► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Тема страйків знову опинилася в центрі уваги через нову хвилю протестів у Європі. 11 листопада в Іспанії має відбутися перший із 2012 року спільний загальнонаціональний страйк двох найбільших профспілок країни — Comisiones Obreras (CCOO) та Unión General de Trabajadores (UGT). Працівники вимагають доступнішого житла, підвищення зарплат відповідно до інфляції та кращої роботи державних послуг.
Протести відбуваються напередодні дострокових парламентських виборів, призначених на 29 листопада. Водночас страйкова активність зростає й в інших країнах: 5 листопада загальнонаціональні акції протесту відбулися у Франції, італійська профспілка CGIL оголосила загальний страйк на 20 листопада, а бельгійські профспілки погрожують провести аналогічну акцію протягом тижня з 23 листопада.
За попередніми даними Європейського інституту профспілок (ETUI), цей рік може стати найбільш активним щодо страйків у Євросоюзі з 1991 року.
Як рахували збитки
Для порівняння країн аналітики застосували єдину методику. Річний ВВП держави поділили на 365 днів, щоб оцінити середній обсяг виробництва за добу. Далі припустили, що страйк охоплює кожного п'ятого працівника, а разом із його роботою втрачається приблизно п'ята частина денного економічного результату.
За розрахунками на основі даних Eurostat за 2025 рік, найбільших втрат за такого сценарію зазнала б Німеччина — близько €2,5 млрд за один день.
Орієнтовні втрати інших країн:
-
Франція — €1,6 млрд;
-
Італія — €1,2 млрд;
-
Іспанія — €930 млн;
-
Бельгія — €350 млн;
-
Португалія — €170 млн.
Іспанська економіка торік виробила товарів і послуг на €1,69 трлн, або приблизно €4,6 млрд на день. Тому навіть за однакового масштабу зупинки роботи її потенційні втрати менші, ніж у Німеччини, Франції чи Італії.
Однак це умовна модель, а не підрахунок фактичних збитків від конкретного страйку. Протести нерівномірно впливають на різні галузі: найбільше страждають транспорт, освіта та державні послуги, тоді як частина підприємств, офісів і виробництв продовжує працювати.
Чому оцінки збитків можуть суттєво відрізнятися
Важливо розрізняти потенційні втрати за один день страйку та фактичний вплив на економіку за підсумками кварталу або року. Це різні способи оцінювання, які дають не однаковий результат.
У першому випадку аналітики розраховують вартість виробництва, яке могло б відбутися, якби працівники вийшли на роботу. Такий підхід дозволяє порівняти країни за єдиною формулою, але не враховує, чи вдасться надолужити відкладені замовлення, перевезення або послуги.
Другий підхід — оцінювання фактичного впливу на ВВП. Він показує, наскільки страйки справді змінили економічну активність за певний період, з урахуванням відновлення роботи після завершення протестів.
Показовий приклад — Франція. Банк Франції оцінив, що страйки проти пенсійної реформи в березні-квітні 2023 року зменшили економічне зростання приблизно на 0,1 відсоткового пункту в першому кварталі. Проте вже в другому кварталі відбулося відновлення приблизно на таку саму величину. Тобто значну частину втраченої активності економіка компенсувала протягом трьох місяців.
Схожий висновок зробив французький статистичний орган INSEE щодо соціальних протестів навесні 2018 року: їхній вплив на ВВП також оцінювався приблизно в мінус 0,1 відсоткового пункту.
Причина полягає в тому, що страйк не обов'язково знищує економічний результат назавжди. Вантаж можуть відправити наступного дня, прийом у лікаря перенести, а підприємство — організувати додаткову зміну, щоб виконати відкладене замовлення.
Постійні та тимчасові втрати: що економіка може повернути, а що ні
Умовно наслідки страйків можна поділити на дві групи.
Тимчасові, або компенсовані втрати — це виробництво та послуги, які не відбулися в день протесту, але можуть бути перенесені на пізніший час. Наприклад, підприємство відпрацює замовлення додатковою зміною, залізниця перевезе пасажирів наступного дня, а пацієнт отримає перенесений медичний прийом. У такому разі початкове падіння економічної активності частково або майже повністю компенсується в наступних періодах.
