Наприкінці грудня українські користувачі Revolut отримали неприємне сповіщення: через 60 днів їхні акаунти закриють. Популярна платіжна система попрощалася з резидентами України, хоча формально й не виходила на наш ринок: після півтора року переговорів Revolut так і не отримав ліцензію від НБУ. На жаль, не він перший і не останній, — дедалі частіше доступ до цифрових фінансів мають лише ті, хто може звітувати перед податковими службами Євросоюзу.
Що ж робити українцям, які через відсутність повноцінного правового статусу фінтеху живуть у сірій зоні — між банками, криптою та закритими дверима глобальних сервісів? Нижче розбираємося з тим, які застосунки працюють, хто ними може скористатися і за яких умов.
Revolut: тимчасове вікно, яке зрештою зачинили
На початку повномасштабного вторгнення Revolut став однією з небагатьох міжнародних платформ, що відкрила двері для українців: дозволив реєстрацію за українським паспортом і прив'язку до локальних карток. Сервіс фактично замінив цифровий банк для сотень тисяч біженців, допомагаючи оплатити оренду, комуналку чи здійснити перекази, коли НБУ обмежив купівлю валюти та її виведення з гривневих карток.
Проте «вікно можливостей» швидко зачинили: уже через декілька тижнів Revolut закрив онбординг для користувачів без європейської адреси, посилаючись на відсутність української ліцензії. Усе, що залишилось, — акаунти тих, хто встиг пройти реєстрацію до обмежень. Протягом майже двох років сервіс працював у сірій зоні: українці, які не мали податкової резидентності в ЄС, але мали акаунт, продовжували активно користуватися всіма функціями платформи.
22 грудня 2025 року історія завершилася офіційно. Переговори з НБУ про отримання ліцензії закінчилися без результату, а компанія почала масово сповіщати користувачів про закриття акаунтів. Тепер ті, хто користувався Revolut роками, опинились у ситуації «а що далі?». Для частини це не критично: якщо є тимчасовий захист, робоча чи навчальна віза, та податковий номер у країні перебування — можна відкрити рахунок у Revolut як європейський резидент. За умови, що користувач зможе підтвердити місцеву адресу, — ця система знайома всім, хто коли-небудь проходив KYC. А от для тих, хто лишився в Україні, опції звузилися: обхід через е-резиденцію Естонії чи ФОП за кордоном потребує часу й ресурсів, а ІПН сам по собі не пропускає до глобальних фінансів.
Wise: сервіс, який тихо згорнувся
Британський сервіс Wise працював в Україні з 2014 року і був улюбленим інструментом IT-фрилансерів та креативників: мультивалютні рахунки, SEPA-перекази, виплати з Upwork, мінімальні комісії. Сервіс дозволяв легко отримувати гроші з будь-якої країни, обмінювати валюту за реальним курсом і надсилати кошти за кордон або близьким в Україні — без банківського квесту. З початком повномасштабної війни ці можливості стали критично важливими як для волонтерів, так і для переселенців. Додалися картки, можливість знімати готівку за кордоном, оплачувати житло чи транспорт — усе це робило Wise не просто фінтехом, а базовим інфраструктурним сервісом для тих, хто опинився в дорозі.
Але вже з серпня 2022 року Wise почав згортати функціонал. Спочатку — заблокував випуск карток і реєстрацію акаунтів із українською адресою. Згодом обмежив валютні операції, а у грудні 2024-го припинив можливість виплат на картки українських банків. Зараз сервіс працює лише в одному напрямку: дозволяє отримувати перекази з-за кордону на українські картки, але не дає можливості ініціювати переказ із України, поповнювати рахунок у гривні чи надсилати кошти іншим користувачам. Також заблоковані всі операції з тимчасово окупованими територіями.
Тож, зрештою, ситуація нагадує історію з Revolut: українці з адресою чи податковим резидентством у ЄС можуть користуватися сервісом без обмежень, але решта — залишаються в цифровій тіні з обмеженнями.
