► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
За його словами, чинна система майже не розділяє потенційну та безпосередню небезпеку. У регіонах, де тривоги лунають регулярно, це створює проблеми не лише для працівників, а й для бізнесу. Підприємства змушені переривати виробничі процеси, а магазини — зупиняти приймання товарів і поповнення запасів.
Які зміни пропонують
Вишлінський вважає, що систему варто перебудувати за кількома напрямами:
- Запровадити два рівні тривоги: «увага» за потенційної небезпеки та «в укриття» за безпосередньої загрози.
- Зробити найвищий рівень небезпеки локальним — якщо загроза стосується конкретної території, обмеження не повинні автоматично поширюватися на все місто чи область.
- Прив'язати дії громадян і бізнесу до конкретного рівня небезпеки: під час сигналу «увага» продовжувати роботу, стежачи за повідомленнями, а за безпосередньої загрози переходити в укриття.
- Переглянути правила руху метро через Дніпро, яке нині зупиняється під час кожної повітряної тривоги.
Окремо Вишлінський наголошує на відповідальності підприємств за безпеку своїх працівників. На його думку, кожна організація має розробити власні протоколи реагування з урахуванням специфіки роботи. Водночас керівники не повинні відповідати за рішення клієнтів, які самостійно визначають, як діяти під час загрози.
Прикладом більш гнучкого підходу він називає Укрзалізницю. Компанія має моніторингові групи, які отримують інформацію від військових і можуть ухвалювати рішення щодо руху та зупинки окремих поїздів залежно від типу й наближення загрози.
«Ми, цивільні в тилу, маємо працювати, щоб виробляти те, що потрібно для війська, і сплачувати податки», — наголосив Вишлінський.
Запропонований підхід передбачає не скасування повітряних тривог, а точніше розмежування рівнів небезпеки та відповідних дій. Це, на думку Вишлінського, дозволило б зменшити кількість випадків, коли через загрозу на одній території фактично зупиняється життя значно більшої частини країни.
Нагадаємо
Як повідомляв Мінфін, уряд готує нові алгоритми роботи держави, бізнесу, транспорту та критичної інфраструктури під час тривалих повітряних тривог. Відповідні пропозиції планують представити на початку наступного тижня, повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький після зустрічі з Президентом.
Окремо планується переглянути підходи до комендантської години та доступу цивільних до оперативнішої інформації про повітряні загрози — без додаткових ризиків для безпеки.