Постійні, або безповоротні втрати виникають тоді, коли відкладену діяльність уже неможливо відновити. Працівник втрачає зарплату за день, коли не працював, якщо цей час не оплачується. Авіакомпанія не поверне дохід від рейсу, який скасували, а готель — від номера, що залишився порожнім. Держава також недоотримає частину податків із діяльності, яка так і не відбулася.
Саме тому сума потенційних втрат за день страйку може бути значно більшою за фактичне скорочення ВВП за підсумками кварталу. Перша оцінка показує масштаб зупинки роботи, друга — те, що економіка справді не змогла компенсувати.
Бельгія демонструє, чим небезпечні регулярні страйки
Якщо одиничний страйк економіка здатна частково компенсувати, то регулярні зупинки роботи створюють набагато серйозніші проблеми. Прикладом є Бельгія.
За даними ETUI, у 2025 році через страйки країна втратила 1 354 845 робочих днів. У перерахунку це 313 днів на кожну тисячу працівників. Попередній рекорд становив 299 днів і був зафіксований ще 1993 року.
Для порівняння, у Нідерландах 23 страйки торік призвели до втрати майже 60 тис. робочих днів, за даними статистичного відомства CBS.
У Німеччині Інститут економічних і соціальних досліджень (WSI) оцінив кількість втрачених через страйки робочих днів приблизно у 645 тис. Це менше за довгостроковий середній рівень, хоча німецька економіка майже в сім разів більша за бельгійську.
Ці показники дають змогу оцінити не лише фінансову вартість одного дня протестів, а й інтенсивність страйкового руху. Коли зупинки роботи повторюються регулярно, підприємствам складніше переносити замовлення, планувати виробництво, організовувати логістику та виконувати контракти. У такому разі наслідки вже не обмежуються короткостроковим падінням економічної активності.
В Іспанії масштаб страйку оцінюють навіть за споживанням електроенергії
Цікавий спосіб визначити масштаби участі працівників у протестах використовують в Іспанії. Один із непрямих показників — зміна попиту на електроенергію.
Під час загальнонаціонального страйку в листопаді 2012 року споживання електрики рано-вранці було на 11,4% нижчим за звичайний рівень для цього часу доби. Під час аналогічної акції в березні того самого року падіння становило 15,4%. Дані наводило Міністерство внутрішніх справ Іспанії з посиланням на оператора електромереж Red Eléctrica.
Такий метод не дає точної кількості учасників страйку, але дозволяє оперативно оцінити, наскільки скоротилася економічна активність у країні. Дані енергосистеми можуть з'явитися раніше, ніж офіційні підрахунки профспілок і уряду, які нерідко суттєво відрізняються.
Читайте також: Десятки тисяч німецьких автопрацівників вийшли на протести: що відбувається з Volkswagen, BMW та Mercedes-Benz
Повертаємось до Іспанії
Попри майбутній страйк, іспанський фондовий ринок поки не демонструє значного занепокоєння. У понеділок індекс IBEX 35 завершив торги на рівні 19 742,5 пункту. Від початку року він зріс на 14,1% і перебував приблизно на 3% нижче історичного максимуму.
Акції компаній, які безпосередньо залежать від транспортної та туристичної активності, також показували позитивну динаміку. Котирування готельної мережі Meliá Hotels International з початку року зросли на 38%, а оператора більшості іспанських аеропортів Aena — на 21%.
Для інвесторів одноденний страйк може бути схожим на негоду, яка тимчасово затримує рейси. Значно серйознішим ризиком стає ситуація, коли протести відбуваються настільки часто, що перетворюються на постійний фактор економічного життя.
Для Іспанії безпосередні наслідки листопадового страйку оцінюватимуть за кількістю втрачених робочих годин і зупинених послуг. А от чи матиме хвиля протестів довгостроковий політичний та економічний ефект, стане зрозуміло після парламентських виборів 29 листопада.
Як ми писали: Де подорожувати самому в Європі дешевше: рейтинг міст із цінами від €87 на день