Чому раніше можна було не панікувати, а тепер сигнал інший
Тема можливого ПДВ для спрощенців обговорюється вже майже рік — перші серйозні сигнали з’явилися ще в листопаді 2025 року. На той момент були три причини не поспішати з висновками: не було чіткої відповідальної особи, яка реально просувала б реформу; не було видно живої практичної підготовки; а цифрова інфраструктура податкового кабінету була не готова технічно обробити ПДВ для сотень тисяч ФОП одночасно.
На сьогодні всі три застереження втратили актуальність. З боку Міністерства фінансів реформу веде заступниця міністра Світлана Воробей. З боку податкової служби технічну частину — оновлення електронного кабінету — курує заступник голови ДПС з питань цифрової трансформації Ігор Панченко. Тобто Мінфін готує законодавчу базу, а податкова паралельно вибудовує технічну інфраструктуру, щоб реформа могла фізично запрацювати. Синхронна робота обох напрямків — це і є той сигнал, який змінює оцінку ситуації.
Читайте також: Здаєте квартиру за 15 тис. грн на місяць: скільки доведеться віддати державі
Що конкретно ухвалив уряд 3 вересня
3 вересня уряд схвалив і вніс до Верховної Ради пакет із чотирьох законопроєктів — це одна з умов отримання траншу від Європейського Союзу на суму 1,45 мільярда євро. Показово, що це сталося одразу після завершення роботи місії МВФ у Києві, тобто міжнародні партнери також підтримують просування цієї реформи.
Важливо одразу зняти зайву тривогу: цей конкретний закон не запроваджує обов’язковий ПДВ для всіх ФОП. Він стосується тих підприємців, які вже є платниками ПДВ, і будує технічну підготовчу базу під майбутню масштабну реформу. Але сам факт, що ця база вже активно створюється руками податкової служби, є переконливим індикатором напрямку руху.
Закон містить чотири ключові зміни.
Перша — ФОП, які вже зареєстровані платниками ПДВ, переходять з місячної звітності на квартальну: замість 12 декларацій на рік подаватимуть 4. Але реєстрація податкових накладних залишається у звичайні строки — квартальна періодичність стосується виключно фінальної декларації.
Друга, найпоказовіша зміна — електронний кабінет платника податків почне автоматично передзаповнювати декларацію та податкові накладні на основі даних, зафіксованих касовим апаратом. Але щоб цей механізм запрацював, у чеку РРО мають бути повна номенклатура товару, код УКТ ЗЕД, ставка ПДВ і навіть податковий номер покупця.
По суті, це вже підготовка кожної каси ФОП до майбутньої роботи з ПДВ. Важливий нюанс, який часто випускають з уваги: коли ПДВ запровадять, кожному ФОП доведеться мати не лише додатковий 20-відсотковий податок, а й чіткі первинні документи на походження товару та детально прописану номенклатуру з кодами УКТ ЗЕД — фактично той самий рівень адміністрування, який зараз застосовується до ФОП з ризиковою групою товарів.
При цьому навіть якщо кабінет автоматично заповнить форму, відповідальність за правильність даних лишається на підприємцеві — закон прямо зобов’язує перевіряти передзаповнені документи перед поданням, і помилка системи не звільняє від штрафу.
Третя зміна — поріг для призначення позапланової перевірки при відшкодуванні ПДВ підвищують зі 100 тисяч до 1 мільйона гривень. Аргумент тут доволі промовистий: за власним аналізом податкової, тисячі перевірок відшкодування ПДВ на суми близько 100 тисяч гривень дали результативність лише 1,6%. Тобто перевірок проводили багато, а реальний ефект від них був мінімальний — рідкісний випадок, коли контролюючий орган сам публічно визнає неефективність масштабної практики.
Четверта зміна — суто технічна: зведені податкові накладні на неплатників ПДВ тепер можна складати раз на місяць, без попередньої умови про безперервний чи ритмічний характер постачань.
Читайте також: Гетманцев запропонував реформувати НПФ: що зміниться для їхніх вкладників
Диференційовані ставки за польською моделлю
ПДВ — лише один з елементів ширшої реформи. Паралельно Міністерство фінансів готує окремий масштабний законопроєкт, який має переглянути умови для 2 та 3 груп єдиного податку і запровадити диференційовані ставки залежно від виду діяльності — замість єдиної ставки для всіх, як зараз.
Орієнтиром тут слугує польська модель, де аналог українських ФОП сплачує різний відсоток податку залежно від сфери діяльності: торгівля і громадське харчування — 3%, виробництво і будівництво — 5,5%, більшість послуг — 8,5%, ІТ та решта послуг — 12%, а для окремих професій ставка сягає 17%. Очікується, що українські ставки будуть дещо нижчими, але концептуально близькими до цієї логіки. Тобто розмір податку, який платитиме ФОП, залежатиме від обраного КВЕДу.
Змінювати КВЕДи вже зараз, готуючись до цієї реформи, зарано — але розуміти загальний напрямок руху варто вже сьогодні.
Коли введуть ПДВ для ФОП: реалістичний прогноз строків
За професійним прогнозом, ПДВ для ФОП почне діяти з 1 січня 2028 року — стане обов’язковим, але без штрафів за помилки на старті: передбачається підготовчий, адаптаційний період, за аналогією з тим, як свого часу вводили обов’язковість РРО, коли підприємцям дали рік на звикання. Найкраще, що можна зробити вже зараз, — почати систематизувати первинні документи на прихід товару і вибудовувати чіткий ланцюжок постачання, коли продається лише те, що офіційно закуплено.
З 1 січня 2029 року, за цим же прогнозом, реформа запрацює вже в повному обсязі — з повноцінною відповідальністю та штрафами за помилки. Втім, варто наголосити: це орієнтовний прогноз, а не дати з чинного закону — закону про обов’язковий ПДВ для всіх ФОП наразі не існує навіть у проєкті.
Міф про ліміт у 4 мільйони гривень
Окремо варто розвінчати поширену в мережі чутку: нібито існує ліміт обороту в 4 мільйони гривень, після перевищення якого ФОП автоматично стає платником ПДВ. У розглянутому законопроєкті про це немає жодного слова — ця цифра походить із чиїхось неофіційних чернеток, які просочилися в публічний простір.
Штучно тримати оборот у межах 4 мільйонів саме цього року немає жодного сенсу: наступного року обов’язкового ПДВ не буде — відбуватиметься лише технічна підготовка. Реальні цифри порогових значень стануть відомі не раніше весни 2027 року, коли з’являться конкретні законопроєкти з деталями. До цього моменту приймати рішення на основі чуток та ламати під них поточну модель бізнесу немає підстав.
Про темп реформи
Ухвалений 3 вересня закон — лише один елемент цілого пакета законодавчих змін, і попереду ще ціла серія законопроєктів, які потрібно провести через Верховну Раду. А це вже питання політичного темпу: наприклад, Рада вже двічі відхиляла навіть простіший закон про ПДВ на посилки, причому саме під час роботи місії МВФ. Тобто загальний напрямок реформи зрозумілий, але конкретний темп її впровадження залежить від політичних факторів, які складно передбачити наперед.