На яких умовах польський бізнес готовий заходити до України і як конкуруватиме за освоєння грошей донорів
За підрахунками Світового банку, повоєнна відбудова української економіки коштуватиме до $1 трлн. Які джерела залучення коштів ви бачите і яке місце у цьому процесі можуть посісти польські компанії?
Фінансування на відбудову, насамперед, надходитиме від міжнародних фінансових установ, таких як Світовий банк, Європейський інвестиційний банк тощо. Участь братимуть і різні держави, створюючи спеціальні фонди й виділяючи кошти, зокрема, у вигляді грантів.
Польський уряд вже надав перші гранти. На них було закуплено медичне обладнання, машини швидкої медичної допомоги, містечко для внутрішньо переміщених осіб, надана допомога для садочків, шкіл. Це була гуманітарна допомога для України. Але, з погляду підприємців, — це бізнес, адже польські підприємці брали участь у тендерах на освоєння цих грошей.
Тобто польські компанії поки що не готові заводити до України власний капітал, а, здебільшого, працюватимуть за кошти, виділені міжнародними організаціями?
Фінансування міжнародних організацій буде доступне не тільки для польського підприємця, але й для бізнесу з інших країн. Але треба сказати, що польський бізнес був присутній в Україні, є і буде. Компанії, які працювали тут перед війною, не закрилися, вони продовжують свою діяльність, інвестують у свій розвиток. Навіть ті, що були під окупацією або зазнали пошкоджень, відновилися, перезапустили свій бізнес. Це гарний сигнал для інших, що тут не все так погано і можна працювати.
До нас надходить багато запитань від польських підприємців, як відкрити в Україні представництво або започаткувати власну справу. Тож бізнес уже готується, щоб із початком великої відбудови відразу включитися до процесу.
Польський бізнес також зацікавлений інвестувати в Україну, але для нього є важливою підтримка українського уряду. Велике значення має й надійний український партнер, із яким можна працювати в Україні і разом реалізувати проєкти. Наприклад, молочний завод в Україні має великий досвід, своїх клієнтів, його бренд упізнаваний серед українських споживачів, але йому бракує грошей на нову технологічну лінію. А польський підприємець саме шукає такий завод, він готовий закрити потребу у грошах за частку у бізнесі.
Чи не впливають на настрої польських бізнесменів такі події, як, наприклад, обшуки у місцевих підприємців та їх затримання, або корупційні скандали?
Такі ризики присутні на багатьох ринках. Там, де великі гроші, є ризик корупції і неправильного ведення бізнесу. Польські підприємці усвідомлюють цю небезпеку.
Однак, їм важливіший голос співвітчизника, який вже працює на українському ринку роками й не збирається його залишати. Для польського бізнесмена головне — знайти надійного партнера в Україні, щоб реалізовувати свої плани та проєкти.
У відновленні України братимуть участь й інші країни. Як збираєтеся вигравати у конкурентній боротьбі з компаніями з інших європейських країн за ресурс?
У нас є багато переваг. Наші послуги і товари дешевші, у нас висока якість товарів та робіт, і ми сусіди України, що зменшує витрати на логістику. Важливо також, що Польща останні 20 років була в процесі трансформації після вступу до ЄС.
Увесь цей час країна була суцільним будівельним майданчиком. Тому у нас є багато компаній, які вміють працювати у будівництві, інфраструктурі та, загалом, у процесі використання ресурсів європейських фондів для нових членів. Увесь цей досвід ми можемо передати не лише бізнесменам, але й місцевому самоврядуванню.
Також великі міжнародні будівельні компанії, як-от Budimex, Strabag, мають свої представництва в Польщі. Відповідно, вони реалізуватимуть свої проєкти через офіс у Варшаві, а не у Мадриді чи Відні.
Серед переваг і те, що ми близькі за менталітетом і у нас близька культура. Зараз багато українців виїхали до Польщі. Вони вивчають польську мову і, коли повернуться до України, зможуть влаштовуватися у польських компаніях. Для нас це буде корисно, адже це сильно полегшуватиме комунікацію.
Чи є вже якісь попередньо обумовлені бюджети, які освоюватиме польський бізнес на відновлення України?
Таких проєктів є багато. Наприклад, йшлося про 50 млн злотих на відбудову трьох об'єктів у Харкові: адміністрації, школи та лікарні. Також польський уряд надав грант 1,5 млн злотих на розмінування Харкова. Польща лобіює у ЄС проєкти довгострокового фінансування України. Йдеться, передусім, про інструмент Ukraine Facility, яким виділено 50 млрд євро допомоги.
Читайте також: Допомога США затримується: причина в українській корупції?
Про різницю інтересів
Українське керівництво говорить про те, що Україна вже зараз готова до приходу іноземного бізнесу. Як ви оцінюєте готовність нашої країни до вливань приватного іноземного капіталу, які головні ризики бачите, зокрема, для польського бізнесу?
