AndreyM
Зарегистрирован:
29 ноября 2012

Последний раз был на сайте:
25 июня 2019 в 15:19
Просмотров профиля:
Сегодня: 10
Всего: 79033

Andrey M - блог

RSS блога
Пол:
мужской
День рождения:
1 января 1979
Город:
Киев
E-mail:
amikitenko79@ukr.net
Бесполезно говорить: «Мы делаем все, что можем». Надо сделать то, что необходимо!
Блог
Комментарии
Валютный форум
Отзывы
Горячая линия

Щасливий клієнт ОТП Банку вже отримав першу автівку

25 июня 2019, 14:20   + 0 голосов Написать комментарий

Прес-реліз, 24 червня 2019 року

Минулого тижня у рамках розіграшу «Вигравай авто з OTP Bank!» підбили підсумки першого етапу акції та розіграли першу автівку із 5 запланових.

«OTP Bank Plc., материнський банк в Угорщині, має гарну традицію дарувати власним клієнтам кожного кварталу автівку. Цього року ми теж надихнулися цією ідеєю, тому впродовж року даруватимемо нові кросовери усім клієнтам, для яких ми є гарними фінансовим порадником та компаньйоном», – зазначив Володимир Мудрий, Член Правління, який відповідає за розвиток роздрібного бізнесу АТ «ОТП БАНК».


Нагадаємо, 5 автомобілів банк розігрує у 5 етапів, один із яких вже відбувся. Розклад наступних етапів має такий вигляд:

  • 01.06.2019 року – 31.07.2019 року (визначення переможця 15.08.2019 року);
  • 01.08.2019 року – 30.09.2019 року (визначення переможця 16.10.2019 року);
  • 01.10.2019 року – 30.11.2019 року (визначення переможця 16.12.2019 року);
  • 01.12.2019 року – 30.12.2019 року (визначення переможця 15.01.2020 року).


Для участі необхідно зареєструватися на акційній сторінці сайту та розмістити депозит з виплатою відсотків після закінчення дії договору або з щомісячною сплатою відсотків, чи з капіталізацією відсотків строком від 180 днів (6 місяців) у відділенні банку або через інтернет-банкінг OTP Smart на суму від 10 000 грн.


До акції також можна долучитися, розрахувавшись карткою OTP Tickets Travel Card або OTP Vodafone Bonus Card на загальну суму від 10 000 грн. Кожні 10 000 грн – це новий шанс на виграш.


Переможці акції визначатимуться шляхом випадкової генерації чисел з бази учасників, які виконали умови акції, за допомогою сервісу random.org.


Людмила Вдовиченко, переможниця першого етапу акції із Вінниці, розповіла, що ні на хвилину не сумнівалася у своїй удачі і була майже впевнена, що автівку виграє вона.


«Я дуже щаслива стати першою переможницею акції. Хоча, скажу, відверто, у день розіграшу я відчувала, що маю перемогти та отримати омріяну автівку. Разом із ОТП Банком я вже протягом 7 років: мені подобається професійне обслуговування та колектив відділення у Вінниці. Завжди приємно приходити до вас, тому годі й казати, що у надійності банку я не сумніваюся. А після такої приємної звістки планую розмістити ще кілька депозитів та випробувати свою вдачу ще раз», – поділилася своїми враженнями від свого виграшу переможниця.


Акціонерне товариство «ОТП Банк» – один з найбільших вітчизняних банків, визнаний лідер фінансового сектора України. Банк надає повний спектр фінансових послуг для корпоративних і приватних клієнтів, а також представників малого та середнього бізнесу. На українському ринку він представлений з 1998 року, має стійку репутацію соціально відповідальної, надійної і стабільної структури, що пропонує споживачам сервіси європейської якості. Його стовідсотковим власником є найбільший угорський банк OTP Bank Plc.


В Україні АТ «ОТП Банк» виступає флагманом банківської групи ОТП, зареєстрованої Національним банком України, до складу якої також входять ТОВ «КУА «ОТП Капітал» та ТОВ «ОТП Лізинг».


Слідкуйте за новинами ОТП Банку в соціальних мережах Facebook, Twitter, YouTube, Instagram, Telegram та Viber.

 

Скажи хто твій друг і я скажу хто ти

21 июня 2019, 14:29   + 30 голосов 2 комментария

Вислів «скажи хто твій друг і я скажу хто ти», старий як світ, і ніколи не перестане бути актуальним.