PayPal: напіввідкриті двері
У березні 2022 року PayPal дозволив українським користувачам надсилати й отримувати гроші між приватними акаунтами — те, що раніше було недоступним. Для багатьох це стало проривом: уперше можна було легально отримувати донати, підтримку від родичів або оплату за фриланс. Але функціонал залишився урізаним із самого початку — і з часом майже не розширився.
Наразі PayPal в Україні працює в обмеженому режимі. Надіслати або отримати кошти між акаунтами можна, але вивести їх можна лише на українську картку Visa чи Mastercard — рахунки в PayPal для резидентів України досі не підтримують зберігання балансу чи підключення мультивалютних рахунків. Також сервіс не дозволяє підключати українські акаунти до Stripe, Etsy чи Patreon, через що він непридатний для більшості професійних потреб.
Попри очікування на повноцінну інтеграцію PayPal в Україні, компанія досі не отримала відповідної ліцензії й навіть не заявляла про плани виходу на ринок. Українські користувачі можуть користуватись лише «напівактивованим» сервісом, який обіцяє глобальність, але дає тільки обмежений набір послуг.
TransferGo: грошовий переказ — і нічого більше
На відміну від Revolut чи Wise, TransferGo не пропонує мультивалютних рахунків чи карток. Це класичний сервіс міжнародних грошових переказів: без зберігання балансу, без доступу до рахунку — гроші просто проходять транзитом. Але саме тому TransferGo залишається доступним для українців і сьогодні.
Сервіс дозволяє надіслати кошти з Європи, США чи Великої Британії прямо на українську картку — з доволі вигідним курсом і прозорими умовами. Перекази доходять за декілька годин, у деяких випадках — миттєво. Надіслати гроші з України — не можна, так само як і зберігати баланс у системі. Це не банк і не платіжна платформа — лише транспорт.
Для тих, хто регулярно підтримує родичів в Україні, допомагає волонтерам чи просто шукає стабільний спосіб переказати гроші з-за кордону, TransferGo — практичне рішення. Але як альтернатива банку чи фінтех-застосунку — ні.
Менші платформи, які ще тримаються
Доки великі гравці закривають двері, декілька менших сервісів залишаються для українців доступними — хоча теж не зовсім офіційно. Вони не завжди дають повний набір інструментів, але дозволяють виводити кошти з фрилансу, зберігати валюту чи надсилати гроші з-за кордону без зайвих квестів. Найстабільніше працюють такі:
Payoneer досі лишається надійним варіантом для фрилансерів: Upwork, Fiverr, Amazon чи Airbnb — без проблем платять на цей рахунок. Станом на кінець 2025 року виведення в Україну працює лише через банківський рахунок (SWIFT, фактично IBAN-реквізити валютного/гривневого рахунку). З-поміж недоліків можна зазначити комісію — до 2%, а також конвертацію за власним курсом Payoneer. Фізична картка в Україні — радше, виняток, тому для повсякденних витрат не підходить. Натомість для тих, хто в ЄС із легальним статусом, сервіс працює повноцінно.
Paysera — альтернатива з Литви. Відкриває рахунки в євро дистанційно, дає IBAN, SEPA-перекази, гідний курс. Але картку надсилають лише тим, хто має тимчасовий або постійний дозвіл на проживання в ЄС. В Україні — лише рахунок. Для тих, хто просто хоче зберігати або отримувати євро, — рішення працює.
ZEN.com (Польща/Литва) — новий фаворит серед українців. Реєстрація з українським паспортом проходить дистанційно, мультивалютний рахунок активується відразу, віртуальні картки доступні з першого дня. Перекази на українські картки — з мінімальними або нульовими комісіями за певними тарифами, через систему PrivatMoney. Є навіть українська локалізація. Мінус: фізичну картку не надсилають до України, і сервіс більше підходить для особистого користування, ніж для бізнесу.
Криптобіржі: коли сіра зона працює краще за офіційну
Попри регуляторну невизначеність, криптовалюта — одна з небагатьох систем, яка продовжує працювати для українців без істотних обмежень. Сьогодні саме сіра зона крипти дає те, що втратили Revolut і Wise: можливість швидко переказати значну суму з мінімальними комісіями, вивести кошти на картку або надіслати їх у будь-яку точку світу — від ЄС до США.
