До початку серпня держборг України вийшов на новий історичний рекорд — 4,86 трлн грн, або $132,9 млрд. Влада закладає до проєкту держбюджету 2024 року збільшення держборгу майже на 80%. У воєнних умовах наша країна змушена нарощувати запозичення, щоб фінансувати оборонні та соціальні витрати. Питання, чи зможемо ми обслуговувати такі борги і що з ними робити далі. «Мінфін» розбирався у борговій ситуації.
Скільки вже винна Україна
З початку 2023 року (за 7 місяців) держборг України зріс на 19,3%: із 4,08 трлн грн до 4,86 трлн грн. За півтора з невеликим воєнних роки борги нашої країни зросли в 1,8 разів.
«Станом на кінець серпня держборг до ВВП 2023 року становить приблизно 75−77% (проти 70% на початок року). До 100% до кінця 2023 року він навряд чи дійде», — вважає керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.
Інші аналітики не такі оптимістичні у своїх прогнозах.
«Думаю, до кінця 2023 року держборг зрівняється з номінальним ВВП навіть за відносно стабільного курсу. А ось далі можливості фінансування бюджетних видатків за рахунок позик будуть суттєво знижені. Доведеться або курс гривні коригувати, збільшуючи конвертовані суми в гривні, або скорочувати витрати. Це за умови, що не буде списання/реструктуризації боргів», — розповів директор департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.
У кого позичаємо
Структура сукупного держборгу, найімовірніше, збережеться. Левова його частка на 1 серпня 2023 року — це прямий держборг — 4,5 трлн грн (93%), а держгарантії — 339,5 млрд грн (7%).
Частка зовнішньої заборгованості була більшою і перед війною — 57,7% (2,4 трлн грн), але внутрішня частка не надто відставала — 42,3% (1,02 трлн грн). Наразі ж частка зовнішнього держборгу досягла 67,5% (3,05 трлн грн), а внутрішній — становить лише 32,5% (1,47 трлн грн).
Відповідно, зросли й курсові ризики. На 28 лютого 2022 року частка гривні у загальній структурі державного та гарантованого держборгу становила 34,9% (951,8 млрд грн), а на долар та євро припадало 35,5% (969,2 млрд грн) та 13,7% (372,8 млрд грн) відповідно. Зараз же гривнева складова скоротилася до 28,9%, і валютна пропорція виглядає інакше:
- гривня — 28,87% (1,4 трлн грн);
- євро — 28,36% (1,38 трлн грн);
- долар — 26,66% (1,3 трлн грн);
- СПЗ (валюта МВФ) — 12,89% (626,5 млрд грн);
- канадський долар — 2,48% (120,37 млрд грн);
- японська єна — 0,72% (до 35,02 млрд грн);
- англійський фунт стерлінгів — 0,02% (0,86 млрд грн).
За валютою можна зрозуміти склад головних донорів українського держбюджету. У 2022 році наша влада називала такі три найбільші джерела фінансування: Нацбанк, США та Євросоюз — НБУ провів емісію на 400 млрд грн, а американці та ЄС виділили великі гранти. Тільки на четвертому місці опинилися ОВДП (облігації внутрішньої держпозики) та МВФ.
А у 2023 році боргова статистика від Міністерства фінансів змінилася. Помітно збільшення кредитування з боку Європейського союзу (з $7,96 млрд до $13,06 млрд) та скорочення з боку Сполучених Штатів — із $11,98 млрд до $9,75 млрд.
Підсумкова 5-ка джерел фінансування на 21 вересня 2023 року тепер виглядає інакше:
- Євросоюз — 477,7 млрд грн ($13,06 млрд);
- ОВДП — 395,9 млрд грн ($10,8 млрд);
- США — 356,5 млрд грн ($9,75 млрд);
- МВФ — 131,4 млрд грн ($3,6 млрд);
- Канада — 64,2 млрд грн ($1,76 млрд).
Очікується збереження такої структури фінансування, щонайменше, до кінця 2023 року.
