Потреба приведення сектору пенсійного забезпечення у відповідність до вимог євродиректив підштовхнула регулятора і до перегляду умов діяльності недержавних пенсійних фондів. Це вже не перша спроба змінити правила на ринку недержавного пенсійного забезпечення, з огляду на необхідність запровадження накопичувального рівня. Недоліки діяльності НПФ неодноразово ставали об'єктом критики та стримували розвиток ринку. Серед основних проблем називали слабке корпоративне управління, недостатню відповідальність засновників і низьку ефективність окремих фондів.
Минулого року робоча група, створена НКЦПФР, опрацювала вимоги євродиректив, діяльність пенсійних фондів та підготувала концепцію змін до закону про недержавне пенсійне забезпечення, які мали удосконалити діяльність пенсійних фондів. Зміни у складі регулятора, що відбулися наприкінці 2025 року, та залучення до розробки представників проєкту FINMAR, який реалізується за підтримки ЄС і найбільших фондів, призвели до перегляду концепції та появи нової ідеї. Згодом вона трансформувалася у законопроєкт про запровадження нової форми інституцій — добровільних пенсійних фондів замість недержавних пенсійних фондів. Останні мають реорганізуватися в нову форму або припинити свою діяльність.
Про реєстрацію цього законопроєкту нещодавно оголосив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев. Водночас на момент підготовки цієї колонки законопроєкт ще не мав офіційного реєстраційного номера на сайті Верховної Ради.
Запропонований законопроєкт був критично сприйнятий учасниками ринку. На думку представників ринку, нова модель не враховує позитивний досвід та історію існуючих фондів і потребує значних інвестицій, неможливих для переважної більшості компаній за поточних економічних умов. Реорганізуватися відповідно до запропонованих вимог зможуть лише декілька учасників, що створює ризик припинення діяльності інших фондів і надмірної концентрації ринку.
Що передбачає новий законопроєкт
Перше і найголовніше — засновником пенсійного фонду може бути виключно «Пенсійна компанія» — ліцензована компанія з управління активами (КУА) з капіталом не менше ніж 500 тисяч євро. Спільне створення пенсійного фонду двома або більше пенсійними компаніями забороняється. Це принципово відрізняється від чинної моделі, де засновниками можуть бути звичайні юридичні особи, роботодавці та професійні об'єднання. Це, на думку розробників, надасть значно більше контролю над засновниками пенсійних фондів.
Два види фондів замість трьох — залишаться лише відкриті та корпоративні. Професійні фонди. Такі як фонд «Магістраль» (профспілки залізничників і транспортних будівельників України), НПФ Незалежної галузевої профспілки енергетиків України та інші, кількість учасників яких на сьогодні складає 365 тисяч, мають перетворитися на новий відкритий чи корпоративний фонд або припинити свою діяльність. Профспілки ж мають вийти зі складу засновників. Відмова від галузевої пенсійної моделі виглядає як стратегічна помилка. Законопроєкт у нинішній редакції передає контроль пенсійній компанії, але недостатньо зберігає роль профспілок, роботодавців та колективних угод — саме тих умов, за яких побудовані успішні фонди в США та Європі.
Роботодавець перестає бути засновником фонду. Він набуває статусу роботодавця-спонсора, визначає корпоративну пенсійну схему, фінансує її та укладає з пенсійною компанією договір, за яким доручає їй створити пенсійний фонд. Роботодавець може розірвати договір та передати схему іншій пенсійній компанії, тоді змінюється і засновник компанії. Чи будуть позитивно сприйняті зміни засновниками фондів, серед яких Національний банк, Укрексімбанк та інші великі підприємства-роботодавці, — під питанням.
Посилюються вимоги до корпоративного управління пенсійної компанії. Обов’язкова дворівнева структура та створення наглядової ради. У ній має бути щонайменше п’ять осіб, з яких щонайменше третина — незалежні члени. Це повторює наявні вимоги регулятора до професійних учасників фондового ринку, що, серед іншого, передбачають погодження членів наглядової ради, виконавчого органу, керівників комплаєнсу, ризик-менеджменту, внутрішнього аудитора та головного бухгалтера.
Окрема Рада пенсійного фонду ліквідується. Органами управління фонду стають органи управління пенсійної компанії. Вона затверджує статут, пенсійну схему та інвестиційну декларацію, вчиняє всі правочини від імені фонду та несе повну майнову відповідальність. Відповідальна особа фонду є працівником пенсійної компанії, а не окремим органом управління.
Таким чином, новий законопроєкт передає всі повноваження пенсійній компанії, в якій концентруються ключові функції, а учасники та роботодавці втрачають можливість безпосереднього контролю за діяльністю фонду. Частину функцій можна передати КУА, адміністратору чи іншим особам на аутсорсинг, але пенсійна компанія зберігає повну відповідальність за їхню роботу. Кастодіальна установа залишається обов’язковою, а її відповідальність за контроль діяльності пенсійного фонду підвищується.
Чинна система недержавного пенсійного забезпечення підлягає обов’язковій заміні протягом трирічного терміну. Нові НПФ за чинним законом буде заборонено створювати, а наявні мають 3 роки для реорганізації або ліквідації. Існуючі засновники мають вийти зі складу засновників та передати свої права пенсійній компанії, а рада НПФ припиняє діяльність. За не проведення перетворення фонд ліквідує НКЦПФР.
Незважаючи на позитивні моменти нового законопроєкту, залишається питання, чи буде нова система роботи пенсійних компаній та добровільних пенсійних фондів надійнішою за чинну? На це питання може дати відповідь лише час, а не залишаючи можливості для порівняння, ми наражаємося на ризик втрати всіх досягнень системи недержавного пенсійного забезпечення та зруйнування довіри, яка відбудувалася протягом кількох десятиліть.
Учасники фондового ринку та профільні асоціації запропонували передбачити можливість співіснування як нових добровільних пенсійних фондів, так і наявних недержавних пенсійних фондів та за певний період проаналізувати, чи є нова модель роботи добровільних пенсійних фондів ефективною. Для цього було розроблено альтернативний законопроєкт про внесення змін до Закону про недержавні пенсійні фонди, який підвищує відповідальність органів управління, засновників та рад, а також приводить діяльність НПФ у відповідність до вимог євродиректив. Серед важливих новацій цього законопроєкту — створення механізму захисту учасників на кшталт фонду гарантування вкладів, який має підвищити довіру населення до довгострокових інвестицій.
Реформа недержавного пенсійного забезпечення в Україні безумовно потрібна. Необхідно підвищити вимоги до корпоративного управління, відповідальності засновників і професійних учасників, запровадити ефективний захист накопичень та наблизити регулювання до стандартів ЄС. Але питання полягає не лише в тому, що потрібно створити, а й у тому, що важливо зберегти. У системі довгострокових пенсійних накопичень довіра є цінним активом.