У вівторок відбулися перші дебати між кандидатами в президенти США від демократів — Камалою Гарріс, та республіканців — Дональдом Трампом. За результатами опитування CNN серед зареєстрованих користувачів сайту, 67% заявили, що в дебатах перемогла Гарріс. І лише 37% віддали перевагу Трампу.
Варто враховувати, що аудиторія CNN — це переважно прихильники демократів, але і більшість виборців, які дивилися дебати у студії республіканського Fox News, так само переможцем назвали Гарріс.
На кращий виступ Гарріс миттю відреагували і букмекери. Якщо раніше обидва кандидати мали приблизно однакові шанси, або невелику перевагу мав Трамп, то тепер фаворитом перегонів є кандидатка від демократів. Відповідно до даних інструмента відстеження ставок Election Betting Odds, який консолідує показники низки букмекерів, шанси на перемогу Гарріс становлять 51,8%, порівнюючи з 46,9% у Трампа. На британському букмекерському сайті Smarkets Гарріс тепер має 51,55% шансів на перемогу, хоча ще минулого тижня їй нараховували 47,5%. Загалом покращили шанси Гарріс декілька десятків букмекерів.
Навіть акції компанії кандидата від республіканців Trump Media обвалились після дебатів на 15%, а порівнюючи з піками 2022 року, вони торгуються приблизно ушестеро дешевше.
Успіх на дебатах — не єдиний здобуток Гарріс впродовж цього тижня. Ще більше значення може мати те, що її публічно підтримала головна попзірка США Тейлор Свіфт. Як вже писав «Мінфін», результати виборів значною мірою залежатимуть від її позиції.
«Я голосую за Камалу Гарріс, тому що вона бореться за права, які, на мою думку, потребують воїна, щоб їх відстоювати», — зазначила Свіфт у Instagram.
Власне, за результатами загальнонаціональних соціологічних опитувань, кандидатка від демократів перевершувала Трампа ще до дебатів. Наприклад, за даними Economist, за неї готові проголосувати 48% виборців, а за Дональда Трампа — 45,7%. Подібні результати демонстрували і опитування New York Times: 49% за Гарріс і 47% за її конкурента.
Однак через специфіку виборчих правил у США, головне — не загальнонаціональні результати, а перемоги в конкретних штатах. Адже перемога в кожному штаті дає від нього 100% голосів виборців, незалежно від того, з яким відривом переміг кандидат. Наприклад, успіх у Каліфорнії, де традиційно перемагають демократи, приносить 55 голосів виборців, а в зазвичай республіканському Техасі — 38.
Результати голосування у більшості штатів зрозумілі ще наперед, тому в них навіть активна виборча кампанія фактично не ведеться. Натомість вся увага кандидатів — до регіонів, що маю сумніви у виборі. Це Мічиган, Вісконсин, Аризона, Північна Кароліна, Джорджия, Невада та Пенсильванія. Тут результати різних досліджень суттєво відрізняються. Однак беззаперечним є той факт, що цього тижня Гарріс покращила свій рейтинг і серед тих, хто мав сумніви.
Ринки переважно сподіваються на перемогу Трампа, який, як очікується, знизить податки та підвищить протекціонізм. Найбільше від його політики мали б виграти банки, енергетики та фармацевти. Водночас про вплив Гарріс на потенціал акцій говорять значно менше. Але, зважаючи на зростання її шансів, із цим варто розібратися.
Більше податків із компаній
Основна зміна, яка очікує на бізнес у разі перемоги Гарріс, — підвищення корпоративного податку. За свого президентства Трамп знизив його з 35% до 21%, таким він залишається й дотепер.
Зі свого боку, кандидатка від демократів вже заявляла, що планує підвищити податок із 21% до 28%. Речник кампанії Гарріс Джеймс Сінгер назвав заплановану реформу «відповідальним способом повернути гроші в кишені працюючих людей і забезпечити, щоб мільярдери та великі корпорації платили свою справедливу частку».