Читайте також: Населення нарощує вкладення в ОВДП: топ-5 улюблених облігацій українців
Чому зовнішній борг почав зростати швидше
Стрімке збільшення розміру держборгу України пояснюють двома ключовими причинами:
- Різке зростання оборонних витрат, які наша країна під час війни не здатна фінансувати за рахунок бюджетних надходжень.
- Скорочення грантової допомоги міжнародних партнерів, яка замінюється на кредити.
«Воєнні витрати стали критичною статтею видатків. Об'єктивно, зараз немає критерію, як правильно оцінити адекватність рівня воєнних витрат, оскільки ситуація на фронті залишається складною та непередбачуваною. Дуже сподіваємося, що понесені витрати дозволять повернути окуповані території», — підтвердив «Мінфіну» директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.
При цьому експерти зазначають, що Україна дедалі менше зброї, снарядів та супутнього обладнання отримує безкоштовно (у вигляді допомоги) або з уцінкою, хоча такі постачання також є. Проте, все частіше доводиться платити реальну вартість, не завжди об'єктивну — про що свідчать деякі розслідування за контрактами нашого Міноборони.
Із грантами схожа історія. Україні потрібно дедалі більше коштів на оборону, а міжнародні партнери скорочують частку грантів у загальному фінансуванні.
За оцінками НБУ, минулого року Україна сумарно отримала від партнерів $32,2 млрд, з яких майже половина ($14,3 млрд) були грантами. У 2023-му, за попередніми оцінками, від західних партнерів Україна отримає $42,3 млрд. Проте, схоже, грантовими з цієї суми будуть лише близько 20%", — навів приклад голова правління Юнекс Банку Іван Світек.
Чи буде дефолт?
Експерти по-різному оцінюють поточне боргове навантаження на держбюджет, але про серйозні загрози поки що не говорять.
«На думку Eavex Capital, поточне значення боргу ВВП України не є критичним, тому що внутрішній борг займає близько 33% у структурі загального боргу. Поки що є очікування, що рефінансування внутрішнього боргу відбуватиметься у відносно звичайному режимі», — запевнив Дмитро Чурін із Eavex Capital.
Запорукою успіху зовнішніх запозичень вбачають кредитування під мінімальні відсотки на пільгових умовах. Також від влади чекають, що вона позичатиме на максимальні терміни.
Олександр Паращій каже, що проблема держборгу стане критичною тоді, коли у бюджеті не буде грошей на відсотки та повернення цих боргів.
«Якщо ми й надалі позичатимемо під мінімальні відсотки (краще нульові, як за програмою від Євросоюзу), і якщо цей борг ми погашатимемо через 10−30 років (як той борг від ЄС), то цей борг не тиснутиме на бюджет», — вважає він.
Чого навіть у воєнних умовах не чекають від нашої країни опитані експерти — це дефолту. Влада розуміє, що платити за старими боргами важливо, щоб залучати нові, тож намагатиметься платити вчасно, домовлятися про відстрочки в окремих випадках, і лише із зовнішніми кредиторами.
«Україна багато років вибудовувала імідж надійного позичальника, не допускаючи дефолту. Проводились реструктуризації, але всі борги згодом поверталися. Тому не варто чекати відмови нашої країни від виконання своїх боргових зобов'язань. Можна очікувати лише тривалих переговорів та пошуку оптимальних варіантів, щоб зробити графік погашення зовнішніх боргів прийнятним для бюджету та економіки. Очікувати на реструктуризацію внутрішнього боргу теж не варто», — запевнив «Мінфін» старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.
Він нагадав, що Міністерство фінансів ще на початку 2023 року анонсувало переговори щодо повторної реструктуризації наших виплат за єврооблігаціями у першому півріччі 2024-го. Першу відстрочку ми отримали на початку великої війни у 2022-му. Переговори узгоджено з МВФ.
«Ці плани можуть виявитися амбітними, і домовленості можуть бути досягнуті ближче до завершення відстрочки за єврооблігаціями, яка закінчується наприкінці літа 2024 року», — вважає Котович.
Олександр Паращій також щодо цього налаштований позитивно, назвав можливість нової реструктуризації «дуже великою», і не виключив навіть часткових списань заборгованості.