Мабуть, люди близькі нам по духу, наші друзі та колеги, з якими ми завжди можемо знайти спільну тему для розмови чи цікавинку для активного проведення часу.

Один сивий чоловік сидів біля входу в одне східне місто. До старого підійшов юнак і запитав:

– Я жодного разу тут не був. Скажіть мені, а які люди живуть в цьому місті?

Старий відповів йому питанням:

– А які люди були в тому місті? У тому, з якого ти пішов?
– Це були егоїстичні і злі люди. Втім, саме тому я з радістю поїхав звідти!
– Що ж. Не пощастило тобі. І тут ти зустрінеш точно таких же людей, – відповів йому старий.
– Що ж, піду подивлюся на місто.

Юнак пішов далі до міста.

Трохи згодом, інший юнак наблизився до старого, та задав таке ж саме питання:

– Я тут ні разу не був. Скажіть мені, будь ласка, які люди живуть в цьому місті?

Старий подивився на юнака, усміхнувся, та відповів:

– А скажи, синку, які люди були в тому місті, звідки ти прийшов?

– Мені приємно відповісти на ваші запитання, діду. О, це були добрі, гостинні і благородні люди. У мене там було багато друзів, і мені нелегко було з ними розлучатися. Мені так не хотілося йти.

– О як! Пощастило тобі! Ти знайдеш таких же людей і тут, – з посмішкою відповів старий.
– Велике спасибі вам, діду. Дай Бог вам здоров’я на довгі роки! Піду, та подивлюся на це місто!

Купець, який неподалік поїв своїх верблюдів, чув обидві розмови. І, як тільки юнак пішов, він звернувся до старого з докором:

– Як ти можеш так кидати слова на вітер? Ти ж дав дві різних відповіді на одне запитання. Та й хто ти такий, щоб обговорювати людей в цьому місті?

Старий мовчки вислухав купця і відповів:

– Сину мій! Мені приємно, що ти прийняв так близько до серця сенс моїх слів. Бачу, тобі не байдуже те, що люди говорять один одному.

Але мої слова не були сказані просто так.

Кожен носить свій світ у своєму серці. Той, хто в минулому не знайшов нічого доброго в тих краях, звідки він прийшов, і тут не знайде нічого. Навпаки ж, той, у кого були друзі в іншому місті, і тут теж знайде вірних і відданих друзів. Яке у людини оточення – така ж людина.

Так, ти маєш рацію, питання були однакові, але люди були різні.

 

Національний банк запрошує до обговорення Концепції захисту прав споживачів фінпослуг

20 июня 2019, 14:14   + 0 голосов 12 комментариев

Національний банк пропонує до обговорення Концепцію захисту прав споживачів фінансових послуг, реалізація якої підвищить якість фінансових послуг, які отримують українці, через посилення відповідальності фінансових установ за їх якість.

Концепція складається з проекту нормативно-правового акту про інформаційне забезпечення банками клієнтів щодо банківських та інших фінансових послуг, а також Методичних рекомендацій щодо порядку розгляду банками звернень. Саме їх Національний банк оприлюднює для побудови плідного діалогу з банками та небанківськими фінустановами на цю тему та формування механізму захисту прав споживачів, що буде оптимальним для всіх учасників – і фінсектору, і користувачів його послуг.

У відповідних проектах документів Національний банк запропонував нові підходи до захисту прав споживачів фінансових послуг. Концепція передбачає:

Створення нового підрозділу в Національному банку, що опікуватиметься захистом прав клієнтів фінансових установ

Новий підрозділ буде встановлювати вимоги з питань захисту прав споживачів, надавати фінустановам роз'яснення законодавства, пропозиції та рекомендації з питань захисту прав споживачів. Також передбачається, що його робота покращить систему опрацювань звернень, які будуть надходити до Національного банку, зокрема завдяки створенню call-центру. Споживачі фінансових послуг також матимуть можливість у зручній формі подавати скарги на сайті Національного банку та в особистому кабінеті клієнта.

Посилення вимог до розкриття фінустановами інформації

Фінансові установи будуть зобов’язані розкривати на веб-сайтах та у своїй рекламі достовірну інформацію про власні продукти та попереджати клієнта про можливі ризики. Також вони повинні будуть забезпечити роботу зручних інструментів для порівняння вартості своїх послуг (калькулятор, приклади).