«Як президент, Камала Гарріс зосередиться на створенні економіки можливостей для середнього класу, яка сприяє їх економічній безпеці, стабільності та гідності», — заявив він.
Передбачається, що більший розмір податку дозволить зменшити зовнішній борг країни за наступне десятиліття на $1 трлн. Бюджетне управління Конгресу наводить подібні розрахунки: за їх прогнозом, збільшення корпоративної ставки на 1 відсотковий пункт відповідає надходженням приблизно $100 млрд за десятиліття.
Зрозуміло, що підвищення податків для великих компаній призведе до того, що акціонери отримуватимуть менше дивідендів та знизяться грошові потоки в інвестиції. Водночас, як відзначив у своєму дослідженні стратег із капіталу BMO Capital Браян Бельскі, корпоративний податок, починаючи з 1945 року, підвищувався 5 разів, але жодного разу це не завдало шкоди фондовому ринку. Середнє зростання індексу S&P 500 в роки підвищення податку становило 12,9% — це вище середнього показника зростання індексу за цей період, який становив 9%. Щобільше, в ті роки, коли корпоративний податок знижувався, а це відбувалося 9 разів, середнє зростання S&P 500 становило лише 4,6%. Крім цього, в роки підвищення корпоративного податку зростання американського ВВП теж перевищувало середні темпи.
«Попри загальну протилежну думку, існує мало доказів того, що ставки корпоративного податку мають значний вплив на прибутковість фондового ринку США», — переконаний Бельскі. До того ж, навіть якщо ставка зросте до 28% — вона буде найнижчою в історії з 1945 року, якщо не враховувати період її зниження останніми роками.
Прихильники змін наголошують, що основними вигодоодержувачами від діючих податкових змін стали саме найбільші компанії, що змінило ландшафт американського бізнесу і дозволило їм поглинати дрібніших конкурентів.
Водночас, попри загальну позитивну оцінку ефекту Гарріс на економіку США, оцінка Goldman Sachs щодо підвишення корпоративного податку була скептичнішою: на думку його аналітиків, підвищення може призвести до зниження доходів компаній, що входять до індексу S&P 500, на 5%.
Ручне регулювання цін на їжу
Боротьба зі зростанням цін, насамперед на продукти харчування, — ключова теза економічної кампанії Гарріс. У пресрелізі, присвяченому планам її діяльності у перші 100 днів на посаді Президента, йдеться про «першу в історії федеральну заборону на підвищення цін на їжу та бакалію — встановлення чітких правил дорожнього руху, які пояснять великим корпораціям, що вони не можуть несправедливо отримувати надмірні корпоративні прибутки на продуктах харчування».
Згадувала цю ініціативу Гарріс і під час публічних виступів. «Я працюватиму над тим, щоб прийняти першу в історії федеральну заборону на підвищення цін на продукти харчування. Мій план включатиме нові покарання для компаній, які використовують кризи та порушують правила».
Водночас, як зазначає журналістка The Washington Post Кетрін Рампел, ніхто не знає, що це за чіткі правила «дорожнього руху» і які саме прибутки продовольчих корпорацій вважатимуться надмірними. На запити ЗМІ з проханням пояснити ці положення команда Гарріс не відповідає.
Найімовірніше, у разі успіху в перегонах Гарріс візьме за основу вже існуючий законопроєкт від сенатора Елізабет Воррен, який теж пропонує заборонити надмірні ціни. Там чітких критеріїв порушень теж немає, натомість пропонується розширити повноваження Федеральної торговельної комісії, яка самостійно розробить метрики для застосування обмежень.
Критики ініціативи зазначають, що вона може призвести до дефіциту товарів і розвитку чорного ринку. До того ж такий закон може спровокувати навіть подорожчання продуктів, адже зобов'язує компанії розкривати ціноутворення у відкритій звітності. Таку інформацію можуть використати конкуренти для підвищення цін на власні товари.
Американські оглядачі звертають увагу на те, що деякі штати вже мають власне законодавство, спрямоване проти підвищення цін, але воно фактично не застосовується саме через свою неефективність та ризикованість.
