► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Дослідження підготували фахівці НАЗК спільно з експертами за підтримки Програми ОБСЄ для України. Його презентували 10 листопада 2026 року. Автори проаналізували державне управління вищою освітою, фінансування, освітню та наукову діяльність, а також механізми забезпечення якості освіти.
За що можуть вимагати хабарі в університетах
Один із найбільш зрозумілих для студентів ризиків — неправомірна вигода за позитивні оцінки. Йдеться не лише про гроші за складання іспиту чи заліку. Можливі й інші форми зловживань:
-
Продаж оцінок за іспити, заліки та інші роботи. Викладач може вимагати або отримувати гроші за успішне складання сесії, захист курсової, дипломної чи лабораторної роботи, проходження практики або державного іспиту.
-
Виконання навчальних робіт замість студентів. Викладачі можуть отримувати неправомірну вигоду за те, що самі виконують залікові чи екзаменаційні завдання замість здобувачів освіти.
-
Завищення або фальсифікація оцінок. Декани, директори інститутів і завідувачі кафедр можуть впливати на підлеглих викладачів, щоб ті змінювали результати навчання.
-
Протекція для окремих студентів. Оцінки можуть необґрунтовано підвищувати на прохання працівників університету, впливових осіб або їхніх знайомих і родичів.
НАЗК вказує, що ризик посилюється, коли університет не має прозорих критеріїв оцінювання, електронного обліку успішності, дієвих процедур оскарження та належного реагування на повідомлення про корупцію.
Маніпуляції під час вступу та здобуття наукових ступенів
Окремий блок ризиків стосується доступу до вищої освіти. Зокрема, під час творчих конкурсів і внутрішніх вступних іспитів є можливість необґрунтовано змінювати оцінки. Ризики також виникають через надання пільг, які можуть використовувати не за призначенням.
Недостатньо прозорою НАЗК називає і процедуру вступу іноземців та осіб без громадянства. Для отримання запрошення на навчання їм потрібно безпосередньо звертатися до університету, що створює можливості для зловживань з боку його посадових осіб.
Ще одна проблема — підготовка та захист кваліфікаційних і наукових робіт. Серед потенційних зловживань:
-
замовлення дисертацій та інших академічних робіт у сторонніх виконавців;
-
академічний плагіат, фабрикація або фальсифікація результатів досліджень;
-
можливий вплив на склад спеціалізованих вчених рад, які розглядають дисертації;
-
необ'єктивне оцінювання робіт і прийняття рішень про присудження наукових ступенів.
ОБСЄ повідомляє, що серед рекомендацій дослідження — запровадження адміністративної відповідальності за надання послуг із написання дисертацій та інших академічних робіт на замовлення. Також пропонується зробити прозорішим формування спеціалізованих вчених рад і запровадити зрозумілий механізм оплати праці наукових керівників, опонентів та рецензентів, які нині працюють без винагороди.
Як можуть зловживати державними грошима та майном
Ризики існують не лише на рівні університетів, а й у роботі Міністерства освіти і науки. НАЗК виділяє кілька напрямів, у яких непрозорі правила можуть створювати можливості для корупції:
-
Розподіл бюджетного фінансування між університетами. Непрозорі критерії або вибіркове їх застосування можуть призводити до необґрунтованого надання переваг окремим закладам.
-
Оптимізація мережі університетів. Рішення про об'єднання, реорганізацію чи закриття закладів можуть ухвалюватися без достатнього обґрунтування або під впливом приватних інтересів.
-
Ліцензування освітньої діяльності. Недосконалість процедур оцінювання відповідності університетів ліцензійним вимогам створює можливості для вибіркового підходу.
-
Фінансування наукових проєктів. Ризики виникають під час конкурсного відбору досліджень і визначення переможців, які отримують державні кошти.
-
Формування переліку наукових фахових видань. Непрозорі критерії включення видань до переліку можуть створювати умови для надання необґрунтованих переваг.
-
Призначення керівників університетів. Недостатньо прозорі конкурсні процедури можуть дозволяти впливати на результати відбору.
-
Управління державним майном. Ризики стосуються використання майна університетів та ухвалення рішень щодо його розпорядження.
Ризики під час акредитації університетів
Ще один напрям дослідження — робота Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), яке оцінює освітні програми та акредитує їх.
НАЗК звертає увагу на можливі зловживання під час формування складу самого Агентства, призначення експертних груп і розподілу справ між галузевими експертними радами. Також існує ризик тиску на експертів під час акредитації, що може впливати на об'єктивність оцінювання освітніх програм.
Окрема проблема — недостатньо ефективний механізм контролю за дотриманням академічної доброчесності.
Читайте також: Від керівників поліції до головного психіатра: НАЗК передало справи про активи на сотні мільйонів гривень
Що пропонує змінити НАЗК
За результатами дослідження агентство підготувало рекомендації для МОН, НАЗЯВО та закладів вищої освіти. Вони передбачають підвищення прозорості розподілу бюджетних коштів і фінансування науки, удосконалення ліцензування та конкурсних процедур, посилення контролю за академічною доброчесністю.
Окремий акцент зроблено на запобіганні конфлікту інтересів, прозорому оцінюванні студентів, вступі до аспірантури та проведенні єдиних державних кваліфікаційних іспитів.
У НАЗК наголошують: академічна автономія університетів має зберігатися, але вона не повинна звільняти заклади від вимог прозорого управління, підзвітності та відповідального використання державних коштів.
Рекомендації можуть стати основою для змін до законодавства та внутрішніх процедур університетів. Водночас їхнє впровадження ще потребує окремих рішень державних органів і самих закладів освіти.
Як ми писали: Українці дедалі активніше повідомляють про можливу корупцію: кожне третє звернення в НАЗК — з конкретними доказами