Новий порядок розгляду звернень громадян

Національний банк надасть фінустановам рекомендації щодо порядку розгляду звернень громадян, зокрема: рекомендовану черговість подання звернення; порядок проведення особистого прийому громадян; розкриття інформації про право та порядок подання звернення.

Нагляд за ринковою поведінкою фінустанови

Національний банк планує здійснювати нагляд за дотриманням вимог законодавства щодо захисту прав споживачів фінансових послуг на основі аналізу звернень громадян для виявлення порушень законодавства. Також регулятор здійснюватиме контроль за розкриттям інформації на веб-сайтах та у рекламі і застосовуватиме заходи впливу у разі порушення законодавства.

Виконання вимог проектів документів Концепції захисту прав споживачів, які буде схвалено Правлінням Національного банку після доопрацювання за підсумками публічного обговорення, буде обов’язковим для фінустанов і сприятиме не лише покращенню якості надання фінансових послуг в Україні, а й підвищенню довіри до фінансового сектору, а отже, і його подальшому зміцненню. Тому у запровадженні нових підходів до захисту прав споживачів має бути зацікавлені не лише отримувачі фінпослуг та Національний банк, який відстоює їх інтереси, а й безпосередньо фінансові установи.

Зауваження та пропозиції до проектів документів прийматимуться до 19 липня 2019 року на поштову та електронну адреси Національного банку України.

  • Поштова адреса: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, Національний банк України, Управління захисту прав споживачів фінансових послуг.
  • Електронна адреса: Consumer.Protection@bank.gov.ua.
 

Умей правильно отдыхать чтоб эффективно работать!

18 июня 2019, 12:51   + 15 голосов 1 комментарий

Все мы работаем на результат, и порой процесс нас может настолько затягивать, что мы работаем, что бы «работать». Работа должна быть в радость, тогда чувство победы, всегда будет вместе с нами, победа в соревновании с коллегой, победа над самим собой, сегодня я сделал больше чем вчера, сегодня я сделал то, что раньше не мог…

Как не погрузнуть в рутине? Периодически, в течении дня, необходимо делать перерывы. Казалось бы старое и банальное правило, работает ли оно?) Не всегда, вопрос как мы устраиваем себе небольшие перерыв и зачем, если перерыв проходит без цели, он не ценен для нас и не восстанавливает наши силы, если это время использовать с целью для себе, результат будет совсем другой. Попробуйте :)

Как-то между двумя лесорубами, канадцем и норвежцем, возник спор, кто является лучшим.

Спор был поддержан другими людьми. И между лесорубами произошло соревнование. Каждому из них выпал определенный участок леса. Победителем становился тот, кто смог бы повалить наибольшее количество деревьев с 10 утра до двух часов дня.

В десять часов оба лесоруба заняли свои позиции. Они рубили дерево за деревом, почти синхронно. Вдруг канадец услышал, что норвежец остановился. И долго не было слышно ударов его топора. Радуясь такому внезапному выигрышу во времени, канадец удвоил свои усилия.

Через пять минут норвежец снова принялся за работу. И снова они работали почти синхронно. Вдруг без пяти двенадцать, канадец услышал, что норвежец снова остановился. А канадец продолжал работу, радуясь слабости противника.

В двенадцать часов норвежец снова включился в работу. Пока без пяти час он ненадолго не прервался. С все возрастающим чувством ликования канадец продолжил работу в том же ритме, уже ощущая запах победы.

Когда раздался сигнал об окончании соревнования, ровно в два часа пополудни, канадец был совершенно уверен, что приз у него в кармане.

Вы можете себе представить, как он удивился, узнав, что проиграл.

– Как это получилось? – спросил он норвежца. – Каждый час я слышал, как ты на пять минут прекращаешь работу. Как, черт тебя подери, ты умудрился нарубить больше древесины, чем я? Это невозможно.

– Я слышал, что ты не останавливался ни на минуту, – прямо ответил норвежец. – А я каждый час делал остановку на пять минут. И в то время как ты продолжал рубить лес, я, отдыхал и точил свой топор.

А что вы можете делать в небольших перерывах и что б максимально восстанавливать свои силы?

 

Никогда не ограничивайтесь одним вариантом при решении любой задачи.

