вважаю, що не включення мене до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (надалі за текстом – Перелік), супроводжується протиправною бездіяльністю Відповідача, яка суперечить вимогам Закону та порушує моє право на отримання гарантованої суми відшкодування, з урахуванням наступного. З метою захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, було прийнято Закон, яким визначені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Ч. 1 ст. 3 Закону визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Ч. 6 ст. 26 Закону передбачено, що у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч. 2 ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (надалі за текстом – Закон про банки і банківську діяльність), Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Відповідно до п.2 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (далі — Положення №14), в редакції, що діяла до 01.07.2016 року, Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч. 2 ст. 77 Закону про банки і банківську діяльність, — протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Аналогічні норми містяться і в ч. 2 ст. 27 Закону. Згідно з п. 3 Положення №14 Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах суми граничного розміру відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації, така сума відшкодування включається до Переліку. П. 2 розділу ІV Положення №14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. П. 5 розділу ІV Положення №14 передбачено, що на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України (здійснює перерахування гарантованої суми відповідно до умов договорів із банками-агентами, передачу Загального реєстру (частин Загального реєстру) банкам-агентам) з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування. Таким чином, зважаючи на викладені обставини, я повинен/на бути включений/а Відповідачем до Переліку та як наслідок до складеного Фондом Загального реєстру, які мають включати суми неповернутих мені коштів, включаючи відсотки, що складають ___________ гривень. В той же час, зважаючи на вищевикладені норми та обставини, Загальний реєстр вкладників складається виконавчою дирекцією Фонду виключно на підставі поданого Уповноваженою особою Фонду Переліку. В свою чергу, бездіяльність суб'єкта владних повноважень — це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. Тобто, така поведінка суб'єкта, відповідно до якої він повинен був вчинити певну дію, але не вчинив. Наведене в сукупності свідчить, що Уповноважена особа Фонду своєю бездіяльністю, що полягає у не включенні моїх даних в повній сумі коштів, що знаходились на Поточному рахунку, але в межах гарантованої суми відшкодування, до складеного та затвердженого Переліку та у не передачі сформованого Переліку до Фонду , фактично позбавила мене права на відшкодування коштів, розміщених на моєму Поточному рахунку, тим самим позбавивши мене права на грошову виплату, що гарантована державою. Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Положення №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації Уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Аналіз викладених положень свідчить, що відшкодування коштів триває з моменту прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку та завершується в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи. Таким чином, оскільки після складання Переліку та передачі його до Фонду Уповноважена особа Фонду може складати лише додаткові відомості за формою, встановленою відповідними нормативно-правовими актами, а будь-які виплати Фондом формуються за інформацією (у т.ч. наданою додатково), яка надається Уповноваженою особою Фонду, відновлення порушених моїх прав можливе шляхом зобов’язання Відповідача на внесення додаткових відомостей щодо мене до Переліку та Загального реєстру у межах залишків коштів на Поточному рахунку в загальній сумі __________гривень, до сум, які підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду. Щодо підсудності справи адміністративному суду: У Постанові Верховного суду України від 15.06.2016 у справі за позовом фізичної особи до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, було висловлено правову позицію про те, що відповідні спори не належать до юрисдикції адміністративних судів. Основний аргумент Верховного суду України полягає в тому, що спори між фізичною особою та Уповноваженою особою Фонду виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку. Саме цією обставиною, на думку Верховного суду України, пояснюється те, що відповідні спори підвідомчі господарським судам, згідно із статтею 12 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, п.7 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України містить чіткі ознаки спорів, які належать до юрисдикції господарських судів. Це справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника. В свою чергу, ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність. Ст. 1 Закону ро банки і банківську діяльність передбачено, що Закон про банки і банківську діяльність визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків. У ст. 2 Закону про банки і банківську діяльність наведене визначення терміну «ліквідація банку» — процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень Закону про банки і банківську діяльність та Закону. В свою чергу, ч. 8 ст. 36 Закону передбачено, що дія Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на банки не поширюється. Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства, можна дійти висновку, що позов до Уповноваженої особи Фонду про включення до Переліку не стосується майнових вимог до боржника (банку), а справа про банкрутство відносно банку як боржника взагалі не порушується. Крім того, у випадку зі спорами між вкладниками та Уповноваженою особою Фонду позов пред'являється не до банка-боржника, а до Фонду (уповноваженої особи), який за будь-яких обставин не може ототожнюватися із боржником, щодо якого порушено справу про банкрутство. В свою чергу, відповідно до ст.3 Закону, Фонд є юридичною особою публічного права, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Згідно із ч.1 ст. 4 Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Для цього Фонд наділений відповідними функціями, що визначені ч.2 ст.4 Закону. Серед таких функцій є здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку і навіть застосування до банків та їх керівників відповідно фінансових санкцій і накладення адміністративні штрафів. Наведене свідчить про те, що функції Фонду пов'язані із здійсненням владних управлінських повноважень. Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі — КАС України) суб'єктом владних повноважень є, зокрема, будь-який суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій. Враховуючи викладене, Фонд є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України. В свою чергу, згідно з п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Наведене свідчить про те, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим спором, який не є спором у процесі ліквідації банку, а має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (п. 4 ч.2 ст. 4 Закону). Отже, на такі спори поширюється юрисдикція виключно адміністративних судів. Додатково звертаю увагу суду на те, що Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 25.07.2014 № 992/11/14-14 надав роз’яснення головам апеляційних та окружних адміністративних судів з проблемних питань в частині, що стосуються оскаржень рішень Фонду. Так, у відповідності до листа судом касаційної інстанції звернуто увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду. У зв’язку з цим Вищий адміністративний суд України нагадав, що п. 25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» адміністративним судам роз’яснено, що спори, які виникають за участю Фонду у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, на підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 17 – 19, 104-106, 116, 162 КАС України, - П Р О Ш У 1. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» Ірклієнка Ю.П. щодо не внесення моїх даних до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, за моїми вкладами розміщеними згідно з Договором____________ (назва договору банківського рахунку) №___________ від _________ року. 2. Зобов’язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» Ірклієнка Ю.П. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ______________, як вкладника, якому необхідно здійснити виплати відшкодувань на загальну суму _______гривень за Договором ____________(назва договору банківського рахунку) №___________ від _________ року, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Додатки: 1. Договір ____________(назва договору банківського рахунку) №___________ від _________ ; 2. Виписка по особовому рахунку за період з ________ року по _______ року, надана ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ». 3. Заява Позивача до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» від ________року. 4. Роздрукований знімок екрану з офіційного сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua) з інформацією «ЗАПРОВАДЖЕНО ТИМЧАСОВУ АДМІНІСТРАЦІЮ У ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ»; 5. Роздрукований знімок екрану з офіційного сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua) з інформацією «ПРОДОВЖЕНО ТИМЧАСОВУ АДМІНІСТРАЦІЮ У ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ»; 6.Роздрукований знімок екрану з офіційного сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua) з інформацією «РОЗПОЧАТО ПРОЦЕДУРУ ЛІКВІДАЦІЇ ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» ТА ДЕЛЕГОВАНО ПОВНОВАЖЕННЯ ЛІКВІДАТОРА БАНКУ»; 7. Рішення Дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №____від ________року; 8. Копія паспорту та ІПН Позивача. 9. Копії адміністративного позову для Відповідача, з копіями всіх документів, що приєднуються до адміністративного позову; 10. Докази сплати судового збору: · оригінал Квитанції №________ від ___________ року дата ____________ підпис ___________________