«Це десь 17% від загального боргу на сьогодні, плюс ще накопичений борг за відсотками, який уряд чомусь не показує, який ще додасть до боргу десь 3,9 млрд доларів», — уточнив Паращій.
Із додатків до урядового проєкту держбюджету-2024, оприлюдненого на сайті Верховної Ради, видно, що за 2023 рік Україна заплатить за своїм держборгом 811,1 млрд грн (погашення + відсотки). А наступного року — 988,3 млрд грн, майже трильйон.
Для порівняння: до великої війни весь державний бюджет України становив 1,3 трлн грн, і опозиція активно критикувала уряд за те, що 30−40% припадало на виплати за боргами. Про що зараз мало хто згадує.
У цій цифрі (988,3 млрд грн), напевно, не враховано очікувану реструктуризацію за єврооблігаціями, на яку зараз покладають великі надії. Якщо вона відбудеться, то цифра має скоротитися.
Графік боргових виплат уряду, до речі, розрахований на 30-річчя наперед — до 2056 року включно. Пік платежів має припасти на найближчі роки:
- 2023 рік — 811,1 млрд грн;
- 2024 рік — 988,3 млрд грн;
- 2025 рік — 775,8 млрд грн;
- 2026 рік — 599,8 млрд грн;
- 2027 рік — 518,8 млрд грн;
- 2028 рік — 507 млрд грн.
Дані наведені з розрахунку запозичень та планів на 11 вересня 2023 року.
На реструктуризацію виплат за ОВДП влада навряд чи наважиться. Адже це вплине на населення, яке під час великої війни почало активніше скуповувати військові облігації. Але головне, що 38,4% внутрішніх держоблігацій лежать у портфелях банківської системи, стабільності якої не створюватимуть додаткових ризиків.
Станом на 26 вересня 2023 року в обігу було ОВДП на 1,48 трлн грн із такою структурою:
- Нацбанк — 46,8% (690,7 млрд грн);
- Банки — 38,4% (566,6 млрд грн);
- Юридичні особи — 8,1% (120,7 млрд грн);
- Фізичні особи — 3,3% (48,2 млрд грн);
- Нерезиденти — 3,2% (47,6 млрд грн);
- Територіальні громади — 0,2% (2,3 млрд грн).
Читайте також: Транш від ЄС збільшив у серпні держборг України на 37 млрд грн
Як зростатимуть борги у 2024 році
Україна й надалі нарощуватиме свій держборг. Насамперед, для фінансування оборони країни та соцвиплат, але також для обслуговування старих заборгованостей та інших поточних потреб країни.
Конкретний план таких операцій можна знайти у тих самих розрахунках Кабміну, які додаються до проєкту держбюджету на 2024 рік. Там є дві важливі цифри.
По-перше, за планом держзапозичень-2024, наша країна має позичити ще 2,1 трлн грн.
Більшу частину суми влада розраховує отримати від зовнішніх кредиторів — 1,7 трлн грн.
- 1,03 трлн грн — уряд США та інші офіційні кредитори;
- 372,3 млрд грн — Євросоюз;
- 223,8 млрд грн — МВФ;
- 82,8 млрд грн — Міжнародний банк реконструкції та розвитку.
Усі позики залучатимуться у валютних еквівалентах — долар/євро. При цьому влада вже мало розраховує на пільгові ставки в 0% або до 2−3%, які може передбачити МВФ. Середня прогнозна ставка закладається на рівні 5,5%. Отже, максимальна може бути й вищою.
В умовах високої світової інфляції американський Федрезерв та Європейський Центробанк тримають високі відсоткові ставки, тож на дешеві кредити розраховувати не доводиться. Мало хто буде готовий продовжувати виділяти благодійні гранти або безкоштовні кредити.
«По-перше, в умовах грантів (якщо ми не говоримо про екстрене фінансування, як було минулого року) найчастіше прописується маса політичних речей, які можуть бути неприйнятними для влади. По-друге, багато урядів вже вичерпали доступний для цих цілей ліміт, і готові працювати через наднаціональні органи (Єврокомісію) чи профільні міжнародні організації (ЄІБ, МВФ) на прагматичніших умовах. У США, які мають практично безмежний фінансовий ресурс, можуть вже у 2024 році бути інші важливі пріоритети», — пояснив Віктор Шулик.
