Останніми роками ОВДП набувають популярності серед українців. На початку лютого 2022 року на руках у фізосіб було державних облігацій менш ніж на 26 млрд грн, а зараз ця сума наближається до 62 млрд. Цьому сприяє поєднання декількох чинників.
Насамперед це спрощення придбання цінних паперів. ОВДП можна купити в застосунку «Дія», а також у додатках декількох банків та фінансових компаній. Процес придбання відбувається повністю дистанційно і займає декілька хвилин, навіть в тому випадку, якщо особа інвестує в цінні папери вперше і для цього варто відкрити спеціальний рахунок. До того ж низка банків та брокерів або повністю скасували комісії за придбання ОВДП, або зробили їх суто символічними.
На цьому фоні дохідність державних облігацій перевищує ставки банківських вкладів, особливо зважаючи на те, що доходи за ОВДП не оподатковуються, а з відсотків за депозитами стягується 18% ПДФО та 1,5% військового збору.
До того ж військові облігації з моменту свого запуску позиціонувались не лише, як інструмент заробітку, а й як спосіб підтримати державу під час війни.
Обираємо валюту інвестицій
Наразі гривневі ОВДП із погашенням приблизно через рік можна придбати з дохідністю 15,5% річних. Доларові цінні папери на такий термін принесуть близько 4%.
«Останні декілька років гривневі ОВДП за своєю дохідністю переважають дохідність за валютними, якщо порівнювати у гривневому еквіваленті. А враховуючи, що для вітчизняного інвестора, що проживає в Україні, валютою для витрат є гривня, то цілком логічно, що ОВДП, номіновані в гривні, повинні складати більшу пропорцію в ОВДП-портфелі», — вважає керівник розвитку інвестиційних продуктів БТС Брокер Сергій Гончаренко.
Водночас, якщо говорити про планування майбутніх доходів, то тут у виборі гривневих чи валютних облігацій ключове питання полягає в тому, на який ви очікуєте майбутній курс. Подивимося, як можна розрахувати це на практиці.
Припустимо, наразі у вас заощадження у гривні. І ви вирішили купити за них валютні облігації. На момент написання статті курс купівлі долара становив 40,45 грн. Виходячи з того, що ціна однієї доларової облігації становить $1 тис., щоб придбати її, доведеться витратити 40 450 грн. За рік ця облігація принесе 4%, як наслідок, ви матимете $1 040.
Водночас за ті ж самі 40 450 грн ви могли б придбати гривневі папери, які, виходячи зі ставки 15,5%, за рік перетворяться на 46 720 грн.
Тепер 46 720 ділимо на 1 040 і отримуємо 44,92. Це саме той курс гривні щодо долара, за якого ви за гривневих і доларових інвестицій отримаєте однаковий дохід. Далі вже питання віри та очікувань. Якщо ви переконані, що гривня буде міцнішою, то є сенс купувати облігації в національній валюті, а якщо прогнозуєте її суттєвіше послаблення, варто обирати валютні.
Для прикладу, середньорічний курс долара, за прогнозом МВФ на наступний рік, становитиме 45,8 грн/$; керуючий партнер інвестиційної компанії HUG'S Ерік Найман припускає, що наступного року він сягне 48,3 грн/$. Із іншого боку, минулого року прогнози стрімкого обвалу гривні не виправдалися і гривневі папери тоді виявились дохіднішими.
«Наразі можна виділити два типи інвесторів в ОВДП. Перші, які активно інвестують в гривневі папери, з огляду на високі ставки за ними, багато варіантів за термінами і віру в українську валюту. Друга категорія консервативніша. Вони тримають велику частину, а інколи й всі інвестиції у валютних паперах. Ця стратегія забезпечує їм майже втричі меншу дохідність, порівнюючи з гривневими ОВДП, але для них — це спокій щодо послаблення національної валюти», — розповів «Мінфіну» керівник брокерського підрозділу ICU Андрій Величко.
На думку Сергія Гончаренка, співвідношення між гривневими і валютними облігаціями може становити 70/30. У цьому випадку доларові ОВДП будуть хеджем у довгострокових інвестиціях від різкого знецінення гривні.
Відповідно до офіційної статистики, українці тримають приблизно рівні частини заощаджень у валютних та гривневих паперах. Серед придбаних ними 50,7% номіновані у гривні, 46,4% — доларах і ще 2,9% — в євро.
Цікаво, що навіть в керівників НБУ погляди щодо розміщення власних коштів відрізняються. Аналізуючи їхні декларації, «Мінфін» з'ясував, що ОВДП тримають четверо з них. При цьому голова Нацбанку і його заступник Олексій Шабан — інвестували у доларові папери, а інші заступники, Сергій Ніколайчук і Дмитро Олійник, — у гривневі.
Забезпечуємо постійний приплив грошей
Часто серед переваг інвестицій в облігації називають можливість їх продати на вторинному ринку, якщо терміново знадобляться гроші. Проте тут варто враховувати декілька важливих аспектів. По-перше, деякі банки, які пропонують цінні папери, не мають функції їх продажу. Теоретично, їх все ж можна продати на біржі, але це буде вкрай складна процедура.