Нет голосов

Комментировать

26 августа 2016, 17:08

А вот ПРОДОЛЖЕНИЕ, почему не стоит обращаться с таким иском в хоз. суд...(окончание)

Категорія справи №910/14089/16: не визначено. ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44­В, тел. (044) 28418­98, E­mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2 УХВАЛА про відмову у прийнятті позовної заяви 04.08.2016Справа № 910/14089/16 Суддя Гумега О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Ірклієнко Юрія Петровича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ: Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Ірклієнко Юрія Петровича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, а саме: ­ визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Ірклієнка Юрія Петровича, що полягає у невключенні даних про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) №980­008­000243705 від 20.05.2016 та договором про надання та використання платіжної картки від 08.12.2015 (заява №200401772); ­ зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Ірклієнка Юрія Петровича включити дані про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) №980­008­000243705 від 20.05.2016 (вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1) та за договором про надання та використання платіжної картки від 08.12.2015 (поточний рахунок НОМЕР_2); ­ зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Ірклієнка Юрія Петровича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк Михайлівський» за депозитним рахунком НОМЕР_1 (договір банківського вкладу (депозиту) №980­008­000243705 від 20.05.2016) та поточним рахунком НОМЕР_2 (договір про надання та використання платіжної картки від 08.12.2015 (заява №200401772) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Дослідивши подану позовну заяву № б/н від 27.07.2016 (вх. № 14089/16 від 02.08.2016) суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського 26.08.2016 Єдиний державний реєстр судових рішень reyestr.court.gov.ua/Review/59494029 2/4 процесуального кодексу України з огляду на таке. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України. Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Частиною 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (далі ­ ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі ­ підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Відповідно до статті 4­1 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповідно до статті 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно­правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 4­1) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю); 26.08.2016 Єдиний державний реєстр судових рішень reyestr.court.gov.ua/Review/59494029 3/4 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь­яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Такими особами зокрема є кредитори у справі про банкрутство або якщо спір має ознаки корпоративного. Відповідно до п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: ­ участь у спорі суб'єкта господарювання; ­ наявність між сторонами, по­перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по­друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; ­ наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; ­ відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. З матеріалів позову вбачається, що спір не стосується корпоративних відносин, а позивачем не надано доказів, що він є суб'єктом господарювання. Таким чином, позов пред'явлено громадянином, доказів реєстрації суб'єктом підприємницької діяльності якого позовні матеріали не містять, а тому даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Таким чином, суд відмовляє у прийнятті до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Ірклієнко Юрія Петровича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, у зв'язку з тим, що заявлені позовні вимоги є непідвідомчими господарському суду. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва УХВАЛИВ: 26.08.2016 Єдиний державний реєстр судових рішень reyestr.court.gov.ua/Review/59494029 4/4 Відмовити у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Ірклієнко Юрія Петровича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії. Суддя О.В.Гумега

