Вибір учасників
Для свого експерименту «Мінфін» вирішив порівняти дохідність 5 корпоративних облігацій з України та різних частин світу. Вибираючи країни, ми не мали сумнівів, що треба взяти представника США, як найбільшої економіки світу. Також ми обрали Німеччину, як «локомотив» Європи, бо це дозволило б побачити дохідність у євро.
Ще двох учасників підібрати було складніше. Зрештою ми вирішили зосередитися на Польщі та Бразилії. Перша — сусід України з потужною економікою. А друга — найбільша країна Південної Америки, до того ж ми мало знаємо про її фінанси, а тому передбачали, що папери з неї можуть принести сюрприз (зрештою так і сталося).
Щодо вибору компаній — ми мали декілька вимог. По-перше, вона мала бути великою і відомою. Також мати низку випусків облігацій, щоб серед них були з погашенням за 1−3 роки. На дохідність ми не звертали уваги, її дізналися вже після того, як зібрали учасників експерименту.
Представляти США ми довірили Apple. Виробник iPhone — зараз третя, за капіталізацією, компанія у світі та оцінюється в $4,5 трлн.
Від Німеччини обрали BASF — це найбільший хімічний концерн у світі та один із лідерів місцевої промисловості. Компанія створює сировину, матеріали та хімічні сполуки для майже всіх галузей економіки. Капіталізація концерну становить $51 млрд.
Польщу представляє найбільший місцевий банк PKO Bank Polski. Він лідер місцевого ринку за обсягом активів, розміром депозитного та кредитного портфелів, а також за кількістю клієнтів. Капіталізація оцінюється у $37 млрд.
Серед бразильських компаній ми обрали Petrobras — це напівдержавна нафтогазова компанія, один із найбільших енергетичних гігантів світу та абсолютний лідер промисловості Латинської Америки. Крім видобутку, Petrobras володіє мережами НПЗ, трубопроводів, танкерів, газової інфраструктури. Капіталізація — $111 млрд.
В Україні корпоративні облігації випускає ціла низка компаній, детально про цей ринок «Мінфін» вже розповідав тут. Для участі в експерименті ми звернули увагу на NovaPay — фінансову установу, що входить до групи NOVA (Нова пошта). Компанія стала помітним гравецем у масовому сегменті — випускає дебетові і кредитні картки, дозволяє здійснювати перекази, сплачувати комунальні послуги, відкриває рахунки для бізнесу тощо. Через свій мобільний застосунок NovaPay* пропонує інвестувати у власні облігації.
Як відрізняється дохідність
Свої облігації з погашенням у листопаді наступного року Apple випускала з дохідністю 3%, але зараз на вторинному ринку ціна паперів знизилась, відповідно, купувати їх можна з вищою дохідністю — близько 4%.
До самої компанії та її здатності обслуговувати борги претензій у інвесторів немає. На зростання дохідності впливає загальна фінансова ситуація у США — зростання цін на енергоносії, ризик повернення інфляції та жорсткішої монетарної політики ФРС.
Протилежна ситуація з BASF. Папери з погашенням влітку 2028 року компанія розміщувала з дохідністю 3,13%, але зараз ціна облігацій зросла, а дохідність, відповідно, знизилась і становить 2,87%.
На це вплинуло поєднання декількох чинників. По-перше, це хороші фінансові показники і надійність самої компанії, що привертає увагу в нестабільному світі. По-друге, ЄЦБ, попри кризу на нафтовому ринку, все ж у довгостроковій перспективі тримається за зниження ставок. Тому інвестори поспішають зафіксувати дохідність.
Номіновані у злотих облігації PKO Bank Polski приносять 5,26% річних. Водночас, на відміну від німецьких чи американських паперів, ставка за польськими рахується за спеціальною формулою: WIBOR 6M + премія для інвестора. WIBOR 6M — це середня відсоткова ставка, за якою польські банки позичають кошти один одному на міжбанківському ринку. Цей показник змінюється щоденно, але для цінних паперів переглядається раз на пів року — від часу виплати купону.
Наразі WIBOR 6M становить 3,71%, а премія для інвесторів цих паперів — 1,55%. Залежно від надійності позичальника чи ситуації на ринку, ця премія постійно коливається на вторинному ринку.
Подібну формулу для визначення дохідності паперів використовують і в Бразилії. Тут ставка враховує IPCA (офіційний індекс споживчих цін в країні), плюс премія для інвесторів.
Індекс цін у Бразилії зараз 4,64%, а на додаток до нього власники паперів Petrobras із погашенням навесні 2029 року отримують 7% річних. Тому загальна ставка виходить 11,64%. У момент розміщення паперів премія інвесторів була значно скромнішою — 3,6%, але ціна облігацій нафтового гіганта обвалилася, через що дохідність пішла вгору.
Причиною падіння стали проблеми найбільшого нафтохімічного виробника країни Braskem, у якому Petrobras належить левова частка. Інвестори вимагають, щоб Petrobras закрив фінансову діру з власної кишені, але це може створити проблеми для самої компанії. Крім цього, її власні показники роботи виглядають слабко, навіть в умовах дорогої нафти.
Найвищу ставку серед компаній, які ми розглядаємо, пропонує NovaPay — 18% річних. Це пояснюється високою обліковою ставкою Нацбанку — 15,5%. В Україні немає вимог прямої кореляції дохідності цінних паперів до цієї ставки чи інших економічних показників, але вона впливає на загальну вартість грошей в країні і, відповідно, на всі облігації та ставки за депозитами.
