Чому обмежити ставку вирішили зараз
Ідея встановлення граничної межі денної ставки за мікрокредитами не є новою. Але з початком повномасштабної війни вона знову стала актуальною через суттєве погіршення платоспроможності населення і одночасно — зростання непередбачуваних витрат, як-от ремонт пошкодженого житла.
Банківське кредитування не завжди доступне всім позичальникам, тому люди, яким відмовили в банках через їх низьку платоспроможність, часто звертаються за дорогими позиками до МФО.
«Якщо людина позичає 5 тисяч грн на два тижні, а потім віддає 7 350 грн — це не по-людськи. Якщо вона позичить 5 тис. грн, а через два тижні віддасть 6 тис. грн — це вже більш-менш прийнятно. Тому потреба зробити позики доступнішими і врегулювати інші питання, які стосуються дезінформації в рекламі, стоїть гостріше, ніж до повномасштабного вторгнення», — пояснює членкиня парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк.
У НБУ також вважають нинішній рівень ставки у 2−5% на день нераціональним та необґрунтованим. За словами начальника управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ Ольги Лобайчук, ринку була надана можливість врегулювати це питання самостійно, але він нею не скористався.
«Зараз ця проблема є вкрай гострою, і є чітке розуміння, що, як і в інших країнах, необхідне втручання у регулювання ставки, ринок сам до цього не прийде. Ми враховували ризики, специфіку бізнесу, і вважаємо, що ставка у 0,8% на день є цілком обґрунтованою. У інших країнах обмеження набагато суттєвіші», — говорить вона.
Читайте також: Мікрокредит: Гетманцев пропонує обмежити денну процентну ставку до 1% у день
Чи зміниться попит на кредити
Через повномасштабну війну ринок мікрокредитів скоротився майже втричі. Учасники ринку сумніваються, що здешевлення мікропозик сприятиме його відновленню.
«Ринок відновився на 55−60%, порівнюючи з 4 кварталом 2021 року. Сподівань, що зі зниженням ставки відбудеться бум і ринок зростатиме, немає. Більше сподівань на перемогу, покращення матеріального становища клієнтів і споживчих настроїв в країні», — зауважив Володимир Довгаль, директор Авентус Україна.
У Нацбанку вбачають користь від нововведення у зменшенні частки непрацюючих кредитів.
«Самі МФО звертатимуть більшу увагу на платоспроможність своїх же клієнтів, перебудовуватимуть свої скорингові моделі так, щоб ризики неповернення кредиту звести до мінімуму», — пояснює Ольга Лобайчук, і сподівається, що практика видавати 40 кредитів неплатоспроможному позичальнику, бо в нього є родичі, які, якщо на них натиснути, все заплатять, відійде в минуле. Інакше, наступним кроком регулятора може стати встановлення додаткових вимог до оцінки платоспроможності позичальника з боку МФО.
Що каже ринок
У МФО сприймають обмеження денної ставки, як доконаний факт і більше обговорюють її граничний рівень. За словами Володимира Довгаля з Авентус Україна, єдиного бачення ринку, при якій ставці буде комфортно працювати, немає. Дрібніші учасники зможуть зберегти свої продукти і їхні бізнес-моделі будуть дієздатними при ставці 2%. Для більших обговорювалася межа у 1,5−1,6%.
«Треба розуміти, що ставка — це не прибутковість. Рівень відсоткової ставки — це рівень доходу компанії, жодна компанія не заробляє прибуток 2% на день. Тому кожен відсоток зниження доходу є суттєвим і може мати драматичні наслідки для компанії», — резюмував Володимир Довгаль.
На його думку, зниження має бути поступовим — це, до речі, відповідає європейським практикам. Наприклад, у Польщі процес зменшення ставки за мікропозиками відбувається вже впродовж 10 років.
За поступове зниження також виступив Володимир Коник — GR Advisor of CEO Moneyveo. Він вважає, що до 1 січня 2024 року граничну денну відсоткову ставку краще залишити на рівні 2,5%, а ще за рік — знизити до 1,5%.
«Так ринок зможе пристосуватися й працювати далі. Інакше частина компаній підуть, залишаться тільки ті, в кого велика кількість клієнтів», — переконаний Володимир Коник.
Представники мікрофінаснових компаній закликають регулятора й законотворців при ухваленні рішень враховувати не тілький інтерес споживачів фінансових послуг, а й інтереси кредитора. Зокрема, удосконалити механізм стягнення заборгованості з недобросовісних позичальників.
«А саме — допомогти небанківському фінансовому ринку з роботою у сфері стягнення заборгованості з клієнтів, де можливо — спростити подачу позовних заяв до суду або розробити додаткові стимули та важелі для позасудового врегулювання заборгованості», — висловив побажання начальник юридичного відділу ТОВ «СОС кредит» Максим Ткаченко.
Коли очікувати на зміни
Президент асоціації ВАФК Алла Сав'юк наголосила, що ринок готовий працювати за новими правилами, але йому потрібен час на адаптацію.
«Компаніям потрібно перебудувати процеси, кредитні продукти. Для цього потрібно розуміти, як швидко це треба робити. Коли чекати на ухвалення закону?», — зауважила Алла Сав’юк.
За словами Ольги Смаглюк, уже в середині серпня документ розглядатиметься в першому читанні у ВР.
«За оптимістичними прогнозами і оперативністю, з якою зараз ВР працює, можливо, наприкінці вересня він буде ухвалений», — поінформувала депутатка.
Вона вважає, що парламент досить гуманно підійшов до процесу перебудови внутрішніх процесів МФО і пропонує знижувати ставку поступово.