Менше Кабмін планує позичити на внутрішньому ринку — лише 421,6 млрд грн за середньої прогнозної ставки 19% річних. А за основу братимуться середньострокові та короткострокові ОВДП, на які має припасти 50,8% (213,98 млрд грн) та 42,1% (177,6 млрд грн) нових запозичень відповідно. На довгострокові папери — лише 7,1% (30 млрд грн).
По-друге, згідно з урядовим прогнозом, за підсумками 2024 року розмір сукупного держборгу України має збільшитись до 8,66 трлн грн.
8,66 трлн грн — 2,1 трлн грн (заплановані на 2024-й) = 6,56 трлн грн.
Отже, 2023 рік влада розраховує закінчити з держборгом на рівні 6,56 трлн грн. При тому, що на кінець липня-2023 року він становив 4,86 трлн грн. Звідси зрозуміло, що за 5 місяців (серпень-грудень) держборг додасть ще 1,7 трлн.
Якщо плани уряду будуть реалізовані, то саме цей рік може стати рекордним за приростом держборгу:
• 2023 рік — на 60% (із 4,1 трлн грн до 6,56 трлн грн);
• 2024 рік — на 32% (із 6,56 трлн грн до 8,66 трлн грн).
Все розраховано у гривні, і, напевно, на розмірі держборгу позначиться девальвація офіційного курсу гривня/долар, про яку вже говорили чиновники та наводили різні оцінки: 41,2−41,9 грн/$ — Нацбанк (посилається консенсус-прогноз Focus Economics у 2023—2024 рр.), та 41,4 грн/$ — Міністерство фінансів (на 2024 рік). Однак, навіть із цим застереженням приріст держборгу виглядає досить суттєвим.
Гроші від діаспори та співчуваючих
Щоб наростити продаж ОВДП, деякі гравці зараз намагаються розширити аудиторію їхніх покупців. Нещодавно про це заявила фінансова група ICU, яка за сприяння Нацбанку, Міністерства фінансів, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку запустила продаж наших держоблігацій нерезидентам-фізособам. Як пояснили «Мінфіну», такі покупки цього вересня стали доступними через платформу ICU Trade.
Після чого на фінансовому ринку почали обговорювати умови, які можуть зацікавити іноземців, які купують наші папери.
«Якщо оцінювати різні інструменти, які наразі є у нерезидентів-фізосіб (депозити, облігації), то вони можуть вкладатися у класичні (не спекулятивні) доларові інструменти із середньою дохідністю 5,2% річних, у євро — десь 3,7% річних», — пояснив «Мінфіну» фінансовий аналітик Василь Невмержицький.
Проте, в ICU нам пояснили, що на першому етапі намагатимуться залучити не стільки іноземних інвесторів (фізосіб), скільки тих, хто співчуває Україні під час великої війни.
«Якщо обирати між донатом, тобто грошима, які вони віддають назавжди, та позикою коштів через придбання облігацій, то останнє багатьом подобається більше. І країні допомогли, і гроші не втратили назавжди», — сказав «Мінфіну» керівник брокерського підрозділу групи ICU Андрій Величко.
Щоб купити наші ОВДП, іноземцю потрібно буде пройти у фінансової групи онлайн-реєстрацію, відкрити у нас рахунок у цінних паперах та переказати гроші зі свого банку на купівлю облігації.
Механізм уже запустили — продажі наших держоблігацій іноземним фізособам почалися у вересні. Але визнають, що він ще потребує доопрацювання.
«Ще багато потрібно вдосконалювати у процесах та нормативній базі. Наприклад, усі операції з валютою, конвертація, SWIFT-платежі забюрократизовані, вимагають значного документообігу та надто дорогі для мінімальних сум інвестицій. А потенціал покупців із усього світу величезний, щоб масштабувати цей напрям — потрібні зміни», — зазначив Андрій Величко.