Нет голосов

Комментировать

26 августа 2016, 17:03

Не стоит обращаться в хоз.суд! И вот почему... (начало)

Категорія справи №910/14625/16: не визначено. ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44­В, тел. (044) 28418­98, E­mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2 УХВАЛА про відмову у прийнятті позовної заяви 12.08.2016Справа № 910/14625/16 Суддя Привалов А.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до 1) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ»; про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Банк «Михайлівський»; 2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії. Позовні вимоги обґрунтовані порушення прав позивача, як кредитора ПАТ «Банк «Михайлівський» на отримання коштів, розміщених за договором банківського вкладу. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України. Дослідивши подану позовну заяву № б/н від 10.08.2016р. суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Частиною 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Згідно зі статтею 1 ГПК України Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. 26.08.2016 Єдиний державний реєстр судових рішень reyestr.court.gov.ua/Review/59725165 2/4 Відповідно до статті 4­1 ГПК України, господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповідно до статті 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно­правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 4­1) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю); 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь­яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство. Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. 26.08.2016 Єдиний державний реєстр судових рішень reyestr.court.gov.ua/Review/59725165 3/4 У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Такими особами, зокрема, є кредитори у справі про банкрутство або якщо спір має ознаки корпоративного. Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь­яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Отже, частина 4 статті 10 Закону про банкрутство відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, до яких, крім названих у зазначеній статті Закону, слід відносити також й інші спори з майновими вимогами до боржника, а саме: спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника і дана норма кореспондується з положеннями п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України (у редакції Закону про банкрутство) та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін. Одночасно частиною 9 ст. 16 ГПК України встановлено, що справи у майнових спорах, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. При цьому на відміну від положень частини 8 статті 23 Закону про банкрутство, якими визначено, що спори боржника з поточними кредиторами вирішуються шляхом їх розгляду в позовному провадженні господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, норми частини 4 ст. 10 цього Закону прямо не встановлюють порядку розгляду майнових спорів, стороною яких є боржник, в окремому позовному провадженні. Тому такі майнові спори підлягають розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та саме в межах цієї справи. Отже, імперативними нормами ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство та ст.ст. 12, 16 ГПК України встановлено виключну підсудність майнових спорів за участю особи, яка перебуває в процедурі банкрутства. Врахувавши вищезазначені положення чинного законодавства, господарський суд може розглядати майнові вимоги кредитора до боржника за наявності справи про банкрутство, порушеної господарським судом. В провадженні Господарського суду міста Києва відсутня справа про банкрутству ПАТ «Банк «Михайлівський». Отже, пред'явлені позовні вимоги не мають ознак корпоративного спору, не можуть розглядатись в межах справи про банкрутство, а позивач ­ фізична особа ОСОБА_1 та відповідач­1 ­ Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Банк «Михайлівський» не можуть бути сторонами в господарському процесі у спорі про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії, оскільки за своїм правовим статусом не відповідають приписам ст.ст. 1, 21 ГПК України. Отже, виходячи з суб'єктивного складу осіб у спорі та заявлених позовних вимог даний спір, які полягають в оскарженні дій та бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Банк «Михайлівський» та безпосередньо самого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не підвідомчий господарським судам. Суд зазначає, що відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно­правових відносин від порушень з 26.08.2016 Єдиний державний реєстр судових рішень reyestr.court.gov.ua/Review/59725165 4/4 боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь­які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Згідно із ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають, у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Виходячи з положень п. 1 ст. 3, п. 1 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, справа за позовом фізичної чи юридичної особи до суб'єкта владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно­правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою). Відповідно до частин 1 та 2 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду ­ працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду з дня свого призначення, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів. Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно­правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України (пункт 25 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів»). У зв'язку з тим, що позов подано до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії, суд дійшов висновку, що такі вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Враховуючи вище викладене та керуючись ст.ст. 62, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: Відмовити ОСОБА_1 у прийнятті позовної заяви. Суддя А.І.Привалов

Нет голосов

Комментировать


Главная/

Chelyskin