Якщо зміни все ж запровадять, то постраждати від них можуть передусім великі торговельні мережі та виробники продуктів харчування, на кшталт General Mills, Kraft Heinz чи Kellanova.
Водночас для них у команди Гарріс є й позитивні новини. Кандидатка в президенти обіцяє надати батькам новонароджених дітей податкову пільгу в $6 тис. Відмовлять у пільзі лише в тому випадку, якщо доходи сімейної пари перевищують $400 тис. на рік, або якщо самотня особа, що виховує дитину, заробляє понад $200 тис.
Передбачається, що ця норма допоможе батькам більше витрачати на дітей, а це підвищить заробітки виробників і продавців продуктів, товарів для дому, іграшок тощо.
Цікаво, що компанда Трампа також має подібну пропозицію. В їх версії податкова знижка має становити $5 тис. і поширюватися на всіх батьків новонароджених, незалежно від доходу.
Боротьба з фармацевтами продовжиться
Камала Гарріс має досвід протистояння з фармацевтичними корпораціями ще з часів перебування генпрокурором у Каліфорнії. За той період вона виграла три гучні справи проти виробників ліків, змусивши їх заплатити величезні штрафи: $89 млн — Johnson & Jonson та Janssen Pharma за незаконну маркетингову практику, $46 млн — GSK за незаконний маркетинг і ціноутворення, та $23 млн — McKesson за завищення цін.
Крім цього, в адміністрації Байдена вона відповідала за переговори з представниками галузі про зниження вартості препаратів, які закуповуються за програмами медичного страхування. Під час цієї роботи вже вдалося знизити вартість 10 популярних препаратів; передбачається, що нова вартість почне діяти з 2026 року і це заощадить для уряду $6 млрд. Крім цього, Гарріс домовилась про нижчу вартість рецептурних ліків для літніх американців, які купують їх за власний рахунок. Очікується, що вони заощаджуватимуть до $1,5 млрд на рік.
Читайте також: Трамп проти Харріс: 3 можливі сценарії для курсу долара та акцій за підсумками виборів у США
Американські оглядачі переконані, що напрям боротьби з фармацевтами стане одним із ключових для Гарріс і в разі перемоги на виборах. Вона вже має плани подальших переговорів про зниження цін, а отже, акції фармацевтичних компаній — одні з тих, які можуть постраждати за час її президентства.
Глобальна торгівля
На думку більшості оглядачів, більшу користь для глобальної економіки принесе Гарріс, ніж Трамп. Останній під час свого президентства активно захищав американський ринок політикою квот та розв'язав торговельну війну з Китаєм. Все це він має намір повторити, якщо знову увійде до Білого дому.
«Ми знаємо, що, ймовірно, зробить Трамп: підвищить тарифи США на імпорт з Китаю до 60% і запровадить 10%-ве мито на імпорт із усіх інших країн. Ця політика найбільше зашкодить китайському експорту до США, але експорт багатьох інших країн із США також впаде», — зазначає професор фінансів та економіки в Колумбійській школі бізнесу Шан-Цзінь Вей.
Від Гарріс радикальних дій у цьому напрямі не очікують. Під час дебатів вона, зокрема, заявила, що високі мита стануть фактично податком із продажів, і постраждають від цього покупці. Також, на її думку, політика Трампа за його президенства призвела до торговельного дефіциту.
Адміністрація Байдена намагалась розширити торгівлю з союзниками в Європі, Азії та Північній Америці, одночасно використовуючи тарифи для тиску на конкурентів та політичних противників. Зокрема, і на Китай.
Демократи не скасували мита, які запровадив Трамп щодо Китаю. Водночас додали нові обмеження у торгівлі з КНР, зокрема, щодо постачання мікросхем і закупівлі електромобілів, сталі та алюмінію.