«Зміна облікової ставки впливає на очікувану інвесторами дохідність корпоративних облігацій. Інфляція тісно пов'язана з цим процесом, адже облікова ставка є одним із основних інструментів НБУ для її стримування. Воєнні ризики також враховуються інвесторами під час ухвалення інвестиційних рішень. Оскільки NovaPay є добре капіталізованою та прибутковою компанією, що входить до групи NOVA, інвестори оцінюють не лише макроризики, а й фінансову стійкість самого емітента», — пояснили «Мінфіну» в компанії.
Скільки з'їдає інфляція
Навіть найвища дохідність цінних паперів засмутить інвесторів, якщо вона виявиться нижчою за інфляцією, адже тоді гроші фактично працюватимуть «в мінус». То ж порівняємо, яку реальну дохідність забезпечують облігації після врахування інфляції.
Нинішня інфляція, як для США, є досить високою — 3,5%. Це означає, що після її врахування інвестори в облігації Apple отримують лише 0,5%. Та й то лише завдяки падінню цін на папери, за номінальної ставки вони вже пішли б «в мінус».
У Німеччині інфляція нижча, але теж відчутна — 2,8%. Зважаючи на скромну дохідність облігацій BASF, після її вирахування інвестори отримають майже символічні 0,07%. Тому це, радше, спосіб надійного збереження коштів, а не заробітків.
Польська інфляція перебуває між показниками США та Німеччини — 3%. Відповідно, папери PKO Bank Polski можуть принести після її врахування 2,26%. Це вже можна вважати невеликим, але заробітком.
Дохідність паперів у Бразилії порахувати легко, адже IPCA — це і є інфляція. Відповідно, заробіток із паперів становить 7%.
Однак ще більше можна заробити в Україні. Навіть попри найвищу інфляцію серед вказаних країн — 7,7%, облігації NovaPay приноситимуть 10,3% річних. Якщо інфляція надалі сповільнюватиметься, реальна дохідність для інвестора зростатиме.
«Реальна дохідність корпоративних облігацій зазвичай зростає в умовах уповільнення інфляції, поступового зниження облікової ставки НБУ та покращення безпекової ситуації в країні. За таких умов інвестори отримують вищу купівельну спроможність доходу, а ризикові премії на ринку знижуються», — відзначають в NovaPay.
Спробуємо заробити у валюті
Багато інвесторів в Україні досить скептично ставляться до перспектив гривні і за першої нагоди намагаються «заховатись» в доларі. Тому уявимо таку ситуацію. Інвестор мав $10 тис., рік тому перейшов в місцеву валюту, купив облігації, а зараз повернувся в долари. Порахуємо, скільки він заробив би, зважаючи на коливання валюти, при поточній дохідності цінних паперів.
З Apple все зрозуміло. Валютних операцій тут не було, а отже, 4% залишаються. А ось євро за рік подешевшав щодо долара на 0,7%. Як наслідок, дохідність облігацій BASF у доларах становила б лише 2,13% — нижче інфляції у США.
Злотий теж подешевшав щодо долара — на 1,6%. Як наслідок, папери PKO Bank Polski принесли б 3,65%.
Незвична ситуація в Бразилії, де місцевий реал подорожчав щодо американської валюти на 5,8%. Для інвестора, в нашому випадку, це фактично джекпот — він отримує і купонні виплати, і заробляє на коливаннях валюти. Як наслідок, дохідність у доларах становить 18,5%.
Водночас не варто поспішати інвестувати у ринок Бразилії. На думку більшості експертів «свято» національної валюти там вже закінчилося. Впродовж року реал підтримувала дорога нафта, але зараз фахівці чекають на стабілізацію ситуації. Крім цього, зважайте на складну ситуацію, в якій опинився Petrobras, якщо ціни на нафту знизяться, стан компанії ще погіршиться.
Гривня за рік подешевшала щодо долара на 8,3%. Тому в нашому прикладі інвестор заробив би на облігаціях NovaPay 8,95%. Це другий результат після Petrobras.
Як оподатковуються доходи
Окремо варто враховувати, що доходи, отримані з корпоративних облігацій, у всіх зазначених країнах оподатковуються. У США ставка оподаткування залежить від загального доходу особи і варіюється від 10% до 37%. Окремо може стягуватись податок штату, але він залежить від місця проживання інвестора — ставка може бути нульовою, а може перевищувати 13%.
У Німеччині купонний дохід оподатковується за тією ж ставкою, що й інші інвестиційні доходи — 25%, плюс окремо 5,5% стягується від суми податку. Тому загалом сплатити доведеться десь 26,375%. Окремо може стягуватись церковний податок, але це у тому випадку, якщо інвестор належить до релігійної громади.
Польща для таких доходів запровадила фіксовану ставку — 19%. Часто вона розраховується та утримується самим брокером.
У Бразилії ставка оподаткування становить 17,5%. Для інвесторів є «лазівка», оскільки тут не оподатковуються інфраструктурні облігації. Однак ставка за ними зазвичай нижча, ніж за звичайними корпоративними.
В Україні з таких доходів стягується 18% ПДФО та додатково 5% військового збору. Загалом — 23%. У випадку з облігаціями NovaPay податок розраховує і переказує податківцям сама компанія. Тому для інвестора це спрощує звітність.
Тому загалом у кожній країні держава «відкушує» приблизно від п'ятої частини доходів до понад третини. Загалом ринки США чи ЄС пропонують максимальний спокій, але практично не дають реального прибутку після вирахування інфляції. Натомість українські корпоративні облігації показують, що ризики компенсуються високою реальною дохідністю. У результаті кожен інвестор робить свій вибір сам: купувати тиху стабільність із мінімальним прибутком чи заробляти більше.