В чому причина неплатоспроможності
Нацбанк повідомив, що визнав Банк Аркада неплатоспроможним 25 серпня. Причиною стало суттєве зменшення нормативу капіталу: його залишилось менше третини від необхідної суми.
Різке погіршення цього показника відбулося після того, як з капіталу був виведений основний актив – будівля головного офісу у центрі Києва на вул. Ольгинська та земельна ділянка під ним. Оціночна вартість цієї нерухомості перевищувала 620 млн грн. або 27% від всіх активів банку.
Як саме банк втратив цей актив, з’ясували журналісти видання «Наші гроші» у власному розслідуванні. За їх інформацією, у 2019-му один із забудовників-партнерів банку — компанія Будеволюція — залучила 260 млн грн у колишнього помічника власника газодобувної компанії Burisma Миколи Злочевського Олега Неліна. Гроші мали піти на фінансування будівництва житлових будинків.
Банк Аркада виступив майновим поручителем по цій угоді і в якості застави передав кредитору будівлю головного офісу. Через несвоєчасне обслуговування боргу позичальником в липні Олег Нелін переоформив на себе право власності на цю будівлю.
В Аркаді пояснили, що проблеми з обслуговуванням залученого кредиту у забудовника виникли через те, що місцева влада не виконала своїх зобов’язань перед Будеволюцією: Київрада/КМДА мали б відшкодувати забудовнику 365 млн. грн., які компанія на замовлення міста вклала у будівництво інфраструктури. Але забудовник цих грошей не отримав, перестав платити за кредитом, а банк, відповідно, втратив заставну нерухомість.
Без будівлі офісу капітал фінустанови вже не відповідав вимогам регулятора. Тож, спочатку НБУ відніс Аркаду в категорію проблемних банків, ввів спеціальний режим контролю за його діяльністю та призначив куратора. Однак, проблеми банка це не вирішило. Тож, аби захистити вкладників і кредиторів банку, фінустанову було визнано неплатоспроможною.
Боротьба за офіс
Наступні місяці, очевидно, розгорнеться боротьба за найцінніший актив банку – його офіс. За словами директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) Світлани Рекрут, є всі підстави, щоб визнати угоду кредитування нікчемною. «Це може відбутись як за рішенням суду, так і без нього. Завдяки цьому з’являться правові підстави повернути нерухомість на баланс банку, а кошти від продажу будівлі направити на розрахунки з кредиторами», — пояснила директор-розпорядник Фонду.
Але зробити це буде непросто. За даними Фонду гарантування, Олег Нелін передав нерухомість у іпотеку гендиректору Burisma Group Тарасу Бурдейному.
Втім, Фонд робить все можливе, аби повернути актив банку. Ще на початку серпня Фонд звернувся до Печерського райсуду столиці, а той наклав арешт на нерухомість. Тож, її власнику заборонено вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, перехід права власності чи надання в забезпечення.
Крім цього, розповів голова НБУ Кирило Шевченко, в грудні минулого року регулятор звернувся до СБУ щодо шахрайських дій банку. Голова СБУ Іван Баканов підтвердив, що дійсно триває розслідування у межах кримінальної справи за ст.191 КК («привласнення коштів»). Але деталей справи він не розкрив.
Зараз НБУ спрямував до правоохоронних органів ще одну заяву про правопорушення за ст.219 КК – «доведення до банкрутства».
Що чекає на вкладників
У разі визнання банку неплатоспроможним, ФГВФО має компенсувати вкладникам їхні депозити на суму до 200 тис. грн. Як повідомив Кирило Шевченко, 90% вкладників Аркади, а це 4746 осіб, мали в банку депозити, що не перевищували цю суму. Загалом їм буде виплачено 290 млн грн.
Кошти таким вкладникам мають бути виплачені впродовж 20 робочих днів після визнання банку неплатоспроможним. Водночас, переконана Світлана Рекрут, оскільки обсяг коштів невеликий, цей процес може зайняти навіть менше часу. «Коштів у фонду більш ніж достатньо», — запевнила вона.
Суми ж, що перевищують 200 тис. грн, будуть виплачені лише у тому разі, якщо гроші залишаться після продажу майна банку. Саме для великих вкладників вкрай важливе повернення на баланс банку його нерухомості.
Читайте також: Рейтинг стійкості банків: Вкладники не довіряють щедрим
Голова НБУ запевнив, що на роботу банківської системи загалом неплатоспроможність Аркади не вплине. Оскільки активи фінустанови становили менше 1,1% активів банківської системи.