Крім цього, навіть якщо брокер пропонує можливість не лише купити, але й продати папери, то це він робить зі спредом. Тобто він викупить облігацію дешевше, ніж продав. Наприклад, у застосунку ICU ціна продажу облігації з погашенням у 2027 році становить 1 116 грн, а ціна, за якою брокер готовий її викупити, — 1 073 грн. Тому, якщо інвестор купить цей папір, а потім передумає і продасть його, на операції він втратить 43 грн, або ж 3,85% вкладених коштів.
Зважаючи на спреди, в брокерській компанії Кінто редакції порадили для кращої дохідності тримати облігації до погашення, а не продавати їх достроково.
Водночас варто розуміти, що ситуації виникають різні й гроші можуть знадобитися терміново. Для того, щоб підстрахуватися, інвестиційний експерт Євгеній Тригубченко дав декілька лайфхаків.
Перший — використовувати ладдеринг або ж драбинкову стратегію. Вона передбачає, інвестування в облігації з різними термінами погашення, що дозволяє забезпечити постійний потік доходів у різні періоди. Наприклад, замість того, щоб купити папери з погашенням лише через два роки, обираємо 4 різні види ОВДП, які будуть погашені орієнтовно через 6, 12, 18 і 24 місяці. Завдяки цьому кожні півроку отримуватимемо назад частину коштів.
Друга стратегія — барбелл або ж гантельна. Відповідно до неї, інвестор обирає довго- та короткострокові папери, уникаючи середньострокових. Завдяки цьому перші приносять вищий дохід, а другі забезпечують отримання коштів у найближчому майбутньому. Якщо ж потреби у них не виникає, можна знову купувати короткострокові ОВДП.
Що обрати: короткострокові чи довгострокові папери
Ще одне питання, на яке має відповісти інвестор: які папери вигідніше купувати — на короткий чи довгий термін.
Найвища дохідність, яку знайшов «Мінфін» за гривневими облігаціями, становить 17,25% річних, такі виплати передбачають ОВДП із погашенням у липні 2027 року. Хоча ще наприкінці 2022 року можна було придбати облігації, які приносили 23% річних.
Причина падіння дохідності у зниженні облікової ставки НБУ. Якщо після початку повномасштабної війни вона злетіла до 25% річних, то з літа минулого року регулятор почав її поетапне зниження, і наразі вона становить 13,5% річних. Ставка НБУ — один із головних орієнтирів Мінфіну для встановлення дохідності державних паперів.
Тож, зниження ключової ставки регулятора дозволяє уряду залучати кошти під нижчі відсотки. Цілком ймовірно, що НБУ продовжить зниження облікової ставки, адже інфляція зберігається на низькому рівні — за підсумками квітня у річному вимірі вона склала 3,2%.
«НБУ вбачає певний простір для подальшого пом’якшення відсоткової політики за умови збереження сприятливих макрофінансових тенденцій. Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає зниження облікової ставки до 13% у поточному році», — заявляють в Нацбанку.
Якщо облікова ставка продовжить знижуватись, дохідність за облігаціями також піде донизу. В цьому випадку найлогічнішою дією інвестора було б купити довгострокові ОВДП і зафіксувати дохідність в той час, як відсотки за новими випусками і на вторинному ринку падатимуть.
«З урахуванням того, що облікова ставка НБУ до кінця року може знизитися до 13%, логічно фіксувати зараз більшу дохідність через купівлю ОВДП із терміном погашення понад рік, оптимально термін погашення 2−3 роки», — вважає Сергій Гончаренко.
Про те саме говорить й Андрій Величко: «З огляду на поступове та планове зменшення облікової ставки і, як наслідок, зниження відсоткових ставок, кращим лайфхаком сьогодні є купівля довгих паперів».
Водночас тут варто враховувати, що плани НБУ щодо зниження облікової ставки — це лише прогнози, а не зобов'язання. Якщо інфляція прискориться, наприклад, через падіння гривні, підвищення комунальних тарифів чи інші чинники, регулятор завжди може змінити свою стратегію, аби загальмувати інфляцію.
Тому, як і в питаннях кращої валюти облігацій, вибір короткострокових чи довгострокових паперів стосується насамперед віри кожного конкретного інвестора. Як «Мінфіну» поясили в Кінто, якщо інвестор очікує, що ставка почне зростати, тоді доцільно купувати «коротші» облігації, а якщо прогнозує зниження — «довші».
Читайте також: Мінфін знижує дохідність ОВДП: прораховуємо вигідність вкладень в них із огляду на курс
Зважаючи ж на те, що ніхто з нас не може напевно сказати, як змінюватиметься курс і облікова ставка, найкращий варіант — це диверсифікувати інвестиції, а співвідношення різних цінних паперів коригувати, відповідно до власної схильності до ризику.