Серйозні ризики для бізнесу несе, передусім, війна. Також існують фінансові бар'єри, податкові, нормативно-правові. Є проблеми на кордоні, не все гладко з робочою силою.
Україна йде у правильному напрямку, щоб усувати ці перешкоди. Але, щоб дійсно бути готовою до приходу бізнесу, ще треба виконати багато домашнього завдання.
На українсько-польському економічному форумі Зеленський пообіцяв, що «всі складні питання українсько-польського порядку денного будуть розв’язані». Поясніть, будь ласка, про які «складні питання» йшлося, та як українська сторона їх розв’язує?
Передбачити усі питання неможливо. Одні проблеми зникають, другі виникають, цей процес є нескінченним. Але у нас працює польсько-українська Міжурядова комісія з питань економічного співробітництва. Ця співпраця є доволі тісною.
Нещодавно, наприклад, у нас поцікавилися, з якими проблемами стикається польський бізнес в Україні. Ми зібрали весь перелік й надали вичерпну інформацію. Сюди, серед іншого, ввійшли і непорозуміння з податковою, і проблеми з перетином кордону, і моменти з процедурами системи «Прозорро». Найголовніше, що Україна захотіла почути цю інформацію.
Які проблеми оголила блокада кордону польськими перевізниками? Яку позицію Агенція зайняла у цьому конфлікті і чи бере участь у його врегулюванні?
Ми не брали участі у врегулюванні цієї ситуації, цим займалося Міністерство інфраструктури Польщі. Але ми розуміємо, що це значне ускладнення не тільки для України, але й для польських підприємців. Адже вони втратили кошти через неможливість поставити продукти до України. Вважаю, це питання для широкого обговорення з усіма дотичними до цієї проблеми сторонами.
Так само проблемою для обох сторін може стати позиція польських урядовців. Нещодавно новий прем'єр Польщі Дональд Туск заявив, що виступатиме проти продовження угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС…
Польща відкрита для співпраці з Україною і є найбільшим її послом у світі. Але треба взяти до уваги, що кожен уряд має, насамперед, захищати свою економіку і свій бізнес. Ми хочемо, щоб співпраця між нашими державами загалом і бізнесом, зокрема, була взаємовигідною і цивілізованою. У міжнародних економічних стосунках діють чітко визначені правила, яких ми повинні дотримуватися, щоб підтримувати економічну стабільність усіх сторін. Польща є членом ЄС, тож у торгівельних взаєминах із Польщею діють правові норми ЄС.
Читайте також: Угорщина: як насправді живе головний противник України в Європі
Як шукають партнерів для свого бізнесу в Україні
Коли розмовляєте з польськими компаніями і закликаєте їх інвестувати в Україну, які аргументи «за» наводите?
Бізнес, який до нас прийшов із запитаннями про інвестиційний потенціал України, вмовляти не треба, він сам готовий інвестувати. Той, хто не хоче інвестувати в Україну, до нас не прийде.
Ми надаємо інформацію про умови ведення бізнесу, ділимося досвідом, скеровуємо, де краще започаткувати справу або з ким це буде найвигідніше. Ми виконуємо роль своєрідної захисної парасольки для польських інвесторів.
Підприємець має сам бути готовим зайти на український ринок і взяти на себе ризики. Проте, потенціал тут великий. Україна розташована в Європі, сюди також можна продавати продукцію. Крім того, буде відкритий шлях в Туреччину, Азію через порти Чорного й Азовського морів. Можна буде експортувати для цілого світу.
Що ще цікаво для польського бізнесу — приватизація державного майна. Є багато об'єктів, які можна купити і надати їм друге життя, а не будувати «з нуля».
Що дає підстави вважати, що інвестиційний клімат буде таким, що компанія зможе зайти і успішно працювати на ринку?
Усе залежить від України, які пільги, умови вона пропонуватиме новим інвесторам. Важливим є законодавство у сфері захисту інвестицій.
Зі свого боку, ми співпрацюємо з територіальними громадами і проводимо навчання, як обслуговувати іноземного інвестора навіть у маленькому населеному пункті.
Вважаю, що Україна буде місцем розташування великих підприємств. Найімовірніше, це будуть західні області. На сході — малоймовірно, адже його для початку треба буде розмінувати, а це, за оцінками експертів, займе від 5 до 10 років.
Скільки заявок від польських компаній, які хочуть брати участь у відбудові повоєнної української економіки, вже отримало Польське агентство інвестицій та торгівлі? В які сектори польські компанії готові заходити вже зараз?