Будівельний бізнес
Натомість серед забудовників Банк Аркада був одним з найбільших. І якщо неплатоспроможність фінустанови особливого резонансу не має, то із будівельним бізнесом все складніше.
Ще близько року тому Аркада повністю зупинила роботи над трьома житловими комплексами: Еврика, Патріотика та Патріотика на Озерах. Недобудованими залишились 35 будинків. Деякі з них лише на початкових стадіях зведення, інші готові більше ніж на 90%.
Яка точна кількість інвесторів вклала гроші у ці довгобуди, точно невідомо. Об’єднання інвесторів заявляли, що їх близько 13 тис. Мер Києва Віталій Кличко назвав дещо меншу цифру – 11 тис., а за інформацією міністра внутрішніх справ Арсена Авакова — їх 10,5 тис. Точну ж цифру можна буде визначити лише після аудиту забудовника.
Найпроблемніший із ЖК Аркади – Патріотика на Озерах, робота над яким зупинилась на ранній стадії будівництва. Президент банку Костянтин Паливода влітку цього року звинувачував у «заморозці» робіт КМДА. Зокрема, наголошував, що Київрада розірвала договір із забудовником про оренду ділянки, на якій зводився комплекс.
Щодо інших ЖК причиною тривалої роботи він називав бюрократичні перепони, проблеми з пошуку будівельників, необхідність корекції проектної документації тощо.
Натомість Віталій Кличко запевняє: завершити роботу над Еврикою забудовнику не заважали жодні обставини. Відносно Патріотики на Озерах дійсно були питання щодо щільності забудови та необхідності будувати соціальну інфраструктуру. Але місто було готове допомогти Аркаді вирішити їх.
Як бути інвесторам
За словами Кличка, зараз Київміськбуд проведе аудит недобудованих житлових комплексів та за його наслідками запропонує інвесторам алгоритм завершення будівництва.
Мер не уточнив, чи потрібно буде інвесторам доплачувати за роботи. Швидше за все, це залежатиме від того, скільки квадратних метрів ще не розпродано і чи дозволить їх розпродаж оплатити всі роботи. Детальну інформацію про результати аудиту Кличко сподівається оголосити в найближчі місяці.
Читайте також: Рейтинг забудовників Києва: хто здав в експлуатацію 405 тисяч «квадратів»
Комплекси Аркади – не перші, роботу над якими завершуватиме Київміськбуд. Після банкрутства Укрбуду саме ця компанія зобов’язалася добудувати його об'єкти. Як повідомляв Київміськбуд, будівництво кожного ЖК відбувається за рахунок продажу квартир у ньому. Інвестори, які вже купили нерухомість в Укрбуду, доплачувати за завершення робіт не повинні.
Наразі ведуться роботи над 6 незавершеними ЖК Укрбуду, а ще 3 комплекси вже введені в експлуатацію.
Вплив на будівельний ринок
Ситуація з Аркадою може мати значний вплив на всю будівельну галузь і повністю змінити її роботу.
Ще в першій половині серпня було створено Міжвідомчу робочу групу з питань сприяння постраждалим інвесторам у добудові об’єктів незавершеного житлового будівництва. Секретар РНБО Олексій Данілов, який координує її роботу, повідомив, що група звернеться до народних депутатів, щоб на законодавчому рівні позбавити забудовників можливості організовувати шахрайські схеми з грошима інвесторів.
«Ми вважаємо, що продаватися мають добудовані квартири, або квартири, добудова яких гарантується банківською системою», — пояснив він. Деталі законодавчих обмежень він наразі не розкрив, але, швидше за все, мова йде про застосування рахунків умовного зберігання (ескроу-рахунків): інвестор, який купуватиме квартиру в недобудованому будинку, надаватиме гроші банку, а той перерахує їх забудовнику лише тоді, коли будинок буде введено в експлуатацію. В іншому випадку банк зможе повернути кошти інвестору.
Підтримав такі зміни і Віталій Кличко. «Ми сподіваємося, що найближчим часом це питання буде вирішене. Нічого нового придумувати не треба, така ж система діє в Європі, де банки виступають гарантом того, що люди отримають свої квадратні метри», — зазначив він.
Читайте також: Рожкова про проблему недобудов «Аркади»: потрібно змінювати законодавство
За словами Арсена Авакова, який теж входить до міжвідомчої робочої групи, парламент може розглянути цей законопроект вже у вересні. Якщо зміни дійсно будуть ухвалені, забудовникам доведеться шукати інші джерела для фінансування будівництва, а кошти інвесторів вони отримуватимуть лише після завершення робіт.
Олексій Писарев