Він також повідомив, що покупками ОВДП вже зацікавилися українські діаспори у різних куточках світу. Хоча відразу уточнив, що серед покупців наших паперів є не лише люди з українським корінням. В ICU уточнили, що отримали заявки на наші облігації від громадян США, Великобританії, Євросоюзу, Нової Зеландії, Японії та навіть Сальвадора.
«Зараз іноземці купують переважно випуски терміном на 3 місяці, щоб побачити на практиці механізм. Це гривневі держоблігації із дохідністю близько 16,5%. Після закінчення обігу вони отримають погашення у гривні, і за можливості їхнього виведення, гроші конвертуються в ту валюту, в якій вони зайшли, вони будуть переказані на рахунок інвестора. Ми не обмежуємо їх сумою інвестиції. Можна придбати навіть одну облігацію — близько 1 000 грн (близько 25 євро)», — уточнив Андрій Величко.
За кордоном намагаються рекламувати наші ОВДП: як через українські діаспори, так і через експертні фінансові кола. Але більше розраховують на так зване «сарафанне радіо» — що інвестори ділитимуться позитивним досвідом із оточенням.
При цьому всі розуміють, що позитивний досвід може виникнути, лише якщо наш Національний банк скасовуватиме обмеження на виведення дивідендів для нерезидентів-фізособ. Що, до речі, нещодавно допускали для покупців нових випусків ОВДП.
«Щодо виведення капіталу — ще діють обмеження, встановлені НБУ, що виводити можна лише отримані за облігаціями відсотки, і не раніше, ніж після 90 днів із дня придбання паперів. А гроші, на які іноземці придбали папери, після закінчення терміну обігу паперів та отримання відсотків вони реінвестують у нові випуски. НБУ вже оголосив плани щодо поступового пом'якшення обмежень, і згодом репатріація капіталу буде вже більш вільною», — сказав Величко.
Читайте також: Військові ОВДП чи депозит: «Мінфін» підрахував, де можна заробити більше
Як вирішувати боргову проблему
Можна не мати сумнівів, що наш уряд намагатиметься менше позичати, якщо буде така можливість. Однак, скільки може знадобитися грошей Україні, щоб виграти війну, точно ніхто не знає.
Але також зрозуміло, що вже зараз потрібно продумувати варіанти скорочення держборгу. При тому, що експерти погоджуються з тим, що збільшення податкового навантаження на українців та бізнес не дуже допоможуть, хоча й дозволять дещо збільшити надходження до держбюджету.
«Відновлення оподаткування жодним чином не допомагає. Податкові надходження покривають лише 32% бюджетних видатків навіть після повернення податків у липні (проти 30% за 6 місяців 2023-го). Очевидно, потрібно шукати дієвіші інструменти фінансування дефіциту, які не обтяжуватимуть бюджет у майбутньому. Наприклад, зовнішнє фінансування, джерелами повернення якого будуть майбутні компенсації від країни-агресора», — сказав Олександр Паращій.
При цьому багато хто розуміє, що на примусові стягнення збитків із боку агресора знадобиться не один рік, а кошти будуть потрібні раніше. Тому говорять про реструктуризацію не лише єврооблігацій, а й багатьох інших позик. Напевно, після війни наша влада намагатиметься домогтися списання хоча б частини боргів, однак, немає впевненості, що їм це вдасться.
Економіст Олексій Кущ, наприклад, нещодавно запропонував такий план мінімізації держборгу:
- Списання 50% боргу.
- Реструктуризація решти 50% боргу на 20 років.
- Зниження ставки обслуговування до 3%.
- Перегляд умов щодо ВВП-варрантів: планка за максимальним розміром платежів — не більше 0,5% ВВП, скорочення терміну обігу до 10 років, а також збільшення темпу зростання ВВП для виплат до 5% та зниження відсотка виплат від приросту ВВП до 10%.
- Списання та реструктуризація боргу Мінфіну перед Нацбанком (репрофайлінг).
- Конверсія боргу Мінфіну перед держбанками шляхом випуску конверсійних облігацій.
Але багато експертів вважають такий план надто ідеальним та нереальним, навіть за умови збереження лояльності до України з боку найбільших кредиторів. Більше вірять у стягнення репарацій з ворога після перемоги у війні.