Криптовалюту можна завести через фізичні обмінники, онлайн-сервіси, або просто з банківської картки — безпосередньо на біржу. Найзручніші для цього централізовані платформи з українською локалізацією та підтримкою. На WhiteBIT, наприклад, можна поповнити рахунок із банківської картки, а потім вивести кошти назад — теж на картку. Перекази між акаунтами всередині біржі проходять за лічені хвилини, тож це працює як альтернатива класичним банківським транзакціям. Binance та інші великі біржі пропонують P2P-сервіс, де користувачі безпосередньо продають і купують крипту, домовляючись про умови — як на онлайн-ринку.
Чимало бірж мають потужну систему верифікації, підтримують UAH, EUR, USDT, BTC та інші популярні валюти. У разі потреби, криптовалюту можна конвертувати у стейблкоїн (наприклад, USDT) — і використовувати як заміну банківському рахунку. Виведення на українські картки досі працює стабільно, хоча банки й фіксують ці транзакції як «ризиковані».
Це не рішення для кожного — але доки держави сперечаються за регуляції, крипта мовчки виконує свою задачу: швидко, глобально, з мінімальним втручанням.
Холодні та гарячі гаманці: коли треба обійтися без біржі
Криптогаманці — альтернатива біржам для тих, хто хоче зберігати й пересилати крипту без посередників. MetaMask, Exodus або навіть холодні гаманці, на кшталт Ledger, — дають повний контроль над коштами без прив’язки до платформи. Жодних лімітів, жодної банківської перевірки — лише приватний ключ і підключення до мережі.
Такий гаманець не дозволяє вивести гроші безпосередньо на картку, але працює як проміжна ланка: завів у гаманець — надіслав іншому користувачу — той продав на біржі, через P2P або вивів готівку в криптообміннику. У великих містах України досі працюють фізичні точки, де можна продати крипту за готівку — без банків, лімітів і зайвих питань. У Європі теж такі обмінники є чи не у всіх великих містах. Часто зняти готівку в розмірі до 1 000 USDT можна без документів, але комісії значно вищі, ніж в Україні (у середньому 3−4,5%).
У кризових ситуаціях це найгнучкіший спосіб переказати гроші, коли банківські перекази обмежені, рахунки заморожені або регіон опинився поза зоною фінансового покриття. Але треба пам’ятати: безпека тут повністю на боці користувача. Загублений доступ до гаманця, неправильна адреса — втрачена крипта.
Telegram: гроші за секунди — але не без питань
На тлі обмежень банківських сервісів і нестабільності класичних фінтех-платформ, у грі з’являється ще один гравець — несподівано зручний і вже добре знайомий. Telegram поступово перетворюється на фінансовий інструмент. У застосунку діє вбудований криптогаманець на блокчейні TON, який дозволяє зберігати, купувати й надсилати криптовалюту — не лише TON, а й популярні USDT, Bitcoin, Ethereum тощо.
Є підтримка P2P — через офіційний бот можна поповнити гаманець з української картки або вивести кошти назад у фіат. Комісії низькі, усе працює безпосередньо в чаті, без зовнішніх сервісів.
Але є нюанси. В Україні Telegram не вважається повністю безпечним каналом для зберігання приватних активів, оскільки ключі зберігаються всередині застосунку. До того ж для обміну крипти на готівку все одно доведеться звертатись до обмінника. Втім, як інструмент для швидких переказів між знайомими — працює стабільно й просто.
Сіра зона — не вибір, а обставина
Попри обмеження, обхідні шляхи залишаються не забаганкою, а необхідністю. Мільйони українців за кордоном усе ще живуть між двома фінансовими реальностями: працюють у Європі, але мають рахунки в Україні; підтримують родини, надсилають допомогу, підтримують збори — і для всього цього потрібні прості, швидкі й надійні інструменти.
Обмеження НБУ — не безпідставні: валютні втрати, шахрайство, стабільність банківського сектора. Але саме відсутність зручної, законної альтернативи штовхає людей у сіру зону — між криптою, напівдоступними сервісами та неофіційними обхідними схемами. І що довше вона залишається сірою, то складніше буде з неї повернутись.