Ми оголосили про цю програму 1,5 роки тому. Вона призначена для польських компаній, які планують бути присутніми на українському ринку — чи-то співпрацювати з українськими, чи відкривати окремі бізнеси. Зараз у нас близько 3 тисяч заявок, 60% із них — від малого та середнього бізнесу. Це конкретні компанії, які знають, що в Україні війна, що може бути ризик корупції тощо, але, попри це, хочуть працювати на українському ринку і брати участь у відбудові.
Є сім основних секторів, в яких зосереджений інтерес польських підприємців. Це — медичний та фармацевтичний, ІТ, машини й обладнання, переробка сільськогосподарської продукції, транспорт та логістика. Але найбільша частина — 47 % — будівельна галузь.
Польський уряд вже створив інструменти страхування експортерів та інвесторів в Україні. Такого продукту не має жодна європейська держава, і це показує, що ми зацікавлені у розвитку України і присутності польського бізнесу тут.
Як працює ця страховка?
Страхування надається через польську Корпорацію Страхування Експортних Кредитів (KUKE). Страхуються ризики неповернення дебіторської заборгованості в експортних контрактах. У цьому разі польський підприємець підписує контракти з українським імпортером і останній не проводить передоплату, а може отримати відстрочку.
Якщо розрахунок не відбудеться у визначений термін, тоді ця сума покривається за рахунок страхування. Така система дозволяє польському підприємцю спокійно спати, водночас, є вагомою підтримкою для українського імпортера. Адже він може не платити відразу живі кошти, а розрахуватися через 30−60−90 днів, коли вже отримає гроші з обороту цього товару.
Яка роль вашої Агенції, чим конкретно ви готові допомагати польському бізнесу тут?
Польська Агенція Інвестицій та Торгівлі є державною установою й надає безкоштовні послуги для польського підприємця. Головне наше завдання — просування польського експорту, залучення інвестицій в Польщу і також побудова партнерства з бізнес-асоціаціями й державними структурами.
У нас є десятки офісів у цілому світі. Якщо якийсь польський підприємець, наприклад, виробник меблів, хоче продавати свій товар в Україні, він пише заявку до офісу у Варшаві. Звідти це звернення переадресовують нам. Ми беремо такого клієнта на себе, надаємо йому загальну інформацію про ситуацію у державі, про бізнес-клімат, про ринок і конкуренцію, податки, мита, сертифікати тощо.
Якщо він виявляє бажання тут працювати, ми готуємо для нього список потенційних партнерів, влаштовуємо зустрічі з дистриб’юторами тощо.
Також можемо підготувати інформацію на запит щодо конкретного підприємства з України, яке цікавить нашого клієнта.
Читайте також: Страхування воєнних ризиків планують запустити у другому кварталі 2024 року
Як агенція допомагає українському бізнесу
Чи можуть через вас знайти партнера/інвестора в Польщі українські компанії?
Ми надаємо підтримку й українським інвесторам. Якщо підприємець хоче перевести свій бізнес або відкрити своє представництво в Польщі, то ми залучаємо наш департамент інвестицій у Варшаві. Далі допомагаємо українському інвестору зробити перші кроки на польському ринку. Наприклад, коли київська компанія Оріон відкривала свій завод у Польщі, наш офіс її консультував у цьому процесі.
Крім того, якщо український бізнес шукає партнерів у Польщі, наприклад, на постачання якоїсь продукції, ми можемо у цьому допомогти, надавши перелік потрібних, і, що головне, надійних компаній.
В Україні після війни передбачають брак робочих рук. Які ви бачите шляхи вирішення цього питання?
Коли в країні буде безпечно, люди почнуть повертатися. Але уряд повинен підготувати відповідне підґрунтя, подбати, щоб люди мали житло, роботу та гідну зарплату. Перебуваючи за кордоном, українці побачили інше життя, вивчили іноземну мову, попрацювали за іншими стандартами та правилами. І цей найкращий досвід вони можуть застосувати в Україні.
За даними порталу InfoCredit, в Україні існує 2 486 польських компаній, у тому числі 459 із суто польським капіталом. Що у ситуації, коли безпекова складова залишається ще дуже складною, тримає їх в Україні?
В Україні працює багато дрібних і середніх польських підприємств. Великих компаній, як-от Barlinek, Śnieżka, Modern Expo, Plast-Box, Cersanit, Fakro, близько 15. Деякі з них значно постраждали через війну.
Наприклад, одному підприємству у Львові завдано шкоди на 10 млн євро. Численні збитків зазнали також «Бляхи Прушинські» у Київській області, у яких частково зруйновані й виробничі приміщення, й склади. Проте, всі вони відновили свої бізнес-процеси і продовжують працювати. Польський бізнес вірить в Україну, бачить перспективи й, попри всі виклики, залишається з нею.
Читайте також: Андрій Длігач: Розвинуті країни добре заробили на зростанні Польщі, тепер час заробляти з Україною