Державний борг України перевищує 9,6 трлн грн (станом на серпень 2026 року). Близько 76% цього боргу — зовнішні кредити, переважно довгострокові пільгові позики від МВФ/СБ/ЄС. Середня ставка за боргом падає (4,37% у серпні 2026 року, проти 4,87% рік тому), але внутрішні запозичення обходяться значно дорожче (приблизно 13−15% річних).
Для побутового інвестора ОВДП із дохідністю ≈12−15% при інфляції близько 9−10% дають невисоку реальну прибутковість. Водночас валютний ризик високий (понад 67% боргу — у євро/доларі). Отже, вже зараз потрібно диверсифікувати портфель між ОВДП і валютою/депозитами, із огляду на часові горизонти та ліквідність, орієнтуючись на сценарії інфляції та курсу.
Скільки і кому заборгувала Україна
На 31 серпня 2026 року сукупний державний і гарантований борг складав 9 602,9 млрд грн (приблизно $215,6 млрд). Із них зовнішній борг — 7 341,7 млрд грн (76,45% від загального), внутрішній — 2 003,4 млрд грн (20,86%).
Державні гарантії — ще близько 2,7% боргу. Понад 64,6% портфеля — довгострокові пільгові позики від МФО/урядів (головний кредитор — ЄС із 39,2% боргу). У валютній структурі домінує євро (44,97%), далі йдуть долар США (22,94%), гривня — 19,98% (інші — СДР МВФ 8,96%). Борг розподілено за строками — середній строк погашення біля 13 років. Із 2025 до 2026 року портфель зріс (переважно за рахунок валютної переоцінки та нових кредитів), при цьому частка гарантованого боргу зменшується.
Вартість зовнішніх і внутрішніх запозичень
Зовнішні кредити України майже повністю пільгові: середня ставка — біля 1,95% річних, середній строк — 15,3 років. Внутрішній борг — здебільшого ОВДП, із середньою ставкою 13,2% та строком близько 5,3 років.
Для населення Мінфін пропонує ОВДП із дохідністю 12−18% (але фактична погоджена — до 15% при аукціонах). Це значно вище, ніж середня ставка депозитів ФОП (біля 10%) і доларових вкладів (2−3%). Таким чином, гривневі ОВДП на папері приносять більший номінальний дохід, проте й їхня реальна дохідність сильно залежить від інфляції та курсу.
Як борг впливає на курс гривні та інфляцію
Високий обсяг зовнішніх зобов’язань означає необхідність значних валютних надходжень для обслуговування боргу. Це створює тиск на обмінний курс гривні. Наразі НБУ намагається стримувати «надмірні коливання» курсу, але дефіцит бюджету та постійні запозичення підвищують інфляційний тиск. У квітні 2026 року річна інфляція становила 8,6%, а НБУ прогнозує близько 9,4% до кінця 2026 року із поступовим зниженням до 6,5% у 2027 році та 5% у 2028 році.
Проте в ці прогнози не вірять і в НБУ, оскільки доволі часто їх переглядають. Девальвація гривні (з огляду на війну та енергетичні шоки) знижує реальну прибутковість гривневих активів. Через це роздрібному інвестору потрібно враховувати, що високі облігаційні ставки частково компенсують ризик девальвації, але у разі сильного ослаблення валюти навіть облігації можуть приносити нульову або негативну реальну прибутковість.
ОВДП: очікувана дохідність та альтернативи
За базового сценарію (інфляція близько 10%, девальвація гривні 5%) номінальна дохідність ОВДП 13% дає реальну 3%.
Оптимістичний сценарій (інфляція 5%, девальвація мінімальна) забезпечує реальну дохідність біля 8−9%.
Песимістичний сценарій (інфляція 15−20%, гривня — на 10−15% дешевша) може перекреслити всю прибутковість ОВДП.