3 июня 2019, 11:49   + 71 голос 7 комментариев

Столкнувшись в жизни с задачей, довольно часто мы берёмся ее решать по уже известной «формуле». Принимая на веру, что это единственный верный путь добиться результата и как следствие успеха. Двух одинаковых дорог не существуют, даже близнецы, похожие как две капли воды, ведут себя по разному.

Если остановиться и задуматься, можно найти с десяток путей решения задач с которыми мы сталкиваемся каждый день. И каждый из этих вариантов будет верный.

Барометр и правильные ответы

Сэр Эрнест Резерфорд, президент Королевской Академии и лауреат Нобелевской премии по физике, рассказывал следующую историю, служащую великолепным примером того, что не всегда просто дать единственно правильный ответ на вопрос.

Коллега обратился ко мне за помощью. Он собирался поставить самую низкую оценку по физике одному студенту, но этот студент требовал высшего балла.

Оба, преподаватель и студент, согласились положиться на суждение третьего лица, незаинтересованного арбитра; выбор пал на меня.

Экзаменационный вопрос гласил: «Объясните, каким образом можно измерить высоту здания с помощью барометра».

Ответ студента был таким: «Нужно подняться с барометром на крышу здания, спустить барометр вниз на длинной веревке, а затем втянуть его обратно и измерить длину веревки, которая и покажет точную высоту здания».

Случай был и впрямь сложный, так как ответ был абсолютно полным и верным! С другой стороны, экзамен был по физике, а ответ имел мало общего с применением знаний в этой области.

Я предложил студенту попытаться ответить еще раз. Дав ему пять минут на подготовку, я предупредил его, что ответ должен демонстрировать знание физических законов. По истечении пяти минут он так и не написал ничего в экзаменационном листе. Я спросил его, сдается ли он, но он заявил, что у него есть несколько решений проблемы, и он просто выбирает лучшее. Заинтересовавшись, я попросил молодого человека приступить к ответу.

Новый ответ на вопрос гласил: “Поднимитесь с барометром на крышу и бросьте его вниз, замеряя время падения. Затем, используя формулу L = (a*t^2)/2, вычислите высоту здания”. Тут я спросил моего коллегу, преподавателя, доволен ли он этим ответом. Тот, наконец, сдался, признав ответ удовлетворительным.

Однако студент упоминал, что знает еще несколько ответов, и я попросил его открыть их нам. «Есть несколько способов измерить высоту здания с помощью барометра», начал студент.

«Например, можно выйти на улицу в солнечный день и измерить высоту барометра и его тени, а также измерить длину тени здания. Затем, решив несложную пропорцию, определить высоту самого здания.»

«Неплохо», сказал я. «Есть и другие способы?»

“Да. Есть много способов, и один из них, уверен, вам понравится.

Вы берете барометр в руки и поднимаетесь по лестнице, прикладывая барометр к стене и делая отметки. Сосчитав количество этих отметок и умножив его на размер барометра, вы получите высоту здания. Вполне очевидный метод.”

«Если вы хотите более сложный способ», продолжал он, «то привяжите к барометру шнурок и, раскачивая его, как маятник, определите величину гравитации у основания здания и на его крыше. Из разницы между этими величинами, в принципе, можно вычислить высоту здания. В этом же случае, привязав к барометру шнурок, вы можете подняться с вашим маятником на крышу и, раскачивая его, вычислить высоту здания по периоду прецессии.»

«Наконец», заключил он, “среди множества прочих способов решения данной проблемы лучшим, пожалуй, является такой: возьмите барометр с собой, найдите управляющего и скажите ему: «Господин управляющий, у меня есть замечательный барометр. Он ваш, если вы скажете мне высоту этого здания».

Тут я спросил студента – неужели он действительно не знал общепринятого решения этой задачи. Он признался, что знал, но сказал при этом, что сыт по горло школой и колледжем, где учителя навязывают ученикам свой способ мышления.

Студент этот был Нильс Бор (1885-1962), датский физик, лауреат

 

Стара байка.

28 мая 2019, 13:17   + 45 голосов 1 комментарий

Люди можуть бути різного походження, гарне виховання, освіченість може проявлятися не лише у словах, але і у вчинках. Часом поступаючи малим, ми можемо добути більше переваг у вигляді пошани.

