Вплив на оборонний сектор — чи почався його суперцикл?

Під час геополітичних криз акції оборонних компаній часто зростають, оскільки інвестори очікують збільшення військових замовлень. Американські оборонні компанії мають ключове становище на світовому ринку озброєнь. Вони є основними постачальниками військової техніки та озброєння для багатьох країн, у тому числі з союзниками США на Близькому Сході.

Компанії, такі як Lockheed Martin (LMT), RTX Corp. (RTX), Boeing (BA) та L3Harris Technologies (LHX), вже відчули «позитивний вплив» конфлікту на свої акції. Також варто звернути увагу на ETF, які відстежують оборонний сектор, наприклад, iShares U.S. Aerospace & Defense ETF (ITA) або SPDR S&P Aerospace & Defense ETF (XAR).

Попри той фактор, що компанії оборонного сектору зазвичай низькомаржинальні, а нові заводи для розширення виробництва будуються досить довго, такі компанії є досить привабливими для довгострокового інвестора.

Візьмемо одну з найбільших оборонних компаній США — Lockheed Martin. Вона виробляє широкий спектр продукції, включаючи військові літаки (наприклад, F-35 Lightning II), ракетні системи, супутники, системи управління та інтегровані системи оборони, а також надає послуги з інтеграції інформаційних систем.

Маржинальність становить 10,48%. Дохідність за 10 років — 239%, для порівняння: дохідність ETF на «широкий ринок» SPY за той же період зросла на 149% (що теж є досить хорошим показником для пасивної інвестиції).

Є ймовірність, що із загостренням військових конфліктів ці компанії можуть продовжити своє зростання та надалі випереджати широкий ринок. Однак, зважаючи на те, що інша одна з найбільших оборонних компаній США — RTX Corp. (RTX) — за 10 років зросла лише на 8%, ритейл-інвесторам краще зосередитись на ETF, аніж на окремому відборі акцій.

Читайте також: Атака ХАМАС та війна в Україні: чому ціна на золото не злітає до небес

Як затяжні конфлікти за участю США впливають на американську економіку

У тому, що потрібно буде розширювати оборонні програми для поповнення власних запасів набоїв та озброєння. Це, зі свого боку, впливатиме на збільшення державного боргу, який і так досить великий. Одні тільки студентські борги складають $1,6 трлн.

На 13 жовтня 2023 року загальний американський борг зростав зі швидкістю $1,2 млрд на годину. За 45 днів американці беруть у борг $1 трлн, а за останні 19 днів позичили $500 млрд, і темпи збільшення боргу лише зростають. Це все, у поєднанні зі збільшенням заборгованості за кредитними картками та страйками профспілок, які вимагають вищі заробітні плати, призводить до досить негативної економічної динаміки.

Після нещодавнього успіху страйку акторів та сценаристів, поліпшення їх умов праці та збільшення заробітної плати, інші профспілки також активізувались. Їх вимоги найчастіше досить завищені, оскільки керівники профспілок навіть не дивляться на те, чи реально компаніям збільшувати фонд заробітної плати, та при цьому не подати на банкрутство.

Водночас, нові аукціони з продажу державних американських облігацій мають досить слабкий попит. Все через те, що одні з найбільших тримачів американських трежеріс (Японія та Китай) продають ці облігації для підтримки власної валюти, а інші країни не в змозі викупати такі великі випуски.

Нобелівський лауреат із економіки Пол Кругман вважає, що для зменшення дефіциту США потрібно підвищити податки (а це підвищення десь на 40%) або зрізати соціальні програми. У першому випадку ми бачимо зменшення маржинальності компаній та збільшення інфляційного тиску, що може призвести до стагфляції.

У другому випадку ми також бачимо, що такі заходи можуть перерости у рецесію, а в гіршому варіанті — у депресію. Також одним із наслідків тиску на американську валюту було те, що уряд Ізраїлю був змушений втрутитись, щоб захистити свою валюту. Він продав близько $30 млрд, щоб підтримати шекель, який після атак впав до найнижчого рівня з 2016 року.

Читайте також: Кількість «гарячих» точок у світі зростає: чому інвестори ігнорують війну

Нафтове ембарго 1970-х: чи варто очікувати зараз подібних наслідків

У 1973 році країни-члени ОПЕК відповіли на підтримку США Ізраїлю під час Йом-Кіппурської війни (війни Судного дня), запроваджуючи ембарго на поставки нафти до США та інших західних країн. Це призвело до чотириразового зростання цін на нафту та глобальної економічної рецесії.

Подібно до ситуації 1970-х, нинішній конфлікт між Ізраїлем та ХАМАСом призвів до зростання цін на нафту. Однак, на відміну від 1970-х, сучасний світовий ринок нафти є різноманітнішим і менш залежним від Близького Сходу.

Як і під час нафтового ембарго, зростання цін на нафту може призвести до інфляційних тисків та сповільнення економічного зростання. Однак, сучасні економіки західних країн стали стійкішими до таких шоків завдяки різноманіттю джерел енергії та ефективнішим механізмам регулювання.

Проте, будь-які перебої у постачанні можуть мати глобальні наслідки. Одним із них є збільшення інфляції або, знову ж таки, перехід до стагфляційного сценарію, коли економічна активність знижуватиметься, а інфляція зростатиме за рахунок збільшення ціни на енергоносії.

Також не варто забувати про американські компанії нафтогазового сектору, які також можуть зазнати значних збитків, що, зі свого боку, вплине на маржинальність та котирування акцій цих компаній.

Наприклад, візьмемо компанію Chevron. Компанія призупинила роботу на газовому родовищі Tamar в Ізраїлі через загострення конфлікту з ХАМАС. Ізраїльське родовище опинилося під загрозою ракетного обстрілу. І попри те, що Chevron збирається постачати газ із іншого родовища (Leviathan), обсяги поставок газу до того ж Єгипту в моменті впали на 20%.

Читайте також: Як зберегти гроші під час війни: 5 варіантів для обережних інвесторів

Тиха гавань для активів інвесторів у турбулентні часи

Захисним активом може виступати золото, яке досить непогано себе почуває у період нестабільності та розвитку стагфляційного сценарію. Золото завжди вважали надійним притулком для інвесторів, особливо в умовах економічних коливань. Центральні банки, зі свого боку, використовують його для підтримки стабільності своїх валютних резервів.

За інформацією з аналітичних джерел, центральні банки придбали 333,2 тонни золота у першому півріччі 2023 року, що на 39% більше, порівнюючи з аналогічним періодом попереднього року.

Ритейл-інвесторам можна відіграти зростання ціни на золото через ETF GLD.

Також безпечними активами завжди вважались американські казначейські облігації. Якщо ми кажемо про довгострокові облігації, які доступні для купівлі через ETF iShares 20+ Year Treasury Bond ETF (TLT), то у них є потенціал до зростання у 20−25%. Це досить непогано для пасивної інвестиції в умовно найнадійніший актив у світі. Але варто врахувати всі ризики, пов’язані з американським боргом.