Для порівняння: гривневі депозити при тих самих сценаріях дадуть дещо нижчу номінальну ставку, а валютні депозити/нал через довіру триматимуть прибутковість лише 1−3%. Тому за помірних інфляційних очікувань ОВДП вигідніші, натомість у кризовому сценарії захист від інфляції/девальвації забезпечує долар чи євро.
Читайте також: Нова реальність трежеріс: коли рекордні 5% дохідності виправдають ризики інвестора
Ризики держборгу для приватного інвестора
Ризик дефолту/реструктуризації: у випадку різкої зупинки міжнародної фіндопомоги чи ескалації війни є ризик відтермінування виплат за зовнішнім боргом або навіть доларизованими ОВДП. Історично в Україні борг уже реструктуризували (наприклад, 2015 і 2022 рр.). Зі зростанням боргового навантаження навіть гривневий борг може стати невигідним (через інфляцію чи монетизацію бюджетного дефіциту).
Девальвація: Велика частка зовнішнього боргу (євро/долар) підвищує волатильність курсу. Значна девальвація зменшує вартість прибутків від ОВДП (особливо валютних).
Читайте також: Чи достатньо у Нацбанку важелів, щоб утримати курс гривні у жовтні
Фіскальні ризики: Зростання видатків на обслуговування боргу погіршує бюджет, що тисне на інфляцію та податки. За високого боргу уряд змушений скорочувати витрати або підвищувати податки, що впливає на економічне зростання та платоспроможність (і, зрештою, на безпеку інвестицій в ОВДП).
Інфляція: Навіть якщо борг і дешевшає (завдяки конвертації), подальше відпущення монетарної політики чи зовнішні шоки можуть раптово прискорити інфляцію вище очікувань.
Рекомендації роздрібному інвестору
Диверсифікація: Не тримати весь капітал в одному інструменті. Наприклад, частину заощаджень тримати у валютах (USD/EUR), як «страховий» актив, частину — в ОВДП для отримання доходу. За волатильності ринку валютна частина допоможе зберегти кошти.
Часові горизонти: ОВДП із коротким/середнім строком (1−3 роки) зазвичай ліквідніші. Якщо ви плануєте інвестувати на декілька років, середньострокові ОВДП (3−5 років) можуть бути вигідними, проте інвестор має тримати їх до погашення, адже продаж раніше може відбуватися зі знижкою при зростанні ставлення ринку. Валютні запаси потрібно використовувати лише за необхідності та коли відсутня інша вигідна можливість.
Ліквідність: Завжди залишайте частину коштів у легкодоступних інструментах (депозити, короткі ОВДП) на випадок форс-мажору. ОВДП для населення можна продати на вторинному ринку, але в кризовий момент покупців може не бути, і ви втратите в курсі чи ціні.
Моніторинг макропоказників: Слідкуйте за інфляцією та рішеннями НБУ щодо облікової ставки — вони сильно впливають на реальні доходи ОВДП. Якщо інфляція раптом зростає понад очікування або Нацбанк починає різко підвищувати ставку, вартість уже випущених ОВДП може зменшитися (їх курс впаде).
Порівняння альтернатив: На поточному етапі державні цінні папери — один із найдоступніших і відносно безпечних способів інвестування з високим номінальним доходом в Україні. Банківські депозити дають меншу ставку, але більшу гарантію ліквідності. Вибір між депозитом, ОВДП та валютою залежить від вашої ризиковості та очікувань щодо економіки. У будь-якому разі, важливо не вкладати всі кошти лише в гривневі інструменти під час нестабільності.
Отже, Україні властиве контрольоване зростання боргу (переважно завдяки пільговим запозиченням). Проте, відтак, інвестору побутового рівня варто бути готовим до помірної інфляції та можливих коливань курсу. Рекомендовано поєднувати гривневі ОВДП (для доходу вище депозитного) з валютними заощадженнями (для захисту від девальвації), диверсифікувати строкові горизонти і регулярно переглядати портфель, із огляду на макроекономічні зміни.