Кінь і осел зустрілись на вузенькому мостику. Кінь каже ослові:
— Дай мені дорогу!
А осел вперся, ні з місця, і каже:
— Дай ти мені дорогу, я гідний тебе.
— Замовчи, нікчемо, — гордовито промовив кінь, — оно вигадав собою вихвалятися! Дурнішого за осла на світі немає. Не дарма у людей приказка склалась: «Дурний, як осел!» А кінь — розумна істота: я чоловікові приношу велику користь. Коней вчать нарівні з солдатами, і вони все дочиста розуміють, а ти що — дурний, як пробка.
— А ти хоч і розумний, зате богу противний, — каже осел, — ти такий ненажерний, що тобі корму ніколи не настачиш. Коли ховавсь Ісус Христос в яслах від розбійників, так ти все сіно пожер, йому нічим було прикритися і бога прогнівив цим, а я хоч і дурний, зате угодний богу. На мені божа мати їхала у Єрусалим, а ти що… Кінь має ослові поступатись і коритися.
Ото вони сперечалися, сперечалися, один одному дороги не давали. А далі кінь із гордості кинувсь напролом, щоб збити осла з мосту, а самому пройти. Осел теж подався уперед, — і обидва полетіли у воду. Впали в рівчак і ніяк не можуть вилізти.
На той час біг по місточку собака, розпитав, з якої причини вони попадали, і сказав їм:
— Обидва ви дурні, гордість і тупість — між собою брати. Якби один з вас був чемний, дав би іншому дорогу, то все було б по-доброму.

 

«Я СМОГУ»

21 мая 2019, 16:15   + 36 голосов 3 комментария

Как вывести формулу успеху? У каждого из нас своя формула, свои фишки и лайфхаки. Что объединяет нас всех – уверенность. Достаточно лишь фразы из двух слов, «Я СМОГУ», и приделов нашим возможностям не будет. Будьте уверены в себе, начинайте каждую задачу проговаривая про себя «Я СМОГУ». И успех не заставит себя ждать.

Один предприниматель по уши погряз в долгах и уже не видел выхода из сложившейся ситуации. Он должен был кредиторам, а поставщики каждый день требовали оплаты. Он вышел в парк, чтобы отвлечься, но мысли роем крутились в голове. Мужчина опустил голову на руки, мысленно перебирая варианты, что же может спасти его дело от банкротства.

Вдруг перед ним появился какой-то старик.

— Я вижу, что вас что-то тревожит, — сказал он. — Не поделитесь?

Предприниматель рассказал ему о своих проблемах, нехватке денег и отказах банка выдать хоть какой-то кредит для раскрутки. Старик слушал, не перебивая, а затем сказал:

— Думаю, я могу вам помочь.

Он спросил у предпринимателя имя, выписал чек и сунул его в руку удивленного мужчины.

— Возьмите эти деньги. Встретимся здесь ровно через год, и вы сможете отдать мне их обратно.

Не успел мужчина и слова сказать, как старик растворился в толпе.

Предприниматель взглянул на чек. На нём в поле для суммы было аккуратно выведено «$500 000», а ниже было прописано имя — «Джон Рокфеллер». Джон Рокфеллер, один из самых богатых людей мира!

«Я могу покончить со всеми проблемами в одно мгновение!» — подумал он. Но вместо этого предприниматель решил положить чек в сейф. Одна только мысль о его существовании давала ему силы выработать способ сохранить свой бизнес.

С вновь возросшим оптимизмом он заключил выгодные сделки и расширил условия оплаты. Ему удалось совершить несколько больших продаж. В течение нескольких месяцев он выбрался из долгов и снова стал зарабатывать деньги. И год спустя он вернулся в парк с тем самым чеком.

В уговоренное время старик опять появился. Мужчина уже готов был отдать чек и рассказать о своих успехах, как вдруг подбежала медсестра и схватила старика за руку.

— Я так рада, что наконец поймала его! — воскликнула она.

— Надеюсь, он не беспокоил вас. Он часто убегает из дому и рассказывает людям, что он Джон Рокфеллер.

Предприниматель стоял, ошеломленный. В течение всего года он крутился и делал бизнес, покупая и продавая, в полной уверенности, что в любой момент ему на выручку могут прийти полмиллиона долларов.

Внезапно он понял, что не деньги, реальные или воображаемые, перевернули его жизнь. Его новая уверенность придала ему сил добиться всего того, что он теперь имеет.

Возьмите инициативу в свои руки. В решающий момент уверенность в своих силах сыграет главную роль.

 

Президент Зеленський. Перші кроки політика чи реальні зміни?