Навчись ефективно управляти особистими фінансами вже за 14 днів з Академією Мінфіну
Попри використання елементів тиску у торгівлі, загалом домінує думка, що політика Гарріс буде м'якшою. Шан-Цзінь Вей припускає, що, черпаючи натхнення у діяльності попередників-демократів Барака Обами та Білла Клінтона, Гарріс може спробувати відродити лідерство США у світовій торгівлі. Для цього вона може повернути США до організації транстихоокеанського партнерства (CPTPP), куди, зокрема, входять Японія, Австралія, Канада, Чилі, Мексика, В'єтнам та низка інших країн. Хоча ще за свого перебування в сенаті Гарріс критикувала попередні домовленості про участь США в CPTPP, як такі, що не захищають американських працівників.
Енергетична політика
Останніми роками, попри лояльність адміністрації Байдена, компанії зеленої енергетики постраждали через високі ставки ФРС, адже вони залежні від зовнішнього кредитування, а бізнес часто збитковий. Наприклад, ключовий фонд, що орієнтується на сонячну енергетику, Invesco Solar, за рік втратив майже 30% вартості, а порівнюючи з піками 2021 року, подешевшав у понад удвічі.
Заспокоїти сектор може позитивне ставлення Гарріс до нього. Як зазначає Forbes, у питаннях енергетики вона має більш ліві погляди, ніж навіть Байден, що активно відстоював зелений перехід.
Ще під час перебування у сенаті вона виступила одним із авторів Нового зеленого курсу — плану переходу країни повністю на зелену енергію протягом 10 років. Щоправда, цей документ мав, радше, рекомендаційний, а не обов'язковий до виконання характер.
Також у 2019 році Гарріс підготувала план витратити 10 трильйонів доларів на скорочення викидів парникових газів із метою вийти на економіку з нульовими викидами до 2045 року. Виходячи з цього, головний стратег BakerAvenue Wealth Management Кінг Ліп переконаний, що Гарріс продовжуватиме політику підтримки виробників чистої енергії.
Водночас перемога Гарріс може створити проблеми для компаній, що займаються видобутком нафти і газу. Нинішня віцепрезидент відома своєю боротьбою проти технологій гідророзриву пластів і морського буріння. Також вона заявляла, що заборонить видобуток палива на територіях, що належать державі.
«Якщо вона переможе, то подвоїть катастрофічний Зелений курс. Жодної оренди федеральних земель, жодних газопроводів і зелених субсидій для великих корпорацій. Крім того, я не здивуюся, якщо вона накаже своєму Міністерству юстиції переслідувати нафтові та газові компанії за „кліматичні злочини“», — застерігає президент Інституту енергетичних досліджень Томас Пайл.
Попри свою активну риторику, Гарріс вже демонструвала готовність відмовлятися від політичних переконань заради економічної доцільності. Зокрема, ставши віцепрезидентом, вона не намагалася запровадити радикальні екологічні ініціативи, а підтримувала помірнішу позицію Байдена. Зокрема, під час дебатів Гарріс запевнила, що не заборонятиме технологію гідророзриву.
Теж саме стосується й інших неоднозначних ініціатив. Як пише журналіст консервативного видання New York Post Річ Лоурі, у приватних розмовах представники демократичної партії переконують, що ніхто насправді не планує регулювати ціни на продукти і це залишиться лише передвиборчою агітацією. До того ж найрадикальніші пропозиції навряд чи знайдуть підтримку у Конгресі.
Аналітики Goldman Sachs підготували свій список компаній, які можуть виграти від перемоги Гарріс. До нього вони додали компанії з відновлюваної енергетики, сектору інфраструктури, виробників електромобілів і компанії, для яких важливі відносини з Китаєм.
Читайте також: Стів Балмер: найбагатший найманий працівник світу зі статками $127 млрд
Зокрема, на думку Goldman Sachs, вигоду від кабінету демократів отримають Enhpase Energy, що займається сонячною енергетикою, роздрібні мережі Kohl's та The Gap, а також виробники електромобілів Rivian та Lucid.
Загалом ринки досить спокійно реагують на зростання популярності Гарріс, і у своїх майбутніх очікуваннях дивляться більше на політику ФРС та макроекономічну статистику, а не на результати соціологічних опитувань.