► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Для пасажирів одна з найпомітніших змін може бути пов'язана з тарифами: на комерційних маршрутах перевізники самостійно встановлюватимуть вартість проїзду. Це створює передумови для зростання цін там, де перевезення не потребуватимуть бюджетної підтримки.
Частина маршрутів працюватиме за вільним тарифом
Відповідальний орган визначатиме, які маршрути є комерційно життєздатними, та включатиме їх до окремого переліку.
На таких маршрутах перевізник сам встановлюватиме тариф, а також нестиме всі комерційні ризики. Тобто держава або місцева влада не компенсуватимуть йому різницю між витратами та доходами.
Фактично це означає перехід частини ринку до вільного ціноутворення. Якщо витрати перевізника зростатимуть, він зможе враховувати їх у вартості квитка. Тому для пасажирів на таких маршрутах існує ризик подорожчання проїзду.
Інші маршрути оплачуватимуть із бюджету
Маршрути, які не вважатимуться комерційно життєздатними, органи влади зможуть замовляти у перевізників за окремим договором.
У цьому випадку тариф визначатиме замовник, а перевізник отримуватиме оплату не просто за кількість проданих квитків, а за фактично виконану роботу — за кожен кілометр.
Кошти від продажу квитків надходитимуть замовнику через оператора системи обліку оплати проїзду. Якщо виручка від пасажирів буде меншою за вартість виконаної транспортної роботи, різницю компенсуватиме замовник.
Тобто держава або місцева влада фактично дотуватимуть такі перевезення, щоб маршрут залишався доступним для пасажирів і водночас був економічно вигідним для перевізника.
Що це означатиме для пасажирів
Нова система створює дві різні моделі.
На комерційних маршрутах ціна буде залежати від ринкових умов і витрат перевізника. Оскільки тариф більше не буде жорстко регулюватися владою, це може призвести до його підвищення.
На замовлених маршрутах влада зберігатиме контроль над тарифом і компенсуватиме перевізнику частину витрат. Саме на таких маршрутах планується забезпечувати перевезення, які є соціально необхідними, але не можуть повністю окупатися за рахунок пасажирів.
Договори укладатимуть на 10−15 років
Для автомобільного та тролейбусного транспорту договори із замовниками пропонується укладати на 10 років, а для трамваїв і метрополітену — на строк до 15 років.
Для комерційних маршрутів замість нинішнього договору з органами влади планують запровадити спеціальний дозвіл. Відмовити у його видачі можна буде лише з визначених законом підстав, причому таке рішення дозволять оскаржувати.
Читайте також: У Києві назвали терміни відкриття нових станцій метро на Виноградар
Окремо законопроєкти передбачають жорсткішу відповідальність за нелегальні перевезення. Робота без необхідного дозволу, договору чи іншого рішення замовника каратиметься штрафом у 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне порушення протягом року штраф збільшуватиметься вдвічі.
Основний закон, який має запровадити нову модель дозволів і договорів, планують ввести в дію з 1 січня 2028 року.
Як ми писали, таксі в Україні чекають нові правила: що зміниться для водіїв і платформ