20 мая 2019, 14:42   + 30 голосов 73 комментария

Зеленський в політиці вже в перший день під час інагурації проявив себе як дуже досвідчений політик (чи це підсказали його радники) — він зняв з себе відповідальність по ряду питань, з обіцянкою реалізації яких йшов на вибори.


Одним з таких ключових питань було зміна виборчого законодавтсва на пропорційну систему з відкритими списками та зняття недоторканості.


Він закликав старий парламент прийняти ці законопроекти, при цьому обявивши їм що він оголосить дострокові вибори.
Тепер, якщо вони не проголосують — то це буде на користь його новій політ силі «Слуга народа» і вони будуть наголошувати що «старі» партії не готові змінюватися.

А якщо проголосують — він скаже що навіть не маючи в парламенті ні більшості ні навіть власної політ сили, він в перші дні свого Президентства змусив ВР прийняти Закон, реалізацію якого не могли здійснити всі попередники, попри систематичні обіцяння перед виборами.

Профіт як не крути.

В політика він начав грати на високому рівні, а чи це лише політика чи дійсно робота над змінами — через рік побачимо…

 

Не суди и не судим будешь:)

14 мая 2019, 13:24   + 156 голосов 14 комментариев

Фраза которая не имеет исторического начала и конца, она будет актуальна всегда. Ведь мы так часто спешим судить о человека по первому впечатлению.

Не спеши… Остановись …

Парой просто нужно немного понаблюдать и картина Мира будет совсем другой

Один парень, окончив матмех ЛГУ, поступил в аспирантуру. Стипендия — минимальная. Слесарь или токарь на заводе получали в разы больше.
Когда ему надоели безденежье и нытьё молодой жены, он бросил аспирантуру и пошёл на завод. В отделе кадров у него потребовали документ об образовании. Удалось найти только свидетельство об окончании девяти классов.
В те суровые времена его отправили «доучиваться» в вечернюю школу. А он и не сопротивлялся — один оплачиваемый выходной в неделю никому не повредит. Одно «но» — в вечерней школе приходилось косить под дурачка, что было удобно делать, сидя на «камчатке». Соседом был забулдыга-дворник, всё время спавший на уроках.
Однажды учительница математики объясняла, что площадь круга равна квадрату радиуса, умноженному на число «пи». Бывший аспирант её не слушал. Училка решила его проверить и, подкравшись, громко спросила нашего героя, чему равна площадь круга.
Тот, погружённый в свой диссер, рассеянно буркнул невпопад: «Пи...» (это не мат, а буква греческого алфавита, обозначающая в математике отношение длины дуги полуокружности к диаметру).
Класс закатился счастливым хохотом здоровых людей, столкнувшихся с дурачком.
Когда до чувака дошли ехидные комментарии учительницы, сетовавшей на непроходимую тупость учеников, и упрёки Создателю, сославшему её в школу рабочей молодёжи, аспирант впал в ярость.
Выйдя к доске, он расписал её двойными и тройными интегралами, изобразил предельный переход под знаком интеграла и блестяще доказал, что площадь круга на самом деле равна «пи», а не «пиэрквадрат», как ошибочно написано в учебниках для средней школы.
Рабочий класс впал в анабиоз, оцепенев под шквалом формул и непонятных терминов, а потрясённая учительница едва слышно прошептала, обращаясь скорее в вакуум, чем к присутствующим:
— Разве это возможно?
На её предсмертный хрип внезапно отозвался сосед нашего героя, тот самый забулдыга-дворник, мирно дремавший под яростный стук мела по доске:
— Парень, — сказал он, окинув беглым взором исписанную мелом классную доску. — Предельный переход под знаком двойного интеграла в третьей строке сверху на левой стороне доски запрещён. Он расходится...

 

Ухвалення закону про мову: перемога чи провал?

13 мая 2019, 15:40   + 36 голосов 20 комментариев

Мовне питання в Україні гостро стоїть уже сотні років, оскільки мова – це одна з ознак існування нації, а нам надто довго намагались довести, що у нас нема ні того, ні другого. Проте нещодавно ухвалений закон про мову далеко не всім до вподоби. Ба більше, існує думка, що його ухвалили не у той час. І за сьогоднішніх умов – це грає не на руку українцям.

