Уряд хоче зробити хорошу річ. Компанії, яким прилетіло по цеху чи складу, мають отримати гроші швидко, а не судитися з росією у 2040 році.
Так, ринок цього не покриє: Мінекономіки оцінює збитки основних засобів бізнесу у $4−10 млрд на рік, а вся ємність страховиків — до $1 млрд. Тому Україна планує створити фонд першого збитку.
Читайте також: В Україні можуть підвищити ПДВ до 21% для компенсації зруйнованому бізнесу
Тут держава потрібна, я з цим не сперечаюся. Сперечаюся з тим, як це запроєктовано. І з тим, хто за це заплатить (!)
Що пропонують: фонд, який платить до $10 млн на компанію, внесок — 2% від ліміту, старт — із 1 січня, гроші — з підвищення ПДВ до 21%.
Перше, що зробив, — подивився, звідки беруться «$3−4 млрд» капіталу. Виявилося:
- $1 млрд від ПДВ;
- $0,3 млрд внесків;
- $2−3 млрд від донорів, які «у консультаціях».
Тобто дві третини фонду — це сподівання. А за інсайдерською інформацією, ліміт на компанію — $3−5 млн. Не десять (!!!)
Друге. У нас уже є майже така сама програма. ЕКА, постанова № 1541, внесок — 0,5%, бюджет — 1 млрд грн, працює із січня.
Результат за пів року: 293 заяви на участь, схвалених зобов’язань на 3,14 млрд грн, виплачено — нуль (!)
Нуль (!) І тепер той самий адміністратор пропонує платити вчетверо дорожче за право на виплату «до вичерпання місткості Фонду». Я розмовляв із кількома фіндиректорами. Ніхто не сказав «так».
Третє — ціна. Два відсотки для всіх (!!!)
Для заводу під Львовом це, напевне, дорого, бо ймовірність ураження там — частки відсотка на рік.
Для складу під Одесою це подарунок, бо там — кілька відсотків.
Вгадайте, хто прийде.
Прогнав це через модель Monte Carlo — 20 тисяч сценаріїв. Справедливий внесок для тих, хто реально прийде, — близько 3%, а покриє фонд від 1% до 9% річних збитків бізнесу.
Міністерство обіцяє «близько 50% потреби».
Не сходиться десь у п’ять разів.
А ще міністр, за повідомленнями, сам сказав, що без ПДВ добровільний внесок довелося б підняти «до понад 20% вартості активу».
Двадцять і два. Різниця між ними — це дотація, і платить її не бізнес.
Але головне — платить кожна людина на касі.
ПДВ сидить у кожному чеку.
Уряд сам пише, що плюс один пункт — це +0,6−0,8% до цін.
НБУ на 2027 рік дає інфляцію 6,9% і зростання зарплат на 4−6%.
Складіть — реальна зарплата наступного року не зростає взагалі.
І це ще не вся зима. Ті самі удари вже переписують цінники.
За серпень згоріли складський комплекс Rozetka у Броварах, склади й завод «Епіцентру», сортувальний центр «Нової пошти», два розподільчі центри «Сільпо». НБУ вже погіршив прогноз інфляції через атаки на логістику та руйнування.
НБУ каже: перебудова логістики додасть до інфляції ще 0,4−0,6 пункту вже до кінця року, головний ефект — восени (там само).
Логістика і зберігання — це близько 8% ціни на полиці.
Отже, людина — а багато хто вже втратив роботу через руйнування або житло — вже платить за зруйновані склади дорожчою гречкою.
А їй кажуть: заплати за ті самі склади ще раз, через ПДВ. Двічі за один приліт (!)
При цьому в перший рік, за моїми оцінками, фонд збере лише близько 39 млрд грн, а виплатить ще менше — 8−10 млрд.
Решта лежатиме на рахунку.
Це просто мінус 30 мільярдів зі споживання.
І я не впевнений, що вони взагалі долежать до фонду: військовий збір теж піднімали «на армію» у грудні 2024-го, а у спецфонд на ЗСУ його завели лише з липня 2026-го.
Півтора року «цільові» гроші були просто грошима (!)
Є ще одна річ, яку мало хто помітив.
У Британії Pool Re — це найбільша державно-приватна перестрахувальна компанія Великої Британії, що спеціалізується виключно на ризиках тероризму. За 33 роки вона накопичила £7,4 млрд і жодного разу не чіпала гарантію Казначейства, бо дрібні часті збитки платять страховики, а держава стоїть за рідкісним великим.
У нас навпаки: держава бере перший, найчастіший шар, а Lloyd’s із лімітом $600 млн дістає спокійний надлишок понад $10 млн.
Ми будуємо страховий пул догори ногами.
Що робити? Критикуючи — пропонуй.
Не брати з ПДВ (!)
Спочатку — умовна гарантія держави у бюджеті-2027 і кредитна лінія ЄБРР чи Світового банку, щоб гроші йшли тільки під реальні виплати. Якщо треба живі гроші — цільові облігації на два роки.
Ринок держпаперів у нас — 2 трлн грн, банки тримають 933 млрд грн.
У квітні Мінфін продавав по 17 млрд грн на місяць під 15,7%.
40 мільярдів — це два-три місяці звичайних аукціонів, відсотки — близько 6 млрд на рік. Так, це борг. Але воєнний збиток і є борг, і закривати його мають репарації, а не пенсіонерка біля каси (!)
Емісію НБУ навіть не обговорюю, 2022 рік усі пам’ятають. Імпортне мито, яке уряд тримає як запасний варіант, ще гірше: через нього подорожчає саме те обладнання, яким відбудовують.
І переробити сам фонд.
Тариф — від 1% до 6% залежно від того, де стоїть актив і що це — цех чи склад.
Франшиза — 10−15% на бізнесі, бо інакше ніхто не будуватиме укриття і не рознесе склади по різних майданчиках.
Не вигадувати нове, а розширити те, що вже працює:
- компенсація страхових премій за тією ж постановою № 1541 дала 228 корпоративних договорів за пів року;
- дати списувати 100% витрат на відновлення в рік витрат — копійки для бюджету, і гроші отримає тільки той, хто реально будує;
- критичні сектори — включати автоматично, з правом вийти;
- і перед тим, як просити нові 2%, заплатити людям ті 3,14 млрд грн за постановою № 1541.
Якщо ж ПДВ усе-таки піднімуть — тільки в окремий спецфонд, максимум на 24 місяці (!) і з автоматичним поверненням до 20%, щойно у фонді назбирається дві річні норми виплат.
Усе це можна ухвалити за шість тижнів, разом із бюджетом, без перенесення старту. Фонд потрібен. Тільки такий, який платить.