► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Агентство фінансових послуг, Міністерство фінансів, Банк Японії та фінансові установи-учасники мають створити робочу групу влітку 2026 року. Група має завершити план розробки на початку 2027 року, а сама система потенційно може запрацювати вже у 2030-х роках.
Чому Японія хоче прискорити розрахунки
Наразі японські операції з акціями розраховуються за циклом T+2 — тобто грошові розрахунки відбуваються через два робочих дні після угоди. Операції з державними облігаціями зазвичай розраховуються наступного робочого дня.
Пропонована блокчейн-інфраструктура має тісніше пов'язати передачу цінних паперів із відповідним грошовим платежем. Це дозволить інвесторам швидше отримувати доступ до коштів від продажу активів і практично одразу реінвестувати їх.
План розробки має визначити архітектуру блокчейну, розподіл відповідальності між державними й приватними учасниками та графік впровадження. У перспективі одним із напрямів використання можуть стати й міжнародні перекази.
Розрахунки в реальному часі скорочують період, протягом якого контрагенти залишаються залежними один від одного фінансово. Водночас скорочення затримок зменшує й час, доступний для підготовки готівки чи цінних паперів, що створює нові вимоги до ліквідності та операційних процесів для учасників ринку.
Банк Японії вже тестує технологію
Ця ініціатива спирається на вже наявні експерименти Банку Японії. Голова банку Кадзуо Уеда заявляв у березні, що регулятор тестує розрахунки з використанням поточних рахунків комерційних банків на блокчейн-інфраструктурі. Пізніше виконавчий директор БЯ Кадзушіге Каміяма описав цю роботу як дослідження токенізованих рахунків центробанку — так званої гуртової цифрової валюти центрального банку, дизайн якої може підтримувати одночасний рух цінних паперів і коштів.
Нагадаємо
Як повідомляв Мінфін, державний фінансовий сектор Японії вже розвиває власні блокчейн-платформи для регульованих цінних паперів: платформа Progmat нещодавно перевела токенізовані активи на суму 452 млрд єн у виділену мережу Avalanche, а SBI Holdings і Startale розробляють мережу Strium для цілодобової торгівлі токенізованими цінними паперами — публічну тестову мережу планують запустити у 2026 році.
Крім того, три найбільші банки Японії готують спільну структуру єнового стейблкоїна з очікуваним запуском реальних транзакцій до березня 2027 року.