У грошовому вираженні виторг від експорту пшениці зменшився на 18,6% — до $2,135 млрд. Про це свідчать дані Державної митної служби.
► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Найбільшим покупцем української пшениці залишається Єгипет. Однак за січень-жовтень він придбав зерна на $529,6 млн проти $693,7 млн роком раніше. Його частка в українському експорті зменшилася з 26,5% до 24,8%.
Натомість Алжир збільшив закупівлі на 17,7% — до $509,8 млн. Його частка зросла з 16,52% до 23,88%. Третє місце посіла Індонезія, яка придбала української пшениці на $232,9 млн. Торік до трійки найбільших покупців входила Іспанія.
У жовтні експорт пшениці скоротився на 41% порівняно з тим самим місяцем 2025 року — до $190 млн. Зокрема, поставки до Єгипту зменшилися на 44,2%, до $53,6 млн, а до Алжиру — на 39,3%, до $38,6 млн. Індонезія за місяць придбала зерна на $6,6 млн.
Продажі до інших країн за десять місяців також знизилися — на 30,6%, до $862,8 млн. Лише в жовтні вони скоротилися на 41,3%, до $91,3 млн.
Для порівняння, за весь 2025 рік Україна експортувала 13,63 млн тонн пшениці — на 34% менше, ніж у 2024 році. Виторг від її продажу становив майже $3 млрд, скоротившись на 20%.
Дефіцит маршрутів і дорога логістика
Обмежені можливості експорту вже позначаються на внутрішньому ринку. За словами одеського аграрія Олександра Петкова, ціна тонни пшениці знизилася з 11−13 тис. грн до приблизно 8 тис. грн. Він пов'язує це з проблемами відвантаження через морські порти та подорожчанням логістики: вартість перевезення зерна річковим маршрутом зросла з $25 до $75 за тонну.
Альтернативні маршрути через Дунай, залізницю та автомобільні дороги не можуть повністю замінити морські порти. Нині ними можна вивозити близько 2,5 млн тонн агропродукції на місяць за потреби понад 5 млн тонн. Додаткові витрати на таке перевезення становлять $50−70 за тонну, а на окремих напрямках сягають $80.
За оцінкою міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, тривалі обмеження морського експорту можуть завдати агросектору додаткових збитків на $7,5 млрд протягом 2026/2027 маркетингового року.
Проблема не лише у вартості доставки, а й у можливості продати врожай. Польща та Румунія не готові суттєво збільшувати транзит українського зерна. Крім того, Єврокомісія пропонувала запровадити спеціальні обмеження на експорт української пшениці та інших зернових навіть після вступу України до ЄС.
За оцінкою Мінагрополітики, якщо проблеми з морськими перевезеннями збережуться, до 1 липня 2027 року перехідні залишки зернових можуть зрости до 30 млн тонн. Ще до 5 млн тонн можуть становити олійні культури.
Один із можливих способів підтримати ринок — викуп надлишку зерна державою. Однак закупівля 20 млн тонн потребувала б близько 180 млрд грн, яких у держави немає. Натомість Україна пропонує міжнародним партнерам компенсувати частину додаткових витрат на експортну логістику. За оцінкою міністерства, для цього потрібно близько €1,1 млрд.