Курс долара у 2024-2026 рр.: на якому рівні його бачить Нацбанк

Тобто, керуючись ПКН, Нацбанк своїми діями і коментарями намагається максимально заплутати українців, щоб вони в жодному разі не зрозуміли мотивів НБУ та його бачення курсу. І, мабуть, це має створювати враження, що «кожен із нас і є Нацбанк», тобто кожен може вплинути на курс своїми діями. Хоча ми ж розуміємо, що сьогодні роль Нацбанку на валютному ринку є домінуючою (як би там не намагалися заперечити).

Наскільки я розумію, наріжним каменем ПКН є те, що ніхто (крім вузького кола в НБУ) не знає, яку курсову динаміку бачить Нацбанк. В мене склалося враження, що я зміг порахувати середній курс долара, який НБУ закладає до своїх макроекономічних прогнозів. Оскільки я тепер (на мою думку) знаю більше за інших, то ПКН вже порушується. Цим дописом спробую виправити таку загрозливу для курсової політики ситуацію.

Читайте також: Курс, валютні облігації та депозити: як рішення ФРС вплине на наш ринок

НБУ не може не враховувати курс у своїх прогнозах

Як би не розповідали в Нацбанку про те, що курс вони не прогнозують та не коментують, ми усі розуміємо, що вони для макроекономічних прогнозів не можуть обійтися без припущень щодо курсу долара. Особливо зараз, коли понад 40% витрат державного бюджету фінансується за рахунок міжнародної фінансової допомоги. Ми ж бачимо, що курс гривні до долара опосередковано прогнозує і МВФ, і цілком офіційно прогнозує Кабмін (Мінекономіки) для цілей складання державного бюджету.

Тут важливо зауважити, що слово «прогнозувати» щодо курсу долара є не зовсім вдалим. Так, в Мінекономіки якось визнавали, що курс є «екзогенним» параметром. Простіше кажучи, вони його беруть не з якоїсь моделі, а фактично «зі стелі», тобто користуючись не складними розрахунками, а якоюсь простою логікою, здоровим глуздом, чи може навіть інтуїцією.

У випадку НБУ, я припускаю, що той курс, який вони використовують для усіх своїх прогнозів, теж не є результатом складних розрахунків. Це припущення є дуже важливим для перевірки адекватності моїх розрахунків, про що напишу у четвертому розділі.

Наскільки можна «довіряти» внутрішнім прогнозам НБУ щодо курсу?

Маю зауважити, що курс долара, який є предметом цього допису, є оцінкою для цілей макроекономічного прогнозу НБУ. Сам макропрогноз ви можете побачити в інфляційному звіті НБУ. Звісно, жодних згадок про майбутній курс ви там не знайдете (інакше, не було би мені сенсу так багато писати).

Очевидно, закладені до макропрогнозу очікування курсу є продуктом роботи одного департаменту НБУ, і далеко не факт, що той департамент має доступ до інформації про наміри та стратегію іншого департаменту, який безпосередньо займається валютними операціями. Тобто не факт, що припущення щодо курсу від департаменту макропрогнозування розділяються усіма іншими в НБУ (тут може бути жарт про one-voice-policy). І вже точно цей прогноз не є якимось цільовим значенням для НБУ.

Тут є також інший ризик — що, власне, прогноз НБУ щодо курсу може виявитися далеким від реальності. Не тому, що цей курс (ймовірно) не є результатом кілометрових обчислень. І не тому, що НБУ не контролює курс, — а просто тому, що ситуація у нас в країні вкрай непрогнозована.

Так, аргументом на користь важкої прогнозованості будь-чого в Україні може бути порівняння прогнозних та фактичних значень облікової ставки на кінець 2023 року. Ну вже що-що, а облікову ставку НБУ точно контролює, тому помилка в його прогнозах не повинна бути великою. Але в минулорічному квітневому прогнозі НБУ ми побачимо (ну, тобто можемо порахувати) їх прогноз облікової ставки на кінець року на рівні 21% (-4,0 в.п. від рівня на дату прогнозу), тоді як, фактично, вона минулий рік закінчила на рівні 15% (-10,0 в.п.).

Серйозний промах, якщо дивитися саме на облікову ставку. Але якщо дивитися на ставки за депозитними сертифікатами НБУ (власне, саме ставка за депсертифікатами, а не облікова, дійсно визначає ставки на гривневому ринку), то тут промах не такий великий: зміна середньої ефективної ставки ДС за згаданий період склала лише -4,4 в.п. Це більш-менш відповідає квітневим очікуванням НБУ про зміну його монетарної політики, що є напрочуд точним прогнозом. Особливо, беручи до уваги, що з квітня минулого року багато що в країні змінилося. Тобто прогнозам НБУ таки можна довіряти.

Ну і найголовнішим ризиком розрахунку курсу, про який я тут пишу, є сам принцип «конструктивної невизначеності». Як я вже цитував вище, ПКН, зокрема, полягає в тому, що Нацбанк робить усе можливе для ускладнення прогнозування курсу непосвяченими. Тобто НБУ може навіть свідомо заплутувати українців щодо його курсової політики. Але, як на мене, спроба заплутати — не означає, що Нацбанк у своїх звітах дає якісь фейкові прогнози.