Звідки пішло мовне питання

Ще за царських часів різноманітними указами Російська Імперія обмежувала сферу вживання української: забороняла друк книг, викладання українською, переписувала державні постанови російською мовою, ліквідувала козацькі школи, а також запроваджувала використання російської мови у церквах. Ренесанс для національної ідентичності почався разом з першими визвольними змаганнями 1917-1922 років. Тоді українці змогли повернути свою державність, проте не на довго. Спроби українізації робив навіть гетьман Скоропадський, який сам був російськомовним. Він розумів принциповість мовного питання для самоідентифікації нації. Можна сказати, що для нього українізація відносилась не до культурних питань, а до питань національної безпеки.

Другу хвилю українізації запустили, як це не дивно, більшовики. І не подумайте, що вони відмовились від своїх хворобливих ідей про єдину громадянську ідентичність – так званий «радянський народ». Просто після перемоги у громадянській війні їм треба було набратися сил, заслужити лояльність населення і стабілізувати потенційно проблемні регіони, серед яких була й Україна.Так розпочалася політика так званої коренізації. А коли радянській державі уже нічого не загрожувало з середини, то почався інший спосіб вгамування українців – голодомор. Далі була русифікація і переселення народів. У результаті чого більшість українських міст забули рідну мову. Але вона збереглася у селах і невеличких містах. Через що почала вважатись чимось типу ознаки провінційності. Внаслідок українізації розширили сферу вживання української мови.

А потім Радянський Союз розвалився і почався новий етап відродження українства. Багато у чому він почався тому, що мовне питання насправді було байдуже більшості політичних еліт, що боролись за владу та фінанси. Тому воно стало скоріш способом отримання симпатій україномовного електорату, який хотів українізації, на Заході. І російськомовного, який хотів щоб від нього з українізацією відстали, на Півдні та Сході.

Ще у 1994 році на президентських виборах Леонід Кучма говорив про зміцнення статусу російської мови й укріплення зв'язків з Росією. А у 1997 на парламентських виборах комуністи, прогресивні соціалісти та інші, вимагали підвищити статус російської мови. У 1998 році в парламенті створили ситуативне міжфракційне об'єднання «За рівноправність мов на Україні» до якого увійшло понад 200 нардепів.

А з 2004 року питання про статус російської мови, як другої державної, на тривалий час узурпувала «Партія регіонів». Заява Януковича про намір зробити російську мову другою державною забезпечила йому значну підтримку Сходу та Півдня України. А далі у російської мови була стандартна група підтримки – Янукович, Симоненко та Вітренко. «Партія регіонів» обіцяла відстоювати право людей думати, говорити й навчати дітей рідною мовою.

Напередодні президентських виборів 2010 року Янукович знову пообіцяв, що у разі обрання президентом зробить все для того, аби російська мова стала другою державною в Україні. 2012 року був ухвалений «Мовний закон „Ківалова – Колесніченка“, який дозволяв використовувати регіональну мову, якою розмовляло понад 10% населення регіону. Віктор Янукович прагнув зробити російську мову другою державною. Водночас декілька обласних рад ухвалили рішення, згідно з яким російська мова набула статусу регіональної.

А вже після закінчення Революції гідності, політики вирішили одразу взятися за мову. І Верховна Рада проголосувала за скасування згаданого закону. Зроблено це було у найкращих традиціях українського парламентаризму: кривими руками й несвоєчасно. А все тому, що у цей самий час вже повним ходом йшла анексія Криму і мовне питання лише підкинуло масла у вогонь російської пропаганди. Ідея скасувати закон саме тоді була настільки невдалою, що це згодом визнав навіть Петро Порошенко. До слова, виконуючий обов'язки президента Олександр Турчинов тоді не підпис указ за анулювання скандального закону. Багато людей не знає, але закон був чинний на всій території України аж до кінця лютого 2018 року, коли його скасувала вже не Верховна Рада, а Конституційний суд. Після цього в Україні більше уже не було ніякого закону про мову.

Ухвалення нового закону про мову

Верховна Рада 25 квітня проголосувала за закон про мову, який мав тисячі правок та довгий період припадав пилом. І, здавалося, б нічого страшного. Українізація почала йти швидшими темпами. Окремо можна подякувати російській пропаганді, нашим активістам і СБУ, які сильно скоротили кількість візитів російських артистів в Україну. Крім того, на хвилі антиросійських настроїв породжених війною частина людей вирішила змінити свою мову спілкування на українську. І не треба цього знецінювати. Повірте мені, дорослій людині не так просто прийти й почати говорити іншою мовою, не змінивши при цьому оточення або країну проживання. Не так просто відповідати на питання чому, не переходячи на російську, якою говорить співрозмовник. І витрачати свій час на вивчення граматики та поповнення словникового запасу. Через це багато людей стали спілкуватись українською у соціальних мережах. І мені особисто приємно бачити те, як російськомовні у побуті люди починають писати у мережі суто українською.

