► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
За її словами, досі немає достатньо відкритої інформації про структуру цієї заборгованості. Зокрема, незрозуміло, яка її частина виникла через несплату поточних податків, яка — внаслідок перевірок і штрафних донарахувань, а скільки боргів пов'язано з підприємствами, що втратили активи через війну.
Пеня та санкції за валютні порушення зросли на 75,3 млрд грн
Южаніна звернула увагу на дані Рахункової палати: лише за 2025 рік заборгованість із пені та санкцій за порушення валютного законодавства збільшилася на 75,3 млрд грн і сягнула 84,2 млрд грн.
За словами депутатки, окремі нарахування перевищували вартість активів підприємств. Це порушує питання, чи можливо фактично стягнути такі суми, особливо якщо компанія втратила майно або більше не має достатніх ресурсів для погашення боргу.
Водночас заборгованість із пені та валютних санкцій не варто автоматично ототожнювати з усім податковим боргом: для повної оцінки потрібні деталізовані дані про склад кожної категорії та її облік у загальній сумі.
Якої інформації бракує
Южаніна вважає, що держава має оприлюднювати докладнішу аналітику щодо податкової заборгованості. Зокрема, важливо знати:
-
скільки боргу виникло через несплату поточних податків;
-
яка частина сформувалася внаслідок податкових перевірок, штрафів і донарахувань;
-
скільки заборгували підприємства, які втратили активи через війну;
-
яку суму реально можна стягнути, а яка фактично є безнадійною.
Ці дані допомогли б відрізнити випадки ухилення від сплати податків від ситуацій, коли бізнес втратив платоспроможність через обставини, які не може контролювати.
Читайте також: Податок на прибуток банків у 50%: НБУ попередив про наслідки для кредитування
Чому це важливо для бюджету
Зростання загальної суми податкового боргу саме по собі не означає, що держава зможе отримати всі ці кошти до бюджету. Якщо частина заборгованості не має реального майнового забезпечення або підприємства-боржники втратили активи, фактичні надходження можуть бути значно меншими за обліковану суму.
Тому, на думку депутатки, потрібен не лише контроль за погашенням боргів, а й аналіз їхнього походження та реальної стягуваності. Це дало б змогу визначити, де необхідно посилювати податковий контроль, де — переглядати сумнівні донарахування, а де — шукати законні механізми врегулювання заборгованості підприємств, які втратили платоспроможність.
Без такої деталізації загальна цифра податкового боргу мало пояснює, скільки грошей бюджет справді може отримати та які заходи допоможуть зупинити подальше накопичення заборгованості.
Як ми писали: Продажі українців через онлайн-платформи рахуватимуть разом: коли доведеться платити податок