► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
За словами міністра, лише внаслідок російських атак безпілотників підприємства втратили основні засоби на суму близько $10 млрд.
Україна розраховує залучити для відновлення як державні, так і приватні ресурси. Німеччина залишається одним із найбільших фінансових партнерів країни, а обсяг її підтримки, за словами Кравченка, вже перевищив €80 млрд.
Як оцінювали збитки та потреби України в попередні роки
Оцінки вартості відновлення України регулярно переглядають уряд, Світовий банк, Європейська комісія та ООН. Для цього вони проводять спільну швидку оцінку завданих збитків і потреб на відновлення — RDNA (Rapid Damage and Needs Assessment).
За результатами п'яти таких оцінок, вартість відновлення України протягом наступного десятиліття постійно зростала.
-
Червень 2022 року (RDNA1). Після перших чотирьох місяців повномасштабного вторгнення прямі збитки оцінювали у $97,4 млрд, а потреби у відновленні — у $348,5 млрд.
-
Березень 2023 року (RDNA2). Після першого року війни прямі збитки зросли до $134,7 млрд, а потреби у відновленні — до $410,6 млрд.
-
Лютий 2024 року (RDNA3). За результатами оцінки станом на кінець 2023 року прямі збитки становили $152,5 млрд, а потреби у відновленні — $486,2 млрд.
-
Лютий 2025 року (RDNA4). За підсумками 2024 року прямі збитки оцінювали у $176,1 млрд, а потреби у відновленні — $523,6 млрд.
-
Лютий 2026 року (RDNA5). За результатами оцінки станом на кінець 2025 року прямі збитки сягнули $195,1 млрд, економічні втрати — $666,7 млрд, а потреби у відновленні — $587,7 млрд.
Таким чином, за чотири роки повномасштабної війни оцінка потреб України у відновленні зросла приблизно на 68% — з $348,5 млрд у першій оцінці до майже $588 млрд у п'ятій.
Читайте також: В Україні готують закон про виплати до 1,2 млн грн за народження дитини: сім'ям військових — ще мільйон
Чому цифри збитків, втрат і потреб у відновленні різняться
У міжнародних оцінках використовують три різні показники, які не можна ототожнювати.
Прямі збитки — це фізичне пошкодження або знищення активів. До них належать зруйновані будинки, підприємства, дороги, енергетична інфраструктура, лікарні та інші об'єкти.
Економічні втрати — це наслідки війни для економічної діяльності. Йдеться про недоотримані доходи, зупинку виробництва, порушення логістики, втрату робочих місць, перебої у наданні послуг та інші наслідки, які не обов'язково означають фізичне руйнування майна.
Потреби у відновленні та реконструкції — це розрахована вартість робіт, інвестицій та заходів, необхідних для відбудови країни. Вона може перевищувати суму прямого руйнування, оскільки передбачає не лише відновлення пошкодженого, а й модернізацію інфраструктури, підвищення її стійкості та використання сучасніших стандартів.
За останньою оцінкою RDNA5, найбільше постраждали житловий сектор, транспорт та енергетика. Станом на кінець 2025 року пошкоджено або зруйновано 14% житлового фонду країни, що зачепило понад 3 млн домогосподарств.
Окремо зростають потреби в енергетичній інфраструктурі. У 2025 році кількість пошкоджених або зруйнованих енергетичних об'єктів збільшилася приблизно на 21% порівняно з попередньою оцінкою. У транспортному секторі потреби у відновленні зросли приблизно на 24% через посилення атак на залізницю та порти.
Загальна оцінка майже $588 млрд охоплює потреби у відновленні та реконструкції протягом наступних десяти років. Це не означає, що Україна вже отримала ці кошти або що вся сума необхідна негайно: фінансування відбудови розподілятиметься за пріоритетами та впродовж тривалого періоду.
Як ми писали: Єврокомісія пропонує надати Україні ще 45 млрд євро у 2027 році