Читайте також: Курс «36,6» чекати вже не варто: чи буде різкий обвал гривні

Оцінка нацбанківського курсу та перевірка адекватності оцінки

Не буду розкривати секретів фірми, тож просто скажу, що моя оцінка прогнозів курсу від НБУ базувалася на діленні певних прогнозних показників у гривневому еквіваленті на ті ж показники у доларовому еквіваленті. Порахувати гривневий еквівалент було непросто. Але при його розрахунку я базувався на припущенні, що НБУ скрупульозно і коректно той розрахунок собі зробив (ну, і, звісно, на припущенні, що я теж зробив усе коректно).

Для мене не менш важливим завданням була подвійна перевірка розрахунків. Оскільки я полінився шукати у макрозвіті НБУ якісь інші показники в доларі та гривні, які би могли беззаперечно підтвердити правильність моїх розрахунків, я вирішив зробити double-check по-своєму.

Для double-checking я базуюся на припущені, що оці прогнозні курси від НБУ мають бути «красивими числами». Красивими, тому що (як я вже писав вище) вони, найімовірніше, не є результатами складних моделей, а «екзогенними змінними», тобто числами, які просто вбили у клітинку екселю за допомогою клавіатури. Такі числа повинні бути інтуїтивно зрозумілими для будь-кого, хто їх перевіряє. Так, наприклад, екзогенну змінну, що дорівнює 24,00, інтуїтивно легше сприйняти і обґрунтувати, аніж 24,193.

Отож, як можуть виглядати оці красиві (екзогенні) оцінки курсу. Я точно знаю, як би я то робив. На цей рік я би брав якесь кругле число курсу долара (без копійок). На наступний рік/роки, я би прогнозував або (а) теж якісь круглі числа, або — найімовірніше, (б) якусь річну зміну курсу (у відсотках), яка би була теж красивим числом. Власне, у випадку моїх оцінок прогнозів курсу від НБУ, ми саме так і маємо: красиве число на 2024 рік, і не менш красиві зміни у відсотках на наступні два роки.

Можливим ризиком такого підходу може бути отой ПКН. Тобто є ймовірність, що НБУ уникає таких красивих чисел у своїх прогнозах, бо, інакше, «хтось може здогадатися». Але по-перше, ніхто не мав здогадатися. А по-друге, любов до красивих чисел у курсовій політиці НБУ останнім часом таки добре прослідковується (згадайте зміну курсу долара на 25,0% до красивого значення нормальної температури тіла людини у липні 2022 року, а також згадайте курс долара на перше січня цього року: 38,00).

Здається, я вже достатньо зробив дисклеймерів і пояснень, щоб, нарешті, перейти до суті.

Про середньорічний курс на 2024−2026 рр.

Моя оцінка нацбанківських прогнозів середньорічного курсу долара наступна: 39,00 у 2024 році, 41,9 (+7,5% р/р) у 2025 році та 46,1 (+10,0% р/р) у 2026 році.

Відразу зауважу, що ця оцінка є дещо нижчою за те, що для нас прогнозує МВФ (40,9, 44,7 та 47,5, відповідно) та Кабмін (40,7 у 2024 році).

Підкреслю, що це все мова йде про середньорічний курс. А от зрозуміти бачення НБУ щодо курсу на кінець року — значно складніше, і тут сильно заважає отой надокучливий ПКН. Через нього тут може бути багато варіантів.

Але якщо ми виходитимемо з принципу красивих чисел, а також уявлятимемо, що Нацбанк бачить монотонне збільшення курсу долара на всьому прогнозному періоді, то мені здаються найімовірнішими такі оцінки на кінець наступних років: 40,5 (це більш-менш відповідає консенсус-прогнозу, який збирає сам Нацбанк), а далі +8,0% за рік, та ще +10,0% за рік.

Висновки

Ми, звісно, не знаємо і не можемо знати, як розвиватиметься ситуація в Україні цього року і надалі. Але моє бачення прогнозу курсу від НБУ (інституції, яка багато в чому визначає курс) саме таке. На щастя, чи на жаль, Нацбанк не коментує курсову політику, тож не зможе ані підтвердити, ані заперечити ті розрахунки. Якщо читачі бачать суттєві прогалини у моїй логіці — радо вислухаю.

Окремо зауважу, що усі ті цифри — це моя оцінка оцінки Нацбанку. Це в жодному разі не є спробою вгадати, який саме ми побачимо курс. Бо в цій усій логіці є подвійний ризик помилки. Хоча, як я нещодавно писав, парна кількість помилок іноді дає хороший результат…

Один із важливих висновків тих розрахунків — це те, що, дуже ймовірно, монетарна політика НБУ залишатиметься жорсткою ще найближчі три роки. Інакше, Нацбанку не вдасться досягти курсової стабільності (яка, як відомо, полягає в тому, що ставки за гривневими депозитами населення мають бути вищими за очікуване відсоткове зростання курсу долара).

Інший важливий висновок-рекомендація: не біжіть купувати долари. Бо гривневі фінансові інструменти (за умови того, що усе вищенаписане має сенс) даватимуть вам більший дохід. Так, наприклад, якщо ви сьогодні купите долар, то за три наступні роки він зароблятиме вам у середньому 8,2% річних у гривні. Якщо ви сьогодні придбаєте трирічні ОВДП, то зароблятимете значно більше (приблизно 18,5% річних). І ні, я не даю безкоштовних рекомендацій, де і як щось купувати.

Читайте також: Які облігації варто розглядати для придбання на початку 2024 року