І здавалось б, логічним продовженням цих процесів став новий мовний закон, який нарешті дає розуміння, що українська мова такий же державний символ, як герб, прапор та гімн. Але його проблема полягала у тому, що його ухвалили надто пізно. І відчуття, що його ухвалення спеціально затягувалось до виборів псує усе враження.

Що передбачає закон про мову

І проблема тут не лише у тому, що мовне питання знову виглядає спекулятивно – ми до цього вже звикли. Проблема у тому, що цей закон ще не встигнуть імплементувати, до того як наступна Верховна Рада спробує скасувати його своїми руками, або зробить запит у Конституційний суд.

Насправді цей закон треба було ухвалювати значно раніше. По-перше, під час активної фази бойових дій, у російськомовного населення було б куди менше аргументів проти. По-друге, його імплементація почала б відбуватись за чинної влади й був би шанс, що цей закон залишиться не лише на папері, а запрацюють ті ж самі мовні інспектори.Ну і найголовніше – щоб не давати антиукраїнським політичним силам такого потрібного їм повітря. Адже уламки „Партії регіонів“ останні роки шукали для себе сенсів, з якими можна іти до виборців. І поки що найкраще до чого вони додумались – це пообіцяти їм розміняти питання національної безпеки на дешевий газ та зниження комуналки. Ну а тепер їхня робота буде сильно спрощена. Їм достатньо буде почати залякування своїх виборців тим, що у них заберуть право спілкуватися російською. І дарма що це маячня. Вілкул спекулював тим, що закон про мову обмежуватиме права звичайних українців. ЗМІ виштовхне значну частину людей у російське інформаційне середовище, з відповідною ідеологічною повісткою. Навряд це буде масовим явищем, але аудиторія російських каналів в Україні точно зросте. А в епоху інтернету та супутників, перекрити їм мовлення буде неможливо.

З хорошого можу додати, що тепер з кожним роком російські ВНЗ ставатимуть усе менш привабливими для українського студента. Але цей процес потроху відбувався і так.

Як же треба було вчинити нашій влад

Ухвалення мовного закону раніше 2019 року дало б час на його впровадження. Крім того, чим ближче до 2014 року, тим легше було б пояснювати людям чому нам треба відмежовуватись від усього що пов'язано з країною-агресором. І не кажіть що це й так очевидно. Це очевидно вам, а збільшення рейтингів колишніх регіоналів, яких незрозуміло чому не посадили до в'язниці, показує, що є й інші люди. А якщо вже не вийшло мовного бліцкригу, то не треба було чіпати мову якийсь час.

На жаль, уже згаяно вікно, коли імплементація закону пройшла б легко. І владі уже може банально не вистачити ресурсів добитись того, щоб він працював. А новій владі, яка прийде восени, на це може не стати політичної волі. У найкращому варіанті він буде існувати на папері та не матиме суттєвого впливу на практиці. Проте він точно додасть аргументів на виборах і можливостей отримати місця у парламенті „Опозиційному блоку“. Хоча навіть більшовики розуміли, що спочатку треба розв'язувати питання суверенітету, і якщо для цього треба якийсь час загравати з мовними вподобаннями окремих регіонів – то це не проблема.

Зрозумійте правильно, я за українізацію і національну безпеку. У довгостроковій перспективі ці питання тотожні. Саме тому українізація не обов'язково має бути різкою. Головне, щоб вона була незворотною. Тому спілкуйтеся українською у побуті, соціальних мережах, створюйте україномовний продукт, який буде цікавішим, ніж його російськомовні аналоги. І ні в якому разі не змушуйте інших говорити вашою мовою шляхом хамства, погроз та неповаги до його особистості. Я ще не бачив жодну людину, яку б українізувала Ірина Фаріон. Зате багатьох людей чудово українізували російські танки на Донбасі. І дуже хочеться вірити, що вони зробили українізацію незворотною. І я зараз не про закон.

 
Страницы: 123456