► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Про проблему повідомили підприємці, які отримали листи від банків із пропозицією тимчасово покривати різницю між пільговою та повною кредитною ставкою. Деяких позичальників також попереджали про можливі наслідки для кредитної історії.
Як затримки впливають на підприємців
Одна з підприємиць, яка взяла у ПриватБанку кредит на 560 тис. грн для придбання обладнання, дізналася в жовтні, що держава не компенсує банку відсотки за її кредитом із березня.
За словами позичальниці, банк запропонував їй самостійно сплатити накопичену суму, пообіцявши повернути гроші після надходження державної компенсації. Якщо ж вона не сплатить ці кошти, це, як зазначалося в листі, потенційно може вплинути на її кредитну історію.
За підрахунками підприємиці, у разі сплати всієї суми відсотків фактичне кредитне навантаження зросте з пільгових 7% до 20,8% річних. Додаткові витрати можуть становити близько 100 тис. грн.
Про схожі ситуації повідомили й інші підприємці. Вони наголошують, що виконують власні зобов’язання за кредитними договорами, однак через затримки державних компенсацій змушені розглядати додаткові витрати, яких не планували.
Чому виник борг
За даними Національної установи розвитку, за перше півріччя 2026 року заборгованість держави перед банками збільшилася з 7,2 млрд грн до 8,8 млрд грн. Роком раніше, на 1 липня 2025 року, вона становила 1,4 млрд грн.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснив затримки нестачею бюджетних коштів. За його словами, із середини вересня виплати за низкою напрямів були призупинені, за винятком захищених видатків, зокрема на зарплати, пенсії та фінансування армії.
Представниця Національного банку Первін Дадашова зазначила, що проблема з компенсаціями за програмою існує вже кілька років. Після початку повномасштабної війни попит на пільгове кредитування зріс, а передбачених у бюджеті коштів не вистачало для покриття фактичної потреби. У результаті борг накопичувався, а нові надходження частково спрямовувалися на погашення попередньої заборгованості.
Водночас Міністерство фінансів заявляло, що компенсаційні виплати за укладеними кредитними договорами продовжуються. Тож проблема полягає в несвоєчасному надходженні коштів і накопиченні боргу перед банками.
Чи зобов’язаний бізнес платити замість держави
За поясненням Первін Дадашової, умови програми передбачають, що банк може вимагати від позичальника сплатити державну частину відсотків, якщо затримка компенсації перевищує дев’ять місяців. До цього моменту банк може запропонувати підприємцю тимчасово покрити різницю між пільговою та ринковою ставками, але не має підстав вимагати цього як обов’язкового платежу.
Також, за словами представниці НБУ, якщо позичальник справно сплачує належні йому платежі, затримка державної компенсації не повинна автоматично відображатися як його прострочення в Кредитному реєстрі НБУ або погіршувати оцінку кредитного ризику.
Якщо підприємець добровільно сплатив державну частину відсотків, банк має повернути ці кошти після отримання компенсації. Однак механізм повернення залежить від умов кредитування: перед повним достроковим погашенням позики варто окремо уточнити в банку порядок розрахунків.
Читайте також: Бізнес залучив 131 млрд грн за програмою «5−7−9%»: скільки за це платить держава
Чи вистачить коштів на програму у 2027 році
За словами Дадашової, держава не має достатнього ресурсу, щоб суттєво розширювати програму без додаткового фінансування. Тому банки можуть обережніше підходити до видачі нових пільгових кредитів, а підтримку пропонують зосередити на підприємствах, які найбільше її потребують.
У проєкті державного бюджету на 2027 рік на програму «5−7−9%» передбачено 19 млрд грн. Водночас, за оцінкою представниці НБУ, цієї суми може бути недостатньо для повного погашення накопиченої заборгованості. Додаткові кошти планують залучати за участю міжнародних партнерів.
Як ми писали: Гроші, кредити та субсидії: уряд запустив сайт, де зібрали всю допомогу на зиму